Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 1 Машина часу Витоки спа
Номер 1 від 30 січня 2018р.
Номер 1 від 30 січня 2018р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Мандруйте на здоров'я
Terra Incognita
Машина часу
Життя як свято
Себе показати
Спа-місто
Wellness-ексклюзиви
Смачне здоров'я
Машина часу
Витоки спаВерсія для друку
Автор: Євген БУДЬКО

Коли перебуваєш у такому місці, як стародавній Карфаген, дивуєшся «просунутості» древніх. Тутешній спа, зведений римлянами, за територією — цілий оздоровчо-розважальний комплекс, а за архітектурою, яка все ще вгадується в масивних мурах і арках, — справжній палац. Що й казати про велетенські руїни терм Діоклетіана у Римі! Колись там поважні патриції в голому вигляді й у розпареному стані обговорювали актуальні проблеми тогочасності або просто розмовляли на світські теми.

 

До речі, в сучасній Німеччині вас можуть запросити на ділову зустріч до сауни…

 Витоки спа

 

 

То «спа» чи «S.P.A.»?

 

Історики не втомлюються сперечатися про походжен­ня слова «спа», «spa», SPA… І, відповідно, про те, як його правильно писати.

 

За однією з версій, термін виник після того, як імпера­тор Нерон вигукнув: «SanitiasperAqva!» — «Здоров’я через воду!». Абревіатура того вислову нібито й стала символом цілого напряму в оздоровленні наших із вами тіл.

 

Насправді знавці латини прочитають вам цілу лекцію про те, що, коли перекласти на цю мову з української зазначену фразу, то вийде «SanitiasperAqvam» чи «SanitiasproAqvam», у крайньому разі — «SanitiasperAqvas». Готельєри ж на нинішніх водолікувальних або просто відпочинкових курортах урізноманітнили ці трактування на свій манір: «SaunaPoolArea», що означає просто лазню з басейном. Що ж, такий філологічний жарт теж може посприяти чиємусь здоров’ю…

 

За іншою версією, «спа» пишеться без жодної великої літери. Чому? Та тому, що це звичайне слово, таке, як «ксерокс», що було колись назвою компанії, авторки популярного копіювального пристрою. І походить воно в сучасному європейському уявлені не від давньоримської абревіа­тури, а від назви скромного бельгійського містечка Спа. Втім, скромним воно було до того, як тут відкрили багаті на залізо лікувальні джерела і навколо них виріс славетний курортний комплекс, а термін «спа» поширився на всі оздоровниці Європи. Виявили чудодійну силу бельгійських джерел 1326 року і назвали їх «Espa», що валлонською мовою означає «водограй, фонтан». У свою чергу, це слово може походити від латинського «spagere» — «пирскати, розбризкувати, зволожувати».Так що без римлян усе одно не обійшлося.

 

До речі, римляни абревіатур не вжива­ли, а термін SPA з’явився у побуті лише під кінець ХХ століття, якраз коли спа перетворилося на сучасну індустрію, якою ми його й знаємо.

 Витоки спа

 

 

До джерел

 

Але, звісно, не у бельгійському Спа впер­ше застосували мінеральну воду для корис­ті здоров’я. Термальні джерела цього курорту були відкриті задовго до утворення Бельгії тими-таки стародавніми римляна­ми, які називали їх «AquaeSpadanae». Античний письменник-ерудит Пліній Старший у І столітті писав про ці місця — мовляв, є у Галлії джерело чудодійної води з бульбашками, яка має залізистий смак, очищує тіло, лікує лихоманки та позбавляє неприємних відчуттів.

 

До XVIII століття курорт Спа став таким популярним, що його називали «кафе Європи». Воду звідси глеками доправляли до різних столиць, аби вельможі могли долучитися до джерел, не трясучись в екіпажах.

