Врез: Кожен стереотип заслуговує бути розвінчаним. У пересічній  уяві Кіпр – це насамперед море, пальми і коктейль на пляжі, а відпочинок тут «припнутий» до масових відпусток і календарного літа. Але це далеко не так.
Країна: Кіпр
Автор: Юлія Косинська
Фотограф: Юлія Косинська

Кіпр – це також історія, сліди якої не засипані піском часу, це легенди і міфи, які  оживають на кожному кроці, смачна кухня і вишукане вино; завжди свіжі фрукти, неймовірної краси квіти і розкішні краєвиди. Заради цих принад на Кіпр прямують мандрівники «за покликом серця»: відпочинок на острові для них не пов’язаний із сезоном «високого сонця». Але Кіпр – на Різдво? Навіть досвідчені туристи можуть недовірливо стенути плечима. Щоб спростувати цей стереотип і відчути, чим живе передріздвяний Кіпр, на запрошення Міністерства туризму Кіпру  група українських журналістів вирушила на Острів Афродіти.


 
«Вони знову прилетіли…»

За останні роки Кіпр став для українців одним із найпопулярніших напрямків для мандрівок. Якщо 2019 року за кількістю іноземних туристів ми були на 8 місці (острів відвідали 100 тисяч наших земляків), то цього року на Кіпрі побувало 80 тисяч українців, піднявшись в кількісному рейтингу на 5 сходинку.
Дістатися на острів з України дуже зручно  – авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» здійснює прямий переліт з Києва до Ларнаки  двічі на тиждень: у четвер і неділю. Три години польоту – і ви на гостинній кіпрській землі!
Перший сніг на Кіпрі вже розтанув, і до Ларнаки прилетіли рожеві фламінго. Зима на Кіпрі о цій порі – це комфортні  плюс 19, дощі – короткочасні, сонце – лагідне.  Загалом дощі тут починаються з листопада, але особливо не докучають. Відкрились ворота неба – пролилась злива, і знову сонце. Зате дощі піднімають рівень води в озері Ларнаки – і фламінго оселяються тут до весни. Острів – місце зимівлі багатьох перелітних птахів. Аби побачити їх зблизька в природних умовах, на Кіпр прилітають орнітологи і любителі природи з різних країн.


Ларнака у перекладі – саркофаг. Тут справді було знайдено багато стародавніх саркофагів та інших артефактів. Місто невелике, населення майже 100 тисяч. Ларнака має повітряний і морський порти, добре розвинені туристичні зони і пляжі, особливо комфортні для дітей. Останнім часом активно розвивається і стає дедалі популярнішою серед іноземних туристів. Після прогулянки затишною набережною варто відвідати Храм Святого Лазаря – сакральну пам’ятку ІХ століття, названу на честь першого єпископа Кітіона (колишня назва Ларнаки). За переказами, це саме той Лазар, якого воскресив Ісус Христос. Храм збудований навколо саркофагу, де Лазар знайшов останній спочинок.


 
Казкові будиночки, глінтвейн у подарунок і ельфи на конях

Яскраві декорації, підсвічені барвистими вогниками, казковий паровозик, що курсує затишними вуличками, запах глінтвейну, настроєвий «джінгл белс» і ялинка, розквітчана гірляндами – така атмосфера панує на площах  гірських кіпрських сіл. Таких сіл поки що п’ять: Агрос, Платрес, Калапанайотіс, Какопетрія і Кіперунда. Міністерство туризму Кіпру вибрало їх для проекту, як експеримент.
«Різдво для кіпріотів – родинне свято, особливих розваг поза межами дому в цей час не відбувається, - зауважує представник Міністерства туризму Кіпру в Україні Іван Горобець. – Але часи змінюються і традиції, відповідно, осучаснюються. Різдвяні селища для Кіпру – це нова історія, новий  продукт, і ми сподіваємось, що він запрацює на постійній основі і стане популярним серед туристів».


