Зручний переліт на крилах «Turkish Airlines» — і вже за дві години ми у Стамбулі. Цього разу прогулянки містом залишимо на зворотний шлях, адже мандруємо у пошуках нових джерел здоров’я.
Чи знаєте ви, що Туреччина входить до світової сімки найбагатших на термальні та мінеральні води? Багато українців проводять свої відпустки в сусідній країні й не знають про такі унікальні можливості! Треба це негайно виправляти.

ЯЛОВА. Курорт Ататюрка

Історія містечка становить понад 5000 років. «Батько турецької нації» Мустафа Кемаль Ататюрк провів у Ялові останні роки життя, обожнював її, називаючи своїм містом. У майбутньому він бачив Ялову «турецькими Карловими Варами». Мабуть, його мрії справдяться, оскільки уряд і бізнес починають пропагувати курорт за кордоном.
Нині цей водолікувальний курорт широко відомий усередині країни. Його мінеральна вода є гіпертермальною, температура якої сягає 55–60°С. У складі переважають сірка, натрій і кальцій. Що ж нею лікують? Хвороби опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, невралгії, порушення обміну речовин, ожиріння, проблеми шкіри.

Лікування в Ялові проводять комплексно, поєднуючи ефект від термальних басейнів і ванн, саун і хамаму, різних видів масажу та пиття мінералки. Оздоровчий вплив доповнюють неймовірна природа й чисте повітря краю.
Ми відвідали титульний для курорту комплекс «Yalova Thermal». Тут після приємних процедур гості насолоджуються прогулянками дендрологічним парком із тисячолітніми деревами, попиваючи водичку з бюветів. До речі, вода дуже приємна на смак і не має жодних сторонніх запахів. Відкритий термальний басейн парує і вабить погрітися (візит був наприкінці зими). Вода справді доволі гаряча і добре розширює пори шкіри, через які отримуєш її мінеральний заряд сповна. І куди ж у Туреччині без старовини: на курорті можна оглянути два історичні хамами, один із яких збудований на місці лазень візантійських часів.

БУРСА. Купелі султанів

Місто Бурса має славетну історію. Це перша столиця Османської імперії, а нині — четверте місто в Туреччині за кількістю населення (2,3 мільйона). Курортом Бурса (Пруса) стала ще у візантійські часи, а турки відновили та вдосконалили її водолікувальні традиції.
Вода тут багата на кальцій, соду, сірку, магній, кожне джерело має свій унікальний хімічний склад. Температура води — 40–58 С. Колись тут відновлювали здоров’я імператори та султани, а нині це доступно кожному. Мінеральні води подаються безпосередньо до готелів і купалень, спектр процедур задовольнить навіть найвибагливіших.

Лікуватися не нудно, Бурса має дивовижні історичні цікавини. Такі, як мечеть Улу-Джамі. Величезний храм 1400 року побудови є взірцем ранньої османської архітектури. У нього 20 куполів, 12 стовпів та 2 мінарети, інтер’єр прикрашають 192 зразки ісламської каліграфії.
Ще одна окраса міста — Зелена мечеть XV століття. Викликають захват не її розміри, а численні оздоби: білий мармур, зелений фаянс, різьблення... Поруч — Зелений мавзолей, побудований Мурадом ІІ у 1421 році. Він став місцем спочинку усієї султанської родини. Загалом комплекс вважать найгарнішим в Анатолії.

Колись у Бурсі закінчувався Великий Шовковий шлях із Китаю. Саме тут побудували двоповерховий магазин Коза-Хан (1451 року). Наразі його відновили як реальне місце торгівлі тканинами та натуральним шовком.
А ще за містом, просто біля підніжжя гори Улудаг, розташувалося селище Джумаликизик. У 2014 році його занесли до Списку ЮНЕСКО завдяки автентичним вуличкам часів заснування Османської імперії. Наразі тут активно продають усяку всячину та запрошують до традиційних кав’ярень.
Проте найцінніше — неймовірні краєвиди Бурси!

