Врез: Замки долини Луари у Франції — Шенонсо, найромантичніший, найупізнаваніший та найвідвідуваніший замок Франції плюс історія його володарок.
Країна: Франція
Автор: Наталка Фіцич

У різні часи замком Шенонсо володіло чимало вельможних дам. Розповімо про двох із них, дуже різних, але закоханих в одного чоловіка — короля.

 

Королева і фаворитка

Катерина вийшла зі славетного роду флорентійських правителів Медічі. Наро­джену в розкошах, її все життя супроводжу­вали втрати. Адже всі, хто були поруч, помирали дочасно. Пишне весілля батьків Катерини змінилося пишним похороном: мати дівчинки померла після пологів, а батько — невдовзі по тому. Маленьку Катерину прозвали «дитям смерті».
Ще зовсім юною її висватали за Генри­ха, молодшого сина Франциска І. Їм було лише по 14.
У дитинстві Генрих та його старший брат кілька років провели в Іспанії як заручники. Вони змогли повернутися лише після викупу та другого шлюбу свого бать­ка Франциска І із сестрою іспанського короля.
Аби підготувати Генриха до життя при дворі, монарх доручив придворній дамі Діа­ні де Пуатьє взяти його під свою опіку. Стар­ша на 20 років Діана відкрила йому таєм­ниці двору, кохання і зрештою стала його фавориткою та головною радницею.


Пишне весілля Генриха й Катерини від­булось у Марселі. Саме тоді італійські кухарі познайомили французький двір із но­вим десертом — морозивом. А невисока Катерина вдягла на свято спеціально виго­товлені флорентійськими майстрами ту­фельки на підборах, що зчинили при дво­рі фурор.
Святкування і бали тривали понад місяць, та це не додало сімейного щастя мо­лодятам. Недосвідчена Катерина програвала самовпевненій фаворитці Діані. До того ж пара ніяк не могла завести ді­тей, що робило уразливим станови­ще дружини спадкоємця престолу. Вона мусила терпіти суперницю і на­віть дружити з нею. А та, змилосердившись, час від часу відправляла вельможного коханця провести ніч із дружиною…
Натомість Франциск І був до не­вістки прихильним. Він часто брав її в числі невеликого почту на полю­вання до улюбленого замку Шенон­со на річці Шер. Цей маєток король незадовго до того конфіскував у інтенданта з фінансових справ Нормандії Томаса Боєра. Споруду пере­будувала у модному ренесансному стилі інтендантова дружина, теж Ка­терина. Саме вона стала першою з дам, чиї долі пов’язані з Шенонсо.


Аж після 10 років шлюбу Катери­на Медичі зачала первістка. Згодом вона народжувала ледь не щороку і загалом дала життя 10 дітям.
Її чоловіка Генриха ІІ коронували у 1547 році, йому було 28. Серед іншого він успадкував Шенонсо, який невдовзі подарував… фаворитці. Де Пуатьє перепланувала парк, влашту­вала квітковий партер і розширила фруктовий сад, у якому росли екзо­тичні на той час дині й артишоки. А ще обладнала спеціальний підхід до річки, аби, як розповідають, купа­тись оголеною. Та найголовніше — саме Діана розпорядилася виміряти дно річки і збудувати через неї міст, що надало Шенонсо його неповтор­ного вигляду.
Генрих ІІ вів війни з Іспанією, що виснажило обидві країни і зрештою призвело до втрати територій. У самій Франції ревний католик Генрих поклав початок масовим облавам і стратам протестантів-гугенотів, на­ближалися темні часи релігійних війн.


Цікаво, що майбутнє королю від­крив астролог Нострадамус. У пое­тичній формі він розкрив долю люд­ства на століття вперед і передбачив загибель самого монарха від рук мо­лодого суперника. Під час весілля своєї дочки з королем Іспанії (що знамену­вало завершення протистояння між двома країнами) Генрих ІІ влаштував лицарсь­кий турнір і зійшовся в герці з молодим графом Монтгомері. Уламки списа завда­ли королю страшних травм. Не знаючи, як вийняти їх із черепа та ока, лікарі провели жорстокий експеримент на засудже­них до страти в’язнях, проте врятувати ко­роля так і не змогли. Пророцтво Нострадамуса збулося. Це справило враження на Катерину, і вона запросила астролога до свого двору.
Після смерті чоловіка Катерина Медичі вбралась у чорний одяг і носила його до кінця життя. Саме вона зробила чорний кольором жалоби, раніше в Європі таким був білий. Королева заборонила Діані де Пуатьє з’являтися при дворі та відібрала Шенонсо, щоправда, надавши в обмін ін­ший замок. Аж тепер вона відплатила суперниці за роки приниження!


