Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 5 Terra Incognita Золото Тутанхамона
Номер 5 від 19 вересня 2017р.
Номер 5 від 19 вересня 2017р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 6'2017

ІШГЛЬ
Зіркова зима

ВІТАЛІЙ ЗОРІН
Екстрим і рекорди

ТАЇЛАНД
Новий шлях до Пхукету

МАРОККО
Драйв в пустелі

ТЕРМІТИ
Схована цивілізація

НОВИЙ РІК
народів світу

АВСТРІЯ

ШВЕЦІЯ

СЛОВЕНІЯ

АРУБА

ЗІМБАБВЕ

НЕПАЛ

МАЛАЙЗІЯ

ГРУЗІЯ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Україна чудес
Мандруйте на здоров'я
Terra Incognita
Профі-тур
Троянда вітрів
Життя як свято
Дива заморські
Terra Incognita
Золото ТутанхамонаВерсія для друку

Над Каїром — завжди безхмарне небо. Слiпуче сонце розбивається на друзки у струменях фонтанiв i на дзеркальних поверхнях хмарочосiв. Цi золотi бризки залiтають у найменшу шпарину, включаючи зiницi туристiв, котрі з усiх кiнцiв свiту, як метелики на вогонь, злiтаються до єгипетської столицi. Їх ваблять i скарби фараонiв, i загадковi мумiї, i величнi мечетi, i коптськi храми, i, певна рiч, розташованi неподалiк вiд Каїру пiрамiди. Та найбiльше — те саме сакраментальне золото Тутанхамона.

 Золото Тутанхамона

Єгипетська столиця — це мозаїка, калейдоскоп, бурхливий 18-мiльйонний людський вир, крiзь який битими шляхами, вiд пам’ятки до пам’ятки, пересуваються ошелешенi iноземцi. Крок праворуч, крок лiворуч — i це вже випадання зi звичного сучасного свiту. Справдi, немає нiчого простiшого, нiж загубитися в Каїрi. Причому не тiльки в коловертi схiдних вуличок i базарiв, а й у переплетiннi столiть.

 

На центральному мiському майданi («мiданi» — по-арабському) Тахрир є мiсце, де просторовий континуум змiшується з часовим, утворюючи найдивовижнiший музей свiту — Єгипетський нацiональний (у народi — просто Каїрський). Це найголовнiший символ i столицi, й усiєї країни. На жаль, вiн буквально трiщить по швах вiд туристiв (два мiльйони вiдвiдувачiв на рiк!), а головним чином — вiд експонатiв, яких аж 155 тисяч! I це при тому, що всi поважнi музеї свiту не обходяться без «єгипетського залу», а то й не одного.

 Золото Тутанхамона

Цiкавiсть європейцiв до Стародавнього Єгипту пробудив Наполеон Бонапарт. Пiд час його єгипетської кампанiї 1798 року виявили славнозвiсний Розетський камiнь, що дуже прислужився Шамполiоновi у його спробах розшифрувати iєроглiфи. Тодi ж французькi вченi-єгиптологи, якi йшли в армiйському обозi, розпочали систематизувати вiднайденi старожитностi. А першими колекцiонерами незлiченних єгипетських скарбiв стали консули рiзних європейських країн. Їхнi надбання свого часу були проданi, утворивши початкове ядро вiдомих музеїв, зокрема, в Туринi, Парижi, Лондонi, Берлiнi та Петербурзi. А першу власне каїрську збiрку всю гамузом володар Єгипту Аббас-паша подарував австрiйському ерцгерцоговi Максимiлiану, хоча той просив презентувати лише якусь дещицю. Що ж, хоча Схiд — рiч тонка, та схiдна натура за неї значно ширша... Отож i вийшло, що початковою колекцiєю Єгипетського музею сьогоднi можна помилуватись... у Вiднi!

 

На щастя для єгиптян, невдовзi доля послала їм справжнього подвижника єгиптологiї — Огюста Марiетта, одного з директорiв Лувру, який з усiєю родиною переїхав на береги Нiлу i присвятив своє життя створенню першого на всьому Близькому Сходi музею старожитностей. Офiцiйне вiдкриття останнього вiдбулося 18 жовтня 1863 року. Трохи помандрувавши Каїром, музейна збiрка нарештi оселилася на згаданому майданi Тахрир, у будинку в стилi неоренесанс, у дворi якого знайшов вiчний спочинок отець-засновник славетного музею.

