Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 1 Вояж-колекція Кіпр. Сезон фламінго, або Вони завжди повертаються
Номер 1 від 30 січня 2018р.
Номер 1 від 30 січня 2018р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Мандруйте на здоров'я
Terra Incognita
Машина часу
Життя як свято
Себе показати
Спа-місто
Wellness-ексклюзиви
Смачне здоров'я
Вояж-колекція
Кіпр. Сезон фламінго, або Вони завжди повертаютьсяВерсія для друку
Автор: Євген БУДЬКО

«Вони завжди повертаються» — це слоган регіону Ларнаки. Ми, як і більшість туристів на Кіпрі, прибули до її аеропорту. Початково фраза стосувалася рожевих фламінго, які відвідують ці краї, а тепер маються на увазі й відпочивальники. Мовляв, раз сюди завітавши, неодмінно повернешся. І це чиста правда, особисто мені вже знову хочеться на благословенні береги.

 

 Кіпр. Сезон фламінго, або Вони завжди повертаються

 

Рекордний рік

 

З аеропорту до ділового й курортного Лімасола — рукою подати. Місто вдало поєднує приємне з корисним, що довела й гала-вечеря, яку Кіпрська туристична організація влаштувала для привітання та подяки нам, іноземним представникам туризму, котрі розповідають про Кіпр. Для мене це був певний аванс, який із задоволенням «відпрацьовую».

 

Привід для свята був неабиякий — «острів Афродити» проводжав «Рік рекордного туризму», яким став для Кіпру 2017-й. Країна вже у жовтні перевершила свої попередні річні показники з кількості гостей. За 10 місяців тут прийняли 3,4 мільйона осіб — учетверо більше за населення самої острівної держави. Такій популярності, крім нас, журналістів і туроператорів, посприяла безпека Кіпру, якою не можуть похвалитися багато пляжно-чартерних напрямків у Середземномор’ї, його чудовий клімат, чисте та обнизане «Блакитними прапорами» узбережжя, безліч пам’яток зі скарбниці ЮНЕСКО та християнських святинь, чудові романтичні весілля й медові місяці, гастро-, еко- та велотури, дайвінг і серфінг, конгрес-туризм, спортивні тренінги світового рівня, інсентиви… Ну, й безпроблем­не та безкоштовне оформлення електронної про-візи.

 

Відтак провідних туроператорів, авіапе­ревізників і туржурналістів із різних країн запросили до ресторанного комплексу «Ca­rob Mill» — «Млин ріжкового дерева», де колись і справді мололи зерна екзотичної рослини. Величезний механізм тут і там визирав з-за скляного накриття. А урочистості відбувалися в залі короля Ричарда та Беренгарії, котрі, як відомо, побралися на Кіпрі. Українська делегація займала вели­чезний «лицарський» круглий стіл. Були привітання і тости, знайомства і спілкування, обмін враженнями та побажання нових успіхів.

 

 Кіпр. Сезон фламінго, або Вони завжди повертаються

 

«Оксамитова» зима 

 

Ореол свята витав скрізь, де ми побува­ли на Кіпрі. Було трохи кумедно спостерігати різдвяні приготування на острові, де люди все ще могли ходити у шортах. Новорічні ялинки сусідили з пальмами, а сніжинки та бурульки зустрічалися тільки у вигляді ілюмінації.

 

Я ніби потрапив у казку «12 місяців». Дерева зустрічалися й суто весняні — квітучі, і літні — зі стиглими плодами, й осінні — з жовтим листям або зовсім без нього. На узбережжі туристи купались у 18-градусному морі та засмагали під м’яким сонечком. Щоправда, потім у горах кіпрська погода піднесла нам сюрприз у вигляді холодного дощу, але місцеві мешканці йому зраділи: водосховища наповняться, буде чим поливати дари землі. Не побачили ми тільки зими. У січні-лютому вона приходить на гірськолижні курорти.

 

У цей «оксамитовий» час дозріває молоде вино і проводяться його фестивалі. Можна скуштувати безліч свіжих фруктів і горіхів, та й овочів ніхто не відміняв. І звичайно, поблажливе осіннє сонце дозволяє екскурсувати островом, скільки заманеться.