Катерина Медичі стала регенткою стар­шого сина — Франциска ІІ. Кволий і хво­робливий, той одружився з Марією Стюарт, яка згодом стала королевою Шотландії та була страчена за змову проти королеви Англії. Але то окрема історія.
Відтепер у Франції всім керувала коро­лева-мати. Повернувши Шенонсо, вона влаштувала в ньому святкування на честь свого вінценосного сина та його дружини. Вона ж продовжила облаштування замку: на противагу квітковому партерові Діани створила власний, а також збудувала ви­шукану галерею над мостом і таким чином довершила справу, почату фавориткою.
Катерина була королевою-матір’ю по­слідовно при трьох синах. Протистояння ка­толиків і гугенотів набирало обертів, країною прокочувалися релігійні війни, та Ме­дичі й далі влаштовувала пишні свята в улюб­ле­ному Шенонсо, аж до своєї смерті.
Вона заповіла замок невістці Луїзі, дру­жині Генриха ІІІ, який був убитий невдов­зі після смерті матері. Незадовго до своєї загибелі він просив дружину молитися за нього і не покидати цього місця. Невтішна вдова до кінця життя не залишила зам­ку. Вона затягла всі стіни чорною тканиною, сама ж носила біле — так виник вислів «біла дама».
Колишню велич замкові повернула Луї­за Дюпен. Вона врятувала його під час Ве­ликої французької революції та влаштувала тут вишуканий салон, де бували Монтеск’є, Вольтер і Руссо. Згодом Шенонсо переходив від однієї власниці до іншої, і кожна його розбудовувала та доповнювала. Через це зрештою Шенонсо прозвали «замком дам».

 

Мрії в камені

Нині Шенонсо є одним із найпопулярніших на Луарі. До нього веде широка платанова алея, а крізь дерева проглядають фіолетові килими ди­ких цикламенів. Неймовірне видовище! Ліворуч у парку ховається лабіринт Катерини Медичі, праворуч — ферма XVI століття і город з аптекар­ським садом. Яскраві гарбузи звисають зі сплете­них із лози арок, зеленіють вигадливо стрижені туї та живопліт, який зблизька виявляється деко­ративною айвою.
Перед входом гостей зустрічає найдавніша будівля замку — самотній донжон. Сам Шенон­со з чудовим ренесансним фасадом стоїть над притокою Луари — річкою Шер. Обабіч входу розкинулися два квіткові партери. У саду Діани чарують ароматами турецькі волошки, деревопо­дібні мальви, шавлія... Поруч — човнова станція, звідки можна здійснити прогулянку річкою. Сад Катерини розкинувся навпроти, він менший, про­те затишніший.


Шенонсо ретельно відреставрований і вмебльований із великим смаком. Відчувається, що його оновленням керувала жінка. Кожна кімна­та розповідає історію однієї з тутешніх дам: розкішна спальня Діани де Пуатьє, вишуканий кабінет і бібліотека Катерини Медичі, спальня П’я­ти королев, спальня королівської вдови Луїзи з чорними стінами та поховальною символікою. А галерея на мосту нагадує про бали, які колись тут влаштовували. Та чи не найбільше захоплюють замкові кухні, облаштовані в опорах мосту: мідний посуд, форми для випічки, печі та всіля­кі пристосування — є що роздивитися допитли­вій туристці.


Втомившись від огляду замку, пообідайте в ресторані у старій оранжереї. Форель на подушці з пахучих трав, теплий тарт із грушею... А потім вирушайте на прогулянку садами навколо замку, аби надихатися пахощами квітів, заблукати і зна­йтись у лабіринті, намилуватися килимами диких цикламенів. А ще — замислитися над історіями жінок, які тут жили, кохали і страждали та мрії яких, що втілені у камені, подолали століття.


РОМАНТИЧНА ЕКСКУРСІЯ

Замок Шенонсо розташований за 215 км від Парижа, в околицях міста Тур.
Діставатися близько 2 годин на авто чи 1 годину швидкісним поїздом TGV, дві станції якого розташовані не­по­далік від замку.
Ліпше зупинитися на ніч в одному з готелів Тура й вирушити до замку яко­мога раніше, коли там менше люду, адже це одна з найвідвідуваніших ці­кавин Франції.
Детальніше — на www.chenonceau.com