Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 4 Профі-тур Депутат від туризму
Номер 4 від 27 червня 2017р.
Номер 4 від 27 червня 2017р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2017

Висячі сади
СИНГАПУРУ

Мандри
"ОНУКИ"

Замки
ПОЛЬЩІ

Кілти
ШОТЛАНДІЇ

Пляжі
АЛБАНІЇ

Пустеля
ОМАНУ

ІЗРАЇЛЬ

ЧЕХІЯ

ІТАЛІЯ

ГРЕЦІЯ

ФРАНЦІЯ

ГРЕЦІЯ

ЄГИПЕТ

МЕКСИКА

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Профі-тур
Океан вражень
Себе показати
InstaTravel
Профі-тур
Депутат від туризмуВерсія для друку
Автор: Євген БУДЬКО

РОМАНОВА Анна Анатоліївна — голова підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Верховної Ради. Член фракції «Об’єднання «Самопоміч». До обрання була заступником міського голови Чернігова. Перша жінка із цього міста, яка стала народним депутатом України.

 Депутат від туризму

Закінчила фізматшколу, педуніверситет («Історія та соціальна педагогіка»), технологічний університет («Менеджмент організацій»), школу розвитку лідерського потенціалу ASPEN-Україна, Українську школу політичних студій (USPS), Національну академію держуправління при Президентові України. Кандидат економічних наук («Регулювання розвитку міста на засадах формування та використання бренду територій»). Один із небагатьох українських експертів із територіального брендингу.

 

Волонтер, експерт і керівник громадських проектів.

 

Виховує доньку Вікторію.

 

— Пані Анно, почнімо з останніх подій. Ви повернулися з робочої поїздки до Китаю. Чи чекати нам прориву на величезний ринок Піднебесної?

 

— Це була поїздка саме з такою метою! Українські туроператори з ініціативи Асоціації індустрії гостинності вирішили самотужки зрушити скелю з мертвої точки. Очолила делегацію я. На поїздку не пішло жодної копійки з держбюджету — все було на ентузіазмі й власних зусиллях.

 

І вже є перші результати: Україна зацікавила потужних китайських туроператорів, і вони вже у середині червня прилетіли до нас з ознайомчим візитом.

 

122 мільйони китайців лише за минулий рік виїхали подорожувати за кордон! Це майже у 3 рази більше, ніж населення України! І ці мандрівники витратили понад 114 мільярдів доларів! А тепер найцікавіше: знаєте, скільки китайців за минулий рік приїхали до України? Лише 20 тисяч. Це менше 0,01% від загального китайського виїзного турпотоку.

 

А все тому, що Україна для китайських туристів — terra incognita. І вони ще мусять отримувати українські візи.

 

Відразу після візиту до Китаю я направила в МЗС України та до віце-прем’єра з економіки листа із такими пропозиціями: розробити полегшений механізм отримання візи для китайських тургруп, скасувати візи для громадян КНР із шенгенськими візами, перекласти китайською мовою онлайн-анкети для оформлення української візи безпосередньо після прильоту в наші аеропорти, сприяти відкриттю нових авіарейсів між нашими країнами і, звичайно, сприяти популяризації українського турпродукту в КНР.

 Депутат від туризму

— Чудова перспектива! А взагалі — туристичний досвід яких країн може бути зараз корисним Україні?

 

— Дивлячись у якому напрямі. Наприклад, що стосується болючої теми — просування нашого турпродукту під час збройного конфлікту на Сході, тут варто запозичити досвід Ізраїлю. Країна витрачає десятки мільйонів доларів на популяризацію своїх турможливостей. Чим більше загострення конфлікту, тим більше фінансів іде на промоцію. Адже ізраїльтяни як ніхто розуміють, що туризм — це інвестиції. Водночас сфера дуже чутлива до іміджу країни у зовнішньому інформаційному полі. Як тільки в міжнародних новинах слово «Україна» звучить у негативному контексті, частина іноземних туристів відвертається від нас.

 

Визначати пріоритетні аудиторії туристів варто повчитися хоча б у сусідньої Польщі. Там чітко виділили шість країн, із яких запрошуватимуть гостей, із ними насамперед і працюють. Не можна рекламувати країну для всього світу: і неефективно, і ніяких ресурсів не вистачить.

