Країна надзвичайно гарна, з чудовими природними контрастами: кам’янистими та несподівано зеленими горами, ефектними водоспадами, унікальними аравійськими фіордами, сліпучо-красивою пустелею, оазами й піщаними пляжами, що розкинулися на тисячі (!) кілометрів. Саме виразний ландшафт насамперед відрізняє Оман від решти держав Перської затоки (не плутати з Амманом, столицею Йорданії). А якщо все це помножити на традиційну привітність населення та високий рівень сервісу, стане зрозуміло, чому ця країні рік за роком підіймається у світових рейтингах туристичної популярності.
Ми не відкрили для себе всіх принад Оману, але навіть кількаденного відвідання вистачило і для інтриги, і для яскравих спогадів.
Від Синдбада до Кабуса
Ще стародавні шумери називали ці краї землею великих майстрів суднобудівничих і мідних справ. Інша назва — «Мазун», тобто «землі хмар і злив», які перетворили значну територію нинішнього Оману на квітучу оазу.
За переказами, саме звідси виходив у море Синдбад Мореплавець і саме тут правила цариця Савська.
А тепер без жодних міфів: Оман є однією з найдавніших держав арабського світу. Його мешканці прийняли іслам ще за життя пророка Магомета. У XVIII столітті це була величезна піратська держава, до якої входила половина Східноафриканського узбережжя. Потім Оманська (не плутати з Османською!) імперія охопила території від берегів Персії до острова Мадагаскар. Зрештою її розділили між собою двоє синів султана.
У другій половині ХІХ століття султанат Маскат та імамат Оман перетворилися на протекторат Британської імперії. Потім британцям стало не до них, і вони поступово занепадали на тлі загальносвітового прогресу. Зміни настали аж у 1970-х роках, коли на престол об’єднаної країни зійшов молодий і освічений султан Кабус. Він відкрив Оман для іноземних інвестицій, передових технологій і туризму. Тепер на узбережжі можна знайти навіть «шестизіркові» готелі. Довго гадати над причинами такого процвітання не доводиться: уздовж шосе, що веде від столиці до океану, нафтові вишки день і ніч качають «чорне золото».
Столиця ладану
Маяк у вигляді лампади біля входу в порт столиці нагадує, що Оман — країна ладану. Стародавні, ще біблійні, місця видобування цієї запашної олії входять до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Місто Маскат дуже своєрідне. Його назва означає чи то «місце падіння», чи то «кинутий якір». Обидва варіанти мають право на життя. По-перше, місто збудоване на скелях, які круто обриваються в море і з яких, без сумніву, можна впасти. А по-друге, стратегічне розташування зробило Маскат морським портом, де з незапам’ятних часів кидають якорі судна з усіх кінців світу.
До речі, про мореплавство і ладан. Іще в часи Великої Римської імперії Маскат був важливою ланкою в ланцюжку «Ладанного шляху», яким дорогоцінні пахощі доставлялись у столицю імперії.
У XVI столітті багате місто привабило португальців, і ті захопили його. Зрештою це пішло на користь Маскату, оскільки завойовники добряче зміцнили столицю за останнім на той час словом військової інженерії.
Нинішній Маскат займає величезну територію — майже 200 кілометрів уздовж Оманської затоки. Це одне з найспекотніших міст світу, та водночас його називають найгарнішим і найзеленішим на всьому Аравійському півострові.
Три історичні райони міста — Маскат, Матрах і Руві — мають безліч цікавин і входять до обов’язкової програми відвідання. Тут немає готелів і торгових центрів, а обстановка нагадує казки «Тисячі й однієї ночі». Мимоволі здригаєшся, побачивши шикарну машину біля старовинного особняка.
Гавань району Матрах із набережною імені султана Кабуса — одне з найбільш мальовничих місць столиці. Привільний морський краєвид тут поєднується з колоритним міським. Навпроти набережної, яку частіше називають на французький манір Корніш, розташований прославлений у віках ринок Матрах. Тут, у затінку критих переходів, можна придбати все що завгодно: прянощі, пахощі, солодощі, одяг, старовинну зброю, відомі арабські вироби із золота і срібла…
На набережній стоїть і палац «Аль-Алам», збудований понад 200 років тому і відреставрований у наш час. Це резиденція султана Кабуса. Обабіч палацу — два форти-близнюки. З набережної добре видно узбережні скелі, практично на кожній з яких є свій форт. Поруч — оглядовий майданчик, на нього ведуть 100 сходинок.
Багато витончених човнів доу і яхт розтинають води бухти. Якщо пощастить, можна побачити яхту самого султана.