 

У XIX столітті сюди зачастили британські аристократи, що залишило свій слід в обличчі курорту: багато вулиць отримали англійські назви, а одне із 200 джерел навіть має ім’я герцога Веллінгтона. Є і бювет іме­ні російського царя Петра І, який тут теж побував. Британці потім завезли бельгійську моду до своєї країни, чого росіяни так і не зробили, вдовольнившись парильнею.

 

У туристичному світі місто Спа нині більше славиться трасою «Формули – 1», ніж водами. А проте залишається відомим курортом. Його бальнеоцентри пропонують комплекс лікування на основі 7 термальних джерел, збагачених залізом і вуг­лекислим газом. Тут долають анемію, недуги опорно-рухового апарату, гінекологічні захворювання і серцево-судинні порушення. Немало популярності курорту прислужилась і слава «родоначальника» водолікувальної галузі.

 

 

 Витоки спа


Голі філософи

 

Взагалі започаткували спа-лікування навіть не римляни. Збагнувши виняткові властивості деяких джерел, люди селилися біля них іще з доісторичних часів. Археологи знаходять у таких місцях сліди жертвопринесень, адже ці куточки вважа­лися священними.

 

У давнину ритуальні очищення здійснювали вавілоняни, єгиптяни, греки, рим­ляни, корінні американці… І нині такі об­ряди проводять індуїсти, буддисти, іудеї, християни та мусульмани. Ці церемонії відображають давню віру в зцілення та очисні властивості води.

 

Щоправда, первісні народи і навіть стародавні греки не зводили біля джерел капітальних архітектурних споруд — купалень і «піялень». Спочатку все зводилося до підвішеного відра, з якого обливалися, до чашки для пиття води.

 

У еллінів усе почалось у V столітті до нашої ери, коли вони влаштовували купальні біля термальних потоків і вулканів. А «класиків», скоріш за все, цього навчили мінойці з острова Крит, де на руїнах Кноського палацу з лабіринтом Мінотавра було знайдено стародавні керамічні ванни. До речі, на відміну від грецьких, вони місти­лися не просто неба, а в залах. Пізніше спартанці сконструювали парову ванну.

 

Ні хто інший як грецький мислитель Геродот розробив методику використання мінеральної води з лікувальною метою. Пізніше легендарний цілитель Гіппократ згадував у своїх працях про користь і дивовижні властивості мінеральної та морської води. Так виникла прародичка спа — бальнеологія, розділ медицини про мінеральні води та їхній вплив на організм.

 

Римляни взяли на озброєння досвід греків і підняли його до небачених висот. Вони придумали терми — лазні, що стали місцем не лише банального миття, а й прийняття цілого комплексу корисних процедур. У стародавньому Римі вже винайшли акведуки, каналізацію і цемент, що зробило можливим спорудження величезних залів і комплексів, де воду часто підігрівали. Поступово проведення там часу ставало дедалі менш ексклюзивним. У І столітті нашої ери в Римі було 170 громадських лазень, а через триста років — аж близько 1000. У римських колоніях теж влаштовувались курорти, і деякі з них досі підтримують свою репутацію. У Франції це Екс і Віші, у Великобританії — Бат і Бакстон, у Німеччині — Аахен і Вісбаден, в Угорщині — Аквінкум… Багато терм стали зразками архітектури та мистецтва, а поруч містилися бібліотеки, лекційні зали та стадіони. Це вже були свого роду джентльменські клуби, осередки суспільного життя, місця спілкування і народження прогресивної філософської думки.

 

 

 

Варвари

 

Та відразу після розпаду Римської імперії спа перетворилися на… казна-що. Серед варварів було дуже модним оскверняти римські храми чистоти і здоров’я. Там влаштовувалися пиятики та брудні злягання з повіями. Відтак колишні спа сприяли не боротьбі з хворобами, а їх поширенню.

