У різні часи замком Шенонсо володіло чимало вельможних дам. Розповімо про двох із них, дуже різних, але закоханих в одного чоловіка — короля.
Королева і фаворитка
Катерина вийшла зі славетного роду флорентійських правителів Медічі. Народжену в розкошах, її все життя супроводжували втрати. Адже всі, хто були поруч, помирали дочасно. Пишне весілля батьків Катерини змінилося пишним похороном: мати дівчинки померла після пологів, а батько — невдовзі по тому. Маленьку Катерину прозвали «дитям смерті».
Ще зовсім юною її висватали за Генриха, молодшого сина Франциска І. Їм було лише по 14.
У дитинстві Генрих та його старший брат кілька років провели в Іспанії як заручники. Вони змогли повернутися лише після викупу та другого шлюбу свого батька Франциска І із сестрою іспанського короля.
Аби підготувати Генриха до життя при дворі, монарх доручив придворній дамі Діані де Пуатьє взяти його під свою опіку. Старша на 20 років Діана відкрила йому таємниці двору, кохання і зрештою стала його фавориткою та головною радницею.
Пишне весілля Генриха й Катерини відбулось у Марселі. Саме тоді італійські кухарі познайомили французький двір із новим десертом — морозивом. А невисока Катерина вдягла на свято спеціально виготовлені флорентійськими майстрами туфельки на підборах, що зчинили при дворі фурор.
Святкування і бали тривали понад місяць, та це не додало сімейного щастя молодятам. Недосвідчена Катерина програвала самовпевненій фаворитці Діані. До того ж пара ніяк не могла завести дітей, що робило уразливим становище дружини спадкоємця престолу. Вона мусила терпіти суперницю і навіть дружити з нею. А та, змилосердившись, час від часу відправляла вельможного коханця провести ніч із дружиною…
Натомість Франциск І був до невістки прихильним. Він часто брав її в числі невеликого почту на полювання до улюбленого замку Шенонсо на річці Шер. Цей маєток король незадовго до того конфіскував у інтенданта з фінансових справ Нормандії Томаса Боєра. Споруду перебудувала у модному ренесансному стилі інтендантова дружина, теж Катерина. Саме вона стала першою з дам, чиї долі пов’язані з Шенонсо.
Аж після 10 років шлюбу Катерина Медичі зачала первістка. Згодом вона народжувала ледь не щороку і загалом дала життя 10 дітям.
Її чоловіка Генриха ІІ коронували у 1547 році, йому було 28. Серед іншого він успадкував Шенонсо, який невдовзі подарував… фаворитці. Де Пуатьє перепланувала парк, влаштувала квітковий партер і розширила фруктовий сад, у якому росли екзотичні на той час дині й артишоки. А ще обладнала спеціальний підхід до річки, аби, як розповідають, купатись оголеною. Та найголовніше — саме Діана розпорядилася виміряти дно річки і збудувати через неї міст, що надало Шенонсо його неповторного вигляду.
Генрих ІІ вів війни з Іспанією, що виснажило обидві країни і зрештою призвело до втрати територій. У самій Франції ревний католик Генрих поклав початок масовим облавам і стратам протестантів-гугенотів, наближалися темні часи релігійних війн.
Цікаво, що майбутнє королю відкрив астролог Нострадамус. У поетичній формі він розкрив долю людства на століття вперед і передбачив загибель самого монарха від рук молодого суперника. Під час весілля своєї дочки з королем Іспанії (що знаменувало завершення протистояння між двома країнами) Генрих ІІ влаштував лицарський турнір і зійшовся в герці з молодим графом Монтгомері. Уламки списа завдали королю страшних травм. Не знаючи, як вийняти їх із черепа та ока, лікарі провели жорстокий експеримент на засуджених до страти в’язнях, проте врятувати короля так і не змогли. Пророцтво Нострадамуса збулося. Це справило враження на Катерину, і вона запросила астролога до свого двору.
Після смерті чоловіка Катерина Медичі вбралась у чорний одяг і носила його до кінця життя. Саме вона зробила чорний кольором жалоби, раніше в Європі таким був білий. Королева заборонила Діані де Пуатьє з’являтися при дворі та відібрала Шенонсо, щоправда, надавши в обмін інший замок. Аж тепер вона відплатила суперниці за роки приниження!
