Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 5 Україна чудес Одного разу під Полтавою
Номер 5 від 19 вересня 2017р.
Номер 5 від 19 вересня 2017р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 6'2017

ІШГЛЬ
Зіркова зима

ВІТАЛІЙ ЗОРІН
Екстрим і рекорди

ТАЇЛАНД
Новий шлях до Пхукету

МАРОККО
Драйв в пустелі

ТЕРМІТИ
Схована цивілізація

НОВИЙ РІК
народів світу

АВСТРІЯ

ШВЕЦІЯ

СЛОВЕНІЯ

АРУБА

ЗІМБАБВЕ

НЕПАЛ

МАЛАЙЗІЯ

ГРУЗІЯ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Україна чудес
Мандруйте на здоров'я
Terra Incognita
Профі-тур
Троянда вітрів
Життя як свято
Дива заморські
Україна чудес
Одного разу під ПолтавоюВерсія для друку
Автор: Марина ГУДЗЕВАТА. Фото Бориса МЕРЗЛЯКОВА

При слові «Полтавщина» багатьом спадає на думку: «галушки». Потім згадують про Гоголя, Сорочинці, Диканьку і Миргород. Так от, галушки я куштувала, але побувала у менш знаних, проте не менш цікавих місцях.

 

 

 

Глина і руки

 

Створити щось схоже на півника-свистунця ще та морока. У цьому я переконалася, побувавши на майстер-класі в опішненському Колегіумі мистецтв. А в тутешніх дівчат-підлітків усе виходило легко, як гудзика пришити. Воно й не дивно, такий екзотичний предмет, як гончарство, тут викладають з першого класу. Саме з музичного півника дітки і починають знайомство із глиною.

 

Колись в Опішному працював завод кераміки, де норма майстра за зміну була 300 таких свистунців…

 

Про Національний музей-заповідник українського гончарства я чула багато і давно хотіла в ньому побувати. Знала, що там показують процеси створення глиняних виробів, розповідають про печі та різні способи випалу, мають колекцію чудернацьких глиняних скульптур і вжиткової кераміки. А от чого не очікувала, то це краси навколишніх краєвидів. І того, що вправлятися з глиною на гончарному колі вельми непросто. Так, мушу визнати: нігті довші за пару міліметрів і глина — несумісні...

 

Екскурсія музеєм принесла чимало цікавих відкриттів. Тут, наприклад, показують давній і дивний посуд і розповідають про способи його застосування. На території заповідника — понад 300 скульптурних творів. Місцевого рекордсмена, найбільшу керамічну скульптуру в світі — лева із двома головами, художник Василь Омеляненко створив 21 рік тому. До випалювання робота важила тонну, а на процес пішло три кубометри дров і дві машини черепків для утримування потрібної температури!

 

 

 

Музей весілля

 

Дев’ять років тому в Будинку культури села Великі Будища відкрився Музей українського весілля. Він по-сучасному інтерактивний, хоча й розповідає про традиції, які вже переважно забулися. Працюють, а точніше, живуть у цьому музеї учасниці місцевого музичного ансамблю. А всі гості стають дійовими особами, бо їм роздають ролі нареченого, нареченої, дружок, батьків, свашок і подружок. Співаються обрядові пісні, відтворюються весільні традиції, ритуали, забави...

 

Окрім суто розважального, дійство має й просвітницький характер. Я ось, наприклад, тільки там дізналася, звідки пішла просторічна назва третього дня весілля — кури. У дитинстві часто чула таке від дорослих: «А кури у них будуть?». Тобто чи планується святкування і на третій день. Виявляється, за одним зі звичаїв, у давнину саме на третій день весілля мастили ноги молодої кров’ю жертовної курки, тобто робили кровною родичкою. А в переддень перебрані люди з жартами ходили по весільних гостях збирати, або «красти», курей, із яких на вечір готували юшку.

 

 

 

Модне спа по-сільському

 

У Кротенках під Полтавою, на березі Ворскли, є садиба зеленого туризму «Золота сота». Як випливає із самої назви, тут пропонують апітерапію, тобто лікування бджолами. Не подумайте, мучити бджолиними укусами вас не будуть (тільки якщо самі попросите і не маєте алергії). Натомість вкладуть відпочивати у спеціальний будиночок, зроблений над чотирма вуликами. Терапевтичний ефект досягається за рахунок комашиних звукових вібрацій, ароматів продуктів бджільництва і навіть бджолиного біополя. Рекомендується курс із 10 сеансів годинної тривалості. Вплив просто магічний!