 

«Десертний» замок

 

Екскурсії ми почали з Лімасола. Це головний морський порт країни, осердя ділового життя, індустріальний центр, осередок конгрес-туризму і за сумісництвом — курорт із понад 20-кілометровою смугою пляжів та відомим аквапарком.

 

Є що подивитись і шанувальникам історії. Ми відвідали замок Колоссі, одну з головних цікавин Кіпру. У каплиці Лімасольського замку англійський король Ричард Левове Серце взяв шлюб із принцесою Беренгарією Наваррською. Вона прямувала на Святу Землю, проте її судно зазнало аварії біля берегів Кіпру і її разом із супутницею захопив місцевий правитель-самозванець. Аби звільнити полонянок, Ричард підкорив цілий острів, одружився і вирушив назустріч новим пригодам. Кіпр він продав тамплієрам, але ті католики не вжилися з місцевими православними і поступилися ним французькому хрестоносцю Гі де Лузіньяну, який започаткував нову кіпрську династію. Відтоді французи, венеціанці та британці послідовно розбудовували найкращий на Кіпрі порт — лімасольський.


Кіпр. Сезон фламінго, або Вони завжди повертаються


Ймення найвідомішого кіпрського вина коммандарії походить саме від франкської назви цього замку — «La Grande Commanderie». Запашний десертний напій роблять із прив’яленого винограду. Втілили тут й інший солодкий проект: поруч із замком із такого самого жовтого піщаника ще в XIV столітті збудували цукроварню, яка більше нагадує собор. Цукор виробляли із тростини, завезеної з Канарських островів.

 

 

 

Пафосні розкопки

 

Кіпр — острів з історією тривалістю 12 тисячоліть. Давні артефакти тут просто лежать під ногами.

 

У Пафосі й околицях цього добра чимало. Високо на кручі над затокою розкопали місто Куріон. Побудоване у XII столітті до нашої ери, воно було окремою державою, його будівлі становили єдиний комплекс. Можна побачити підвалини, мозаїки, «хребцеву» (складену з коротких керамічних труб) каналізацію... Сучасні архітектори накрили розкопки «шатром» із дерева та металу, яке береже пам’ятки (і відвідувачів) від негоди. У театрі II століття до нашої ери елліни влаштовували класичні вистави, а римляни перетворювали сцену на арену для боїв із дикими тваринами. Нині тут проводять урочистості, концерти й театральні постановки. Посеред сцени є позначене місце, звідки найменший звук долинає до найвищих рядів на трибунах.

 

Ну а сам Пафос? Центр «міста ЮНЕСКО» тішить око старовинними будинками, парком і водограями. Він причепурився й оновився до визначної події: у 2017 році Пафос став «Європейською столицею культури». У 2018-му вам тут теж сподобається.

 

Але Пафос — це насамперед сива та свята давнина. Така як колона святого Павла, біля якої той дістав 39 ударів батогом. Стараннями прочан від неї лишилося небагато. Поруч — залишки найбільшої на Кіпрі базиліки (V століття!), ранньохристиянські катакомби із цікавими фресками.

 

Мене вразив археологічний парк на околиці. На кільканадцятьох гектарах кам’я­нистої землі розкопано рештки стародавнього Пафоса. Видобуті з них довершені мозаїки накрили павільйонами, у яких можна ходити над цими творами по спеціальних містках. Найдавніші мозаїки виконано не зі смальти, а з гальки. «Кам’яні комікси» ілюструють міфи: ось бог Діоніс винаходить вино, а цар Ікарій дає скуштувати його смертним, ось Тезей долає Мінотавра… А в іншому павільйоні — небачена дивина: олімпійські боги та оголені богині з християнськими німбами! Це наслідок світоглядної мішанини в головах у греків на зорі християнства.

 

 Кіпр. Сезон фламінго, або Вони завжди повертаються

 

Слідами Афродити

 

Ну хто не знає, що Кіпр — це «острів богині кохання і краси»?

 

Ми побували біля Ромейського каменя, де Афродита вродилася з піни морської, як стверджують міфи. Правда, не всі туристи в курсі, що піна та з’явилася з крові та сімені Урана, якого оскопив його син Кронос. І ще багато, багато пікантних подробиць із життя богині розкажуть вам на острові. Ви оціните варіації на тему її любовних походеньок з Адонісом, Аресом і цілим сонмом інших шанувальників, безсмертних і смертних. Ще й почуєте романтичні повір’я про те, що, тричі обпливши проти годинникової стрілки Ромейський камінь (виділяється серед скель темним кольором), можна омолодитись, а знайшовши на березі камінець у формі серця — знайти своє істинне кохання.

