Врез: Північне узбережжя країни — це Коста-дель-Амбар, Янтарний Берег, де знайдено найбільші у світі поклади бурштину. Столиця краю — Пуерто-Плата, «срібний порт». А відпочинок тут — справжнє золото!
Країна: Домінікана
Автор: Ірина Горобець
Фотограф: Олександр Горобець

Ступивши на домініканську землю в аеропорту Пунта-Кани, на крайньому сході острівної держави, ми відчули себе її почесними гостями. Не всі ще куточки Домініканської Республіки оцінені українськими гостями, наших співвітчизників тут дуже чекають і готові влаштувати їм райське життя. 
І все це був лише початок!

СРІБЛО. Колумб і Пуерто-Плата

Уранці мініатюрний літачок легко поніс нас на північ казкової землі, до головного міста регіону і «брами» для іноземних гостей на Атлантичному узбережжі — до Пуерто-Плата.
Атлантика відрізняється від карибського узбережжя країни. Якщо там пляжі білі, а вода свiтло-смарагдова, то тут усе яскравіше — пісок жовтий, а хвилі насичено блакитні. Вони не гiршi й не кращі — просто інакші. Чудові! «Наречена Атлантичного океану» — ось як іще називають Пуерто-Плата.
Втім, у цього узбережжя багато образних назв. Наприклад, його іменують Янтарним, бо в цих краях зосереджені чи не найбiльшi у свiтi поклади бурштину. А Колумб нарік це місце Срібним Портом — Puerto Plata. Коли він удруге наблизився до цих берегів, води бухти сяяли під сонцем, мов чисте срібло. «Ла Плата!» — вигукнув командор.


Правда, тi води швидко були забарвлені кров’ю. Саме на цих багатих i прекрасних берегах почалося завоювання європейцями Америки. Під час свого першого плавання Колумб збудував на цьому мiсцi форт Навiдад (Рiздво) iз залишків корабля «Санта-Марiя», що зазнав катастрофи. Через рік він застав споруду вже зруйнованою. Тоді звели новий форт Ісабель-ла-Католіка, названий на честь іспанської королеви Ізабели Католицької, — найперше європейське місто в Новому Світі. Невдовзі вже молодший брат командора Бартоломео Колумб почав будувати укріпленіше поселення Сан-Феліпе-де-Пуерто-Плата, яке й дало початок нинішньому Срібному Порту.


Шарм будинків вікторіанської епохи — ось що вабить туристів до Пуерто-Плата. У місті є бiднi квартали й багатi вілли, мальовнича набережна Малекон, центральний парк, музей бурштину…
У кінці ошатного Малекону височить суворим громаддям форт Сан-Феліпе. Споруджений у 1560–1570-х, він є найдавнішим укріпленням такого типу на Карибських островах. Нині все це — музей, але кількасот років тому форт був єдиною надією поселенців на оборону від піратських набігів. Згодом, коли часи флібустьєрів скінчилися, споруду почали використовувати як в’язницю — кам’яні «мішки» приміщень для цього підходили. В експозиції форту представлені старовинні аркебузи, гармати й мечі, монети колоніальної епохи… Але проходячи із залу в зал, підіймаючись на башти, будьте обережні — не забувайте кланятися низьким дверним прорізам…

ЯНТАР. Музей бурштину і фабрика рому

Уявіть собі, янтар тут не жовтий, а, скоріше, чорний. Хоча є i медовий, i коричневий, i навіть блакитний. А в янтарі — комахи мільйонної давнини, які необережно потрапили в соснову смолу i там скам’яніли. Пам’ятаєте, у «Парку Юрського періоду» з таких комариків узяли кров динозаврів, аби відтворити поголів’я чудовиськ? Сценаристам фільму ідею подав музей янтарю в Пуерто-Плата. Найдивовижніший експонат тут — шматок бурштину із застиглою в ньому ящіркою.
Ще один надзвичайно популярний вид домініканського бурштину — рідкий. Це ром марки «Brugal», який виробляють саме в Пуерто-Плата. І його, і однойменну фабрику зовсім не ховають від туристів. Гостей знайомлять із процесом приготування та визрівання напою, який є головним інгредієнтом численних коктейлів і «народного афродизіаку» — «мамахуани». Ром вісім років настоюють у дубових діжках з-під віскі, а потім ще вісім — у діжках з-під хересу, так що цей «бурштин» теж має неабияку витримку.

СМАРАГДИ. Гора коштовностей

Понад усе мене притягувала статуя Христа Спасителя на порослій унікальними джунглями горi Монт-Iсабель-де-Торрес. Ми піднялися туди канатною дорогою, з якої відкривалися захопливі краєвиди гори й міста.
Статуя — точнісінько така сама, як у Рiо-де-Жанейро, тільки трохи менша. Христос розпростер руки, благословляючи світ, на тому місці, де в часи диктатора Трухільо була катівня для політв’язнів. Скульптура створена на вшанування невинно постраждалих. І при цьому місце дуже світле, радісне. Адже навколо — ботанічний сад у буянні орхідей та смарагдової зелені. Люди приходять сюди культурно пікнікувати на обладнаних майданчиках. I звичайно, звідси, з висоти 800 метрів над рівнем моря, відкриваються неповторні панорами. Так і хочеться розкинути руки, повторивши жест Спасителя!

