Їсти, молитися, кохатися

У нас із чоловіком з’явилася чудова тра­диція — відзначати дні народження у ціка­вих місцях світу. Спочатку це були сюрпри­зи одне одному, а потім — сплановані разом подорожі. Побували вже у багатьох країнах і захотіли чогось екзотичного. Вибір при­пав на далекий острів Балі.
Що ми зазвичай уявляємо при згадці про Балі? Авжеж, картинку з якогось жур­налу про екзотичні готелі на білому ідеаль­ному пісочку в оточенні бірюзових вод океану. А ще — історії, коли люди сюди приїжджають і чомусь більше не хочуть по­вертатися додому.
Але ми зустрічали і зовсім протилежні погляди. Спочатку гості скаржаться на да­леку відстань і некомфортну подорож три­валістю 15 годин. Далі — не до вподоби за­гальна бідність, антисанітарія, які викли­кають небажання виходити з умов комфор­ту за територію готелю. Ну, і наостанок на­рікають на стіну дощу, яка заважає отриму­вати туристичний кайф майже від грудня до початку весни.

Готуйтеся морально

Правда в тому, що до будь-яких далеких подорожей треба ретельно готуватися. По-перше, найкращі нестандартні готелі у сти­лі еко, про які ви, мабуть, немало чули, тре­ба бронювати за півроку-рік. Вони розра­ховані на невелику кількість гостей, тож на найкращі номери утворюється черга.
Ми, до речі, не встигли забронювати по­мешкання, тому передаю вам свій wishlist — може, вам пощастить. «Pertiwi Resort Spa», розташований в Убуді, підійде для тих, хто не збирається сидіти біля басейну, а хоче ще багато що оглянути навколо. Якщо там же, в Убуді, захочеться розкішних краєви­дів, інфініті-басейнів і якісного сервісу, обирайте «Kupu Kupu Phangan Beach Villas» із чудовим спа, де застосовують мангову олію, «Kamandalu Resort & Spa» для прихильників модних фотосесій, неймовірний бамбуковий екокомплекс «Green Village Bali» або розкішний екологічний бутик-готель «Bambu Indah» із панорамним крає­видом гір та рисових полів.
Ми віддаємо перевагу відпочинку в по­стійній зміні вражень, а відповідно — райо­нів і готелів. Полежати я можу іноді й удо­ма, а ось відчути нові емоції, долучитися до історії та традицій іншої країни — навряд. Тому, передивившись відповідні випуски «Орла і решки» й перечитавши рекоменда­ції модних тревел-блогерів, ми вже не мали ілюзій, які б заважали відчути себе щасли­вими на Балі. Нашої внутрішньої гармонії не могли порушити рибний сморід, щур на сусідньому столику в таверні, деякі забруднені пляжі або злива стіною. Якщо ви морально не підготувалися до подорожі, вам буде завжди некомфортно, і ви знайде­те, до чого причепитися. Постарайтеся по­збутись ілюзій та вибудувати в душі гармо­нію, і буде вам щастя не тільки на Балі.

Чудовий початок

У кожного свої стандарти пересування та відпочинку. Ми любимо зручність і ви­шуканість, насолоджуємося перебуванням у дорогих готелях, цінуємо увагу персона­лу та віддаємо перевагу польотам комфорт­ним літаком. Саме тому обрали «Qatar Air­ways» і зупинку в місті Доха, де спокійно перепочили, прийняли душ і прогулялися доволі ефектною набережною. 5 годин — до столиці Катару, а потім, із новими сила­ми, 10 годин до Денпасара пройшли більш-менш легко.
Три перші дні на Балі ми все ж таки при­святили ледачо-кайфовому відпочинку в приємному готелі «Ayodya Resort Bali» на півдні острова, в районі Нуса-Дуа, де чекав по-справжньому чистий пляж із білим піс­ком і бірюзова палітра океану. Нуса-Дуа — це взагалі-то не Балі. Це штучно створена показова рекреаційна зона для заможних туристів і заморських делегацій. Натовпи молоді бігають по пляжах і щасливо усмі­хаються на камеру, скрізь ідеальні газони і статуї, твоє прибування всіляко прикрашають готелі, — все відповідає омріяній світлині про курортний парадайз. Чудовий початок знайомства з островом. Правда, не дуже розуміємо деякі молоді родини — навіщо їм так далеко виїжджати з малень­кими дітьми? Адже курорти, подібні до Нуса-Дуа, можна знайти значно ближче.

Правильне життя

Зрештою ми втомилися від відпочинку «принеси-подай» і вже на третій день у пе­редчутті нових вражень вирушили до духов­ної частини острова — міста Убуд і околиць. До речі, нашим «послідовникам» рекомен­дуємо заздалегідь промоніторити розцінки на місцеві таксі, бо інколи можна домови­тися навіть удвічі дешевше, якщо тільки без агресії та з усмішкою. До речі, для балійців експансивний співрозмовник прос­то перестає існувати, тут вважається, що він втрачає своє обличчя.