 

Та як на мене, найцікавіше — походження міфу про Афродиту. До неї функцію богині плодючості на Кіпрі виконувала вавилонська богиня Іштар, або Астарта. Коли на острів прийшли елліни, знадобилася заміна богині, якої в їхньому пантеоні не було. І тоді з моря вийшла Афродита (у перекладі — Пінонароджена) та виник її культ зі звичаєм «священної проституції».

 

Забігаючи наперед: в історичному музеї кіпрської столиці Нікосії ми бачили стату­етки богинь родючості та продовження ро­ду, які мають фалос замість голови та жіно­че лоно. Який контраст зі скульптурами еллінської покровительки закоханих! До речі, Афродиту аж сім століть не зображували, щоб її не розгнівати недосконалим портретом.

 

Повертаючись до Петра-ту-Роміо, Ромейського каменя: хай там як, місце чарівне. Його варто відвідати хоча б заради краєвидів — вони божественні!

 

  Кіпр. Сезон фламінго, або Вони завжди повертаються

 

Джип-сафарі та кукінг-клас

 

Ми просувалися на захід Кіпру і досягли його «дзьобика» — заповідного півост­рова Акамас. Перфектні дороги завершились, і ми пересіли на антигламурний джип. Тут пересуваються також велосипедами, квадроциклами та на багі.

 

Дорогою зустрічалися плантації бананів, апельсинів, грейпфрутів, лимонів… На Кіпрі вирощують геть усі види цитрин, навіть ті, назв яких я поки що не запам’ятав. Що ж до бананів… ми попросилися на плантацію цих екзофруктів. Карликові пальми дають невеличкі смачні бананчики, грона яких садівники ховають у сині поліетиле­нові мішки, щоб швидше стигли.

 

Потім була бухта з печерами і старим іржавим кораблем, який додав нашим фото романтики. Вода вабила смарагдовим кольором, берег нагадував шаруватий пиріг, а маленьке село — прикраси з крему.

 

У бухті Лара влітку відкладають яйця черепахи — рідкісні зелені й так звані карета-карета. А у вересні-жовтні з піску вилазять новонароджені черепашки, тому туди влаштовуються спеціальні екотури.

 

Вочевидь на плодючість черепах впливає присутність Афродити. На півострові Акамас можна попити з її фонтана (повертає молодість і пристрасть) і відвідати її купальні (купатися заборонено через заповідних вугрів).

 

А потім джип повіз нас до села в передгір’ї Троодоса, де бабуся Сула показала, як готувати традиційний хліб із сиром халумі та травами, пригостила інжиром, мандаринами й виноградом із власного садка, шушукою (аналогом грузинської чурчхели), вином і місцевою фруктовою горілкою зіванією. Щедрість старенької та її домоткані килимки нагадали мені про мою бабусю, а ось рідкокристалічний планшет у її господарстві — це те, що господиню дуже відрізняло…

 

 

 

Веселка над Троодосом

 

Досі ми гасали Кіпром у самих футбол­ках, але в горах уперіщив дощ із крижаною крупою. Це боги дали зрозуміти, який Кіпр буває різний, у тому числі й грізний.

 

Дуже доречним на шляху виявився монастир Кіккос, заснований в ХІ столітті. Тут зберігається одна із трьох чудотворних ікон, написаних самим євангелістом Лукою ще за життя Богородиці. Ікону сховано під срібний оклад, але для гостей із православної України в окладі відкрили дверцята й показали частинку святині.

 

Монастирські бані ховалися в густому тумані — фактично у хмарах. Невдовзі дощ закінчився, і на нас чекало диво: над омитим Троодосом заграла веселка!

 

Надвечір ми потрапили до села Калопанайотіс. Прийняли нас там дуже тепло, я б сказав, термально. У спа-центрі «Casale Panayiotis» ніжні й водночас сильні руки молодої «богині» зробили мені загальний масаж, а потім відправили паритись у саунах, дрижати у сніговій кімнаті та ніжитись у басейні зі струменями води.

