Єгипет — не тільки лагідне Червоне море, а ще й унікальні пам’ятки. Саме це сьогодні активно просуває країна, закликаючи туристів насолоджуватися не лише морем, а й культурним спадком. Воно того справді варте, адже отримаєте не лише засмагу і класний відпочинок, а ще й занурення в неймовірну історію, міфологію, стародавню архітектуру, — матимете безліч вражень і фотографій на згадку. До того ж історичні дива стають доступнішими завдяки зручному транспортному сполученню між курортами, історичними центрами та столицею. Серед варіантів — і круїзи по Нілу.
Дива пірамід
Каїр одразу вражає своїми велетенськими масштабами. Це різноликий мегаполіс на берегах стародавнього Нілу з 20 мільйонами мешканців і сотнями тисяч туристів. У ньому ваблять не лише величні піраміди Гізи, останнє із Семи чудес стародавнього світу, а й багато інших локацій.
Коли бачиш піраміди вперше, то забуваєш усе, що ти раніше про них уявляв. Жодні фото чи відео не передають їх магії та величі.
Узагалі пірамід не кілька й навіть не кількадесят, як можна подумати, судячи зі знімків, — загалом їх приблизно аж 140. І найдавнішій, піраміді Джосера, понад 4700 років. Найбільші з цих споруд колись були обличковані білим мармуром і вапняком, а деякі мали вершини з листового золота, тому віддзеркалювали сонячні промені, і їх сяйво було видно за десятки кілометрів. Піраміди — ніби компас, вони зорієнтовані за сторонами світу з похибкою лише у 5 градусів, чого навіть із сучасними технологіями будівельникам досягти непросто. Розташування трьох Великих пірамід збігається з положенням зірок у сузір’ї Оріона, що породжує фантастичні гіпотези про походження споруд. На кожну з них пішли мільйони кам’яних блоків вагою по 20–30 тонн. Як з’ясувалося, над їх створенням працювали не раби, а кваліфіковані наймані робітники, яких годували м’ясом і поїли пивом. Видобували камені неподалік у кар’єрі, а доставляли, найпевніше, човнами по воді, потім тягли «саньми» по дерев’яних котках. Підіймали «цеглини», вочевидь, пологими пандусами, зведеними спіраллю навколо майбутніх пірамід. До 1880 року гробниця Хеопса залишалася найвищою (147 метрів) будівлею на планеті, доки її випередив один британський собор. Проте загадок у пірамід більше, ніж відповідей. І через це до них вабить ще дужче.
Навколо стародавніх усипалень життя вирує. Некрополь перетворено на величезний екскурсійний майданчик з певною інфраструктурою та невгамовними торговцями. Найкращі краєвиди для фото відкриваються зі скельного схилу на південь від піраміди Мікерина. Можна політати на параплані з мотором або проїхатися на верблюді. Перед Великим сфінксом розташовано майданчик із глядацькими місцями — щоб спостерігати за вечірнім світловим шоу, головним героєм якого, звісно, стає стародавній кам'яний звір з головою людини.
У квітні 2021 року весь світ спостерігав за урочистою процесією, під час якої 18 давніх царів і 4 цариці переїхали у пишних катафалках зі старого Єгипетського національного музею до нового Національного музею єгипетської цивілізації, що за п’ять кілометрів звідти. Процесію назвали «Золотим парадом фараонів». Нам пощастило побувати в новому прихисткові правителів.
Національний музей єгипетської цивілізації має скляний купол, що асоціюється з пірамідою. А щоб у відвідувачів складалося враження, ніби вони в Долині царів у Луксорі, на шляху до мумій треба спуститися на мінус перший поверх і пройти лабіринтом. Серед вельможних небіжчиків у новому музеї ми побачили царицю Хатшепсут і фараонів Рамзеса ІІ, Тутмоса ІІІ та Сеті І. Проте фотографувати цих знаменитостей суворо заборонено. Експозиції на верхніх поверхах охоплюють історію Єгипту від стародавніх часів і майже до наших днів.
До речі, Національний музей єгипетської цивілізації не треба плутати з Великим єгипетським музеєм, нову будівлю якого збираються відкрити ось уже кілька років. Наразі у зв’язку з пандемією дату перенесли на кінець 2022-го — інтрига триває.