КЮТАГ’Я. Краса лікує

У цьому місті водолікарень небагато, вони розташовані на околицях. Головна його принада — чудові кахлі. Кютаг’я пережила свій «золотий вік» у часи османів. Ще тоді тут почали виготовляти кераміку з традиційними рослинними і тваринними орнаментами. Нині це нематеріальне надбання людства зі Списку ЮНЕСКО. На жаль, давні секрети виготовлення барвників для кераміки втрачено, проте сучасні посуд і скульптурки у традиційному стилі теж тішать око. У Музеї кераміки ми оцінили збережену старовину та шедеври сьогодення.

А ще мали зустріч із людиною-легендою — майстром традиційної турецької кераміки Мехметом Гюрсоєм. Це справжній поет розписів! Уже 50 міст у різних країнах прийняли його персональні виставки, скоро до них долучиться й Київ.
Відвідали і майстерню автентичної вишивки. Сподобалися візерунки скатертин, фіранок, хустинок… Вінець усього — червона весільна сукня! Нині турецькі наречені вдягають білі сукні, але на дівич-вечір обов’язковими є традиційні.

АФЙОН. Таємний спа-рай

Справжнє відкриття термальних таємниць Туреччини — Афйонкарагісар (для туристів — Афйон). Це регіон у центрі Західної Анатолії, на перетині шляхів зі Стамбула, Анталії, Ізміра й Анкари. Він багатий від природи: неймовірна Фригійська долина, водоспад, гори, каньйон і, звісно, цілющі терми. Також край пишається тисячолітньою історією, печерами, руїнами візантійських монастирів і церков, залишками античного міста Метрополіс і фортецею на вершині 200-метрової скелі.
Назву регіону та міста Афйонкарагісар правильно вимовляєш не одразу, але стимули вивчити є. У Європі саме Афйон займає перше місце за кількістю та якістю лікувальних вод! Тутешні джерела містять 36 корисних мінералів, мають ідеальну для використання температуру (50–80 С). Найбільше в них фторидів, бромідів і солей кальцію. Лікують ними найрізноманітніші хвороби опорно-рухового апарату, реабілітують після операцій і травм, допомагають позбутися гінекологічних, шлунково-кишкових, ниркових, дихальних недуг, хронічної втоми.

Готельні комплекси Афйона забезпечують високий рівень велнес-сервісу. Кожний має по кілька звичайних і термальних басейнів — просто неба і в приміщеннях. Купальні обладнані для людей з обмеженими можливостями. В готелях є спільні й окремі спа-зони для жінок і чоловіків. До послуг — сауни, аромапарильні, хамами, сольові кімнати, різноманітні види масажу, косметологічні процедури... Справжній спа-рай! Після скрабу в хамамі мінерали з термальних джерел заповнюють тіло і заряджають «батарейки» організму на роки вперед. Велнес-релакс ліпше бронювати заздалегідь, адже готелі заповнені в будь-яку пору року.
Варто згадати й про гастрономічні принади Афйона. Тут особливо смачно готують ковбасу «суджук» і вершки «каймак». Кажуть, після «оздоровчої бомби» зайві кілограми не страшні.

ПАМУККАЛЕ. Білосніжне диво

Я давно мріяла на власні очі побачити білі травертини Памуккале з бірюзовою водою. І ось «бавовняний замок» (так перекладається назва місця) — переді мною.
Стародавню оздоровницю Ієраполіс (ІІ століття до н. е.) біля сучасного турецького міста Денізлі закарбовано у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Загальна площа термального парку — понад 1000 гектарів. Тут збереглися руїни давньогрецького Ієраполіса, ваблять геотермальні джерела та водойми-тераси.
Каскадні терми Памуккале — справжнє диво природи. За легендами, сама Клеопатра відновлювала тут свою красу. Нині відновити можна ще й здоров’я. Мінеральні води корисні при серцевих хворобах, атеросклерозі, гіпертонії, нервових розладах, проблемах з опорно-руховим апаратом.

