До серця Саксонії — Дрездена — я потрапила вдруге. Землі ці володіють чи не найвідомішими перлинами усієї Німеччини, серед яких — унікальний природний парк «Саксонська Швейцарія», мануфактура порцеляни ручної роботи в Майсені, неймовірні замки. Та й сам Дрезден просто шалено популярний, зважаючи на туристичні потоки з різних куточків світу.
Стара історія по-новому
Саме місто називають «Флоренцією на Ельбі», але мені воно більше нагадує рідний Київ. Тільки Дрезден менший, і його стара частина розташована не на правому, а на лівому березі. Дрезден дуже зручно примостився на зелених берегах річки. Тут не відчувається загазованості, немає бурхливого потоку транспорту. Найдорожча нерухомість розташована не в центрі, а у віддалених районах міста, на схилах над берегами Ельби.
Споглядати ті ошатні будинки, переважна більшість яких історичні, можна з річкових кораблів. Тури продаються просто на набережній. Тут і красені-пароплави початку ХХ століття під красномовними назвами «Дрезден» і «Лейпциг», а також сучасніші річкові лайнери. Саме на Ельбі розташований перший підвісний міст, що дивом уцілів у роки Другої світової війни.
Але варто все ж повернутися в середмістя. Тут перехоплює подих від архітектурних скарбів. Важко уявити, що 1945 року центр був майже вщент зруйнований: кількаденне бомбардування американською авіацією залишило тільки руїни. Ще складніше уявити, що згодом за фотографіями кожну будівлю відновили.
Найбільша гордість міста — церква святої Марії (Фрауенкірхе), збудована в 1726–1743 роках. Після війни від неї мало що лишилося, проте вона повністю відтворена. Серед ніжно-бежевого піщаника храму видніються подекуди темніші цеглини — це залишки першобудови, закладені у відновлену церкву. Інтер’єри вражають пишнотами. Храм є окрасою центральної площі Ноймаркт, де збираються туристи і гуляють місцеві мешканці. Із дзвіниці можна оглянути центр.
Ще одна «родзинка» Дрездена — його оперний театр. Він найвідоміший у Німеччині, й саме в ньому грає найстаріший оркестр світу. Театр збудовано у 1838–1841 роках архітектором Готфрідом Земпером. Будівля постраждала від кількох пожеж, та найбільшої шкоди зазнала саме після 1945-го. Лише через сорок років театр знову відкрив свої двері для поціновувачів прекрасного. Внутрішнє оздоблення вражає і здається неймовірно дорогим. Проте основним матеріалом для декорування Опери був звичайний гіпс. Тож «дубові» деталі, «мармурові» колони та багаті ліплення насправді цінні не матеріалом, а майстерною роботою.
Неподалік розташована споруда у стилі пізнього бароко, знана як «Цвінгер». ЇЇ звели у 1710–1728 роках як оранжерею та місце проведення карнавалів при дворі. Нині «Цвінгер» служить музейним приміщенням для колекції порцеляни та картинної галереї «Старі майстри». Найбільша цінність колекції — увага! — «Сикстинська Мадонна» Рафаеля. Вона дійшла до нас через усі непрості роки й століття аж із 1754-го і досі тішить численних відвідувачів, як і інші шедеври старовини.
Поруч із «Цвінгером» — замок-резиденція XIV століття. Пожежі, напади, бомбардування — хай там що, він щоразу поставав із руїн. Востаннє — у 1985 році. Зараз працює як дрезденський державний музейний комплекс, де зібрано унікальні експонати. Найкоштовніший розділ експозиції — «Зелене склепіння», у ньому зберігається колекція зі скарбниці князів Веттинів. Тут можна побачити унікальний зелений діамант, один із найбільших у світі (41 карат). Але не менш цікаві й фізико-математичний салон та збройна палата. Загалом огляд усіх експонатів може зайняти цілий день, і він того вартий.
До комплексу замку-резиденції входить кінний двір «Штальхоф». Колись тут відбувалися лицарські турніри. Збереглися середньовічні тренажери — стовпи з кільцями на верхівках, куди вершники влучали своїми списами. Всередині двір прикрашають мисливські трофеї у вигляді черепів тварин. Зовні на стіні — справжній шедевр: панно завдовжки 101 метр із майсенських порцелянових кахлів (!) представляє «кінну шеренгу» всіх курфюрстів та королів. На 24 000 плиток зображено всю історію Саксонії. Кожна деталь, кожний елемент відображають певний натяк на позитивну чи негативну оцінку зображеної персони. Тому це не просто декор, а справжній таємний код, який захоплює істинних поціновувачів історії.
І навіть після цього перехоплює подих від барокового кафедрального собору. Він найбільший у Саксонії (4800 кв. м), і це очевидно. 78 статуй святих, кожна заввишки 3,5 метра, прикрашають балюстраду. Автор проекту — італійський архітектор Гастано К’явері. Храм став останнім прихистком для славетного роду Веттинів, включаючи Августа Дужого.
Інший майдан, Альтмаркт, розташований оддалік від головних окрас міста. Проте саме тут розпочинається шопінг, без якого не можлива жодна подорож до Дрездена. На Альтмаркті відбуваються різноманітні ярмарки, тож площа ніколи не стоїть пусткою. З неї починається алея магазинів, поруч запрошує найбільший торговий центр — справжній рай для шопоголіка.
Тут же розташована протестантська церква Христа, або Крейцкірхе. Це репетиційна база відомого хору хлопчиків «Крейцхор», що вже понад 700 років готує свої програми, які потім чує весь світ. Дзвіниця церкви (92 метри) є чудовим оглядовим майданчиком.
