Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 4 Україна чудес Земля можливостей
Номер 4 від 27 червня 2017р.
Номер 4 від 27 червня 2017р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 6'2017

ІШГЛЬ
Зіркова зима

ВІТАЛІЙ ЗОРІН
Екстрим і рекорди

ТАЇЛАНД
Новий шлях до Пхукету

МАРОККО
Драйв в пустелі

ТЕРМІТИ
Схована цивілізація

НОВИЙ РІК
народів світу

АВСТРІЯ

ШВЕЦІЯ

СЛОВЕНІЯ

АРУБА

ЗІМБАБВЕ

НЕПАЛ

МАЛАЙЗІЯ

ГРУЗІЯ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Профі-тур
Океан вражень
Себе показати
InstaTravel
Україна чудес
Земля можливостейВерсія для друку
Автор: Євген БУДЬКО. Фото автора.

Станом на кінець травня морські курорти Херсонщини вже розпродали майже всі літні путівки. Цю сенсаційну новину повідомив нам на прес-конференції голова облдержадміністрації Андрій Гордєєв. За минулий рік область побила всі свої рекорди, прийнявши близько 3,5 мільйона туристів. Тоді як сам регіон має лише мільйон населення.

 Земля можливостей

У сенсації два боки. З одного, українські туристи своєю гривнею розвивають рідні курорти. З іншого ж — уже явно перезріла потреба в інвестиціях у інфраструктуру, екскурсії, фестивалі, розваги, спортивно-пригодницькі тури, еко- та етноподорожі…

 

Але вагомі кроки робляться! Згадана прес-конференція відбулася під час Фестивалю туристичної журналістики, який провів нас деякими маршрутами області. У всіх колег захват змінювався приємним здивуванням: не чекали, не знали, розкажемо…

 

 

 

ХЕРСОН. Їж та екскурсуй!

 

«Удатний град Херсон» — таку екскурсію нам запропонували в «Агенції ідей 2b». Вів її іскрометний гід Олексій Білецький. Зрештою ми зустріли його брата Павла — і де б ви думали? — на білборді у вигляді веселого пірата в рекламі Фестивалю вуличної їжі.

 

Якраз підходили до місця події. Прямували зелено-кучерявим, платаново-акацієвим центральним проспектом Херсона, повз «морехідку», де біля меморіальних якорів кучкувалися курсанти в білих формах. Повз старовинні будинки, які в Херсоні теж, виявляється, є…

 

Цікавина № 1 у місті — це Херсонська фортеця, яка ніколи не була ніким узята, бо ніхто на неї не нападав. № 2 — оті-таки старовинні квартали, де колись були ресторани, кав’ярні, цирульні... № 3 — Свято-Катерининський собор, у якому похований князь Григорій Потьомкін. № 4 — набережна, з якої вирушають на водні прогулянки яхтами, катерами та байдарками. Городяни їздять на дачі «водними таксі» — моторними човнами. Три хвилини — і ви серед плавень, де можна хапати за пір’я чапель. Навколо Херсона є 19 річок, це майже рекорд України.

 

Усе це реально побачити, зупинившись у Херсоні на півдня-день, прямуючи до свого курорту.

 

Набережна гула музикою, майоріла прапорами та вивісками. Праворуч повитягували шиї, мов металеві жирафи, портові крани. Ліворуч піднісся до хмар бронзовий вітрильник — «візитка» міста. А в проміжку вирували гастрономічні пристрасті. Виявляється, вулична їжа може бути ще й делікатесною. Вдалося покуштувати морських мідій із річковими раками, морської та річкової риби, причому все «в одному флаконі», як пожартували продавчині-морячки.

 

Пробравшись крізь гурт матросів і вікінгів, ми вийшли до ракети — судна на підводних крилах. Такі колись курсували звідси аж до Києва та Одеси. А тепер — новий початок зусиллями компанії «Нібулон». Уже цього року можна буде «злітати» до моря і до столиці.

 Земля можливостей

Нам же поки що до Нової Каховки. Гайда!

 

 

 

НОВА КАХОВКА. Наймолодше історичне місто України

 

Справді, Нову Каховку заснували лише 1952 року при зведенні Каховської гідроелектростанції. То була перша велика будова Радянського Союзу, на якій обійшлися без зеків. Роботи велися натхненно і радісно людьми, які пережили війну і хотіли збудувати для дітей кращий світ.

 

Правда, їм не обов’язково було знати, що замість Каховської ГЕС логічно було б збудувати Нікопольську, аж на 150 кілометрів вище по Дніпру. Так збереглася б величезна екосистема, а водосховище не затопило б сотні самобутніх сіл. Сталіна намагалися переконати, але він сказав: «Хто не хоче будувати ГЕС у Каховці, той будуватиме її на Колимі».