Різдвяні селища на Кіпрі нагадують святкові ярмарки в містах Західної Європи, але – компактніші і затишніші, з власною автентикою і настроєм.  У дерев’яних будиночках-крамничках  можна придбати  оригінальний товар, властивий для цього регіону. В Агросі, скажімо, знайдете  солодощі і косметику з трояндових пелюсток, у Платресі – оригінальні в’язані речі і вироби з лаванди. У стильно оформлених фото-зонах можна зробити пам’ятний знімок, а на дитячому майданчику потанцювати  із мультяшними героями і познайомитись із Сантою. До речі, звати кіпрського Санта Клауса Агіос Васіліс, його ми зустріли у Кіперунді – в супроводі ельфів на конях. У цьому ж селі гостей пригощають безкоштовним глінтвейном, святковий оркестр щовечора виконує найкращі різдвяні мелодії, а над усім витає магія Свята. І так залишатиметься до 6 січня наступного року.


 
 

Ялинкові прикраси власноруч і карамельки  - з ріжкового дерева

Народні ремесла на Кіпрі – предмет особливої турботи місцевої влади. На державному рівні діють спеціальні програми дотацій на відбудову будинків (за умови дотримання їх історичного вигляду) і на розвиток фермерських садиб. Такі садиби та інші локальні об’єкти народних промислів належать до окремого маршруту  «У серці легенд»  Heartland of Legends | Cyprus is the island of Legends and Stories, який теж активно розвиває Міністерство туризму Кіпру. Протяжність маршруту – 3000 кілометрів, він діє цілий рік, і ним варто вирушити для ближчого знайомства з життям кіпріотів. Так ви зможете, приміром, із перших рук дізнатися рецепти місцевих страв – як у селі Летумба,  де господиня Sofia house пані Софія поділиться секретами випічки місцевого хліба, традиційного для цього села різдвяного печива – василисків, запросить на дегустацію сиру і до свого будинку, де кожна частина інтер’єру зберігає родинну історію.


Хочете скуштувати чогось особливого – прямуйте в селище Аногіра. Тут ми мали нагоду спробувати сиропу з плодів ріжкового дерева. Сироп можна додавати до йогурту, морозива, до випічки чи кави. Ріжкове дерево на Кіпрі цінують, воно не раз рятувало місцевих жителів від голоду під час посухи. Як солодкий гостинець можна привезти з Кіпру пікантні карамельки з того ж дерева.
У селі Платрес ми потрапили на майстер-клас з ліплення і навчилися робити глиняні ялинкові прикраси, які забрали з собою як сувеніри. Мальовничий гірський Платрес – «кіпрська Швейцарія»: з цього села почався туризм на острові. Свого часу сюди приїжджала на відпочинок британська еліта, гостював король Єгипту Фарук. Завдяки державній програмі підтримки сіл в районі гір Троодоса Платрес отримав друге дихання, нині тут діє музей історії і культурний центр.


Омодос – певне, найбільш «інстаграмне» селище на Кіпрі: повністю пішохідне, з вузенькими брукованими вуличками і колоритними будиночками.  Туристів приваблює старовинна церква Воздвиження Хреста, де зберігаються священні для християн реліквії: частинки хреста, на якому Ісус був розіп’ятий, і мотузки, якою його зв’язали… Останнім часом село, завдяки державній програмі підтримки, активно розвивається, сюди повертається молодь, яка раніше подалася до великих міст. Одна з цікавинок Омодоса – великий старовинний винний прес: цей регіон славиться виноробнями. Окрім виноробства, тут також розвинене сироваріння, а в Омодосі є технікум – єдиний на Кіпрі, де навчають азам виноробства і сироваріння.


А ще в Омодосі дуже лояльні коти: позують перед фотокамерами без жодних передмов. Хоча вони взагалі почуваються винятковими – на всьому острові. Кіт для кіпріотів – особлива тварина. На острів їх, за переказами, у IV столітті завезла свята Єлена. Кіпр тоді потерпав від багатолітньої засухи, відтак розплодилась неймовірна кількість змій, жителі в паніці масово покидали острів. І щоб зарадити ситуації, Єлена наказала доставити з Єгипту цілий корабель котів. На кошти імператорської скарбниці  для чотирилапих заснували спеціальний монастир, де тварин  доглядали, годували – а вони, відповідно, віддано несли службу, полюючи на змій. І звільнили врешті острів від напасті.  Монастир Миколая Кошатника біля Лімасола діє, до речі, й досі. Щоправда, вже без котів, які тепер гуляють островом, як собі забажають.  