 

Господар садиби Віталій Мостовий із задоволенням розповідає про бджолиний світ. Він навіть зробив стінку одного вулика прозорою, щоб було цікаво спостерігати за життям цих надзвичайних істот. Дітлашню не відтягти, та й дорослих теж.

 

Апітерапію пропонують і в екоготелі «Глухомань» на околиці Полтави. Плюс чисте повітря, величезна територія, електромобілі, качки з кролями буквально під ногами… Сюди добре втекти з міста, навіть такого приємного, як Полтава. До послуг відвідувачів — комплекс лазень, ресторан, гостьові будиночки з різними варіантами розміщення. Дітям теж є чим забавитися — тут і веломобілі, і зоопарк, і мотузковий парк. Наступного року обіцяють аквапарк!

 

 

 

Бомбардування сюрпризами

 

У Полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації можна посидіти у кріслі пілота стратегічного ракетоносця Ту-160 — найпотужнішого бойового літака у світі. Загалом у СРСР їх було випущено 32, і 19 із них базувалися в Україні. Вижив один: 8 віддали у 1990-х Росії за газові борги, а решту утилізували, бо ж відмовлялися від ядерної зброї. Пілоти називали Ту-160 «Білим лебедем», а у класифікації НАТО він числився під прізвиськом «Blackjack» — «Довбня».

 

Єдиний в Україні такий літак плюс іще вісім інших вдалося зберегти завдяки зусиллям Віктора Дейнеги, директора музею, і його однодумців. Пан Віктор — і сам колишній офіцер розформованої у 1990-х авіаційної дивізії стратегічної авіації, тому його розповіді про ті часи жваві та емоційні.

 

Один із найцікавіших розділів музею присвячений операції «Френтик», що відбулася під час Другої світової, уночі з 21 на 22 червня 1944 року. Саме цей полтавський аеродром став одним з опорних пунктів човникових бомбардувань Німеччини, які здійснювались американськими літаками з аеродромів Великобританії, Італії та СРСР. У відповідь Люфтваффе здійснило авіаналіт на полтавський аеродром, куди приземлилися для заправки 73 американські важкі бомбардувальники В-17. Після того 44 літаки було знищено, боєздатними лишилися всього 9. Американці звинуватили в цьому радянську протиповітряну оборону. І мали рацію, адже Сталін відмовився від забезпечення ППО силами союзників. У результаті в Полтаві американська далекомагістральна військова авіація понесла найбільші втрати за всю Другу світову.

 

 

 

Музей-театр

 

Чи чули ви про письменника Володимира Короленка? Того самого, якого в кінці ХІХ — на початку ХХ століття називали «совістю Росії»? Схоже, коли він переїхав до Полтави 1901 року, Росія остаточно втратила совість… Мабуть, ви ще й читали його романтичні та водночас по-філософському сильні оповідання.

 

Насправді Володимир Галактіонович Короленко народився на Житомирщині, жив і помер у Полтаві, дружив з українськими письменниками, захищав у своїй публіцистиці й навіть у судах українську мову та права українців, хоча все життя писав російською. Тим цікавішою буде екскурсія до його музею-садиби в Полтаві.

 

За кордоном я набачилася музеїв різних, прекрасних, неймовірних, і — о, диво! — цей, скромний, мене вразив. А все тому, що кімнатами садиби-музею відвідувачів проводить не просто екскурсовод, а «донька самого Короленка — Софія». Насправді Софія Володимирівна, старша дочка письменника, була першим керівником музею з 1940 року, нині ж її образ та образ батька втілюють актори-гіди. І так душевно, що почуваєшся не просто екскурсантом, а гостем відомої родини. Історія, розказана від першої особи, захоплює і зворушує.

 

Цікаво, що Короленко перебрався до Полтави з родиною з Петербурга. Зі столиці — до провінційного міста, в якому практично нікого не знав і де раніше не бував. Але Полтава прийняла його, а він — Полтаву.

 

Мене це не дуже дивує. Бо Полтавщина запрошує щиро, пригощає смаколиками та ще й медовухи з крафтовим пивом наливає. Ентузіазм полтавців дає надію, що ніколи більше ми не зазнаємо такої поразки, як шведи з козаками під Полтавою, а будемо креативними, як полтавці Котляревський і Гоголь, патріотичними, як Скоропадський і Петлюра та мудрими, як Сковорода. 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


Туристична виставка UІTT

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

18-а міжнародна виставка-ярмарок «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.