 

Прикро, але Марiетт не дожив до найвизначнiшої подiї двох столiть єгипетської археологiї — знайдення гробницi Тутанхамона. I ось тут варто зупинитися й розповiсти про все докладнiше.

 

Мiсце дiї: Єгипет, Долина царiв неподалiк вiд Луксора. Головнi дiйовi особи: багатий англiйський лорд Карнавон i єгиптолог Говард Картер. Час: кiнець листопада 1922 року. Доля звела цих зовсiм рiзних людей, щоб вони першими переступили порiг гробницi Тутанхамона — може, єдиної непограбованої фараонової гробницi за багатотисячолiтнiй перiод iснування Стародавнього Єгипту. Принаймнi, нi до, нi пiсля цiєї сенсацiйної знахiдки нiчого подiбного в новiтнiй iсторiї людства не траплялося. Всi скарби свiту якось одразу потьмянiли у неймовiрному сяйвi останньої оселi цiлком пересiчного, молодого, дочасно померлого чоловiка, одного iз сотень володарiв країни Кемет — Чорної Землi, як називали свою батькiвщину її давні мешканцi.

 

Лорд Карнавон придбав концесiю на право розкопок у Долинi царiв ще 1914 року. До цього його схилив згаданий Картер, на той час зовсiм молодий археолог, проте дуже завзятий i впертий. Тутанхамонову гробницю вiн буквально «вирахував» (або, як стверджували його опоненти, висмоктав iз пальця) на пiдставi кiлькох зовсiм незначних знахiдок: фаянсовий кубок i потрощена дерев’яна скринька з iм’ям напiвзабутого фараона, глиняна посудина з пов’язками для бальзамування — ото й усе.

 Золото Тутанхамона

Коли концесiонери прибули в Долину царiв, вона мала жалюгiдний вигляд — наче пiсля добрячої артпiдготовки. Годi було й думати перелопатити гори щебеню i глини, що лишили по собi попереднi шукачi скарбiв. Тому Картер обмежив площу розкопок невеликим трикутником, позначеним знахiдками з Тутанхамонового поховання. Майже шiсть рокiв бригада арабiв (аж нiяк не ударникiв соцпрацi) розчищала завали, доки не дорилася до руїн якихось давнiх баракiв. Навколо не виявилось анi найменших слiдiв гробницi. I тодi був вiдданий доленосний наказ: «Трощiть усе, хлопцi!».

 

Диво сталося 4 листопада 1922 року, рано-вранцi. Перед поглядами Картера i робiтникiв пiд фундаментом баракiв вiдкрилося таємниче провалля зi сходами вниз. Ось коли до роботи взялися вiруси золотої лихоманки, що розмножуються у людськiй кровi швидше за ланцюгову реакцiю! Невдовзi подальший шлях вiдкривачам перепинили дверi, замурованi й запечатанi царською печаткою iз зображенням шакала та дев’ятьох полонених. Тепер уже Картер не сумнiвався — це гробниця Тутанхамона!

 

А безтурботний аристократ Карнавон тим часом розважався в Англiї. Бiдоласi Говарду, що вiд нетерплячки буквально рив землю всiма копитами, довелося чекати на нього майже три тижнi! Нарештi той прибув до Луксора разом зi своєю допитливою донькою. Але честь першим увiйти до гробницi належала, безперечно, вiдкривачу. Настав вирiшальний момент. Усi затамували подих. Картер зазирнув у отвiр i... нiчого там не побачив. Та поволеньки в iмлi почали вимальовуватися дивнi фiгури звiрiв, статуї, колеса, скринi, чудернацькi посудини i... золото! Хоч куди кинь оком — усюди ЗОЛОТО! У мерехтливому сяйвi лiхтарика все коливалося, немов хотiло розчинитися в глибинi тисячолiть.