Занурюватися безпосередньо у травертини заборонено, натомість є платні спеціальні купальні. Висока мінералізація води дає відчуття ванни з шампанським, а 36 С зігрівають тіло і душу в будь-яку пору. Оселившись в одному з велнес-готелів Денізлі, можна доповнити процедури. До речі, в готелях є власні терми.
Славетними каскадними водоймами Памуккале можна прогулятися босоніж. Ранньої весни 12 С виявилося достатньо для перебування на білосніжній поверхні, а термальні води періодично зігрівали ноги. Скажу відверто — спочатку ходити не дуже зручно, але за кілька хвилин казковий пейзаж і неповторні селфі змушують забути про все на світі.

СТАМБУЛ. Основа основ

Неможливо змалювати одне з найбільших і найбагатших міст світу двома абзацами, як і обійти його за один день. До переліку «must visit» ми обрали «най-най» пам’ятки.
Почали з величного Топкапи — головного палацу Османської імперії. Колись тут жили і правили султани, а 1923 року за наказом самого Ататюрка його оголосили музейним комплексом, як і решту палаців імперії. Територія комплексу становить 700 тисяч квадратних метрів. Він розділений на кілька подвір’їв і чимало зон: диван, канцелярію, скарбницю, мечеть, гарем, господарські приміщення... Наразі в палаці Топкапи зберігається понад 65 000 експонатів, насамперед парадна зброя, ювелірні прикраси та посуд — усе ексклюзивне та розкішне. Вхід до гарему — за окремими квитками, і він того вартий. Вражають не лише оздоби, а й якась особлива атмосфера. Все є дуже естетичним і гігієнічним (судячи з численних хамамів і вбиралень). Колись тут походжала наша землячка Роксолана і залишила неабиякий слід в історії.

Далі попрямували до Софійського собору (Айя-Софія), проте оцінити величну пам’ятку Візантійської імперії змогли тільки зовні: саме того дня собор був зачинений. Натомість відвідали не менш ефектну Блакитну мечеть (або мечеть Султанахмет). 6 мінаретів, пишні інтер’єри, мармур, фрески — усе вражає. Молитовну нішу «міхраб» вирізано з єдиного шматка мармуру! Сам султан приходив до Блакитної мечеті й мав у ній спеціальний поверх та окремий в’їзд. Над останнім підвішували ланцюг, тож заїжджаючи на коні, правитель не забував схилитися перед Аллахом.

Зовсім поруч розташоване підземне водосховище Єребатан, або Цистерна Базиліка (храму святої Софії). Черги сюди видно ще здалеку, адже місце дуже популярне серед туристів. Потрібно спуститися сходами у вологе, напівтемне підземелля. Коли що — вода тут не термальна. Цистерну Базиліку побудували у VI столітті, за візантійського імператора Юстиніана І. Місто потребувало водних запасів на випадок облоги чи посухи. Це підземне водосховище розмірами 140 на 70 метрів уміщує 100 тисяч тонн життєдайної вологи. Його стеля тримається на 336 колонах. Дивовижно, як усе це змогли побудувати без екскаваторів і комп’ютерного проєктування.
Отак несподівано наш «водолікувально-історичний» прес-тур завершився в історичному місці, пов’язаному з водою.
Українські журналісти на власному досвіді переконалися, що термальні джерела Туреччини — справді чудодійні, після них ми щоразу почувались оновленими, окриленими й готовими до нових відкриттів. Одностайно зробили висновок: у Туреччині є не лише тепле влітку море, а й море термальних і мінеральних вод, тепле цілий рік. Ми тільки на початку плавання в ньому. Ну і, звичайно, вогні турецьких міст кличуть повернутися на чашку кави та ковток історії…