 

Такі речі бентежили Олександра Довженка, який писав тут «Поему про море». Він сюди потрапив фактично у заслання після публікації своєї «України в огні». Пам’ятник видатному митцю стоїть до греблі спиною, а обличчям — до народу у великому парку на березі Дніпра.

 

Разом із селами під воду пішли й шість Запорозьких Січей. «Дніпрогес» проковтнув славетні пороги. Цілком у дусі «отця народів»…

 

До речі, планується нове затоплення — Каховська ГЕС – 2, розширення греблі. Серед іншого під водою опиниться рідкісна пам’ятка Литовської доби — башта Вітовта. Сорок академіків підписали петицію проти нового проекту, залучено навіть посольство Литви, але… Побачимо.

 

Хай там як, збудована цілим інтернаціоналом Нова Каховка набула українських рис — її вдягли у… «кам’яні вишиванки»! Між виноградів і черешень визирають українські орнаменти на будинках. Це заслуга іншого Довженка — Григорія, художника з числа переслідуваних сталінським режимом «бойчукістів». Він винайшов техніку різьблення по сирому тиньку.

 Земля можливостей

Нас понесла Дніпровими хвилями яхта. Он і ГЕС, і шлюзи, що підіймають судна з Дніпра на рівень Каховського моря. Чорні довгошиї баклани ловлять з-під греблі биту рибу. Рибалки по секрету сказали, що цією ж дармовою рибою ласують старезні соми на дні — лежать, тільки плямкають і зрештою виростають до розмірів китової акули. Може, й правда…

 

А на протилежному березі, поруч із залишками маєтку Трубецьких, із круч б’ють водоспади. Їх відкрили торік, а точніше — відрили, розчистили місцеві ентузіасти. Вода в них не артезіанська, хоча Нова Каховка славиться джерелами. Підняте на 16 метрів водосховище знайшло собі лазівки у шаруватих породах, і з’явилися водоспади в степах України!

 

У Новій Каховці ми побували відразу в трьох по-справжньому європейських, прогресивних і позитивних місцях. Перше — це готель «Premier», новенький, зі стильним дизайном, коректним і уважним персоналом, хорошим рестораном і гарним краєвидом Дніпра. Здається, заклад міг би самостійно вступати до Євросоюзу…

 

Друге — дім марочних коньяків «Таврія», продукція якого здобуває гран-прі престижних конкурсів за океаном. Технології, чистота виробництва, компетентність працівників… От якби всі реалії нинішньої Херсонщини так надихали й мобілізували.

 

І нарешті, винзавод імені князя Трубецького, єдине шато України, просто як у Франції. Історичний замок із сонячно-жовтого каменю має ошатні дегустаційні зали та підвали з тисячами пляшок цінних вин.

 

Про коньяки та вина Нової Каховки мріємо розповісти окремо: в обох підприємств давня і дуже цікава історія. А поки що приїжджайте на дегустації, все почуєте та побачите самі.

 

 

 

ХОРЛИ. Море, «срібна» вода і блакитна глина

 

Не люблю я порівнянь типу «маленька Швейцарія», «куценькі Альпи»… Але погляньте на мапу півострова Хорли: ніби зменшена копія Криму. А ще схоже на контури морського ската з хвостом. Той хвіст, яким Хорли сполучаються з «великою землею», лише метрів 50 завширшки. Довелося вилізти на дах автобуса і сфотографувати.

 

Море тут непогане, особливо для дітей: чисте, мілке, чудово прогрівається. Здалеку видно, як у Широкій затоці плавають дикі лебеді…

 

Хорли відомі «срібною» (справді, із вмістом срібла) й іншою цілющою водою, лікувальною блакитною глиною.

 

А ще — низкою історій та легенд, пов’язаних із баронесою Софією Фальц-Фейн, засновницею села. Її син дуже закохався в дівчину з нижчих верств. Це завершилося загибеллю обраниці, душевною хворобою аристократа і мармуровою скульптурою «Купальниця», схожою на ту нещасну дівчину. Чарівна скульптура стоїть у жахливому за своєю естетикою сквері, обгородженому бетоном і дротом…

 Земля можливостей


Здавалося б, у Хорлах має бути туристичний рай. Та поки що це проблемна точка на курортній мапі. Багато відомчих і профспілкових баз відпочинку лише займають цінні рекреаційні землі та приймають хіба що горобців на зимівлю. І сам не гам... Це справжній біль для понад 600 мешканців села Хорли.

 

Та дехто справою доводить, що місце перспективне. Закарпатець Ігор перетворив закинутий куточок Хорлів на комплекс відпочинку «Paradise»: дерев’яні будиночки під очеретом, мурування з річкових валунів, басейн, закарпатська ковбаска та фірмовий «метр щастя» — дегустаційний набір чудових настоянок. Комплекс працює і взимку — для мисливців. Тут багаті угіддя і проводиться дербі серед мисливських собак.