 

Та люди вже не вiдпустили свого скарбу. Коли Картер iз Карнавоном увiйшли до першої поховальної кiмнати, побачене здалося казкою: геть усе було хаотично завалене предметами виняткової краси — вiд ложки до колiсницi. Але найбiльше зачаровували двi людськi фiгури в натуральну величину, якi стояли, немов на вартi, бiля iншого, ще замурованого входу. То були портретнi зображення самого фараона з дружиною. На їхнiх високих чолах гордовито виблискував знак царського сану — золотий вуж.

 Золото Тутанхамона

В однiй з бiчних стiн Картер помiтив замаскований вхiд. За ним знаходилася менша кiмната, теж заповнена рiзноманiтними речами. Але всi вони були безладно розкиданi. Дослiдники дiйшли висновку, що в цьому примiщеннi колись побували-таки грабiжники, та щось їм завадило «дати волю почуттям». Перелiк знайденого в тому примiщеннi становив цiлий гросбух iз сьомастами роздiлами. Там було абсолютно все, що оточувало фараона в роки його земного життя. Золотi, срiбнi, алебастровi та дерев’янi скриньки — шедеври декоративного мистецтва, пишно оздобленi iнкрустацiєю й малюнками. В них зберiгалося розцяцьковане золотом царське вбрання, золотi сандалiї, бiлизна з найтоншого лляного полотна, дiадеми, луки i сагайдаки, прикрашенi рiзьбленням i коштовним камiнням. Були коштовні кубки та вази, де колись знаходилась їжа (зокрема смаженi качки), золотi та бронзовi свiтильники iз цiлком придатними до вжитку лляними гнотиками, ложа iз чорного дерева й золоченi балдахiни, шафки iз золотими статуетками, безлiч золотих i фаянсових ювелiрних прикрас, серед яких вирiзнявся царський жезл iз масивного золота, прикрашений лазуритом. Окремо слiд згадати чудовi стiльцi та ослони з найтоншим рiзьбленням, прикрашенi золотом, слоновою кiсткою та кольоровим склом. Меблiв такого гатунку, мабуть, нiхто бiльше не виготовляв вiд доби фараонiв.

 

Але й на такому казковому тлi вирiзнявся трон Тутанхамона — абсолютно фантастична рiч, змалювати словами яку практично неможливо.

 

 

 

Картер одразу зрозумiв, яка грандiозна й вiдповiдальна робота звалилася йому на плечi. Кожну рiч належало акуратно сфотографувати, ретельно змалювати, обмiряти, перевiрити (чи не розсиплеться вiд дотику на порох?), законсервувати i лише пiсля цього запакувати й допровадити в Каїр. Для цього сформували цiлу лабораторiю з вiдповiдними фахiвцями.

 

Понад сiм тижнiв науковцi виносили скарби з передньої та бiчної кiмнат. Дивовижно, але факт: жодного предмета при цьому не пошкодили.

 

Нарештi настав час вiдкрити власне поховальну камеру — головну мету пошукiв усiх дослiдникiв i грабiжникiв. Найвiдомiшi вченi свiту та сам король Єгипту з хвилюванням сидiли попiд стiнами, спостерiгаючи за «священнодiйством» Картера. Коли той обережно розiбрав перетинку, всi ахнули — за якийсь метр вiд дверей засяяла позолочена стiна, вкрита опуклим орнаментом i прикрасами з блакитного фаянсу. Скоро все стало зрозумiлим: то була величезна скриня, у якій мав знаходитися саркофаг фараона. Чи варто казати, що промiжок мiж стiною та скринею теж був буквально завалений коштовним начинням? Збереглося навiть розкiшне вiяло зi страусиного пiр’я.

