Врез: Не вірте міфам, в Еміратах щодня дощить! Принаймні мені так здавалося в цій поїздці… А ще я переконався, що пустеля процвітає завдяки дощам інвестицій. У ній виростають фантастичні оази розкоші.
Країна: ОАЕ
Автор: Євген Будько
Фотограф: Євген Будько

Це ж треба, вперше в Абу-Дабі — й така нетипова погода! Араби щиро раділи небесній волозі, а рослинність відповідала стрімким розвитком зелені та квітів. На шляху з дубайського аеропорту було легко впізнати кордон князівства Абу-Дабі — обабіч і шосе і на його роздільній смузі кучерявилися ряди посвіжілих деревець. Утім, столиця емірату та всіх Еміратів виявилася не готовою до довгожданої благодаті. Вуличні дренажі в місті не передбачені, тому на деяких перехрестях зібрались калюжі та, відповідно, автомобільні затори. При цьому по умиротворених обличчях водіїв блукали задоволені усмішки…


Готель як символ держави

Спершу було купання в розкоші. Вочевидь, в Еміратах полюбляють справляти враження: відразу ж запросили до офіційного головного готелю країни. Не готелю — палацу з «Тисячі та однієї ночі»! Він так і називається — «Emirates Palace».
Треба сказати, багато готелів у цій країні є не просто гостьовим житлом, а справжніми туристичними атракціями. Скажімо, до «Emirates Palace» водять платні екскурсії, і мають для цього всі підстави. Цікаво ж поглянути на приміщення, в якому стелі вкриті 24-каратним сусальним золотом, металеві частини сантехніки в номерах — позолочені, у вестибюлі стоїть автомат із продажу золотих зливків і навіть чай подають із домішкою спеціального їстівного золота. Одне слово — найдорожчий (теж цілком офіційно) готель світу. По-перше, на його будівництво витрачено понад 3 мільярди доларів, а по-друге, деякі номери тут коштують 15 тисяч доларів за добу.


«Emirates Palace» — справжній символ Абу-Дабі та всіх Об’єднаних Арабських Еміратів. Його власником є держава, хоча управління здійснює мережа «Kempinski». За задумом шейхів, тут усе повинно втілювати багатство і могутність країни.
Помпезний палац виконаний у арабському стилі виключно з натурального каменю (самий лише мармур звезли із 13 країн), цінних порід дерева та, як уже зазначено, коштовного металу. Масивні колони, височезні стелі, неосяжних масштабів хол, підсвічений золотим (аякже!) кольором, консьєржки-філіппіночки ледве визирають з-за високих кам’яних стійок...


На кого ж розрахована ця підкреслена статусність? Насамперед — на керівників іноземних держав, членів дипкорпусу та інших гостей шейха-президента ОАЕ Халіфи бен Заєда аль-Нахаяна. Для них зарезервований верхній, п’ятий поверх споруди, і помешкання там закриті для продажу. Нам розповіли бувальщину про те, як учасники російської прес-групи під час екскурсії заблукали у 800-метровому помешканні… І звичайно, готель радо вітає «простих мільйонерів», які приїжджають зайнятися бізнесом і відпочити. Залишається сподіватися, що ті, хто винаймає номери з усіма на світі благами, пам’ятають і про хворих та знедолених у себе на батьківщині…


За всього готельного пафосу серед відвідувачів панує досить розкута, демократична атмосфера. У піджаках і галстуках ходить переважно персонал, а на туристах можна побачити навіть шорти та гавайки. Звісно, в ресторані — вечірній дрес-код.
Готель-палац відображає всі основні грані туристичної діяльності в Еміратах. Це водночас і титульний державний готель, і бізнес-готель, і конгрес-готель, і бутик-готель (оскільки є ексклюзивним), і спа-готель, і спортивний готель (є поле для поло і футбольне поле світового класу), і заклад розкішного відпочинку, і навіть галерея мистецтва. Кожен із цих сегментів управляється окремою командою менеджерів


Звичайно, казковий палац пропонує пляжні насолоди. Кінець листопада. Повітря — плюс 25, вода — стільки ж. Під ногами — м’який пісочок із Марокко, попереду — острів із шопінг-молом та оригінальною вежею, позаду — зелень пальм, шум фонтанів і могутні стіни «Еміратського палацу». Збоку видно, як завершуються роботи над новим білосніжним палацом шейха-президента. А навколо — майже нікого: півторакілометровий пляж є приватним і закритим. Ось коли я відчув себе захищеним міццю держави! Правда, чужої… Ніщо не порушувало мого священного спокою.