Його Величність щиро шанують у країні. Ім’ям султана Кабуса названо також Велику мечеть Маската — один із найбільших мусульманських храмів світу. Святиня нова, збудована 2001 року. Її архітектура й оздоблення вражають усією можливою арабською розкішшю. Люстра храму важить 8 тонн і має 1122 лампи, а килим займає площу 70 на 60 метрів і важить 21 тонну! Нашу докладну розповідь про мечеть султана Кабуса ви можете прочитати в попередньому номері журналу й там же побачите на фото значну частину її пишнот.
На відміну від інших «нафтових столиць» аравійського півострова, в Маскаті ви не помітите хмарочосів — вони тут поза законом. Проте поруч зі старовинними малоповерховими спорудами чудово уживається багато ультрасучасних будівель. У міському середовищі зіткнення культур часом видає жартики типу таблички на крамниці: «Вибачте, пішов молитися»…
Аравійські фіорди
Є в Омані частина території, окрема у прямому сенсі слова. Скелястий півострів Мусандам відділений від решти султанату узбережжям, яке належить Об’єднаним Арабським Еміратам.
Ландшафт Мусандаму примітний своїми фіордами. Якщо це слово асоціюється у вас із холодними пейзажами Скандинавії, то ви, звісно, маєте рацію, але… Фіорд — це вузька скеляста затока, яка врізається далеко у суходіл. І таких на Мусандамі вистачає. За розмірами вони не рівня норвезьким (десятки кілометрів проти сотень), але нехай Норвегія похвалиться таким теплом моря і такою живністю… Аравійські фіорди відрізняються від європейських і своїм походженням. У Скандинавії тріщини в земній поверхні викликані різкою зміною напрямку тектонічного руху. А тут зсовуються дві тектонічні плити (процес триває), і одна «пірнає» під другу, залишаючи на поверхні лише вершини колись високих гір. Вони разом із водами Оманської затоки утворюють ефектні морські лабіринти.
Головною туристичною цікавиною півострова Мусандам є прогулянки на човнах такими лабіринтами. Усі вони починаються з Хасаба — адміністративного центру півострова.
З вікон хасабських будинків (і нашого готельчика в тому числі) відкривається умиротворений краєвид Ормузької затоки. Вже навіть заради нього варто сюди приїхати. Архітектурний ансамбль містечка увінчується основною будівлею фортеці та масивною центральною баштою на вході до неї. Укріплення збудоване у XVII столітті португальцями, які прагнули контролю над морською торгівлею в регіоні. До речі, укріплення й зараз частково використовується за старим призначенням, оскільки через нього ведеться торгівля із сусідніми країнами. Неподалік розташовані додаткові форти, мечеті, традиційні квартали.
І ось ми на шляху до фіордів. Майже завжди дорогою до них туристів супроводжують зграї дельфінів. Схоже, у «наших» був аж надто веселий настрій — вони збуджено хлюпотіли і робили у воді кульбіти.
Найчастіше, як це було і в нашому випадку, морські прогулянки влаштовуються в 10-кілометровому фіорді Хор-Шамм. Окрім величних і навіть химерних скель, тут чимало симпатичних бухточок із піщаними та гальковими пляжами — в одній із них варто зупинитися для купання. На берегах розташувалися невеличкі поселення, які сполучаються зі світом виключно водним шляхом.
У фіорді Хор-Шамм мешкає кілька зграй корморанів — бакланів, по-нашому. Фотографувати їх можна з досить близької відстані, адже пернаті зовсім не бояться людей і часом відмовляються поступатись їм дорогою. Коли здається, що судно вже зараз наїде на птаха, він просто пірнає! Інші корморани зустрічають туристів на скелях, причому найкмітливіші присідають на білі камені, щоб ви могли їх відзняти, а потім вимагають плати за знімок...
Східне узбережжя півострова Мусандам славиться і своїми угіддями для підводного плавання. Розмаїття тутешнього підводного світу пояснюється тим, що в цих місцях зустрічаються води двох заток — Оманської та Перської. Дайв-сайти Мусандаму вирізняються печерами та стометровими підводними стінами.
Але підводні красоти, як, за великим рахунком, і прекрасні морські курорти країни, відносять до того, чого ми так і не спізнали в Омані. Може, розповісте ви? Країна туристичних загадок чекає на своїх відкривачів!
ДО ОМАНУ — БЕЗ ОБМАНУ
Держава на півдні Аравійського півострова, на березі Перської затоки. Населення — близько 3 млн осіб (переважно араби, мусульмани-ібадити).
Абсолютна монархія. Султан є головою держави, уряду, верховним головнокомандувачем, міністром оборони, закордонних справ і фінансів. Він же призначає кабінет міністрів.
Види туризму: дайвінг, морські круїзи, екскурсії старовинними містами, прогулянки по фіордах.
Найкращий період відвідання — з вересня по квітень.
Основні правила поведінки: скромність, закритий одяг, повага до релігії. Вживати алкоголь можна лише у певних місцях. Безпека — на висоті.
