Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 5 Профі-тур Це перемога!
Номер 5 від 19 вересня 2017р.
Номер 5 від 19 вересня 2017р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 6'2017

ІШГЛЬ
Зіркова зима

ВІТАЛІЙ ЗОРІН
Екстрим і рекорди

ТАЇЛАНД
Новий шлях до Пхукету

МАРОККО
Драйв в пустелі

ТЕРМІТИ
Схована цивілізація

НОВИЙ РІК
народів світу

АВСТРІЯ

ШВЕЦІЯ

СЛОВЕНІЯ

АРУБА

ЗІМБАБВЕ

НЕПАЛ

МАЛАЙЗІЯ

ГРУЗІЯ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Україна чудес
Мандруйте на здоров'я
Terra Incognita
Профі-тур
Троянда вітрів
Життя як свято
Дива заморські
Профі-тур
Це перемога!Версія для друку
Автор: Євген БУДЬКО

— Пане Антоне, дозвольте привітати вас із довгоочікуваною структурною зміною в Київській міськдержадміністрації: ви так натхненно писали про неї у «Фейсбуці». Що вона несе?

 

— Замість управління туризму Київської міськдержадміністрації з’явиться управління туризму та промоції. Оголошено конкурс на посаду голови.

 

За назвою стоїть велика функціональна різниця. Нове управління стане не лише головним органом туристичної галузі у столиці, а ще й структурою з просування міста в сенсі туристичної привабливості та створення позитивного іміджу. Це по-перше. А по-друге, ми вже не у структурі департаменту економіки та інвестицій КМДА, а є окремим підрозділом. У Європі зазвичай ні з чим не об’єднують таку сферу, як туризм, на якому сходиться понад 50 галузей економіки та культури.

 

Я справді вважаю цю зміну перемогою нашої команди. Тепер є можливість самостійно приймати рішення, проводити дуже багато заходів. З іншого боку, це накладає відповідальність за такі рішення.

 

— Із фінансуванням розвитку туризму буде краще?

 

— Точно не гірше. Бюджети для цієї структури не зменшились. А ось проведення закупівель спростилося: матимемо своїх юристів і бухгалтерів, які швидше зможуть відпрацьовувати документи.

 

Нове управління матиме також комунальне підприємство — КП КМ ТІЦ (туристичний інформаційний центр), який допомагатиме управлінню в реалізації міської програми, вестиме господарську діяльність, виступатиме консолідатором різних структур у нашій сфері.

 

Звичайно, на наступний рік ми подали бюджетний запит на збільшення фінансування. Але скільки реально нам виділять грошей, залежить від депутатів і комісій Київради. Досі нам надавали 16 мільйонів гривень, а ми просимо 32 мільйони. Порівняно з іншими столицями це незначні витрати. Наприклад, Рига витрачає на розвиток туризму понад 4 мільйони євро на рік, Тель-Авів — 6 мільйонів євро, Берлін — 10 мільйонів євро.

 

До речі, одна з причин зростання нашого запиту — проведення в Києві фіналу футбольної Ліги чемпіонів наступного року. Щоб отримати багато туристів у травні 2018-го, цей захід потрібно популяризувати вже зараз!

 

— У випадку з новим управлінням ви особисто, даруйте, за що боролись, на те й напоролись: тепер доведеться брати участь у конкурсі на посаду…

 

— У даному разі не переймаюся кар’єрним зростанням, важливо зробити на своєму місці щось значуще.

 

Я завжди прагнув, щоб у владній структурі кожного регіону був окремий підрозділ із туризму. Бо дуже часто рішення щодо цієї галузі в містах і областях зовсім не залежать від тих людей, які нею опікуються. На жаль, поки що це так навіть на рівні Кабміну: замість Міністерства туризму є лише департамент туризму та курортів у складі Мінекономрозвитку. Проблема не лише в тому, що бракує фахівців або фінансування — вона в бюрократичній системі. Такій несамостійній структурі, аби погодити якусь операцію, треба пройти складні кола узгодження і затвердження.

