Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 1 VIP-клуб Гуру фігури
Номер 1 від 30 січня 2018р.
Номер 1 від 30 січня 2018р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Мандруйте на здоров'я
Terra Incognita
Машина часу
Життя як свято
Себе показати
Спа-місто
Wellness-ексклюзиви
Смачне здоров'я
VIP-клуб
Гуру фігуриВерсія для друку
Автор: Марися ГОРОБЕЦЬ

— Аніто, твій зірковий шлях: чемпіонка — тренер — телетренер — телеведуча. Як тобі в новому статусі, якщо порівнювати всі ці ролі?

 Гуру фігури


— Найважливіший пріоритет у статусі ведучої для мене — не вдавати із себе ту людину, якою я не є. Хто дивився хоч одну серію «Зважених…», помітив, що я не ношу химерних убрань і підборів. Я така, як у житті: так само розмовляю і рухаюсь, якщо мені погано — не приховую. Гадаю, саме в цьому полягає успіх першої серії нового сезону — найвищий рейтинг за всю історію існування проекту. Мій викладач каже: «Твій найбільший плюс у тому, що ти не хочеш ставати ведучою, це лише частина твого життя».

 

Тренер і ведуча — кардинально різні ролі. Адже тренер ніколи не бере участі в конкурсах, а ведуча — майже завжди. Я зрозуміла, що на даний момент почуваюся комфортно у нинішньому амплуа. Своє тренерство я вже зреалізувала.

 

Моє ставлення до проекту можна описати так: це кльовий період навчання. Навчаюся працювати зі своїм голосом, доносити інформацію до людей… Мені цей процес подобається. А наслідок — усе дуже класно вийшло у проекті.

 

— Продовження буде?

 

— Ще не знаю. Якщо я сподобаюся глядачам у цьому сезоні, то залюбки залишуся ще.

 

— Ставши ведучою, ти почала розмовляти українською.

 

— Пропозиція змінити мій статус у програмі викликала в мене подвійну радість: від того, що я стану ведучою, та від того, що розмовлятиму українською. Крім того, мова входила до процесу навчання: я мала по дві години занять із викладачем двічі на тиждень.

 

— Після місяця в Індії чи вивчила ти щось із хінді?

 

— Лише двісті слів на санскриті. Це було дуууже важко.

 

До речі, я стала сертифікованим тренером із йоги. До того ніколи особливо не займалася нею. А потім потрапила в Києві на кілька занять до шанованих тренерів і зрозуміла, що це повна лажа. Три роки тому в Індії побувала на занятті, де зрозуміла, як це має бути і наскільки це круто. Виникло навіть бажання переформатувати своє тіло, але поки що в Україні я не знайшла, де це можна зробити.

 Гуру фігури


Після двох днів занять повернулася до Києва і ще п’ять днів відчувала крепатуру, адже не була готова до таких незвичних навантажень. Зміни торкнулися форми ніг, попереку, спини... Йога змінила структуру мого тіла, яка формувалася з чотирирічного віку, відколи я займаюся спортом.

 

— Отже, ти свідомо їхала в Індію по освіту?

 

— Їхала не для того, щоб стати йога-тічером, бо для цього потрібно позайматися мінімум років двадцять, поки з’явиться щось більше, ніж просте знання поз. Прийняти позу не важко…

 

Їхала виключно для себе: щоб виспатися, помедитувати після народження дитини, щоб ніхто не чіпав. Хотіла збалансувати свій внутрішній стан.

 

Саме там я зрозуміла, що за один рік зреалізувала сім проектів — і це одночасно з материнством. Запитала себе: «Чому я встигла все це за рік, хоча можна було розподілити на сім років?» Тепер я не намагатимуся зробити все супершвидко. Хочеться зловити кайф від деталей, від самої справи, поринути в неї. Зараз роблю один проект, який принесе користь іншим, але ще більше — мені самій. Божевільна мама дитині не потрібна. А ми всі перебуваємо в «божевільному» режимі.

 

— Як маленька Мія пережила твою першу тривалу відсутність?

 

— Було дві ситуації, коли я дуже хвилювалася з приводу Мії. Вперше — під час відлучення від грудей. Аж закладало вуха, коли я розуміла, що годую востаннє. Та через кілька днів стало ясно, що Мії взагалі байдуже до цього, вона смоктала з пляшечки і гарно спала. Друга ситуація — це мій від’їзд. І теж усе вийшло добре, адже Мії було приділено багато уваги та любові.