БІРЮЗА. Острів Рай

Контрастні враження нас чекали в селищі Луперон, що за півсотні кілометрів від Пуерто-Плата.
Спочатку — морська ідилія на Острові Рай, Кайо-Параісо. Білим моторним катамараном ми вирушили у сяйві сонця крізь бірюзу неба і моря до місця надзвичайної, неземної краси! Серед спокійних, неймовірно прозорих вод океану на нас чекав малесенький піщаний острівець. Небо і море — більше нічого. І яке небо! Глибоке, просто-таки оксамитове. А яке море! З чистотою алмазу й ніжністю шовку! Простору не загороджує жодна пальма. Гойдаєтесь у лагідних хвилях, у руці — келих, у якому колишеться домініканський ром — всюдисущий «вітамін R». Ароматна п’янка стихія плавно перетікає у ваш організм і остаточно приводить у гармонію зі Всесвітом… Не хвилюйтеся, про відплиття на берег вам нагадають.

ГЛИНА історії

Ось ми і повернулися на грішну землю (в прямому й переносному сенсі). Національний історико-археологічний парк «Ла-Ісабела» біля Луперона теж нагадав про вічність, але мав дещо інакшу атмосферу, ніж райський острів.
Саме в цьому місці 1493 року висадився Христофор Колумб на чолі другої експедиції в Новий Світ. Поселення можна уявити за залишками фундаментів, а також індіанськими та іспанськими предметами побуту. Збереглися підвалини й будинку самого Колумба. Розкопки все ще ведуться. Цікавий і храм Лас-Америкас, споруджений 1994 року, до 500-ліття першої в Новому Світі католицької меси. А ще на території парку є кладовище, яке чітко дає зрозуміти, куди поділись мешканці першого європейського поселення на острові Гаїті (нагадаємо, Домініканська Республіка ділить цей острів з однойменною державою). Нестатки і хвороби звели всіх у могилу. Чесні іспанці поховані зі складеними хрестом руками, у злочинців руки зв’язані за спиною, а індіанці не лежать — сидять у могилах в позі ембріона. Вони повернулися в лоно землі… Нехай Господь усім їм уготує рай.

ПЕРЛИ. «Світ океану» та «Бравіссімо-шоу»

Улюбленцем усього узбережжя Пуерто-Плата є парк пригод «Ocean World». Де ще можна так близько познайомитися з дельфінами та морськими левами, поплавати зі справжніми скатами й акулами? Морських хижачок завбачливо позбавили їхніх смертоносних зубів, а «занадто зарядженим» електричним скатам ліквідували небезпечні «контакти» на хвостах. Тому величні мешканці глибин не становлять небезпеки, та й до туристів вони звикли. І все одно, коли торкаєшся могутнього тіла, відчуття неоднозначні… Зате потім є що згадати!
Поруч із розважальним парком вабить комплекс відпочинку з чотириповерховим казино, ресторанами та барами, живою музикою, а також славетним «Бравіссімо-шоу». Здається, в його піснях і танцях сконцентрувалися весь шарм і вся пристрасть Карибів. Які форми в артисток і артистів, які костюми, які рухи, які голоси!..

Ще СМАРАГДИ. Парк «Лос-Айтісес»

А тепер на нас чекає край неляканих птахів і первозданних лісів — національний парк «Лос-Айтісес». До нього ми вирушили моторним човном від мосту Дуарте, який часто називають «мостом у нікуди»: з узбережжя, а потім з острова на острів у повітрі пролягає дорога, яку свого часу так і не добудували. Панорама сюрреалістична!
Її добре видно з готелю «Gran Bаhia Principe Cayacoa»*****. Ця оаза спокою та краси заслуговує на маленький відступ. Шикарний представник відомої мережі «Gran Bаhia Principe» розташований поблизу мальовничого містечка Самана, на першій лінії пляжу, — тож із більшості номерів відкриваються неймовірні морські краєвиди. Оточення неторканої природи, система проживання «adults only» («тільки дорослі») та «непомітний» сервіс дарують неймовірне відчуття умиротворення і задоволеності всіх бажань. У чотирьох ресторанах можна здійснити навколосвітню гастрономічну подорож, а в розкішному спа — спробувати на собі оздоровчі методики різних країн і народів.