 
Вино з історією і дегустація з видом на гори

Кіпр – це сонце, а де сонце – там росте виноград! На Кіпрі 6 виноробних зон, 16 сортів винограду, а історія виноробства сягає тисячоліть. Кіпрські вина у своїх творах оспівує сам Гомер - як солодкий нектар, який неможливо забути… Так, вино за античних часів нагадувало густу патоку і перед вживанням його розбавляли водою. Ще в середні віки кіпріоти вели жваву торгівлю винами. Сьогодні на Кіпрі є чотири заводи-гіганти з виробництва вин і багато приватних виноробень, які постачають продукцію переважно на місцевий ринок і вибраним клієнтам за кордоном. Серед найпопулярніших сортів – коммандарія, десертне вино, а також біле сухе – з сорту ксіністері та червоне сухе з винограду сорту мавро. Виробляють на Кіпрі також унікальні крафтові вина – блакитне й оранжеве.

Про історію виноробства і особливості промислу найкраще слухати з перших вуст. Маркос  Замбартас, власник найстарішої приватної виноробні Zambartas Winerias у маленькому селищі неподалік Лімасола, показав нам частину старого виноградника, дозволив зайти у «святая святих» - цех з великими діжками, де бродить «веселий напій», і особисто провів дегустацію. Акіс Замбартас, засновник Zambartas Winerias, мистецтву виноробства навчався у Франції ще в 1970-х, а його син Маркос опановував традиції виноробства в Австралії. У цій виноробні, яка поєднує кілька шкіл і винних традицій, можна замовити дегустацію з відпочинком на терасі – з мальовничим краєвидом на гори й виноградники. Вина з Zambartas  дуже популярні – їх замовляють у вишуканих ресторанах острова, а також клієнти з Швейцарії, Німеччини, Франції.


 
Картопля для королеви Англії і щаслива монетка в пирозі

Головне правило, якого маєте дотримуватись у кіпрській таверні чи ресторані, – не поспішати! Мезе (набір страв, який зазвичай подають на стіл) дуже щедре, а найсмачніші страви запропонують наприкінці. Тому смакуйте повільно і «залишайте місце» для всієї смакоти. Традиційно за обідом чи вечерею буде багато салатів (грецький – неодмінно!), сир халумі в різних видах – смажений, печений, кілька сортів м’ясних страв, розмаїті соуси, хліб «щойно з печі», тістечка і фрукти на десерт. А насамкінець – кіпрська кава: ароматна, насичена і помірно міцна.


Основний принцип кіпрської кухні – все має бути свіже і приготовлене з локальних продуктів.  Для страв кіпріоти використовують багато диких трав, які збирають в горах, а також гриби, горіхи і бобові. На острові – справжній фруктовий рай, тут росте все: від тропічної екзотики (банани, манго, апельсини, авокадо) до  персиків, черешень, абрикос, яблунь та груш. Сільськогосподарською продукцією Кіпр забезпечує себе на 60-70 відсотків.
На Різдво кіпріоти печуть два види печива: пісну меломакарону з грецькими горіхами і куравьє – з пісочного тіста, щедро обсипане цукровою пудрою і горішками. На новий рік у кожному домі має бути васілопіту – пиріг святого Василя, в якому запікають щасливу монетку. Опівночі, у новорічну ніч, господар дому розрізає пиріг, перші три шматочки уділяючи Отцю, Сину і Святому Духу (їх виставляють надвір –  пригостити пташок і тваринок), а далі пиріг ділять по старшинству. Кому дістанеться монетка, той буде щасливим у новому році.

На святковий стіл кіпріоти неодмінно приготують купептю -далму (голубці у виноградному листі), будуть також пастачіо (макаронна запіканка з м’ясним фаршем і овочами), м’ясна печеня: офелія зі свинини з додаванням коріандру, стефадо – заєць або кролик і найвідоміша тут страва з баранини кліфтіко. Баранину для кліфіко довго «томлять» у печі, аж доки м’ясо не стає майже солодким і  почне відставати від кісточок. Печі для запікання кіпріоти споруджують навіть у сучасних будтгках, бо як без них?