Гірське містечко Убуд майже посере­ди­ні острова славиться неймовірно гарними міні-готелями з інфініті-басейнами, спа-салонами, артпродукцією та особливою ду­ховною атмосферою. Це рай веганів, мак­робіотів, сироїдів, кавоманів, ша­нувальни­ків спа, йогів і всіляких творчих особистос­тей.
До речі, нас вразило, яка творча нація ці балійці. Стільки майстерних виробів із деревини, скла, каменю, такої кількості картинних галерей ми ніде не зустрічали. Саме тут рекомендую закуповуватись. І будь-ласка, приїздіть із напівпорожніми валізами: з огляду на якість і ціни, ви їх швидко заповните.
Брендових речей не зустрінете. Тут уза­галі не переймаються зовнішнім виглядом. Прості лляні речі, купальник, яскрава сук­ня для фотосесій і комфортне взуття стануть вашими основними супутниками.

Усе в Убуді сповнене позитиву, яскравих барв і якоїсь сонячної енергії.
Що ми встигли за три дні? Подолати страх і пірнути в невідомість. Покататися на гойдалках, побувати на мальовничих рисових терасах, пройти обряд очищення з балійським ченцем, освіжитись у найчис­тіших водах водоспаду Себату, зануритись у медитацію та пройти гонгтерапію в цент­рі «Pyramids of Chi», зу­стріти сонце під час йоги, покуштувати без­ліч веганських страв і розслабитися під час масажу в затишному спа-готелі «Five Elements».
Основний меседж місцевості — турбо­та про правильний спосіб життя з духовним складником. Може, зарано робити такі висновки, але я як творча людина од­разу відчула свою стихію та бажання зали­шитися тут якнайдовше, аби поринути в нові відчуття.

День народження і переродження

Сповнені легкості та вже закохані в Балі, ми вирушили на курорт Чангу. Спочатку було не дуже зрозуміло, що такого цікаво­го може бути в цьому районі й чому саме його часто обирають іноземці для постійного проживання.
Перше, що впало в око, — це просто хао­тичний рух на дорогах. Усі доволі швидко пересуваються за незрозумілими правилами. При цьому зовсім не чути розлюче­них водіїв, які б нервували і сигналили, не видно поліції та аварійних ситуацій. Склад­но навіть уявити щось подібне в Україні. В Індонезії ж до таких речей поволі звика­єш і навчаєшся толерантності. До речі, я вже півроку не сигналю за кермом.

Так ось, третя частина нашого відпочин­ку була присвячена духовним практикам і, нарешті, святкуванню дня народження чо­ловіка. Запитаєте, як це можна поєднати? Уявіть день народження, який починаєть­ся не з чарки та привітань, а з практики ци­гун у компанії близьких друзів. А потім — сюрприз у вигляді уроку тантри. Всі чули, але всі бояться випробувати свої стосунки на міцність. Ми з чоловіком пройшли це випробування успішно, попросили одне в одного пробачення, я навіть поплакала, познайомилися знову і стали відкритіши­ми одне для одного. Результат може бути геть неочікуваним, але наші взаємини не­мов переродилися та стали міцнішими. Потім на мого коханого чекав легкий сні­данок з екзотичних фруктів і ванна з різно­кольоровими пелюстками троянд.
У Чангу ми прожили з тиждень у досить приємному режимі йога-центру нашої подруги. Це якраз та людина, яка не змогла повернутися після знайомст­ва з Балі до звичного життя на батьківщині, й диво-острів став її домівкою. Отож під її наглядом ми чергували духовні практики та мирські турботи про свій зовнішній вигляд, насолоди в цікавих ресторанчиках і відвідування мальовничих місцин.

Я навіть уявила, що теж можу тут зали­шитись і трішки поглибити свої навички з йоги та веганства. Це ж просто ідеально — зустріти ранок у затишному «Milu By Nook» десь у рисових полях Чангу, поїхати до Убу­да й випити кави в ресторації «BitterSweet Ubud» у наших українських дівчат-експа­ток, пообідати під мостом у відомому рес­торані «Bridges Bali» й знову повернутися до Чанги, щоб помилуватися заходом сон­ця в «La Laguna Bali». Люди нам скрізь ус­міхалися, вони легко спілкувалися та випромінювали особливу дружню енергію. Тут цьому сприяє все: місцева сонячно-квіткова версія індуїзму, тропічна природа, яскрава палітра фруктів, жага пізнати себе та світ і, звичайно, сонце й океан.

Цю мандрівку до Балі не назвеш звичай­ною турпоїздкою. Тут вам не стара Європа з її комфортом, не ідеально-інстаграмні Маврикій чи Мальдиви. Ми майже не ма­ли часу на екскурсії з гідами і трансферами. Але ж який цінний букет емоцій ми пережили разом! Шкодую лише про те, що не змогла привезти контейнер декору для дому, його хотілося скупити майже весь. Але я не кажу «прощавай, Балі», я кажу «до побачення»!