Створюючи Малайзію, Бог розщедрився, давши її природі всю розкіш барв і форм, щирість і ніжне тепло яскравого сонця. Ніщо в цій природній палітрі не здається зайвим — усе співіснує в гармонії та є невід’ємним одне від одного.
Правдива легенда
За розмірами архіпелаг Лангкаві дорівнює державі Сингапур. Ці острови майже повністю вкриті незайманими тропічними лісами, а з найвищої точки, гори Гунунг-Райя (869 метрів), можна насолоджуватись одним із найкращих у світі краєвидів. Кажуть, коли небо ясне, а повітря прозоре, з вершини реально побачити навіть береги Таїланду.
Легенди на цій землі повсюди — зримо й незримо. Причому в основі казкових історій дуже часто лежать реальні події: такі, наприклад, що пов’язані зі священним місцем неподалік від Куаху. Це Макам-Махсурі, мармуровий мавзолей молодої дівчини, яка жила тут два століття тому. Легенда оповідає, що несправедливо звинувачену в подружній зраді принцесу Махсурі засудили до смертної кари. Невинуватість її стала очевидною, коли під час страти з рани потекла біла кров. Помираючи, принцеса прокляла жорстоких співвітчизників на сім поколінь уперед. Відразу ж після смерті Махсурі, 1820 року, Лангкаві був завойований сусіднім Сіамом (нинішнім Таїландом), і острів’янам випали нелегкі часи — їх змусили спалити власні рисові поля, аби місцева армія лишилася без провіанту. І досі після сильних злив на полях у районі Паданг-Матсірат (18 кілометрів від Куаху) можна знайти обгорілі зерна.
Прокляття «офіційно» втратило свою силу 31 грудня 1986 року. А вже 1 січня 1987-го уряд Малайзії проголосив острів Лангкаві вільною економічною зоною. Відтоді мавзолей Махсурі став місцем поклоніння. Заходячи до нього, прочани шанобливо скидають взуття, мов у храмі. Поруч, у саду, є криниця, що не пересихає навіть у найпосушливішу пору, — кажуть, її копала сама принцеса. Вода звідти нібито приносить щастя.
Орлиний острів
Головне місто на Лангкаві — Куах — це повітряні й морські ворота архіпелагу, а також дім для більшості з 55 тисяч його мешканців. Крім головного острова, заселено ще лише три — Пулау-Туба, Пулау-Синга-Бесар і Пулау-Даянг-Бунтинг. Решта «намистинок» і досі залишаються в запасниках природи.
Уранці, під час першої прогулянки столицею, ми побачили 18-метрового птаха з розгорнутими крилами. Про те, що він несправжній, здогадалися відразу, а ось значення цього монумента на головній площі міста довелося дослідити глибше.
Виявляється, назва райського архіпелагу походить від слів «орел» («helang») та «червоно-коричневий» («kawi»). Виходить, Лангкаві — «орлиний острів», де справді живуть величні птахи відповідного забарвлення. Зустріч із живими символами Лангкаві ще чекала попереду, а ось епохальний знімок — «Горобці на тлі орла» (див. прізвища авторів) уже був на карті пам’яті фотоапарата.
А потім ми вирушили у мінікруїз, у якому спробували нову водну розвагу — катання на великій сіті, яка шлейфом пливла за катером. Незвичні відчуття пружних водних струменів, швидкості й водночас обіймів природи. А потім був неймовірної краси захід сонця. Такі задоволення влаштовує «Royal Langkawi Yaht Club».
Зелений килим «Кіліма»
Гарний початок наступному дню поклали сніданок у плавучому національному ресторані та огляд рибної ферми. А потім катер поніс нас назустріч відкриттям до геопарку «Кілім».
Ця заповідна територія охоплює 100 квадратних кілометрів острівців серед безкрайніх вод. У ній є унікальні мангрові екосистеми, блакитні лагуни, відлюдні пляжі, печери і мальовничі пагорби, повні екзотичної живності.
Сповненим таємничих красот став візит до печери Келавар. У ній багато сталактитів і сталагмітів, а ще — цілі «готелі» кажанів, для яких це підземелля є улюбленим місцем денного перебування.