А увечері чекав номер у цьому-таки палаці-пам’ятці, який здається творінням казкових джинів. Помешкання як помешкання — зручне, затишне і гарне, все в цінному дереві й камені, хіба що без золота. Таке коштує «лише» 500–600 доларів за добу, залежно від сезону. Одне в ньому недобре: електричні розетки — французького типу, з трьома отворами, і ніяк у них не поміщалися штекери моїх китайських зарядок від мобільного телефону, фотоапарата й спалаху! Втім, такі ж розетки — по всій країні. Темношкірий дворецький, завжди готовий обслужити постояльця за кнопкою виклику, лише розвів руками. Біда тим мільйонерам…

 

На найвищому рівні

Наступного дня посвіжіла пустеля явила нам диво гостинності зовсім іншого гатунку. Це був відкритий у серпні 2013-го «St. Regis Abu Dhabi»***** — дітище всесвітньо відомої корпорації «Starwood Hotels & Resorts Worldwide». Як запевнили привітні менеджери, заклад відповідає найкращим традиціям перших готелів бренду «St. Regis», збудованим понад сотню років тому в Британії та Америці.
Готель зустрів нас на зеленій відпочинковій набережній Корніш, що пролягла на 8 кілометрів уздовж Арабської затоки. Неподалік — Федеральна Рада та Верховний суд ОАЕ, штаб-квартири міжнародних компаній. А незабаром поруч відкриються філії паризького Лувру та нью-йоркського музею Гуггенхайма. Оптимально і для бізнесу, і для екскурсій, і для пляжного відпочинку.


«St. Regis Abu Dhabi» створює романтичну й вишукану атмосферу в самому центрі міста. Десятки його просторих сьютів приваблюють ідеальним дизайном, який поєднує класику та сучасність. Гостей тішить досконалий батлер-сервіс у номерах. Їх балують страви 8 ресторацій, у тому числі приготовлені під керівництвом «мішленівського» шеф-кухаря з Великобританії Гарі Родеса. Серед переваг готелю — оздоровчий клуб із відомим спа «Remede» та конференц-простір на 5000 квадратних метрів.
Але по-справжньому вражає не це. Річ у тім, що готель займає із 33-го по 49-й поверхи одного з двох хмарочосів багатофункціонального комплексу «Nation Towers». А отже, дарує запаморочливої краси краєвиди Корнішу і того самого острова, який ми бачили з «державницького» готелю. Уявляєте себе у ванні на висоті пташиного польоту, а за вікном унизу — острів та неозорі смарагдові води моря? Правда, така особливість автоматично виключає з числа постояльців людей зі страхом висоти…
Однак і це не все. «На найвищому рівні» — на висоті 49-го поверху — єдиним містком між двома дзеркальними вежами комплексу завис унікальний «президентський люкс» із власними спа та кінотеатром! Ми в ньому побували, панорами зафіксували і можемо запевнити, що дизайн і сервіс — на захмарній висоті.

 

І нова висота!

Ще ширші горизонти міста з нової верхотури відкрились у готелі «Jumeirah at Etihad Towers». Він розташований у «знаковій» для столиці Еміратів групі п’яти дзеркальних веж, навколо якої ми досі кружляли. Будинки виглядали гігантськими відполірованими самурайськими мечами.
Наш маршрут був зовсім коротким: між «Emirates Palace», «St. Regis Abu Dhabi» та нашим «Jumeirah» — хвилини ходьби. Це просто означає, що нам показували лише «центрові» заклади.
З вікон готелю відкривалися краєвиди все тих же моря, «торгового» острова та Корнішу, тільки… зі значно більшої висоти — 300 метрів! Із кафе на 74-му поверсі «Jumeirah at Etihad Towers» ми побачили інші хмарочоси згори. Ну, а люди й машини на набережній здаються «небожителям» дрібнішими за мурах.
У дзеркальних поверхнях будинків відображалися ближні морські острови. Величнішу картину рідко побачиш.


