Мальовані пісні, галерея героїв у вигляді монет, образи рідного краю на поштових марках… За творчістю Миколая Кочубея можна облетіти в уяві всю Україну.
Миколай Кочубей — художник-графік, професор Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, куратор щорічної виставки-конкурсу імені Георгія Якутовича, учень Віктора Зарецького, Андрія Чебикіна, того ж незабутнього Якутовича… І давній друг нашої редакції. Свого часу ми з ним представляли світові Україну в журналі «Welcome to Ukraine».
У доробку Миколи Савовича — кольорові офорти, акварелі, літографії. Деякі зберігаються у Національному художньому музеї, Національному музеї Тараса Шевченка, колекції Міністерства культури України. Тематику творчості підказали пісні хору «Гомін» і тріо «Золоті ключі», кіно Миколайчука та Параджанова, скульптури Архипенка і полотна Якутовичів… Усе це його світ.
Кольорові пісні
Хтось пісні співає, а він їх малює. На стіні в редакції «МТ» є відбитки двох із них — «Наливаймо, браття, кришталеві чаші» та «Ой, у полі жито копитами збито». Два великі, мудровані кольорові офорти, у переплетіннях образів яких справді відчуваєш музику. Перші такі народилися ще на початку 1990-х, а нині вони перейшли в серію «Народні джерела»: «Пісні кохання», «Чумацькі пісні», «Гайдамацькі», «Жартівливі» «Весільні»...
— Маю нове починання щодо пісень. На батьківщині моїх дідів-прадідів, у селі Нападівка на Вінниччині, був маєток данського науковця Тора Ланге, який закохався в місцеву дівчину й одружився з нею. Поет і лінгвіст, він полюбив ще й українські пісні, які перекладав данською мовою. Дві з них — «Ой, зійди, зіронько ясная» та «Ой, не світи, місяченьку» стали народними в Данії! Малюю і їх.
Тримає марку
Мальовані пісні Кочубея є й у вигляді блоків поштових марок. Чому б і ні, якщо митець понад 20 років співпрацює з видавництвом «Марка України»?
— У дитинстві марки стали для мене чудовим джерелом пізнання: історія, космос, природа, заморські краї… — розповідає автор. — Тоді й не думав, що сам докладу руки до їх створення. На мою думку, в епоху гаджетів і соцмереж марки продовжують виконувати свою просвітницько-естетичну місію. Цікава марка дає стимул дізнатися більше про сконцентровані в ній і десь трохи зашифровані образи. Скажу більше, у стрімкий час ці «інформаційні носії» набувають більшої цінності.
Ще на початку 2000-х років з’явився проєкт «Мальовничі краєвиди і місця України». У 2003-му автор став лауреатом міжнародної премії імені Георгія Нарбута за найкращу українську поштову марку. А у 2005-му — лауреатом у номінації «Найкраща марка» на міжнародному конкурсі WIPA у Відні. Потім викликала чималий резонанс серія «Український одяг», яку цьогоріч має завершити вбрання Миколаївщини, Кіровоградщини та Полісся.
І філателістичні подорожі Україною тривають.
— Марка — це ніби віконце в епоху чи країну, — ділиться художник. — Вона маленька, але потребує чималої дослідницької роботи. Адже залишає містке враження на рівні підсвідомості.
Марки Кочубея надзвичайно насичені, філателісти люблять влаштовувати по них «квести», озброївшись лупою. Кожна деталь має наукове підгрунтя й узгоджена зі знавцями.
Це можна сказати й про актуальну серію «Народності України»: спочатку з’явилися «Кримські татари», потім — «Євреї», «Роми», «Греки», триває робота над «Німцями». У цих «віконцях» побачите архітектуру, традиційне ремесло, обряд чи побутову сценку, танець кожного народу. Автор розповідає:
— Збираючи матеріал до «Кримських татар», просто на Майдані я познайомився з Рифатом Чубаровим. Мені хутко підказали кримськотатарську художню виставку та інші джерела. А коли обговорювали ескіз, нагодився й Мустафа Джемілєв. Так два чільні представники народу долучилися до моєї творчості.
Надбання у дзвінкій монеті
Ще довше Кочубей працює з Національним банком України над створенням ювілейних і пам’ятних монет. На запитання, що таке для нього монета, художник відповідає:
— Маленький монумент, мініатюрний тривимірний твір, створювати який допомагає скульптор.
За ескізами Миколая Кочубея Нацбанк України випустив понад 100 монет. Три з них — «Сорочинський ярмарок», «Водохреще» та «Голодомор» — визнані в Україні найкращими монетами року. У монетній галереї — кіномитець Іван Миколайчук, скульптор Олександр Архипенко, художник Олександр Мурашко… Торік вийшли пам’ятні гривні, присвячені 1000-літтю княжіння Ярослава Мудрого, 400-літтю «Києво-Могилянської академії» та 100-літтю Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури — Кочубеєвої альма-матер.
Та головною «батьківщиною душі» для Миколая завжди була і буде Україна, яку «чудотворець» не втомлюється осмислювати й оспівувати:
— Ідей безліч, лише б вистачало на все часу!