 

Кримський татарин Ельдар заходився відновлювати велику базу відпочинку Київського національного економічного університету. Поки що вона для невибагливих гостей: побутові вигоди в основному надворі.

 

Але це початок. Розв’язати б лише Гордіїв вузол щодо можливості інвестицій...

 

 

 

ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ. Полуничне мохіто в пустелі

 

Чи нам, журналістам, не знати, що таке туристичні легенди? Вигадувати їх особливо полюбляють у Середземномор’ї. Десь у такому контексті я думав і про «найбільшу пустелю Європи» — Олешківські піски. Гадав, це просто щось більше за нуль…

 

Та коли південні сосни й акацієві хащі почали змінюватися цілими горами і долинами піску, стало зрозуміло, що це не жарти. Тут і заблукати легко, і загинути через зневодження, і спектись, як на грилі. Їхати самому навіть джипом страшно. Тому нас посадили на квадроцикли. Ці «піщані жуки» на височезних дюнах виробляють дива екстриму! Довелося триматися так, що крепатуру відчуваю і зараз.

 

Олешківські пейзажі варті подорожі. Жовтаві пагорби під неймовірно блакитним небом сягають за горизонт. Картина доповнюється поодинокими жмутками зелених сосон. Простір, безмір сонця! Подекуди після травневих дощів ще пробивається зелена трава, але за якийсь тиждень від неї лишаться тільки спогади. Це пустеля, найбільша у Європі пустеля. Навіть квадросафарі тут улітку припиняються, бо пісок нагрівається до 75 градусів. А ось узимку забави проводяться і мають свій колорит. Перспективи в туризму тут неабиякі, бо до Херсона — лише 30 кілометрів.

 

Ледь не забув про полуничне мохіто. Після піщаного марш-кидка цей місцевий напій сприймається як райський! Хоча кавун, мабуть, пішов би не гірше.

 

 

  Земля можливостей

ПРАВІ САГИ. Одним копитом у Європі

 

Нас вразила назва села вкупі з незвичайним явищем природи, яке її породило. Сага (наголос на останній склад) — це особлива затоплена місцевість. У селі Праві Саги за 10 кілометрів від Херсона дерева подекуди стоять «по кісточки» у воді. Панують мальовничий затінок і прохолода. Після Олешківських пісків контраст просто благодатний.

 

Поруч із сагами — лебединий ставок і кінний завод з огирами, граційнішими за лебедів. У них аж ніби присутній якийсь чоловічий еротизм. Жіноча частина групи подолала страх і вся перефотографувалася з гривастими «кавалерами».

 

Як кіньзавод «Grand Prix» назвали, так він і живе. Коні здобувають призи на світових змаганнях із виїздки та конкуру, і деякі просто зараз перебувають у турі. Про це розповів засновник заводу Євген Рищук, він же — заступник херсонського губернатора. «Grand Prix» уже «одним копитом» у Європі.

 

І персонал, і господар, і його дружина та дочка безтямно закохані в коней. Доця називає вихованців «щастям на чотирьох ногах», а тато каже: «Рай на землі — у коня на спині». Рищук знає все про кожного коня, і кожен кінь його знає та любить.

 

Тут є й кумедні поні, купа мисливських собак, цапи з чотирма рогами та інша цікава живність. Плюс ресторан, готель, лазні, озеро для риболовлі... Кінська грація, природа та сервіс приваблюють наречених на святкування весіль і фотосесії. Приїздять і родини з дітьми — погуляти, покататися, поспілкуватись із прекрасними тваринами. Херсон же поруч.

 

А до Херсона ведуть шляхи з усієї України. Ними ж роз’їжджались учасники нашого прес-туру. В очах захват і подив змінилися жалем від розлуки з чудовою землею та її господарями. Але нічого, в усіх нас великі перспективи, чи не так? 

 

 

 

ДЛЯ ТУРИЗМУ ТА ІНВЕСТИЦІЙ

 

Херсонщина — це:

 

• 3,5 мільйона туристів за рік;

 

• діючий аеропорт;

 

• два теплі моря — Азовське та Чорне;

 

• 70 родовищ мінеральних і термальних вод;

 

• 80 природно-заповідних об’єктів;

 

• 2 всесвітньо відомі біосферні заповідники;

 

• 4 національних парки;

 

• 5000 пам’яток історії та культури;

 

• 2 відомі об’єкти винного туризму;

 

• фестивалі «Мельпомена Таврії», «Купальські зорі», «ХерсОНфест», «Український кавун», «Таврійські хутори», «Чайний стан», «Тишо-Тишофест», «Чорноморські ігри», «Стожари»…

 

 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


Туристична виставка UІTT

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

18-а міжнародна виставка-ярмарок «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.