Вибрати найпопулярніші об’єкти допомогли самі мандрівники, позначаючи на картах свої місця перебування за допомогою смартфонів.
Серед польських лауреатів — багато прекрасних замків і палаців: країна дбає про власну історичну й культурну спадщину. Туристів ваблять не тільки ошатна «зовнішність» відреставрованих об’єктів, а й оригінальні мультимедійні шоу, історичні фестивалі, вишукані варіанти ночівель. Кожне таке місце варто побачити на власні очі. Наразі розповімо про деякі з них, а для ближчого знайомства запрошуємо до Польщі!
«Золоті наконечники» від «Google Maps»
- Палац Браницьких у Білостоку
- Замок у Мальборку
- Палац-музей Замойських у Козлувці
- Замок Крижтопор в Уязді
- Королівський замок на Вавелі у Кракові
- Палацово-парковий комплекс
- Королівські Лазенки у Варшаві
- Копальня Гуїдо в місті Забже
- Опольська філармонія ім. Юзефа Ельснера
- Парк «Цитадель» у Познані
- Пасаж Ружі в Лодзі
- Мендзижецький укріпрайон
- «Африкаріум» у Вроцлаві
- Живий музей пряника в Торуні
- Мости в Станчиках
- Вали Хороброго в Щецині
- Історичний музей у Саноку
Червоний дракон Мальборк
Від цього перехоплює подих… Фортеця ХІІІ століття, зведена лицарями хрестоносцями, є найбільшою в Європі та найграндіознішою цегляною спорудою, яку коли-небудь будували людські руки. Внесений до Списку ЮНЕСКО, замок у Мальборку розкинувся над річкою Ногат і нагадує велетенського червоного дракона, який прийшов на берег утамувати спрагу. За міцними мурами можна провести багато годин, надихаючись красою та величчю, легко переносячись у Середньовіччя…
Багато років тут проводять історичні реконструкції «Облога Мальборка» і замкові шоу світла та звуку «Хрестом і мечем». Пригадаймо, як після переможної битви під Грюнвальдом у 1410 році війська короля Владислава Ягайла та великого князя Вітольда не змогли взяти найбільшої твердині лицарів. Так червоний замок продовжив існування держави хрестоносців більше ніж на століття. Тож, якщо пощастить потрапити на подію, під час якої актори відтворюють сцени із середньовічного життя, побачите приготування страв на замковій кухні, а також лицарів-ченців, які моляться перед вечірньою службою. Артисти анітрохи не зважають на відвідувачів, тож цілком реально відчути себе невидимим мандрівником у часі.
Замковий музей пропонує безліч цікавих атракцій, зокрема: експозиції давньої амуніції, бурштину, монет, порцеляни...
Козлувка: Леніни з павичами
Колишня садиба родини Замойських і Бєлінських у Козлувці — одна з найкраще збережених магнатських резиденцій у Польщі. Сьогодні тут усе як за часів Костянтина Замойського. Почуваєшся званим гостем, на якого зачекалися. Здається, що господарі просто зараз вийдуть назустріч зі свого палацу.
Розкішний сад — місце для романтичних прогулянок. Та особливою несподіванкою в аристократичній резиденції може стати галерея Музею соцреалізму. Просто на його подвір’ї розташувалися погруддя Володимира Леніна, Болеслава Берута й інших керманичів на шляху до «світлого майбутнього». А поміж ними походжають пишні павичі. Неймовірне поєднання.
Незвична експозиція презентує твори з колекцій соцреалістичного мистецтва. Свого часу митці мусили втілювати свій талант, дотримуючись визначених канонів. Це не знижує цінності робіт, хоча нагадує, що будь-яка спроба політики «натиснути» на культуру і втрутитись у творче життя художника обертається сумним, часом гротескним віддзеркаленням дійсності.
Ох, той пряник із Торуня!
І що, здавалося б, у ньому такого незвичайного? Пряник — то ж просто випічка, смачний презент. Однак у Живому музеї пряника в Торуні відкриєте його цікаву солодку таємницю. І пізнаєте історичний смак міста Коперника. А також зможете спекти власний пряник — у дерев’яній формі, за стародавнім рецептом.
Інтерактивний музей у центрі міста — своєрідний театр, де гості стають учасниками шоу від досвідчених аніматорів. За головних тут — Відьма Корінна і Майстер Пряниковий. Вони відкриють таємницю давніх рецептів без жодних концентратів для печива чи поліпшувачів смаку. Натуральні інгредієнти, трохи чаклунства та магії — і все, пряник готовий!
Традиційний пряник — не тільки легендарний символ минулого Торуня, а й частина щоденного життя містян, колоритне частування для гостей. Фредерік Шопен після відвідин міста 1825 року писав до приятеля: «Найбільше враження справили на мене пряники… Бачив я і фортеці, й готичні костели… Бачив похилу вежу, славну ратушу… Але все те не перевершує пряників, ох… пряників, один з яких я надіслав до Варшави».
Як після такого відгуку не завітати до Торуня? Якщо не матимете змоги спекти власний пряник, усе одно не повернетеся додому без смачного сувеніра. Торунські смаколики можна знайти ледь не в кожній кондитерській крамничці — у симпатичних пакунках, які довго зберігатимуть солодкі спогади про мандрівку.
