У Колоніальному місті Санто-Домінго нас зустріли не абихто, а директор національного туристичного офісу Домініканської Республіки Галина Лисенко та її колега. І оселилися ми не абиде, а в «Hodelpa Nicola’s de Ovando Emblematic Hotel», що розташований у самому серці історичної частини міста, на вулиці Лас-Дамас, і є пам’яткою архітектури. Отже, вирушили звідти на екскурсію в супроводі перших осіб домініканського туризму.
Взагалі ми й раніше бували в Санто-Домінго. Маємо визнати, нині столиця має значно кращий вигляд, а минуло ж лише кілька років. Але все по черзі.
Архітектурна колекція
Засновниками і розбудовниками Санто-Домінго стали найближчі родичі Христофора Колумба — Бартоломео (брат) і два Дієго (брат і син). А ще — Ніколас Овандо, монах і командор ордену Алькантара. У 1502 році він остаточно визначив розташування столиці віце-королів усіх Америк та Індій — на західному березі річки Осами.
Якщо Адмірал увічнив себе географічними подвигами, то названі достойники — більше архітектурними. Завдяки накопиченим ними багатствам та їхньому потягові до прекрасного яких тільки мелодій не почуєш у кам’яній симфонії міста!
Блукаємо вуличками і намагаємося розрізнити ці неймовірно прекрасні стилі: ісабеліно та мудехар, платереско й еререско... Іноді виходить, іноді ні. Та дарма — все й без моїх студій перебуває в чудовому стані та у Списку ЮНЕСКО.
До честі сучасних іспанців: вони не поскупилися на інвестиції у високоякісну реставрацію міста їхньої колишньої слави. Історичну достовірність будівель зберегли завдяки старовинним гравюрам і натуральним матеріалам, видобутим із закинутих давніх кар’єрів.
Та звісно, ще більше старання в «оновленні старого міста» проявляють самі домініканці (опорядження триває). Якщо для іспанців це славна минувшина, то для місцевих мешканців — славна сучасність. Де й поділися численні електродроти, які чорним павутинням нависали над вулицями Колоніального міста! Лавки, тротуари та решта сучасних деталей міського благоустрою тішать на тлі багатющої старовини. Усе робиться у співпраці приватних компаній і державних структур.
Старі квартали Санто-Домінго дивують урочистими порталами і затишними патіо, вишуканими палацами та грізними фортецями. Причому місто аж ніяк не виглядає музеєм, а живе і дихає на повні груди.
Поглибили для нас атмосферу минувшини дві сучасні атракції: кінотеатр 4D-Experience із максимальною реалістичністю показав конкісту Домінікани, а «El sendero del cacao» («Шлях какао») провів плантацією екзотичної рослини, виробництвом шоколаду і пригостив ароматними ласощами.
Дами та кавалери
Дивними людьми були ці конкістадори. Підкоривши вогнем і мечем фантастичні простори нового континенту та могутні індіанські імперії, вони не втратили шляхетної та поетичної натури. Тож назвали головну вулицю столиці не абияк, а Лас-Дамас — Дамською. Поки чоловіки боролися з ацтеками та інками, дами теж розважалися досхочу — на вечірках і раутах. Особливо багато їх тут було за часів Марії де Толедо, племінниці короля і дружини Дієго Колумба — першого сина Адмірала, другого віце-короля Індій та четвертого генерал-губернатора острова Еспаньйола.
Певна річ, справжні іспанські дами та кавалери пересуваються не пішки, а в екіпажах. На жаль, усі карети давно відпочивають у музеях. Тож задовольняємося туристичним потягом із кумедною назвою «Чу-Чу». Виявляється, за годинну екскурсію можна встигнути багато.
Ось перед нами з глибини століть (1502 рік) виринає фортеця Осама, однойменна з тутешньою річкою. Це перша цитадель Нового Світу. Збудована для захисту міста від піратів, вона гідно витримала буревії історії й піддалася лише легендарному піратові та каперу британської корони Френсисові Дрейку. За часів диктатора Трухільо (це вже ХХ століття) тут була в’язниця. Але прикрашає фортецю статуя достойної людини — Гонсало де Ов’єдо, першого літописця Америки, автора славетної книжки «Загальна історія Індії».
А ондечки Пантеон, який був єзуїтською церквою, складом тютюну, семінарією, театром і, зрештою, став усипальнею героїв домініканської історії. Отже, і в Новому Світі траплялися казуси. Під куполом висить величезна люстра — дарунок іспанського генералісимуса Франко домініканському генералісимусу Трухільо.
Ще цікавіше — у палаці Алькасар. Його будували 1500 індіанців за допомогою лише пилок і молотків. Коралові блоки підігнано ідеально рівно. Вражає досконалість майстрів: у палаці з 22 кімнатами і 72 дверима та вікнами не використано жодного цвяха! А які тут жили люди! Кортес і Пісарро, Понсе і Бальбоа вирушали у свої вікопомні завойовницькі походи саме з Алькасару. Я б теж не відмовилася заночувати у покоях, де втрачали спокій ті шалені мандрівники й безкомпромісні вояки…
Собор і Колумби
Одначе ще не вечір. Ми в Кафедральному соборі Санта-Марія-де-ла-Енкарнасьйон. У 1514 році його заклав той самий Дієго Колумб, улюблений син Командора.
Під могутніми склепіннями блякнуть усі епітети й метафори. Величний? Так. Недарма Папа Римський Павло ІІІ надав йому статус Першопрестольного і Найголовнішого в заморських володіннях Іспанії. Таємничий? Звісно. Подейкують, що у закапелках грандіозного храму можна віднайти досі нерозібрані архіви перших конкістадорів — можливо, з «адресою» Ельдорадо! Прекрасний? Авжеж! Як змалювати химерні золотаві фронтони, інтер’єри в мармурі, сріблі та червоному дереві, а також вітражі, в яких яскраве південне сонце розбивається на тисячі веселкових друзок?..
Що ж, час прощатися із Санто-Домінго. Виходжу на соборну площу, де стоїть бронзовий Командор — невгамовний першовідкривач. Однак просто стояти на одному місці — то не для нього. Тож і вказує Колумб кудись далеко-далеко, за обрій, де пливуть каравели до незвіданих островів, планет і галактик…
КОЛОНІАЛЬНИЙ РЕНЕСАНС
У Санто-Домінго реалізовується кілька проектів щодо відновлення та впорядкування міста, зокрема, його колоніальної частини, внесеної до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Із цією метою вкладено кілька мільйонів доларів, асигнування триває. Інвесторами виступили приватні компанії за підтримки держструктур.
Кошти спрямовуються на оновлення систем електро- та водопостачання, розширення пішохідних зон, реставрацію будівель, створення нових місць відпочинку, відкриття нових туристичних офісів.