Подорожуючи протоками по парку, ми бачили мавпочок, чимало птахів і дрібних представників тропічної фауни.
Проте головна принада «Кіліму» для туристів — це орли, які підлітають до самого борту судна! Вони з нетерпінням видивляються катери та яхти на горизонті, бо знають, що пасажири забезпечать їм «свято живота». Туристи привозять птахам частування, а ті демонструють їм усю свою силу і грацію — отакий взаємовигідний обмін. Долучилися до нього й ми, попередньо запасшись для цього дрібною рибкою.
Небесний міст
Випала нагода охопити поглядом усе «намисто» островів. Для цього ми піднялися в гори Ганунг канатною дорогою «Langkawi CkyCab». Повітряний шлях складався з двох ділянок і мав загальну довжину понад 2 кілометри. Підйом зайняв близько 20 хвилин. Надзвичайні враження!
Та головне було попереду. На висоті 700 метрів між вершинами двох гір прокладено високий і незвичайний «Langkawi SkyBridge» — найвищий одноопорний міст у світі. Тобто вся конструкція тримається на єдиній металевій колоні. Секрет споруди в тому, що її вага розподіляється на 8 тросів, прикріплених до опори. Вони фактично й тримають міст над прірвою. «SkyBridge» має в довжину 125 метрів, а в ширину — 1,8 метра. Його хвилястість дає змогу в різних ракурсах побачити красоти Андаманського моря та сусідніх островів.
Від побачених пейзажів завмирало серце: схили із сором’язливістю східної красуні ховались у туманній паволоці, від буяння зелені та блиску водоспадів паморочилось у голові... Десь там, за зеленою завісою джунглів, у доісторичних печерах, живуть таємничі духи...
Зіплайн надає крила
Невдовзі справді пощастило відчути себе птахами. Парк активних розваг «Umgawa Legendary Adventure» дав можливість ширяти понад деревами у джунглях. Уявіть: на вас надягають захисний шолом, пристібають до троса, натягнутого на запаморочливій висоті, й відправляють у «політ» на відстань кількасот метрів. Потім ще, ще і знову… І так протягом трьох годин. Головним номером програми став «політ» над водоспадом. Втома геть не відчувалася, лише розгорілись азарт і жага пригод. Підбадьорювали й веселі хлопці-інструктори.
То був лісовий атракціон: зіплайн в «Umgawa». Парк має і значно коротші, півгодинні програми, але ж ми досвідчені мандрівники та ще й із «пташиним» прізвищем… Тим паче — обладнання класне і нове, а безпека на висоті є у прямому й переносному сенсі. Доповненням «польотів» стали прогулянки мотузяними мостами та іншими підвісними конструкціями над зеленню джунглів. За нашими вправами стежили місцеві мавпочки. Певно, вважали нас незграбними, але ми почувалися справжніми Тарзанами!
А на прекрасному острові «Paradise 101 Island» ми оцінили можливості активного опанування водних видів спорту. Водні лижі та мотоцикли, «банани», байдарки, парасейлінг і багато іншого можна отримати в одному відпочинковому пакеті. Усе — на чудовому обладнанні, з інструкторами-профі та на тлі неповторних краєвидів. Плюс чудовий обід на березі моря.
Хто за ким спостерігає
Скрізь на Лангкаві можна торкнутися незайманої природи. Пізнати її таємниці нам запропонували в заповіднику «Darulaman». Щоправда, певні корективи внесла злива, але це теж було явище тропічної природи. У заповіднику знайомлять зі світом виживання стародавньої людини, численними лікарськими рослинами, влаштовують трекінг-походи, спостереження за мавпами та птахами. До речі, звірята теж із цікавістю спостерігали за нами.
Острів можна без кінця досліджувати, знаходити в його первозданному обличчі щось нове й неповторне. Головне — пам’ятати: це місце створене для духовного й тілесного відпочинку. Тут, на лоні тропіків, живе спокій, якого так бракує кожному з нас. І це зовсім не легенда, а прекрасна реальність.