 

— Завершилася сесія Верховної Ради. Які ініціативи висунуто вашим комітетом протягом неї?

 

— Важливе досягнення: комітет домігся виділення коштів для промоції України у світі. Поки що це 1 мільйон євро на рік. Багато це чи мало? У невеличкій Грузії ця сума становить 12 мільйонів євро, у Польщі — близько 15 мільйонів... Це не кажучи про бюджети туристичних «монстрів» світу. Очевидно, що завдяки залученню туристів економіка отримує в рази більше коштів і робочих місць, поліпшується її інвестиційний клімат. Важливо проконтролювати ефективність витрачання цих коштів. Адже ресурс обмежений, і реклама має бути цільовою. Поляків в Україні цікавлять історичні місця, особливо пов’язані з польським періодом, італійців і турків — ресторани та розваги, білорусів — доступний шопінг, казахів та азербайджанців — бальнеологічне лікування, голландців — Чорнобиль, китайців — промисловий туризм…

 

Окрім того, в цьому півріччі прийнято два важливі туристичні законопроекти, співавтором яких була я. Вони сприяють розвитку сільського та винного туризму. Ми скасували ліцензію для виноробів на гуртову торгівлю, і це дасть змогу вижити малим винарням. Також скоро не треба буде реєструватись і сплачувати податки тим, хто на селі здає свою садибу туристам (не більше 10 ліжко-місць). Це дозволить розвиватися сільському туризму, збільшить зайнятість на селі та вмотивує сільську молодь займатися цікавою і прибутковою справою. Закон поки що підтримано у першому читанні.

 

А взагалі протягом трьох років вдалося здолати непробивну стіну: створити орган у виконавчій владі, який відповідає за державну політику у сфері туризму, домогтися коштів на промоцію турпотенціалу держави, уперше за 14 років провести парламентські слухання щодо розвитку туріндустрії, досягти спрощеної процедури оформлення української візи, запустити внутрішній туризм…

 

— Якою ви бачите туристичну стратегію України?

 

— Успішна туристична стратегія України — це пріоритет внутрішнього та в’їзного туризму над виїзним. В’їзний туризм при цьому має будуватися на чітко визначених пріоритетних аудиторіях. На туристів із яких країн ми маємо орієнтуватися? Під кого робити турпродукт, його рекламу та логістику? Наприклад, зараз Україну найбільше відвідують… молдовани. Потім — білоруси та росіяни. І лише далі йдуть угорці, поляки, турки, ізраїльтяни та німці. Правда, несподівано?

 Депутат від туризму

Нам треба дещо переорієнтовувати турпотоки, відкривати нові ніші, а не приймати ситуацію такою, якою вона є. Поки що Україна не використовує можливості величезного китайського ринку, канадської та американської діаспор. Туристи із цих країн вирізняються високою платоспроможністю й можуть швидко оживити українську індустрію гостинності. Звісно, щоб приймати їх, треба вибудувати зручну логістику та цікавий турпродукт.

 

— Які ставите перед собою завдання на наступну сесію?

 

— Ухвалення великого нового Закону України «Про туризм»! Триває узгодження позицій із Мінекономіки. Зокрема є дискусійні питання щодо обов’язковості категоризації закладів розміщення (присвоєння «зірок»), скасування ліцензій туроператорам і спеціальних дозволів для гідів та екскурсоводів.

 

Особисто я за обов’язкову категоризацію, але необхідно зробити цю процедуру легкою та прозорою. Адже кількість «зірок» — це той загальноприйнятий критерій сервісу, на який зважають туристи всього світу і навіть ми з вами, коли плануємо подорож.

 

Також, вважаю, скасовувати ліцензії для туроператорів зараз не можна. Це нашкодить безпеці в’їзних туристів. Зважаючи, що Україна увійшла у десятку найнебезпечніших країн для подорожей, ми не маємо права ризикувати репутацією держави.

 

Закон «Про туризм», прийнятий 2004 року, дещо застарів у частині визначення понять. І найголовніше — у ньому не закріплено пріоритету розвитку в’їзного та внутрішнього туризму. Тоді як надходження в економіку та робочі місця всередині країни забезпечують насамперед вони. Це своєрідний експорт послуг. А виїзний туризм — це коли українці подорожують за межами держави і гроші вимиваються з країни.