 

Тому я й вважаю появу нового управління перемогою. Воно має повноваження, якщо хочете, «міністерства туризму Києва». Може брати участь у міжнародних програмах, працювати на грантовій основі… Нарешті, є власна печатка, бланк — це повноцінна юридична особа.

 

— Перед ким тепер звітуватиме?

 

— Перед заступником київського міського голови Олексієм Юрійовичем Резніковим, безпосередньо перед Віталієм Володимировичем Кличком, перед профільною комісією Київради, громадськістю… Контролю не стало менше. Змінилася структура роботи. Раніше, перш ніж вжити якихось заходів, ми узгоджували все з профільним департаментом, потім — із його бухгалтерією, далі — з його юристами та ще з якоюсь його службою, потім усе це надходило до нашого профільного заступника міського голови, і лише після цього можна було, скажімо, здійснити необхідну закупівлю. Два роки ми хотіли спростити цю систему!

 

Тепер очолити управління туризму та промоції КМДА може хтось іще, крім мене, але сам туристичний процес уже матиме нову динаміку й даватиме нові можливості.

 

— Схоже, ви не дуже тримаєтеся за посаду?

 

— Скоріше, не хочу робити на цьому акцент. Зараз командою працюємо в новому УТП, але функціоналу й завдань не стало менше, відповідальність — така ж. Тим паче, ще є громадський простір і робота з учасниками ринку через професійні асоціації.

 

У Європі держустанови дбають про стратегію та ідеологію, а безпосереднім втіленням програм розвитку в країнах і містах займаються туристичні альянси, асоціації, турофіси. Вони точно краще знають, що потрібно, і саме там — горнило туристичного процесу. Таке державно-приватне партнерство чекає й нас. На жаль, поки що не маємо серйозної консолідованої структури навіть на рівні Києва, хоча громадських туристичних організацій багато.

 

Отже, в туризмі Києва непочатий край роботи, у тому числі в громадській сфері.

 

— Ви два роки на посаді, тож є що згадати. Взагалі — як ви, людина зі сходу України, з його окупованої нині частини, прийшли до столичної мерії?

 

— До 2014 року в Донецьку та по всій Україні я дуже щільно займався подієвим туризмом — наприклад, проводив матчі «Євро – 2012» у Донецьку, деякі наші івенти відбувалися за кордоном. У результаті я зрозумів, як просувати ті чи інші країни, міста, дестинації через міжнародні фестивалі, змагання, конкурси... І зараз у своїй роботі роблю акцент на пропагуванні Києва через подієвий туризм. Погодьтесь, у світі безліч міст, які прославились однією-єдиною подією.

 

Потім почалася війна. Я поважаю свою країну і шаную українське, як і ті побратими, з котрими ми підіймали синьо-жовтий прапор над Донецьком тоді, коли по місту вже висіли російські триколори. Ми робили те, що добре вміли, — пропагували все українське, організовували патріотичні мітинги, боролися за український Донбас. На жаль, запізно. Довелося залишати рідні місця.

 

Чому Київ, міськдержадміністрація? Останні роки працювали по всій Україні, робили багато івентів, дуже активно розвивали події в столиці України. Гадаю, нас помітили, тому й запропонували мені з Олексієм Євченком розвивати столичний туризм. Згодом Євченко став радником міністра економіки Айвараса Абромавічуса, а я — спочатку заступником голови управління туризму КМДА, а потім і головою.

 

Ніколи не називав себе суперфахівцем із туризму. Але вже сьогодні Київ може багато чого навчити будь-яке місто України у плані розвитку цієї сфери. І він, зрештою, це робить. Тісно співпрацюємо зі Львовом, Запоріжжям, Тернополем, Одесою — обмінюємося досвідом.

 

— Чи сформулювали ви самі для себе — чому ви обрали бік України? Адже теж перебували в інформаційному полі Донбасу, позбавленому українства.

 

— Формулюю це кількома словами: я дуже люблю свою країну і хочу, щоб мої діти жили в ній.