 

Релакс був дуже доречним, бо перед тим я оббігав із фотоапаратом багатоярусне гірське село: угору-вниз, угору-вниз… Від дзвіниці до лимонного садка, від височенного мосту до фунікулеру. Так, у маленькому сільці з населенням переважно пенсійного віку (на в’їзді стоїть знак «Обережно: старенькі!»), збудували крутий підйомник.

 

У колишніх сільських будиночках спа-центр відкрив апартаменти — із терасками, віконницями, кованими засувами, камінами та сучасними атрибутами комфорту зірочок так на 4.

 

А наступного ранку чекав ще один монастир із церквою Іоанна Лампадиста зі Списку ЮНЕСКО. Храм збудований 1731 року, ікона святого датується 1543 роком, а ось його усипальня — аж ХІІ століттям. Окремо спочиває череп Лампадиста. Поруч із церквою є цікавий Візантійський музей.

 

Оце так село!

 

 

 

Сигвей-тур по столиці

 

Назва міста Нікосія — франко-британська, а грекокіпріоти називають його Лефкосією на честь Лефкоса, одного зі стародавніх королів.

 

Обличчя столиці — це історичний музей з Афродитами й Адонісами, архієпископський палац, вулички старого центру з пишними балконами, маленькі кав’ярні з бувалими у бувальцях стільчиками, пряні запахи з кухонь, пальми й бугенвілії по всіх кутках, церкви та мечеті, фортечні мури, майстерні графіті на старовинному піщанику…

 

І все це ми побачили в незвичному ракурсі — з висоти сигвея. Ну, знаєте, такий вид індивідуального транспорту, ніби неваляйка з двома колесами. Стаєш між коліс, «газуєш» носками, задкуєш натиском п’ят і тримаєшся за важіль-кермо. Спочатку складно і страшно, а потім... На сигвеях ми об’їздили весь даунтаун і були в захваті від швидкості, плавності та зручності. І це за правобічного вуличного руху!

 

Янголи Ларнаки

 

Із цього міста ми почали подорож, побачивши його з літака, ним і завершили. Ларнака — «повітряні ворота» острова.

 

Для пляжника старовину тут символізує форт, гармати якого вознеслися над набережною. Але варто завернути в лабіринти вулиць, і не проминеш головної святині. Це величний храм, збудований у Х столітті над могилою святого Лазаря. Тут зберігаються і мощі праведника. Того самого, який був другом Христа і сподобився воскресіння. Лазар утік сюди зі Святої Землі від переслідувань, навернув багатьох кіпріотів у християнство, а згодом став першим єпископом Кіпрської церкви. Ми бачили золочену раку з мощами святого і його мармурову домовину.

 

І саме Ларнака познайомила нас із фламінго. Я гадав, масова присутність цих рожевих янголів — один із туристичних міфів, на які кіпріоти великі мастаки. І все ж напружено розглядав у ілюмінатор літака солоні озера, такі любі серцю фламінго. Марно дивився. А тут!.. За останні півгодини нашого перебування на благословенному острові ми зустріли десятки, сотні створінь із неземними грацією та кольором!

 

Вони повертаються, вони завжди повертаються… Прилітайте і ви. 

 

 

 

Комфорт і відпочинок

 

«Miramare Beach Hotel» у Лімасолі

 

«Athena Beach Hotel» у Пафосі

 

«Casale Panayiotis», спа-готель у селі Калопанайотис

 

«Palm Beach Hotel» у Ларнаці

 

Свято живота

 

«Pier 1», зависле над морем кафе в Лімасолі

 

«Carob Mill», ресторан для урочистостей у Лімасолі

 

«Cap St. George», ресторан «із заходом сонця»

 

«Ta Mbania», морський ресторан у Пафосі

 

«Muse»,пафоське  кафе

 

«To Palio Cinema» («Старе кіно»), таверна у селі Калопанайотис

 

«Yiannis», таверна в селі Катикас

 

«Kath’Odon», ресторан візантійської кухні в Нікосії

 

«Monte Carlo», морське кафе в Ларнаці

 

«Kafe tis Chrysanthis», кафе в Ларнаці

 

Розваги та покупки

 

«George’s Jeep» — поїздки на джипах

 

«Kamanderena Winery» — винаіміцнінапої 

 

«Segway Station» — сигвей-екскурсіївНікосії 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


25 Міжнародний туристичний салон «Україна» - UITM’2018

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.