Відкрив нам «Jumeirah» і нові горизонти готельного дизайну та сервісу. Твори мистецтва з колекції «отця нації», Його Високості шейха Сурура бін Мухамеда аль-Нахаяна, додають витонченим сучасним інтер’єрам східного колориту. Вражають ліфтові майданчики, стіни яких усуціль викладені де мармуром, де оніксом, а де навіть плитами зі скам’янілих доісторичних дерев, привезених із Сейшельських островів, ювелірно нарізаних і відполірованих. Надзвичайно!
Номери — площею від скромних 40 квадратних метрів до 980 в «королівському Етихад-сьюті». Усі ці «квадрати» продумані до дрібниць та оздоблені на рівні мистецтва. Є й 199 резиденцій для тривалого проживання.
«Jumeirah at Etihad Towers» пропонує на вибір 12 ресторанів, барів і лаунжів із шаленим розмаїттям кулінарних шедеврів. Спа-центр «Talise Spa» застосовує традиційні близькосхідні методики очищення організму грязями, духмяними травами, аромадушем і хаммамом. Фітнес-клуб оснащений за останнім словом спорту і техніки. 35 бутиків преміум-класу запрошують на шопінг-терапію. Ну а гордість готелю — це 13 перфектно облаштованих конференц-залів. До речі, тільки 2013 року цей заклад визнавався найкращим бізнес-готелем в Абу-Дабі, одним із провідних готелів Близького Сходу, провідним конференц-готелем світу...
Мережа «Jumeirah» вміє здивувати. Саме їй належить один із найдорожчих у світі готелів у славнозвісному будинку-вітрильнику «Бурдж аль Араб» у Дубаї. Звісно, за цінами «Jumeirah at Etihad Towers» від нього недалеко втік. Ексклюзив — річ недешева.

 

Рай у шатрі

А далі ми відчули потужний контраст. Із гіперсучасного урбаністичного середовища потрапили на сто років назад, у казкову пустелю Аль-Гарбія з її височезними барханами. «Машинами часу» виступили «лендкрузери» останніх моделей.
Мандрівка здалася дивною, бо нас знову супроводжував дощ, навіть у пустелі. Не менше за пасажирів чудувалися водії — деякі з них такого в житті не бачили. Ну, а інші лякали, що подорожі по барханах не буде, бо, бачте, мокрий пісок утворює кірку, крізь яку провалюються колеса. Але все сталось, як гадалось.
Метою поїздки було «Arabian Nights Village» — «Селище арабських ночей». Серед безкінечних піщаних хвиль плавні лінії пустелі ламав кутастий «старовинний арабський форт» із туристським селищем усередині.


Для чого хтось їде в ці безлюдні, Аллахом забуті місця? Щоб відчути істинну тишу, шарм арабської старовини та чари пустелі! Ну, а люксовий комфорт і безпека гарантовані й тут.
«Arabian Nights Village» має чотири види помешкань, які втілюють старовинний спосіб життя в різних регіонах емірату Абу-Дабі. У баштах почуваєшся вельможею чи купцем, у глиняних мазанках — ремісником або торговцем, у тростинових хижках — рибалкою з Перської затоки, а в шатрі — справжнім бедуїном. Усі ці «верстви населення» вдень здійснюють джип-сафарі, катаються по барханах на велосипедах і верблюдах, опановують соколине полювання, купаються в басейні (нагадаю — серед пустелі!), а увечері збираються в ресторані насолоджуватись національними стравами, слухати таємничі східні мелодії, курити шишу та дивитися танець живота. Прекрасна половина нашої групи (власне, основна частина) радо погодилася на традиційне розписування рук і отримала на згадку про подорож мудрований візерунок із хни…

 