 

— До речі, у вас нещодавно народився син Лев, вітаємо!

 

— Дякую! Впевнений, що він тут зможе стати щасливим і бути корисним своїй країні.

 

На сто відсотків переконаний, що Україна — краща за будь-яку іншу країну. Бо поїздив світом, побачив тамтешні плюси й мінуси. Запевняю: в нас круто! Треба тільки це довести іншим і самим собі. Наша біда — те, що часто дивимося в тарілку сусіда і думаємо, що там смачніше. Біда моїх земляків із Донбасу в тому, що більшість із них ніколи не виїжджали за межі своєї області й не знають, як живуть інші. У мене ж не було ілюзій. Не було і сумнівів, на який бік ставати.

 

— Тож який курс ви взяли, очоливши столичний туризм?

 

— Якраз потрібно було розробляти галузеву програму щодо розвитку туризму, і ми командою це зробили.

 

Насамперед мусили створити інфопростір навколо Києва як безпечного міста. Перша промо-кампанія пройшла під слоганом «Kyiv safe and nice». За взірець нам був Ізраїль, який усю свою історію успішно долає ту саму проблему.

 

Потім стало ясно, що Київ більше не відштовхує, і його треба пропагувати як напрямок вихідного дня. Таке бачення диктувало нам підходи до організації подальшої роботи, видання рекламно-інформаційної продукції, участь у світових турвиставках, проведення подій, співпрацю з іномовними медіа… Щомісяця в нас гостювали іноземні журналісти, які потім на батьківщині розповідали, що Київ справді безпечний, доброзичливий, недорогий і щедрий на враження.

 

— І наскільки вдалося спростувати стереотипи?

 

— Вважаю, злам в уявленнях про Київ і Україну відбувся. Але потрібно продовжувати в тому ж дусі. Звісно, якби нам такий рекламний бюджет, як у Риги, можна було б і ролик на CNN запустити. Та це коштує 300–400 тисяч євро, а в нас весь бюджет — менше 600 тисяч євро.

 

— Колись Україна вже крутила туристичний ролик на CNN. Про це багато говорили, але реально його крутили лише кілька разів.

 

— У цій справі дуже важлива система. Скажімо, зараз у нас щомісяця виходять різні публікації про Київ у бортових журналах міжнародних авіаліній та поїздів «Інтерсіті»…

 

— Кількість іноземних туристів зростає?

 

— Із 2014 року їх побільшало майже удвічі: якщо тоді було 850 тисяч, то цього року розраховуємо на 1,5 мільйона. Найвищою позначкою довоєнного рівня була 1,8 мільйона — її ми досягнемо максимум до 2020 року, а може, й значно швидше, враховуючи фінал футбольної Ліги чемпіонів у Києві.

 

Якщо перед війною середня тривалість перебування іноземців у готелях Києва становила 1,8–2 доби, то зараз — 2,4–2,6.

 

Ну, а потік українських туристів до столиці зріс майже утричі й досяг 3 мільйонів. Це надзвичайно важливо не лише з економічного боку, а й для консолідації нації.

 

— Що ще вважаєте своїми досягненням за останні два роки?

 

— Напевно, це той фідбек, та віддача від туристичної громадськості, яку відчуваємо зараз. За відгуками працівників турбізнесу, для них нині все стало простішим, зрозумілішим, вони бачать нашу роботу. Колеги без проблем можуть зайти до нас, знайти порозуміння з будь-яких питань. І це головне.

 

Якщо ж предметно і практично, то… Майже на 80% зреалізовано цільову міську програму за півтора року до її завершення. Зроблено банальні, але важливі речі, яких Україна не мала всі 26 років: туристично-інформаційні центри в аеропортах, туристичний портал міста, туристичний мобільний додаток, ID-картка «Київ-пасс»... Якісно по-новому беремо участь у міжнародних заходах. У минулі роки столичний туризм мав суто символічний бюджет, а тепер маємо на що спертися.

