Столичний Музей становлення української нації поєднав історію з інноваціями. Тут можна познайомитися з головними персонажами нашої минувшини так близько, що аж мурашки по тілу.
Торік у серпні «музейні» пагорби на Печерську збагатилися незвичайним «туристичним магнітом». Це сучасна галерея української історії: 100 унікальних 3D-фігур від Княгині Ольги до Джамали, 25 експозицій із 5D-ефектами, аудіогід 8-ма мовами…
Музей майбутнього
Галереї нового закладу зустріли нас усередині гігантського постаменту «Батьківщини-Матері». На підступах — наїжачена стволами експозиція військової техніки просто неба від Музею історії України у Другій світовій війні. Виявляється, цей антураж є доречним і для нового музею, адже, як нам пояснили, він захищає українську історію, яку століттями замовчували й перекручували.
Повернення українцям їхнього минулого давно заволоділо думками готельєра і ресторатора Валерія Галана. Остаточно він «дозрів» після власної участі в АТО. Продав спа-комплекс у Чехії й вклав гроші в популяризацію нематеріальної культурно-історичної спадщини українців. Точніше — в майбутнє України, як сам каже, маючи на увазі формування нових поколінь.
Керівництво сусіднього Музею України у Другій світовій війні підтримало новацію, адже Фонд держмайна міг віддати перевагу іншому орендареві приміщень. Два музеї стали партнерами. Нам здалася дуже вдалою ідея «розбавити» важку і трагічну тему війни життєствердністю становлення.
Київський «музей майбутнього» — перший у родині з 8 запланованих закладів в Україні. Два наступі вже створюються у Львові.
Не Тюссо
Найперше тут інтригує реалістичність відтворених історичних постатей. Почуваєшся, ніби на зібранні істинного істеблішменту нашої держави.
Відразу напрошується паралель із Музеєм мадам Тюссо. Справді, ідея та сама — «наблизити» славетних осіб до публіки. Проте на цьому аналогія й завершується. І відмінності між двома закладами свідчать, скоріше, на користь нашого музею.
Що тут є воскового, то це лише величезна, 750-кілограмова свічка при вході, дар від Асоціації пасічників України. Фігури видатних українців виготовляються не з воску, а зі спеціального матеріалу на основі силікону. Хто бував у Тюссо, більше хвалить вітчизняну реалістичність. Не дивно, що українські майстри вже виконують замовлення для Лондона.
Відвідувачі підходять упритул, чекаючи, що фігура поступово видасть свою несправжність. А вона все справжня і справжня… До волосинки, до цяточки ластовиння. Дехто лякається. Особливо, коли фігура Івана Богуна раптом… підморгує! І робить це, коли козаку зазирають у вічі. Уявляєте ефект? Від дівчат бравий полковник не має відбою, дітям теж весело. Селфі миттєво розходяться глобальною мережею.
Якщо в Тюссо голлівудські зірки стоять упереміш із героями минулих століть, то на Печерську постаті «живуть» у своїх історичних періодах, у характерних мізансценах. Біля кожної фігури — її «паспорт», який засвідчує, хто це зображений і чим він відомий. За допомогою власного гаджета і QR-коду можна зчитати ширшу інформацію. Ба, через аудіогід фігури навіть розмовляють! Музейники збираються ще більше «оживити» їх за допомогою доданої реальності та гри акторів.
Запах історії
У вікно до козаків зазирають якісь колоритні «хуторяни»: за склом — екран, на якому крутять кадри з фільму «Богдан Хмельницький». Придумали ж…
Відчуваємо запах кави. Це з експозиції, присвяченої участі українських козаків у Віденській битві 1683 року та Юрієві-Францу Кульчицькому, який навчив віденців пити каву. Запахи — «п’яте D» музею.
У «живих» діорамах літають птахи, сходить сонце, а на полі битви гримлять і блискають постріли, клубочиться дим…
І тут же, поруч із медіаефектами, у вітринах представлені справжні археологічні експонати: від трипільської кераміки до козацьких шабель. Відчуття історії різнопланове.
Хто підняв прапор над Рейхстагом?
Історична достовірність не поступається візуальній. Для музею збирали й опрацьовували інформацію більше сотні фахівців: від істориків і етнографів до перекладачів. Працювала величезна команда скульпторів, художників, візажистів і дизайнерів інтер’єру. Загалом над проєктом 5 років трудилося понад 300 осіб.
Нині ситуацію контролює вчена рада з півсотні науковців, серед яких — такі авторитети, як «головний трипілець» України, археолог Михайло Відейко чи відомий історик Тарас Чухліб. Метри особисто водять музеєм екскурсії.
Тут акцентують на раніше замовчуваних позитивних моментах історії. Приклади? Ось постать Петра Прокоповича, який вчинив революцію у світовому бджільництві, винайшовши 1814 року рамковий вулик. Ось легенда світової авіації Сікорський, медицини — Амосов, металозварювання — Патон. Останній дивиться так, ніби зварює поглядом… Ось Сергій Королів, творець першого штучного супутника Землі, перейменований на Корольова і репресований радянською владою. Ось Олексій Берест, який установив прапор над Рейхстагом. Ось Кузьма Дерев’янко, котрий підписав акт капітуляції Японії у Другій світовій війні. Ось мій «давній знайомий» за журналістськими публікаціями Іван Даценко, льотчик-герой, який став вождем індіанців у Канаді. А ось актор Іван Миколайчук із цимбалами — мов живий. Колись ми з пані Марією Миколайчук розповідали про шляхи її легендарного чоловіка.
Музейні фігури тих, кого з нами вже немає, затверджуються їхніми рідними та близькими, а в разі неможливості цього — істориками. Наші ж сучасники позують скульпторам самі. Серед таких — Їхні Святості Філарет і Епіфаній, Джамала, Олег Скрипка…
Черга до Книги відгуків
На відкритті музею одна літня жінка з приємним здивуванням сказала: «Вперше у житті бачу чергу до Книги відгуків!». Без коментарів.
Музей змінює долі людей. Відвідувачі, які збиралися на постійне проживання до Америки, прийшли сюди знову і похвалилися, що передумали.
Закордонні українці зі сльозами на очах беруть у музеї рідну землю як оберіг. Є тут символічна карта України, в якій зібрано землю з усіх регіонів. Судячи з того, як поменшало кримської та донецької, часто навідуються й вимушені переселенці. «Поки ще закон про землю не прийнято, роздаємо її задарма», — жартують музейники.
Кінець і новий початок
Експозицію завершують герої українсько-російської війни наших днів: «кіборги», медики, волонтери... Можна зняти слухавку і почути їхні телефонні розмови з рідними.
Але на цьому не кінець. Біля виходу побачите форми, з яких відливають обличчя персонажів і… дзеркало. Ці дві метафори ми зрозуміли так: саме нам, сьогоднішнім, наповнювати всі форми своїм змістом, оцінювати власний потенціал, прокладати маршрути звершень і продовжувати становлення нації.
ЦИФРИ МУЗЕЮ
1700 кв. м — площа експозиції.
110 головних експонатів.
25 сюжетних композицій.
300 картин, мап і діорам.
176 грн — вранішній квиток (9.00–10.00).
220 грн — денний (10.00–19.00).
Детальніше — на www.museumsun.org