 

Дiстатися до самого фараона, точнiше, його мумiї, виявилося непросто. Його приховували чотири скринi, кварцитовий саркофаг (справжнiй шедевр каменерiзного мистецтва) i три золотi домовини. Перша — з позолоченого дерева. На нiй Картер знайшов те, що зворушило його до глибини душi,— простий вiночок iз польових квiтiв, покладений сюди, ймовiрно, юною дружиною небiжчика. Друга труна, теж позолочена й оздоблена яшмою, лазуритом i бiрюзовим склом, зображувала фараона у виглядi бога Озириса. Та найдивовижнiшим виявився третiй грiб, зроблений iз товстого листового золота у формi людської фiгури, всипаний коштовним камiнням. Лише вiсiм робiтникiв iз превеликими труднощами змогли пiдняти цей ювелiрний вирiб! Сама мумiя була залита якоюсь ароматичною смолою, але її обличчя та плечi накривала золота маска — точне вiдтворення сумного обличчя молодого фараона. Мiж лляними стрiчками, в якi було загорнуте тiло Тутанхамона, вченi вiднайшли 143 предмети величезної художньої вартостi: дiадеми, амулети, намиста, браслети й перснi. Особливо науковцiв схвилювали залiзнi кинджал i пiдголiв’я — беззаперечний доказ використання в Стародавньому Єгиптi цього металу.


Золото Тутанхамона

А причину смертi вiсiмнадцятирiчного фараона так i не визначили...

 

Знайдена незламаною царська печатка на дверцятах поховальної скринi однозначно свiдчила, що зпомiж 28 фараонiв, похованих у Долинi царiв, лише Тутанхамону пощастило вберегтися вiд грабiжникiв. 33 столiття простояла його гробниця неторканою!

 

Та дарма — новiтнi осквернителi могил на чолi з лордом i везунчиком єгиптологом виявилися значно вправнiшими, нiж їхнi далекi попередники: вони вимели з гробницi геть усе! Певна рiч, боги Єгипту разом iз духом божественного Тутанхамона мали помститися. I хай там що заперечують матерiалiсти, хай про якi збiги обставин вони торочать, факти — уперта рiч. 1923 року несподiвано помер вiд укусу москiта лорд Карнавон. Один iз науковцiв, присутнiх пiд час розкриття гробницi, наклав на себе руки, а iнший помер вiд загадкової хвороби. Хтось упав замертво, просвiчуючи мумiю рентгенiвськими променями, а хтось просто зник за нез’ясованих обставин. Та апогеєм смертельного ланцюга стало винищення невблаганним фатумом найближчих родичiв Карнавона: його брат укоротив собі віку, а донька, як i батько, померла вiд укусу, щоправда, не москiта, а невiдомої комахи... Лише за якийсь рiк пiсля знайдення могили Тутанхамона покинули цей грiшний свiт двадцятеро найближчих колег Картера! Та й сам вiн, хоч i встиг виступити зi спростуванням «дурних газетних плiток», дуже швидко перейшов у обитель мертвих. Навiть єгипетському королiвському родовi дiсталось: як вiдомо, Абдель Насер скасував монархiю в цiй державi.

 

У чому тут рiч, достеменно не знає нiхто. Подейкують про потужнi джерела радiацiї у гробницi, про якийсь смертоносний грибок, про невiдомi сучаснiй науцi вiруси. Одначе таємниця захована глибоко i надiйно. Нинi в Тутанхамоновiй гробницi все тихо, чисто i спокiйно (якщо не зважати на туристичнi орди). А в Єгипетському музеї — i поготiв.

 

Рiк у рiк зростає не лише потiк туристiв у залах iз неоцiненними раритетами, а й кiлькiсть нових археологiчних знахiдок. Здається, ця унiкальна країна з понад 5-тисячолiтньою iсторiєю нiколи не вичерпає своїх надр. Тому невдовзi в Гiзi, поблизу достопам’ятних пiрамiд, вiдкриється нове примiщення Єгипетського музею, в якому, на думку авторiв проекту, стане мiсця для всiх скарбiв цiєї землi.

 

Нинi музей теж не маленький — у ньому понад сто залiв. Тож для огляду всiєї експозицiї знадобилося б щонайменше п’ятнадцять годин — немало для пересiчного туриста. Та навiть якщо за браком часу ви не встигнете обдивитися все — не журiться. Зрештою, це чудовий привiд, аби ще не раз повернутись у дивовижну країну, де, здається, i небо, i земля просякнутi найщирiшим золотом. 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


Туристична виставка UІTT

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

18-а міжнародна виставка-ярмарок «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.