Але нас чекала подорож парком «Лос-Айтісес». Він являє собою неймовірно гарну горбисту місцевість. Завдяки високій вологості узвишшя та улоговини буйно поросли екзотичними деревами, бамбуком і папороттю. В узбережній океанській зоні шапками зелені здіймаються поодинокі острови. А береги облямовані загадковими мангровими заростями — деревами й кущами, що пристосувалися до життя в солоній воді. Їхні довжелезні корені допомагають рослинам дихати і служать «якорями» під час припливів і відпливів. Для неміряної кількості птахів, земноводних, ракоподібних, риб і комах усе це — затишні домівки.
Десь у глибині пагорбів парку «Лос-Айтісес» ростуть 70-метрові дерева-гіганти, які тримають вертикальне положення завдяки повітряним кореням-опорам. Туристів туди не запрошують — це заповідні місця.
Карстова порода узбережжя ховає численні печери — фантастичні, таємничі та вишукані у своєму природному декорі. Підземелля часом мають «вікна», в які зазирають сонячне світло і зелень джунглів. У одній із таких печер нам показали головну рукотворну цікавину національного парку — наскельні малюнки індіанців таїно.
Один із доісторичних «смішариків» став символом оригінального екологічного готелю «Cano Hondo». Господар, він же — автор дизайну, досконало вписав своє творіння серед скель і природних басейнів гірської річки. Кожен номер, кожен закуток ресторану ніби створені самою природою. Можна купатись у водоймах із водограями, куштувати «рибу дня» і креольські страви, екскурсувати парком «Лос Айтісес» та займатися різними видами активності — від каякінгу до клаймбінгу.

ЗОЛОТО пляжів. ДІАМАНТИ сервісу

Переїзд автобусом — і ось укотре вже простота придорожнього домініканського життя змінюється раєм на землі, справжнім цивілізованим курортним едемом серед розкішної природи.
Водний шаттл зі вже знайомого готелю «Cayacoa» привіз нас на чарівний острівець-курорт, не більший 2 квадратних кілометрів. «Gran Bahia Principå Cayo Levantado Don Pablo Collection»***** — це чи не найкращий представник престижної мережі «Gran Bahia Principе». Різноманітні гастрономічні пропозиції найвищого гатунку, необмежені можливості для дозвілля вдень і увечері, нагода розслабитися й відновити свою вроду в спа-салоні, усе необхідне для водних видів спорту на пляжі та всіх басейнах готелю… Що ще можна бажати? Бездоганно навчений персонал забезпечує максимальний комфорт. Система «all-inclusive» у «GBР Cayo Levantado» передбачає навіть цілодобове обслуговування в номерах і «необмежені» вечері «а ля карт», навчання дайвінгу і поїздки катером на узбережжя. А ще дивує те, з якою майстерністю та невимушеністю розкіш і повна безпека поєдналися тут із майже дикою природою. Буквально від будиночків готелю бачиш джунглі з ліанами і трьохсотлітніми квітучими деревами фламбоянами.


Атмосферою абсолютної благодушності потішив «Плайя дорада», або «Золотий пляж», — по-справжньому шикарний курорт, найбільший у всій країні. Він складається з 12 готелів, розташованих на єдиному великому пляжі із золотавого піску. Тут є 18-лункове поле для гольфу, доступні всі види водного та наземного спорту. Курорт працює за системою «олл-інклюзив». Такого вишукано-професiйного обслуговування, такого достатку смачних i екзотичних страв навіть у Домінікані пошукати. Безтурботні відпочивальники в купальних костюмах, пальми-фiкуси i Атлантика за десять метрів від готелю. Мальовничий берег, спокiйнi сині води під захистом коралових рифів, вулички серед облагороджених пишних джунглів, бунгало, «плетена» з якихось рослин кімната, широчезний балкон i кокоси, що звисають просто в руки. Крихiтнi колібрі пурхають поруч iз гігантськими метеликами, а внизу в’ються ящірки…


Інакші «навколоморські» враження подарував пляж «Кабарете». Це «магніт» для прихильників пригод і активного відпочинку, одне з найкращих у світі місць для занять кайтбордингом і серфінгом. Небо над берегом розцяцьковане яскравими повітряними зміями, а води — вітрилами. Картина неповторна! У пляжному ресторані нас частували національною смакотою просто з величезної пательні — такий собі «гастрономічний серфінг»…
Ну, а пік пляжних і естетичних насолод ми відчули на Плая-Рінкон — Трикутному пляжі. Затока Рінкон справді є трикутником між двох півостровів. З подачі міжнародного інтернет-порталу «Conde Nast Traveller» цей пляж називають другим за мальовничістю в світі. Хіба можна змалювати чистоту і лагідність ніжно-голубих вод, шепіт пальм, запах мигдалевого цвіту?.. Над берегом — двокілометрова гора, навколо — кокосові гаї. В одному кінці пляжу — гірський потічок із чудовою водою, в іншому — величний грот, а між ними — смуга майже білого, ідеально м’якого піску. Ніяких готелів, лише ресторан для тих, хто прибув оцінити неземну красу. Насолоджуватися раєм можна тільки день. А потім іще день, другий, знову і знову приїжджаючи на поклик прекрасного…
Так само можна від відпустки до відпустки повертатися на курорти регіону Пуерто-Плата. На жаль, край досі не освоєний українськими туристами. А може, на щастя? Тут чекає стільки скарбів!

www.godominicanrepublic.com