Катерина Медичі стала регенткою старшого сина — Франциска ІІ. Кволий і хворобливий, той одружився з Марією Стюарт, яка згодом стала королевою Шотландії та була страчена за змову проти королеви Англії. Але то окрема історія.
Відтепер у Франції всім керувала королева-мати. Повернувши Шенонсо, вона влаштувала в ньому святкування на честь свого вінценосного сина та його дружини. Вона ж продовжила облаштування замку: на противагу квітковому партерові Діани створила власний, а також збудувала вишукану галерею над мостом і таким чином довершила справу, почату фавориткою.
Катерина була королевою-матір’ю послідовно при трьох синах. Протистояння католиків і гугенотів набирало обертів, країною прокочувалися релігійні війни, та Медичі й далі влаштовувала пишні свята в улюбленому Шенонсо, аж до своєї смерті.
Вона заповіла замок невістці Луїзі, дружині Генриха ІІІ, який був убитий невдовзі після смерті матері. Незадовго до своєї загибелі він просив дружину молитися за нього і не покидати цього місця. Невтішна вдова до кінця життя не залишила замку. Вона затягла всі стіни чорною тканиною, сама ж носила біле — так виник вислів «біла дама».
Колишню велич замкові повернула Луїза Дюпен. Вона врятувала його під час Великої французької революції та влаштувала тут вишуканий салон, де бували Монтеск’є, Вольтер і Руссо. Згодом Шенонсо переходив від однієї власниці до іншої, і кожна його розбудовувала та доповнювала. Через це зрештою Шенонсо прозвали «замком дам».
Мрії в камені
Нині Шенонсо є одним із найпопулярніших на Луарі. До нього веде широка платанова алея, а крізь дерева проглядають фіолетові килими диких цикламенів. Неймовірне видовище! Ліворуч у парку ховається лабіринт Катерини Медичі, праворуч — ферма XVI століття і город з аптекарським садом. Яскраві гарбузи звисають зі сплетених із лози арок, зеленіють вигадливо стрижені туї та живопліт, який зблизька виявляється декоративною айвою.
Перед входом гостей зустрічає найдавніша будівля замку — самотній донжон. Сам Шенонсо з чудовим ренесансним фасадом стоїть над притокою Луари — річкою Шер. Обабіч входу розкинулися два квіткові партери. У саду Діани чарують ароматами турецькі волошки, деревоподібні мальви, шавлія... Поруч — човнова станція, звідки можна здійснити прогулянку річкою. Сад Катерини розкинувся навпроти, він менший, проте затишніший.
Шенонсо ретельно відреставрований і вмебльований із великим смаком. Відчувається, що його оновленням керувала жінка. Кожна кімната розповідає історію однієї з тутешніх дам: розкішна спальня Діани де Пуатьє, вишуканий кабінет і бібліотека Катерини Медичі, спальня П’яти королев, спальня королівської вдови Луїзи з чорними стінами та поховальною символікою. А галерея на мосту нагадує про бали, які колись тут влаштовували. Та чи не найбільше захоплюють замкові кухні, облаштовані в опорах мосту: мідний посуд, форми для випічки, печі та всілякі пристосування — є що роздивитися допитливій туристці.
Втомившись від огляду замку, пообідайте в ресторані у старій оранжереї. Форель на подушці з пахучих трав, теплий тарт із грушею... А потім вирушайте на прогулянку садами навколо замку, аби надихатися пахощами квітів, заблукати і знайтись у лабіринті, намилуватися килимами диких цикламенів. А ще — замислитися над історіями жінок, які тут жили, кохали і страждали та мрії яких, що втілені у камені, подолали століття.
РОМАНТИЧНА ЕКСКУРСІЯ
Замок Шенонсо розташований за 215 км від Парижа, в околицях міста Тур.
Діставатися близько 2 годин на авто чи 1 годину швидкісним поїздом TGV, дві станції якого розташовані неподалік від замку.
Ліпше зупинитися на ніч в одному з готелів Тура й вирушити до замку якомога раніше, коли там менше люду, адже це одна з найвідвідуваніших цікавин Франції.
Детальніше — на www.chenonceau.com