 

У результаті в бідолашних європейців відбувся «зсув по фазі»: миття поступово почали вважати небезпечним і навіть непристойним, насамперед серед знаті. Громадські лазні нібито сприяли поширенню «лазневих», тобто венеричних, хвороб. У середньовічній і пізнішій Європі знать подекуди взагалі мила тільки обличчя та руки, а решта тіла мала перебувати в «первозданному» вигляді. Зокрема, це пропагували церковники, які докладали відчайдушних зусиль для закриття громадських лазень заради зупинення епідемії сифілісу. Чи треба казати, що натомість Європу чекало протилежне і навіть гірше — епідемія чуми?

 

На найвідомішому чеському курорті Карлові Вари однією з найпопулярніших пам’яток історії є Чумний стовп — помпезна колона, встановлена на честь подолання мору на початку XVIII століття. Це ніби символ тогочасного відродження спа. Хоча не варто переоцінювати значення вод у подоланні страшної хвороби. Бо широке усвідомлення, що «чистота — запорука здоров’я», прийшло аж у ХІХ столітті.

 

Незважаючи на все це, пиття води зі «святих» джерел і приймання цілющих ванн продовжували практикувати. Правда, іноді це набувало вигляду тортур — наприклад, у теплій мінеральній воді сиділи по 10–11 годин щодня, доки починала зла­зити шкіра... Ані міри, ані жалю до пацієнтів лікарі не знали.

 Витоки спа


 

 

Аристократи й дегенерати

 

Вищі верстви поволі змінювали своє ставлення до купання як способу відновлювати здоров’я. Вельможні й заможні знову почали вчащати на курорти.

 

У 1702 році британська королева Анна відвідала римські терми у Баті. А за нею — й Річард Неш, законодавець моди в Англії. Він перетворив Бат із курорту на головну стильну «тусівку» країни. Сюди приїжджали не лише лікуватись, а й демонструвати своє багатство та респектабельність, шопінгувати, відвідувати концерти і покази мод, займатися гультяйством… Тобто тим, чим багато хто займається на курортах і в наш час. Подібне діялося по всій Європі, де курорти ставали символом не лише високого статусу і вишуканого смаку завсідників, а й синонімом скандалів і пліток, а також резонансних крадіжок коштовностей, адже за аристократами, як завжди, пантрували злочинці.

 

Поступово до курортних задоволень до­лучалися ширші верстви. Подекуди на ку­рортах розмежовували сезони знаті від сезонів купців, міщан та іншого «простолюду».

 

У ХІХ столітті регламент прийняття ванн у Карлсбаді, тобто нинішніх Карлових Варах, став зразком для всіх курортів Європи. Гості вставали о 6 ранку і пили воду під музику оркестру. Після легкого сніданку вони приймали ванни. Лікарі обмежували пацієнтів у їжі, тобто фактично призначали їм дієту. Після обіду курортники оглядали цікавини міста, відвідували концерти, а увечері — вистави в театрах.

 

Зрештою водолікувальні курорти Європи перетворилися на центри культурного відпочинку і взірці архітектури. Майже як заповідали древні.

 

 

 

Спа ХХІ

 

Новий бум термально-мінеральні оздоровниці пережили наприкінці ХХ стoліття. Він триває й досі та, здається, лише наростає. Спа сміливо крокують по світу, даючи змогу тисячам стражденних жертв цивілізації повноцінно відпочити і розслабитися. Повернуло собі заслужене реноме давньогрецьке лікування морем — таласотерапія. Суто природні засоби спа-терапії поєдналися з останніми технічними новинками, досягненнями науки в діагностиці та лікуванні. У європейських оздоровницях доступними стали східні практики аюрведи, шиацу та численних масажів, тоді як на східних поширилися західні технології. Це все — про минуле століття. А в нинішньому спа-салони вже обладнують у готелях, на круїзних теплоходах, у шикарних поїздах і навіть авіалайнерах.

 

Немає меж винахідливості та мобільності спа, і ви пересвідчитеся в цьому, гортаючи сторінки нашого «термального» спецвипуску.


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


25 Міжнародний туристичний салон «Україна» - UITM’2018

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.