 

— Чи обмежується ваша діяльність у туризмі законотворчістю?

 

— Звісно, ні! Постійно реалізовую проекти, пов’язані з розвитком індустрії гостинності.

 

Три роки тому запустила акцію #Подорожуй Україною. Річ у тім, що українці 25 років не подорожували рідною країною. Національна економіка недоотримала понад 6 мільярдів доларів, які наші громадяни щороку витрачали за кордоном. Українці мало знали одне одного, тому в країні назрів розбрат. Я закликала співвітчизників викладати фото мальовничих місць України, описувати їх та закликати подорожувати батьківщиною. Так у соцмережах з’явилися тисячі фото чарівних куточків країни, які раніше були маловідомими.

 

Також я увійшла до правління новоствореної Асоціації індустрії гостинності України, місія якої — розвивати внутрішній туризм. Їздимо по країні, згуртовуємо людей на місцях у турактив, навчаємо створювати конкурентоздатний турпродукт. Потім приємно бачити результати своєї праці. Подивіться, як правильно почала просуватися Херсонщина: українці дізнаються про мальовничий безлюдний острів Джарилгач, пустелю Олешківські піски... Іноді необхідно просто вселити в людей надію і дати дороговказ.

 

Багато працюю над промоцією України та різних туристичних місць. Віддаю перевагу нестандартним підходам. Наприклад, під «Євробачення» розробила та випустила буклет для іноземців, де в ілюстрованій, цікавій формі дала поради. Буклети мали шалений успіх. Зараз плануємо перекласти їх китайською та турецькою мовами.

 

Щодо популяризації туристичних місць, я впевнена, що найкраще зацікавлює інформація, подана живою мовою у вигляді легенд. У Європі та Америці місцеві можуть біля кожного камінчика створити легенду. Цікаві історії, анімовані екскурсії, креатив забезпечують «додану вартість» території. Моє хобі — створювати сувенірні книжки-путівники про міста, де історія подаватиметься саме у вигляді легенд.

 

— Одним зі свіжих починань, до якого ви маєте відношення, є туристичний портал «Zruchno. Travel». Що нового він внесе в мережу?

 

— Це перший в Україні туристичний портал. На одному сайті можна за короткий час повністю спланувати свою подорож Україною. Зручно — тому й така назва. Знайомі часто мене запитували, куди можна поїхати на вихідні з маленькими дітьми, де можна провести романтичний вікенд, куди відправити маму полікуватись… І я розуміла, що потреба в інформації про туристичні місця рідної країни — величезна. Тому поява «Zruchno.Travel» — це своєрідна революція в індустрії гостинності країни. За такими онлайн-сервісами майбутнє. Зараз у світі дедалі частіше організація подорожей відбувається онлайн.

 

— Скоріше за все, Україна найближчими роками не матиме своєї Анталії, свого Лувру... Чим ми можемо привабити світ?

 

— Маємо всі можливі види туризму: історико-пізнавальний, пляжний, гірськолижний, сільський, гастрономічний, оздоровчий, діловий, сентиментальний, паломницький, екстремальний, шопінг… Україна — найдоступніша країна Європи, за співвідношенням «ціна – якість» випереджаємо багато європейських країн. Київ — одна з найбезпечніших столиць Європи, де ризик теракту менший, ніж, скажімо, у Парижі, Брюсселі чи Берліні. До речі, це підтвердило «Євробачення-2017». Багато місць ваблять екологічністю: повірте, для таких країн, як Китай, відсутність смогу — це вже розкіш. Влітку маємо м’який клімат, що може сподобатися туристам зі спекотних країн Сходу. У нас великі можливості бальнеологічних курортів. Наприклад, у Трускавці надаються близько 40 видів лікувальних процедур, тоді як у Карлових-Варах — не більше 10. Ну і, звичайно, унікальна кухня, традиції та красиві гостинні люди.

 

— Нарешті в нас туризм визнано прибутковою сферою, віднесено до Мінекономіки. Та у парламенті туризм об’єднали в комітеті із суто дотаційними «сім’єю», «молоддю» та «спортом». Чи правильно це?