Диво алхімії
Справжнім святотатством було б не згадати про Майсен, що за 25 кілометрів від Дрездена. Це місто славне як батьківщина першої європейської твердої порцеляни. Спроби знаного алхіміка Йоганна Фрідріха Беттгера видобути з дешевих матеріалів золото для короля Августа Дужого дала змогу винайти дещо не менш цінне. Разом із дослідником Еренфридом Чирнхаузом вони у 1709 році відкрили формулу твердої порцеляни незалежно від китайських майстрів, які ревно оберігали свій секрет. Вже у 1710-му Майсенський завод розпочав роботу.
Донині всі вироби виготовляються тут вручну. Мануфактура відкрита для відвідувачів, яким у музейних залах демонструють понад 200 тисяч моделей різних форм та епох. Можливий також спеціальний тур, де покажуть усі процеси створення «дива алхімії».
У магазині можна придбати вироби з порцеляни на згадку. Але вони дуже дорогі, бо Майсен — це знак якості. Чимало колекціонерів полюють на вироби цієї славетної марки.
Молодий і сучасний
Багата історія — не єдине надбання Дрездена. З’явилося тут і багато нових куточків, які варто відвідати.
Скляних хмарочосів не знайдеш, здебільшого постНДРівські будинки. Та все ж є й один такий екземпляр — дрезденський «Скляний автозавод». Раніше компанія «Volkswagen» збирала тут luxury-модель «Phaeton». Проте через низький попит її зняли з виробництва. Тепер тут складають модні електрокари «E-Golf». Увесь процес можна спостерігати зі спеціальних майданчиків. Прозорій скляній споруді не завадили б спеціальні наліпки для безпеки птахів. Натомість, щоб не псувати дизайн, тут спеціально встановили звукове обладнання для відлякування пернатих.
Серед новинок міста — військово-історичний музей збройних сил Німеччини. Це один із двох найбільших у країні військових музеїв. Цікавий архітектурний ансамбль складається з будівлі арсеналу (1877) і нової прибудови (2011). Остання клином врізається в історичну частину. Цей проект створив американський архітектор Даніель Лібескінд. Музей не прославляє війну, він застерігає від неї, показуючи, як страшна пожежа виникає з маленьких вогників. Близько 10 тисяч експонатів змушують осмислити потенціал агресії. Тут виставлені парадні костюми різних епох, шоломи, зброя, є навіть весільна сукня, зшита з тканини парашута, і колекція іграшок на військову тематику — від олов’яних солдатиків до трансформерів.
Богемний район
Ще з берегів ельбської набережної в середмісті звертаєш увагу на протилежний берег. Неможливо оминути увагою сучасного дрезденського району Нойштадт. Це не просто частина міста, це цілий світ! У повоєнні роки тут, у так званому Оссер-Нойштадті, містяни навіть утворили свою власну республіку з власною валютою. Наразі про це свідчать лише прапори — Міккі-Маус на тлі німецького стяга — що їх деякі мешканці вивішують на свої балконах. Щороку в червні тут згадують ті давно минулі дні, й тоді Нойштадт перетворюється на одну велику вечірку з пивом, музикою, танцями, ба іноді й з марихуаною. Але завжди все проходить мирно.
Саме в цьому районі жив лікар, який у 1931-му провів першу операцію зі зміни статі людини. Ті події відображено у голлівудському фільмі «Дівчина з Данії».
Мешканці району дуже неординарні, мають вільні погляди, є представниками різних культур і релігій. Тільки тут у ресторані можна замовити індійські страви, пельмені чи кебаб.
Район надихає митців на створення таких «родзинок», як «пасаж художніх двориків». Вхід сюди вкаже корова-логотип, а всередині ви поринете у світ неординарних оздоб. Ось на зеленій стіні зображені жирафи, а трохи далі — бірюзово-блакитна стіна, де стічні труби об’єдналися в оркестр для дощу. Можна зазирнути до ресторану сучасної німецької кухні чи поласувати «найсмачнішим у світі морозивом».
Коли середмістя поринає у сон, Нойштадт чекає на туристів, що прагнуть розваг. Тут можна знайти круту вечірку, відвідати гей-клуб або просто посидіти з друзями, випити пива та обговорити свої враження від міста. До речі, ресторани, бари і магазини мають купувати ліцензію на програвання музики у своїх приміщеннях, навіть якщо це просто радіо. Тож у районі доволі тихо і можна спокійно спілкуватися.
Багато ще потаємних місцин залишилось у Дрездені. Це місто поєднує безліч культур, класику та креатив, спокій і драйв. Спектр його принад складно змалювати, їх треба відчути та прожити. Дрезден усіх приймає у свої дружні обійми.
КІЛЬКА СЕКРЕТИКІВ
Доїзд із аеропорту. Міжнародний аеропорт Дрездена розташований за 9 км від міста. Поїздка на таксі коштує близько 20 євро. Проте варто зважати на трафік і затори. Натомість рекомендуємо обирати залізницю «S-Bahn». Поїздка забере не більше 8 євро, і за 22 хвилини ви — у центрі міста.
Турінформація. Першим пунктом вашої мандрівки після готелю має бути туристичний інформаційний центр Дрездена, розташований у серці міста. Тут завжди підкажуть, що відвідати, де обрати спеціальні ціни, нададуть мапу тощо.
Суперкартка. Найзручніший вид транспорту в місті — трамвай. У турінфоцентрі можна вибрати спеціальний проїзний «Dresden City Card», що діє 1, 2 або 3 дні, може бути для однієї особи чи цілої родини (2 дорослих та до 4 дітей). Для туриста — просто суперпропозиція! Картка випускається у різних варіаціях і забезпечує знижки у музеях та на екскурсіях.
Докладніше: www.dresden.de/tourismus
