Врез: «А гайда в Непал, на Айленд-пік! Проведеш свій vision brunch у базовому таборі Еверест» — із вуст Ірини Галай, першої українки, яка зійшла на «вершину світу», це звучало так реалістично, що я, недовго думаючи, відповіла: «Легко, давай!». А слово, як відомо, не горобець...
Країна: Непал
Автор: Марися Горобець
Фотограф: Назарій Кривошеєв, Марися Горобець

Зо два місяці неквапної підготовки — і десант «Dermacolla Beauty Camp» на крилах «Qatar Airways» приземлився в Катманду, столиці Непалу, тоді ще відкритій для сміливих туристів і романтичних альпіністів-стартерів. (На момент підготовки цього матеріалу країну закрили на жорсткий локдаун, скасувавши все авіасполучення).
Гори завжди були моїм місцем сили... Та Горобець іще ніколи так високо не залітав (максимум — на Говерлу та Петрос) і не знав, що ступінь гірської «романтики» може бути різною залежно від рівня підготовки, висоти і духу авантюризму. З’ясувалося, він, як і апетит, приходить у процесі... Ще б пак — у Гімалаях, наймолодших горах планети, які ще продовжують рости (!), розмістилося 10 із 14 «восьмитисячників» світу. Хоч куди поверни голову — непальські велетні так і спокушають!


Найвищий пункт призначення нашого beauty camp — Айленд-пік (6189 м). Зі слів Галай — гора-розминочка (ага, як пригадаю, так і кидає в піт ). Зійти на неї має кожний альпініст, що мріє про побачення із його величністю Еверестом. Я, може, і мрію про «матір усіх гір», яка бачила загибель і тріумф найкращих альпіністів в історії, але моя особиста кінцева мета у цій дивовижній подорожі — базовий табір (5335 м) на підході до «даху світу».
Забігаючи наперед, скажу — похід до нього дав нам змогу впродовж 15 днів сповна насолодитися краєвидами найвищої вершини світу та довколишніх гігантів національного парку «Сагарматха». Я побувала у понад 70 країнах світу, але трекінг, який ми пройшли в Гімалаях, змінив мій світ на «до» і «після»...


Є два основні сезони, коли альпіністи їздять до «Everest Bace Camp». Навесні (квітень – травень) тепліше, але більше опадів — одного разу ми геть промокли. Восени (жовтень – листопад) менше дощить і сніжить, але холодніше — choose your destiny! Ми обрали весну, у нас же «Dermacolla beauty camp»!
Рівень підготовки в учасниць був різний, але мета одна — красиво пройти легендарний трек і красиво все зафіксувати на світлинах. З нами подорожував чудовий фотограф Назар Кривошеєв (до речі, як вам обкладинка цього журналу з Айленд-піком?).
Перша перешкода не з простих — «горняшка», яка на різних висотах вас таки «няшно» наздожене. До гірської хвороби має бути готовий кожен, навіть якщо це айронвумен, йогиня чи богиня. Між іншим, найтяжче з усіх айронменам. Ну, хіба що ти шерп-айронмен!


До речі, про шерпів: нація унікальна. Надсильна та наджиттєрадісна! Кажуть, мають у грудях по три легені. Ще б пак — народитися на висоті 3880 м.
Саме тут, у серці гірського району Кхумбу, розмістилася столиця шерпів — Намче-Базар. На «батьківщині тигрів», як називають місто, ми провели дводенну акліматизацію. Намче — остання нагода випити ароматної кави, з’їсти гарячої випічки, підключитися до 4G, прийняти гарячий (!) душ, зробити сурія-намаскар на тлі Евересту й Ама-Даблам. Що вище, то безціннішим і недосяжнішим стає все це.
А головне, з кожним кроком, який дається щоразу важче (хоча твій баул несе шерп), відбувається тотальна переоцінка мрій, бажань, а часом і цінностей. Водночас гори відкривають твій шалений внутрішній потенціал — ти точно можеш значно більше, ніж думаєш! Горобець з українським прапором на камені «Everest Base Camp» (5364 м), біля підніжжя льодоходу Кхумбу, — це вам доказ, а мені згадка! Як і світлина з Айленд-піку — гори, що не піддалася нам з першого разу через погоду. Здавалося б, якісь 300 метрів... Але гірський метр — то абсолютно інша міра: 3 кілометри долаєш за 10 годин, які здаються вічністю!


У короткому тексті не передати палітри емоцій, пережитих під час штурму Айленду та спуску з нього, гостинного прийому в легендарного альпініста Олександра Абрамова в серці базового табору Евересту, сало-вечірки з шерпами у вишиванках на Великдень, несподіваної евакуації гелікоптерами через непальський жорсткий локдаун і вимушене припинення експедиції… Розповідей вистачило б на окремий спецвипуск «МТ».
Тож просто хочу сказати по-місцевому Гімалаям і нашому «Nepal beauty camp»: «Намасте». Українською це означає «божественне в мені кланяється божественному в вас», або просто «дякую».


За непальськими пригодами «Dermacolla Beauty Camp» хто тільки не стежив у соціальних медіа. Принаймні мій директ був засипаний захопленими вигуками, рекомендаціями, переживаннями, за що я особисто вдячна кожному! І якби змонтувати всі сторіз наших учасників, вийшов би ще той гостросюжетний серіал, де що не день — то чергова злива непідробних емоцій, внутрішніх переживань, зовнішніх конфліктів, сліз болю та радості.
Мій «Insta travel» — усього лише фототизер (світлини @kraev узагалі-то заслуговують на світову фотопремію), переглянувши який, я впевнена, ви захочете спакувати баул та опинитися в обіймах Гімалаїв. Але майте на увазі — це не просто трекінг у горах, це трансформаційний шлях, пройти який — must have бодай раз у житті!
P.S. Сезон-2021 на Евересті видався вельми драматичним: погода, пандемія, локдаун... Але на момент здачі журналу віцечемпіон світу з льодолазіння, українець Валентин Сипавін, учетверте успішно зійшов на 8848 метрів, та ще й в оточенні завзятих дівчат: першої на Евересті молдованки, першої білоруски та першої дніпрянки — Ірини Караган. Вітаємо цих красунь! А Горобець іще повернеться в обійми Евересту...

#followmeto #everest #nepal #islandpeak #dermacolla #dermacollabeautycamp #гімалаї #mustvisit #горикличуть #журналміжнароднийтуризм #travelinfluencer #travelwithmarysyagorobets #goingplacestogether #qatarairways


Marysya Gorobets
#MC #TVhost #Travelinfluencer