 

Узагалі в Індію мене відправив чоловік, це був подарунок на нашу річницю. Я почала сперечатись: у мене робота і дитина — як він буде з нею сам? У результаті зрозуміла, що чоловік у мене мудрий. Для нього ця подорож теж була корисною. Коли я повернулася, він сказав, що зі мною треба заново знайомитися.

 

— Що ти винесла з нової подорожі до Індії?

 

— Поїхала туди, бо в моєму житті виникло забагато хвилювань, і тіло почало «кульгати». Звісно, всі проблеми — від голови. Якщо переживаєш за фінанси, то в тебе затисне під лопаткою, у попереку чи куприку. Якщо ти сутулий, значить, закриваєшся від любові, тебе образили.

 

В Індії мої голова і тіло почали змінюватися на краще. Я потрапила до особливого лікаря — співучого, з абсолютно ясними очима, чудовою поставою, гарною родиною, красивою оселею. Такій людині довіряєш на підставі її власного прикладу і розумієш, що теж так хочеш. Він викладає йогу і медитацію. Цей лікар спочатку запитує, як ти спиш, чим снідаєш, що зазвичай п’єш, які стосунки з батьками, про кого зараз думаєш, що ти хотіла б з’їсти, чи прокидаєшся вночі та від чого... Аналізує тебе, як систему.

 

В аюрведі є Капха, Пітта і Вата. У більшості з нас підвищена Вата — це вітер, який висушує шкіру, волосся, губи, а мозок робить незрозумілі речі: хочеться багато встигнути, але не знаєш, із чого почати. Виникають збентеження, депресія, нездорова худоба, може порушуватися сон... Виявилося, що моєму життю шкодить «вітер». Я завжди пила воду з холодильника, а каву без молока, їла свіжі салати й багато гострого — все це підсилює нервозність. Плюс інтенсивні тренування, нерегулярне харчування, поганий сон.

 

Лікар мене очищував, паралельно я займалася йогою по сім годин на день. Йогою з першоджерел. Щодня сідала, розтягувалася, «розкривалася». Потім приходила до лікаря з круглими очима і запитувала, чому я стала така гнучка. Він відповідав, що я просто очищаюся.

 

Але йогу супроводжує вегетаріанство. Не можна бути йогинею та їсти м’ясо й рибу.

 

В аюрведі вважається, що, коли ти дивишся на гарне, слухаєш гарне, красиво спілкуєшся з іншими, милуєшся природою, вживаєш чисту їжу, тоді ти наповнюєш цими якостями своє життя. Чиста їжа — чиста голова, чиста голова — чиста їжа, замкнуте коло. Якщо ти їси чебуреки і п’єш пиво, то голова в тебе стає такою, яка не здатна обирати хороші їжу, відпочинок, людей, передачі… Засмічене тіло — це засмічений мозок і навпаки.

 Гуру фігури

Стосовно «вітру» в голові. Виявилося, що завжди треба їсти теплу їжу і пити теплу воду. Це тепер моя звичка. Найкращий спосіб виводити всі шлаки з тіла — просто протягом дня пити воду.

 

— Ти ж не вперше побувала в Індії?

 

— Вчетверте. Цього разу була у повністю вегетаріанському штаті. Навіть омлет на сніданок замовити неможливо, алкоголю немає. Діти не знають, що можна їсти рибу та м’ясо, і взагалі це заборонено законом. За риболовлю в Гангу — шість років в’язниці. Корова — священна тварина, бо вона дає їжу: молоко, сир тощо.

 

Коли я медитувала, в мене був запит — відкрити серце, бо я була злюкою. Завжди хотілося стати добрішою. При цьому деякі речі навколо мене засмучували: бідні індійські жінки з худими дітьми, бродячі корови, собаки... Одного дня наш викладач йоги порадив перестати «контролювати» цю країну. Вона така, яка є, люди в ній так живуть. Мовляв, радійте, що у вас інакше, і не мучте себе думками. І я розслабилася, бо усвідомила, що не зможу всім допомогти.

 

— Чи приймаєш ти спа-процедури?

 

— Дуже люблю кокосову олію. Застосовувала її під час вагітності, й у результаті не маю жодної розтяжки на шкірі. Хоча набрала аж 23 кілограми. Виявляється, за аюрведою треба використовувати саме теплу олію. Я її підігріваю і мащу все тіло, крім обличчя.