Пригоди на Нілі
Головні історичні скарби країни зосередилися вздовж вічної річки. Нею здійснюють круїзи на теплоходах, катерах, яхтах, фелюках… Маршрути охоплюють найцікавіші узбережні міста, аж до Асуана. Ми ж долетіли туди місцевими авіалініями, оцінивши цю нову туристичну можливість. А потім вирушили Нілом у бік Луксора на сучасному чотирипалубному теплоході з басейном і шезлонгами на верхній палубі, сауною, масажним кабінетом, тренажерним залом, крамничками, барами й рестораном, лаунж-зоною з Wi-Fi. Комфортабельні двомісні каюти мають величезні панорамні вікна, щоб можна було безвідривно споглядати красоти Єгипту.
Асуан процвітав тисячі років. Кордон між Єгиптом і Нубією зробив його одним з найбагатших міст в Африці, «південними воротами» країни. Навколо теж вирувало життя, усюди виростали храми, зокрема й на нільських островах.
Першим з таких для нас стали Філи — острів на Нілі з великим храмовим комплексом. Сюди споруду перенесли через затоплення під час будівництва Асуанської греблі. За давньоєгипетськими повір'ями, на цьому острові спить вічним сном Осіріс, також тут народилась Ісіда. В античні часи Філи називали «недоступними»: на їхній священній землі могли жити тільки жерці. Храмовий комплекс тут складається з храму Нектанеба I, «кіоску» римського імператора Траяна, храму богині Хатхор і величного святилища богині Ісіди. Філи — це особливе поєднання єгипетської, римської та грецької архітектури. Дістатися сюди можна лише на спеціальних човнах, подорож якими сама собою — уже цікава пригода.
Знову Ніл і знову Асуан та його найвідоміший музей — Нубійський. Заклад став чудовим прикладом співпраці єгипетського уряду та ЮНЕСКО. Він займає величезну площу — 50 000 квадратних метрів, з яких власне на виставкові зали, бібліотеку, навчальні приміщення припадає 7000, решта ж є пишним парком. У музеї представлено доісторичну тематику, давньоєгипетську і нубійську, античну і римську, коптську та ісламську. Колекція налічує понад 3000 експонатів. Цікаво показано історію храму Абу-Сімбела й технологію його перенесення перед заповненням Асуанського водосховища.
Наступною зупинкою круїзу став храм Ком-Омбо на східному березі Нілу, за півсотні кілометрів від Асуана. Побудоване під час правління Птолемея VI святилище відоме як подвійне: воно присвячене двом божествам. Південне крило — богові достатку Себеку, якого вшановували в образі крокодила. А північне — богові неба Гору в подобі сокола. Значну частину храму зруйнували розливи Нілу та землетруси, пізніше тут була каменоломня. Проте дивовижні барельєфні зображення дивом збереглись. Окрім міфів і гімнів про богів, яким присвячено храм, ми побачили малюнки першого у світі календаря, медичних інструментів, ба навіть пологів! Серед головних пам'яток Ком-Омбо — багатоколонна зала: у зруйнованому святилищі височіють кам'яні п'єдестали, на яких стояли священні човни богів. У давнину Ніл був переповнений крокодилами, яких вважали священними тваринами. Рептилій утримували в храмі та ховали на кладовищах, можна побачити і їхні мумії в музеї Ком-Омбо.
У місті Едфу ми відвідали величний храм Гора, який вважають найкраще збереженою давньоєгипетською культовою спорудою. Нам пощастило проїхатися до храму кінним екіпажем. У поєднанні з шаленим місцевим трафіком це додало знайомству зі старожитностями колориту. Саме храм в Едфу володіє найбільшою колекцією давньоєгипетських ієрогліфів. Стіни його розповідають численні міфи та оспівують бога Гора з його дружиною Хатхор. За тими міфами, саме тут Гор помстився за вбивство свого батька Осіріса і вбив Сета.
І всі ці дива, які нам поталанило побачити, є лише кількома з можливих численних вражень від подорожі Нілом з Асуана в Луксор.
З люксом у Луксорі
Зустрічі з Луксором ми чекали особливо, і він справді вразив. Саме тут наприкінці листопада пишно презентували Алею сфінксів, що веде тепер від Луксорського храму до Карнакського. Тритисячолітні статуї обабіч алеї завдовжки 2700 метрів відкрили після 70-річної реставрації. На церемонію завітали президент країни, члени уряду і дипломати. Відбулися костюмовані виступи, грав оркестр, миготіли феєрверки та світлові ефекти, а на Нілі влаштували шоу вітрильників. Тепер алею з понад тисячею сфінксів називають найбільшим у світі музеєм просто неба.