Черепашачий берег

Після повернення до столиці чекало ще одне здивування — «Park Hyatt Abu Dhabi Hotel and Villas». Не будемо втомлювати переліком його принад, зауважимо лише, що вони включають усі відпочинкові й навіть ділові потреби і перевершують п’ятизірковий рівень за поширеними уявленнями. Тут цікавіше дещо інше. І річ навіть не в тому, що заклад має вілли, чим відрізняється від більшості інших в Абу-Дабі.
«Park Hyatt» розташований на острові Саадіят — на перетині головних проспектів мегаполісу і водночас у дивовижному екологічно чистому середовищі. Про нього красномовно свідчить один лише факт: поруч із готельним пляжем відкладають у пісок свої яйця рідкісні морські черепахи! Звісно, керівники, персонал та й гості готелю свято бережуть це диво.
Із протилежного боку до готелю прилягає чудове 18-лункове гольф-поле — зелене царство на краю пустелі. Так і уявляю зараз цю оазу гостинності: лазурове море, широка смуга білого піску з кучерявими природними «газонами», величезні сині басейни, романтичні навіси та закохані парочки, авангардне напівкільце готелю та зелень гольф-поля. І ніякого дощового експресіонізму — тільки сонячний реалізм!
Після цього певним сюром виглядало в ресторані розмаїття устриць-крабів і шедевральних десертів. Плюс півтораметрові шоколадні фонтани!

 

Звичайна розкіш

А чи є в Абу-Дабі готелі без особливих ексклюзивів і цін для пересічного туриста? Так, звісно. І вартість проживання в них подекуди на третину нижча, ніж у готелях такого ж класу в «розкрученому» Дубаї. Хоча кожний із побачених нами «звичайних» закладів гостинності вигідно виділявся б за класом на тлі більшості готелів у деяких інших країнах зимового відпочинку. І кожний має-таки власну «родзинку».
Для «Khalidiya Palace Rayhaan Rotana»***** нею є здоровий спосіб життя, сімейність і… безалкогольність. Так-так, для деяких готелів у Еміратах це «фішка». Прихильників спорту тут запрошують до фітнес-центру, тенісних кортів, майданчиків для сквошу, гарних басейнів, спортивних клубів... Ну, а для сімейних туристів важливо, що це найдешевший 5-зірковий готель Абу-Дабі, розташований поруч із «Emirates Palace» та іншими «must see».


У холі «Crowne Plaza Abu Dhabi Yas Island»**** стомлених мандрівників вабили дві розкішні кабіни для відпочинку, схожі на золоті королівські карети. Поруч із готелем зеленіло гольф-поле. Ділових гостей запрошували 10 (прописом: десять!) конференц-залів. А так — нічого особливого: 5 ресторанів на всяк смак, фітнес- і спа-центри, сквош, басейн, дитячий клуб, трансфер до міських шопінг-центрів... Звичайна розкіш. Ну, хіба що ще близькість до всесвітньо відомих аквапарку «Yas Waterworld», парку розваг «Ferrari World», траси «Формули-1» та інших принад «розважального» острова Яс. До речі, відкрию секрет: готель є 4-зірковим лише тому, що бути 5-зірковим на цьому «ексклюзивному» острові не так вигідно.
Ну, а прощалися ми з Абу-Дабі в «Le Meridien Abu Dhabi»****. До речі, він нещодавно був 5-зірковим, просто змінилися деякі позиції в міжнародній класифікації. Це один із найперших готелів в Абу-Дабі, збудований у 1970-х роках, на зорі «нафтової революції». Його «родзинки» — традиційний арабський стиль в інтер’єрах, 17 (!) ресторацій, відомий у місті нічний клуб та ще регулярні мистецькі сюрпризи — наприклад, арабський каліграф написав ім’я кожного з нас на папері й подарував на згадку.
На цьому завершився наш готельний вояж, у якому сплелись арабська в’язь і веб-адреси, футуризм та історизм, дощ і сонце. Тепер можете перегорнути сторінки справа наліво, як це роблять араби, і зупинити свій вибір для майбутньої подорожі до Абу-Дабі.


НОВИЙ ЕМІРАТ

Абу-Дабі — головний емірат ОАЕ (федерація 7 князівств). Його однойменна столиця є водночас столицею всієї держави. За територією цей емірат більший за всі інші, разом узяті. Тут видобувається 95% всієї нафти в ОАЕ.
На туристичному ринку емірат на весь голос заявив про себе лише нещодавно. І це незважаючи на те, що має найкращі на Близькому Сході пляжі, «нахилений» хмарочос, найбагатшу у світі мечеть, найбільший у цій частині світу аквапарк...
На черзі — відкриття єдиної у світі філії Лувру та філії музею Гуггенхайма, другого за розмірами в ОАЕ шопінг-молів.
Діставатись Абу-Дабі українцям поки що доводиться через Дубай, звідки до столиці Еміратів — понад година їзди.