 

— Що ти збираєшся робити зі здобутими в Індії знаннями?

 

— Вирішила все тестувати на собі, нікому не нав’язуючи. Якщо на мені та моїй родині спрацює, то можна повторювати з іншими.

 

— Чи реально правильно харчуватися в нашому світі? Де брати на це час?

 

— Якщо планувати, час знайдеться. Мабуть, у дитинстві я мало харчувалась у їдальнях, тому спокійно й з апетитом їм і там. Якщо маю багато зустрічей, намагаюсь їх призначати в закладах, де зможу нормально поїсти.

 

— Як ти взагалі розподіляєш свій час?

 

— У мене робота онлайн. П’ять років тому я склала бізнес-план свого життя, позначила цілі. Вийшло щось типу: хочу жити на Балі й заробляти гроші. Справді, на даний момент можу жити де завгодно, подорожувати без відриву від роботи. Є змога нікуди не ходити, за винятком знімальних днів, якихось заходів чи фотосесій. Можу і працювати, і людям допомагати, і себе реалізовувати, і бути з Міясиком.

 

— У тебе майже півмільйонна армія фолловерів у мережі. Дуже гарно підтримуєш комунікацію, відповідаєш майже на всі запитання. Ти особисто ведеш свої сторінки?

 

— Так. Скажу відверто, на запитання «як схуднути?» ніколи не відповім, якщо бачу, що людина нічого для цього не робить. Але якщо вона щось робить і виникають запитання, то вважаю своїм обов’язком підштовхнути цю людину далі.

 Гуру фігури


— Ти самостійно продукуєш ідеї (мобільний додаток, авторська програма схуднення, книжка) чи в тебе є команда?

 

— Якщо ти знаєш про human-дизайн, то там є ролі: людина-генератор усе виконує, маніфестор подає ідеї, проектор відчуває, що саме потрібно робити в даний момент... Так ось, я — маніфестор. Серед населення таких лише близько п’яти відсотків. Я можу запропонувати ідею, хоча не факт, що її втілю. Зате можу підштовхнути інших. Ідеї виникають щодня, намагаємося реалізовувати. Зараз те, що ви бачите у моїй діяльності, — лише десять відсотків того, що з’явиться потім. Я знаю, над чим працюю, і це серйозна робота.

 

— Яких проектів від тебе можна очікувати далі?

 

— На даний момент із цим є проблемка. Книжку випустила, дитину народила, ведучою та тренером побула… Нині — у пошуку нової мети.

 

Взагалі треба робити те, що подобається. Нехай це не приносить грошей, проте у підсумку стане сенсом життя. А гроші прийдуть слідом.

 

Ось Мія через якийсь час піде до садочка. Перед нею поставлять тарілку вівсяної каші з молоком і чашку чаю з двома ложками цукру. І що я буду із цим робити? Зараз Мія їсть вівсянку без нічого, найсмачніше в каші — це ягідки. Збираюся віддати її у приватну школу і запропоную там зробити безкоштовне меню для учнів. Нехай усі дітки добре харчуються, і моя Мія з ними. Наступне покоління вже буде з правильним мисленням хоча б тому, що його не годуватимуть цукром, який викликає зміни в тілі й голові.

 

— Спорт у житті Мії вже присутній?

 

— Вона з півторамісячного віку займається плаванням. Зі мною вранці йогу робить, «собаку мордою вниз» (поза з йоги) виконує.

 

— Який Аніта мандрівник: із подорожами на «ти» чи на «ви»?

 

— Нещодавно ми родиною повернулися з Кіпру.

 

Зазвичай не замовляємо пакетних турів, лише купуємо квитки. Дуже часто, ще до народження Мії, робили це експромтом. І навіть із Мією було: за півгодини я зібрала сумку, й ми поїхали гуляти до Одеси. Легкі на підйом.

 

Найважливіше для нас — це естетичне задоволення від усього навколо. Любимо гарні готелі: краще більше заплатити, ніж перебувати незрозуміло де.

 

Найдивніша річ у моєму житті — це подорож до Румунії. Спочатку ми поїхали в Одесу, куди я запропонувала чоловікові взяти із собою закордонні паспорти. Швидко доїхали через Молдову — дорога хороша і мальовнича, навколо баранчики… Шукаю ночівлю у «Booking», а там рейтинг кожного готелю в околицях — 10. Такий рівень і в Західній Європі рідко зустрінеш. Відкрила один готель, а там розкладачка, рожева ковдра і килим на стіні. Й так усюди. Але десь усе-таки переночували.