 

Нарешті у владних коридорах туризм почали сприймати як галузь економіки. Коли ми просили кошти на певні заходи, на нас дивилися великими очима: в країні війна — який туризм? А зараз на кожній нараді: туризм, туризм… Мер міста та все керівництво особисто переймаються цим питанням. Приємно!

 

Добре було б таке ставлення до турсфери перенести і на рівень держави. На вакансію голови департаменту туризму Міекономрозвитку теж оголошено конкурс. За відповідного керівництва, я впевнений, уже через рік можемо мати Міністерство туризму. І це буде правильно. Бо деякі міністерства у нас вузькоспрямовані, нішові: інформації, тимчасово окупованих територій… А тут ідеться про надзвичайно об’ємну сферу. Сподіваюсь, якщо експеримент із «міністерством туризму Києва» пройде успішно — а станеться саме так, — то Міністерству туризму України бути.

 

— Чи відносите ви до своїх здобутків «Євробачення – 2017»? Дехто каже, воно не окупилося.

 

— На сто відсотків оцінюю його як перемогу — і свою особисту, і команди. Ми багато зробили, щоб «Євробачення» відбулося саме у Києві. Повірте, були моменти, коли Одеса наступала на п’яти, і нам довелося повністю викладатися.

 

Для міста конкурс однозначно окупивсь. Але не варто все оцінювати у коштах від квитків, бо гості витрачали ще й на готелі, транспорт, розваги, харчування... Та й це лише маленька частинка користі. Після пісенного конкурсу, проведеного з великим успіхом і трансльованого на 200 мільйонів глядачів, Київ отримав позитивний резонанс у всьому світі. До нас поїхало більше туристів, зросли надходження, інвестиції… Це вплив на роки. У мене навпроти вікна офісу буквально щогодини зупиняється двоповерховий екскурсійний автобус — такий собі червоний індикатор туристичної активності. Цього року він наповнюється на 30–40 відсотків більше! Хіба це не успіх?

 

Організатори «Євробачення» визнали, що за останні 4 роки у плані безпеки Київ підготувався найкраще. Коли у Європі відбувалися теракти, в нас усе йшло без ексцесів. Тепер наших фахівців запросили до Лісабона допомагати налагоджувати безпеку «Євробачення – 2018».

 

— Яким ви бачите туристичне майбутнє Києва? Невже лише як «столиці на вікенд»?

 

— На найближче майбутнє — саме так. Поки що не треба гнатися за двотижневими турами, варто сповна використовувати наявний попит. Київ має бути завантажений на всі вихідні. А в будні ми й так є діловим центром України, приймаємо бізнес-гостей. На вікенди треба планувати яскраві події. Кияни поїдуть на дачі, а туристи — до столиці. Київ буває клубним, екскурсійним, паломницьким… До речі, ми — єдине місто в Європі з чистою річкою, де доступні різні види водного спорту (за це Київ називають «серф-сіті»). Китайці полюбляють Київ за те, що тут «можна дихати»: в них великі проблеми з екологією, а в нас 45 відсотків площі столиці становлять парки.

 

У перспективі Київ може стати вагомою альтернативою вже трохи заїждженим європейським містам. Серед іноземної молоді поширився вислів «Київ — це новий Берлін». У нас зараз є багато того, що колись було на Заході, місто не перевантажене туристами, заклади харчування працюють не як «конвеєри для туристів», а пригощають смачно. У нас дешевше, душевніше...

 

Я дуже люблю Київ, люблю те, чим займаюся. Туризм — моє захоплення. Мені подобаються фестивальні події, екстремальні види спорту. Об’їздив багато країн із цікавістю та користю. Зразок туристичного мобільного додатку для Києва ми привезли з Барселони, «KyivPASS» — з Осло, туристичної навігації — з Лондона…

 

Упевнений, якщо згуртувати таких же захоплених, на Київ чекають великі туристичні зрушення. 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


Туристична виставка UІTT

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

18-а міжнародна виставка-ярмарок «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.