 

— У політиці для досягнення мети часто доводиться робити ірраціональні речі. Комітет сім’ї, молоді та спорту — це насамперед команда людей. У нашому комітеті дуже ефективний керівник Артур Палатний і злагоджена команда, які допомагають мені розвивати український туризм. Можу сказати точно, що саме у цьому комітеті, і з цією командою туристична сфера має великі шанси для розвитку.

 

— Яке ставлення до цієї сфери в народних депутатів? Чи маєте від них підтримку?

 

— Спочатку було справді непросто. Доводилося щодня розвіювати міфи про «неприпустимість розвитку туризму, коли в країні війна». Але вода камінь точить. Завдяки наполегливості, невпинній роботі та вірі в результат я досягла порозуміння як серед депутатів, так і в Кабміні. Як ви самі кажете, навіть створено департамент із туризму при Міністерстві економіки та торгівлі. Я знайшла однодумців у різних фракціях і створила міжфракційне об’єднання «Україна туристична». Вперше за багато років лід скрес, туристична справа зрушила з місця.

 

— Чи враховуєте думку професійної громадськості у своїй законотворчості?

 

— Звісно, я дуже тісно спілкуюся з усіма туроператорами та турасоціаціями. При нашому комітеті навіть створено громадську раду з представників громадських організацій. Крім того, йде обмін пропозиціями в інтернет-групах. Я завжди відкрита. Якщо когось іще не знаю, а є пропозиції, ось моя особиста електронна адреса: romanova.center@gmail.com.

 

— Що, на вашу думку, мають робити українці для туризму на місцевому рівні? Чи є приклади життєствердних ініціатив?

 

— По-перше, в обласних, районних, міських радах варто зберегти підрозділи з питань туризму. Основним їхнім завданням буде розробка та реалізація стратегії розвитку галузі та просування міста або регіону. А для цього вони мусять пов’язати три речі: політичну волю, розвиток інфраструктури та промоцію унікальних особливостей свого краю.

 

По-друге, потрібно затвердити чи продовжити дію місцевих програм розвитку туризму на найближчі роки. І закласти на це достатньо коштів у бюджети! Знаю багато випадків, коли хороші програми приймаються, але не діють через відсутність фінансових і людських ресурсів. За підрахунками експертів, щоб 300-тисячне місто, яке лише починає туристичний шлях, стало приймати бодай 100 тисяч туристів на рік, необхідно інвестувати у просування не менше мільйона гривень.

 

— Ваш рідний Чернігів — справжня культурна скарбниця. Ви відповідали в ньому за туризм. Як там справи зараз, яке в міста туристичне майбутнє?

 

— Чернігів вважаю одним з найперспективніших туристичних міст України. Колись я запропонувала його туристичний слоган — «Місто легенд». Саме там зосереджено найбільше стародавніх храмів на одиницю території. Чернігів — сакральний центр України ще з княжих часів. Але поки про це не стане широко відомо, туристи не поїдуть. Насамперед треба правильно сформувати місцевий турпродукт і розрекламувати його серед киян. Адже від Києва до Чернігова — лише 130 кілометрів хорошою прямою дорогою!

 

З моєю допомогою в Чернігові ще чотири роки тому з’явилася міська навігація в єдиному стилі, вільний доступ до Wi-Fi у туристичних місцях, анімовані екскурсії, незвичні пам’ятники та лавочки… Готую до друку сувенірну книжку «Чернігів — місто легенд», де у простій, цікавій формі подано найромантичніші та наймістичніші історії міста...

 

— Напевно, ви самі теж буваєте туристкою. Який відпочинок любите, які мрії вже справдилися, а на які сподіваєтеся?

 

— Люблю різне: пізнавати нові місця, змінювати «картинку», отримувати яскраві емоції, розширювати кругозір... Усе це дарують нам подорожі.

 

До речі, на тлі глобальних процесів індустрія гостинності — чи не єдина сфера економіки, яка розвиватиметься наступні десятиріччя. За подорожами — майбутнє! 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


24 Міжнародний туристичний салон «Україна» - UITM’2017

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

18-а міжнародна виставка-ярмарок «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.