Як нас тут запевнили, після відкриття алеї відвідуваність Луксора зросла відразу на 38 відсотків! Хоча це лише частина дивовижно збереженого міста, столиці Стародавнього Єгипту. На Луксор припадає майже третина історичних реліквій планети!
Прибуття сюди по Нілу має істотні переваги перед автобусними поїздками з Хургади, які тривають 9 годин в обидва кінці. Сухопутні туристи через брак часу мають змогу побачити лише Карнакський храм, тоді як ми відвідали ще й Луксорський і побачили в усій красі згадану алею. Проте саме Карнакський є найвідомішим стародавнім храмом у Єгипті. Він величезний! Недаремно кожен фараон прагнув увічнити в ньому своє ім’я. І недаремно тисячі туристів приїздять сюди торкнутися цієї історії. Нам пощастило ще й зробити фото без натовпу відвідувачів серед тих самих карнакських колон. Хіба ж не диво?
А ще ми цілий вечір гуляли центром сучасного Луксора, базаром, оновленою набережною, з якої в надвечір’ї милувалися таємничим західним берегом Нілу з освітленими скельними гробницями. Місто справило враження мальовничого, спокійного, у багатьох місцях дбайливо оновленого.
Уранці з Міста живих, де люди мешкали і в давнину, ми перебралися на західний берег, до Міста мертвих з його архітектурними комплексами. Величезний некрополь містить 42 гробниці фараонів. Для захисту від мародерів усипальні витесали просто у скелі й розписали їхні стіни ієрогліфами, які розповідають про життя вінценосних небіжчиків.
Поблизу Фіванських гір розташована Долина знаті — тут навіки лишилися сотні жерців і вельмож. Справжнім діамантом серед усипалень вважають гробницю Тутанхамона, усі скарби якої збереглися до наших днів. Стандартна екскурсія передбачає вхід до трьох гробниць на вибір. Але за доплату кількість відвідин можна збільшити. Усі усипальні різні: пологий вхід чи спуск під нахилом майже 90 градусів, яскраві кольорові малюнки з безліччю мотивів чи одноманітні ієрогліфи з кількох кольорів. Вибір, як завжди, за вами і, звісно ж, за гідом.
Ще одна «візитка» Стародавнього Єгипту в околицях Луксора — терасний храм цариці Хатшепсут, єдиної жінки-фараона. Три величезні тераси витесано у скельному вапняку. Тут збереглося багато кольорових барельєфів, що розповідають про життя цариці та її богів-покровителів.
На в’їзді в Місто мертвих бовваніють дві гігантські статуї — Колоси Мемнона. Це зображення фараона Аменхотепа ІІІ. Зупинка для фотографування — обов’язкова!
Окрім свідків вічності, на західному березі Нілу ми побачили й буяння життя — насамперед поля, на яких вирощують усе, від цукрової тростини до помідорів, знайомих нам з українських супермаркетів. Жіночки ріжуть томати і в’ялять на кетчуп. На межах ростуть ряди струнких пальм. «Родзинкою» екскурсії став обід у національному ресторанчику: не лише смачно, а й колоритно, на «олл-інклюзиві» такого чомусь не подають. А ще можна замовити політ на повітряній кулі над Долиною царів!
З річки до моря
Зручним для поєднання тілесних та інтелектуальних задоволень є узбережжя Хургади (300 кілометрів від стародавнього Луксора). Саме те, що треба, аби розслабитися після насиченого екскурсійного туру. Або навпаки — прилітаєте до Хургади, насолоджуєтеся морським відпочинком, а потім вирушаєте досліджувати історичні пам'ятки.
Цього узбережжя нашим туристам довго представляти не треба. Його прославили чудові коралові рифи, лазурові води, розвинуті готельна інфраструктура та індустрія розваг. Гостей зустрічають торговельні центри, нічні клуби та вуличні ринки, де можна придбати східні ласощі, екзотичні фрукти й сувеніри — як же без них? На південь і північ від міста вздовж Червоного моря проліг майже безперервний ланцюжок готелів. Заклади на будь-який смак і бюджет, для сімейного відпочинку або adults only — обирати тільки вам.
Мабуть, саме завдяки широкому спектру відпочинку припав до серця українцям такий різний Єгипет. Відкривайте історію неймовірної країни, дивуйтеся з масштабів стародавніх споруд, витончених творів мистецтва, історій про фараонів, давніх богів і богинь. Подорожі зручні, безпечні та мегацікаві.