  Гуру фігури

— То Румунія тобі сподобалася?

 

— Ми проїхали по «Трансфагарашу» (одна з найкрасивіших доріг Європи). Гарні моменти були, але більше сподобалася природа. В жодний замок не зайшли.

 

— Ви більше любите автоподорожі?

 

— Це ідеально. Поки чоловік за кермом, я шукаю готелі.

 

Із двомісячною Мією ми взяли і поїхали до Тоскани. Тепер розумію, що мені це було потрібно, аби не впасти у депресію. Мріяла про Тоскану. І ми поїхали через Угорщину, Словенію… Назад — через Австрію...

 

— У тебе є країна-мрія?

 

— Раніше улюбленим містом була Венеція. Уявляла себе там у міні-купері, а потім я посиділа в такому авто — воно виявилося «табуреткою». Коли вперше потрапила до Венеції, то раптом помітила, що в мене відкритий рот. Це відчуття, коли ти щось про це чув, потім бачив у кіно, але в реальності все виявилося взагалі фантастикою, космосом!

 

А потім ми опинилися в Амстердамі. Звісно, «траву» я не люблю, але гриби з’ї­ла — вони не спрацювали. Ми вирішили, що мій організм надто сильний. Амстердам — тепер улюблене місто, аж мрію пожити там рік. Ми востаннє їхали туди з Німеччини, але, коли перетнули голландський кордон, здалося, що проїхали якусь Борщагівку. А тут тобі травичка, парканчики, вазончики-квіточки, велосипеди, тюльпани…

 

Улюбленою країною для мене завжди був Таїланд, бо там є том-ям (національна страва). Обожнюю його і куштую всюди. Найсмачніший — на базарі. Хоча зараз я не їм гострого.

 

— Щось колекціонуєш із подорожей?

 

— Є готовий індивідуально зроблений альбом, куди збираюся вклеювати талони з метро, квитки з театрів, додавати фото на згадку, як це справді відбувалося.

 

— А фото друкуєш?

 

— Одного разу, коли я повернулася з поїздки, мій любий сумував. Він змінив у квартирі всі килими, стільці, й по всіх стінах висіли наші роздруковані фото в рамочках, величезні знімки з дитиною. Тоді я усвідомила весь кайф друкування фото. Щодня ми дивимося на них, вони не просто лежать. Дуже приємно знати, що тебе чекають.

 

— Є туристичні плани на найближчий рік?

 

— Відвідати Америку, Китай, Японію… Хотіла б знову до Норвегії — мала туди одну з найкращих подорожей у житті. Там, до речі, є один будиночок для тих, хто любить займатися сексом дуже голосно і не стримувати себе…

 

— Ви придумуєте такі плани разом?

 

— Часто — мій чоловік. Вважаю, що мудрі люди, які бачать трохи більше, ніж ти, дуже потрібні в житті. Ті, хто може спрямувати тебе, вирвати з вузького світогляду. Мій чоловік — мій мотиватор.

 

— Ти візуалізатор? Чітко знаєш, чого хочеш у житті? Малюєш собі картинку, а потім досягаєш цього?

 

— Одного разу розписала по пунктах, якого чоловіка собі хочу: щоб їздив на мотоциклі, мав татуювання, був добрий, із бородою, архітектор... І зустріла такого. Була у шоці! Зараз можу про це говорити, оскільки це був мій колишній.

 

Вірю, що думки матеріальні. Коли щось вигадуєш і в деталях уявляєш, воно прийде у життя. Але не факт, що це буде потрібно.

 

— Теперішнього чоловіка теж «замовляла»?

 

— Ні. Він просто є моєю другою половиною. Не дивлячись на те, що зустріла його досить пізно і в житті бувало всяке, тепер я впевнена: не варто йти на компроміс із собою, інакше рано чи пізно будеш розчарована. Я щаслива, що в мене не склалося з усіма, хто був розумний, гарний і багатий.

 

Не важливо, ким ти є у даний момент, важливо розуміти, куди ти йдеш, мати якусь картинку. Скажімо, років у шістдесят я не проти стати лікарем, який володіє йогою та аюрведою.

 

Бажаю всім проектувати і втілювати своє майбутнє з позитивом!

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


25 Міжнародний туристичний салон «Україна» - UITM’2018

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.