З напоїв найпопулярніший фрапе – холодна кава, яку кіпріоти п’ють цілий рік. І навіть у подорож беруть машинку для фрапе.  Ну а туристи традиційно купують на гостинці сир халумі. На Кіпрі це молочний продукт номер один. Його їдять і в свіжому, і запеченому, і в сухому вигляді. Особлива кулінарна гордість кіпріотів – картопля сорту спунта. Її замовляють навіть для англійської королеви, а урожай збирають чотири рази на рік. В Європі намагаються підробляти цей продукт, але… приклеїти до єгипетської картоплі надпис «спунта» - не означає її мати, каже наша провідниця пані Анна. До речі, найвідоміший і найбільш оригінальний на Кіпрі пам’ятник, відкритий нещодавно, – це пам’ятник… картоплі!


 
… І тут із піни вийшла Афродіта

Земля Кіпру щедра на пам’ятки минулого: де не копнеш – всюди артефакти. Але Пафос у цьому сенсі –  винятковий. Колишня столиця держави і єдине місто Кіпру, яке за всю історію не змінювало своєї назви, саме по собі  – як музей просто неба. Назву Пафос можна трактувати як «пристрасть, почуття», тому й історія тут – пафосна, справжня. В Археологічному парку Пафоса, який належить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,  збереглися унікальні мозаїки римських часів, частина амфітеатру і старовинний маяк. Розкопки на території парку ведуться постійно, тут працюють вчені й археологи університетів Кіпру, Пенсильванії і Варшави – і не перестають дивувати світ новими знахідками. До слова: на Кіпрі, в районі Лімасола, було знайдено найдавнішу в світі парфумерну фабрику, а також найдавнішу в Європі виноробню. У самому Лімасолі варто прогулятися набережною – вона простягається на 10 кілометрів, тож можна вибрати окремий з її відтинків, та відвідати старий порт. Лімасол – місто динамічне, сучасне, бізнес столиця острова.


Взимку, коли спека не докучає, а повітря комфортне для прогулянок, особливо добре мандрувати «слідами історії». На Кіпрі останнім часом активно розвивається пішохідний туризм і мандрівки гірськими велосипедами, тож варто податися в гори – надихнутись спокоєм і красою, зробити унікальну фотосесію біля водоспаду Міломеріс. Між іншим, узимку в горах буває сніг, тож при нагоді можна покататися на лижах. І, ясна річ, не оминути на Кіпрі Петра де Роміу– місця неподалік Пафоса, де народилася богиня родючості і кохання Афродіта. Це найвідоміший must see острова, однак у зимовий час тут немає засилля туристів, тож  вдасться зробити унікальні (без натовпів і суєти) фото легендарного берега. Бо найцінніші сувеніри з мандрівки – це знімки, враження і спогади, які ми забираємо з собою. Так було і буде завжди.


РАДИМО ЗУПИНИТИСЯ

У Пафосі – у Constantinou Bros Athena Beach Hotel, готелі з вишуканою кухнею і спа-комплексом, власним пляжем і басейнами.
В Лімасолі – у Park Lane Spa & Resort, де обслуговування на найвищому рівні та унікальний спа-комплекс з морською водою, джакузі та саунами залишать найкращі враження від подорожі.


ПРАВИЛА В’ЇЗДУ НА КІПР

Для подорожі на Кіпр громадяни України повинні мати сертифікат про вакцинацію європейського зразка (електронний або паперовий варіант), за 48 годин до вильоту заповнити форму про вакцинацію  на платформі https://cyprusflightpass.gov.cy/, а по прильоті, в аеропорту зробити ПЛЦ-тест (15 євро). Через 72 години тест потрібно повторити – в будь-якій лабораторії острова. Цього разу він буде безкоштовний.


Київ – Ларнака – Пафос – Лімасол

За організацію поїздки і допомогу в підготуванні матеріалу редакція висловлює вдячність Міністерству туризму Кіпру й авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».