Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 3 Україна чудес Осердя Галичини
Номер 3 від 01 червня 2017р.
Номер 3 від 01 червня 2017р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 6'2017

ІШГЛЬ
Зіркова зима

ВІТАЛІЙ ЗОРІН
Екстрим і рекорди

ТАЇЛАНД
Новий шлях до Пхукету

МАРОККО
Драйв в пустелі

ТЕРМІТИ
Схована цивілізація

НОВИЙ РІК
народів світу

АВСТРІЯ

ШВЕЦІЯ

СЛОВЕНІЯ

АРУБА

ЗІМБАБВЕ

НЕПАЛ

МАЛАЙЗІЯ

ГРУЗІЯ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Камо грядеши?
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Мандруйте на здоров'я
Профі-тур
Троянда вітрів
Мандрівничий ряд
Живий світ
Озброєним оком
Життя як свято
Україна чудес
Осердя ГаличиниВерсія для друку
Автор: Ольга ДУБОВИК. Фото Миколи ІВАЩЕНКА

Виявляється, 41,6 відсотка лікувальних мінеральних вод України зосереджені саме на Львівщині. На думку першого заступника голови Львівської облради Ростислава Замлинського, Галичина має велике майбутнє як всеукраїнська оздоровниця. Саме тому на початку 2017 року організували прес-тур для провідних туристичних медіа. Бо як розпочнеш сезон, так його і проведеш.

 

 

 

Велике очищення в Моршині

 

Як на мене, розпочинати знайомство зі Львівщиною найкраще з Моршина. Придбати путівку. Оселитися. Сказати цілому світові: нехай зачекає... і попивати живу моршинську водицю. А в перервах — дозволити собі розкіш подорожей. Хочеш — їдь до скель Довбуша, а хочеш — вивчай «Золоту підкову» чи ще цілий список цікавинок.

 

Моршинську воду знають усі. Навіть ті, хто у Моршині жодного разу не бував. Чому так?

 

— Води Моршина мають природну кристалічну будову, тому легко засвоюються, — розповідає заступник директора з маркетингу та реалізації путівок санаторно-курортного комплексу «Моршинкурорт» Микола Фурманюк. — Хто хоче очистити печінку, той знає: краще, ніж у Моршині, це не вдасться ніде. Або завітайте до нас у Мармуровий палац: там, біля підніжжя пам’ятника Матері Божій, діє цілюще джерело № 4 з ультрапрісною водицею, яку так і називають — «вода під Матір’ю Божою»…

 

— Приїздять навіть пацієнти з Карлових-Вар, — стверджує головний лікар лікувально-діагностичного центру «Моршинкурорту» Ніна Половинко. — Ще в ХІХ столітті доведено: глауберова сіль, що міститься у гірко-солоних водах Моршина, чудово очищає печінку, підшлункову залозу, протидіє цукровому діабету, допомагає оздоровити кишківник, нервову систему, опорно-руховий апарат і впоратись із серцево-судинними недугами. Маємо інтенсивні програми оздоровлення — «11 діб» та «Швидке схуднення». Перш ніж лікувати, обстежуємо людину, щоб виключити камені в нирках, жовчному міхурі та жовчовивідних шляхах. Можемо похвалитися чудовою діагностичною базою та добре оснащеною водолікарнею.

 

Моршин зусібіч оточений могутнім лісом і невисокими горами. Повітря — хоч пий. Тиша. Благодать. «Візиткою» курорту є «Грибок» — давній бювет посеред парку. До новішого великого бювету швидко вивчають дорогу всі. Жодних великих виробництв. Оздоровлення й туризм — магістральний шлях розвитку Моршина вже кілька століть.

 

Представники мерії не втомлюються розповідати журналістам і світові про те, чому саме варто їхати до Моршина. Адже від кількості гостей залежать нові можливості «Моршинкурорту», що є дочірнім підприємством ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

 

До санаторно-курортного комплексу «Моршинкурорт» належать п’ять санаторіїв: «Дністер», «Перлина Прикарпаття», «Черемош», «Світанок» і «Лаванда» (об’єдналися 2007 року). Водночас тут можуть оздоровлюватися понад 1800 осіб. Не рахуючи нових приватних готелів.

 

Курорт від початку свого першого офіційного лікувального сезону — 1878 року — ніколи не припиняв діяти аж до дня нинішнього.

 

Перша письмова згадка про Моршин сягає 1482 року. Здавна видобували тут сіль із солоних джерел. Але містечко стало курортом після того, як запрошені німецьким купцем Боніфацієм Штиллером лікарі Пясецький та Дзіковський організували тут модне на ту пору в Європі клімато-водолікування. На додачу в околицях Моршина знайшли торф’яну грязь — «боровину». Так народилося водо-грязе-кліматолікування.

 

Моршин постійно добудовувався. 1930 року споруджено водолікарню, грязелікарню, інгаляторій.

 

З новоявленого: СКК «Моршинський» виграв європейський грант на 1,5 мільйона євро, що допомогло по-новітньому обладнати водолікарню, відремонтувати майже всі корпуси, оновити центральний сквер…

 

Одначе, скуштувавши цілющих вод, кожен турист бажає видовищ. Куди поїхати? Що подивитися на Львівщині?

 

 

 

«Золота підкова»

 

Золочівський, Підгорецький та Олеський замки. Хто їх не бачив, той не бачив Галичини. Вистоявши на вітрах історії, ці палацово-оборонні споруди з легкої руки видатного науковця Бориса Возницького включені до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини».

 

Золочівський замок — за 66 кілометрів від Львова. Його Великий та Китайський (Рожевий) палаци добре збереглись. І кого лишень не бачили ці стіни! І короля Польщі Яна Собеського, і Радзивіллів, і Комарницьких, і австрійських солдатів та злочинців (були казарми)…

 

Найжахливіша сторінка історії Золочівського замку почалася 1939 року, коли совіти влаштували там в’язницю НКВС і закатували сотні українців. 1995 року на згадку про ті страшні події неподалік від замку звели капличку.

 

У парковому саду є два непримітні камені. Кажуть, їх знайшли біля села Новосілка. На одному — ніким не розшифрований готичний текст (дехто пов’язує його зі скарбами ордену тамплієрів). На іншому — два переплетені вінки, що символізують життя і смерть. Побутує повір’я: повернеш палець в отворі до вінка — збудеться матеріальне бажання, а якщо до квітів — романтичне.

 

У Китайському палаці нині Музей східних цивілізацій. Там можна побачити голову єгипетської мумії, японські нецке, статуетки тибетського Будди Амітаюса та індійського бога Ганеші, історію Рамаяни в різьбленні на сандаловому дереві, кумедного фарфорового танцівника епохи китайського соцреалізму, подарункову зброю з Еміратів, а також артефакти стародавніх культур, що існували на теренах України.

 

Великий палац вражає ще дужче: діючі каміни, витончені меблеві ансамблі, люстри з хребта мамонта, портрети вельмож і навіть королівський трон.

 

А найцінніший експонат — величезна, на всю стіну (7,9 на 8,8 метра) картина італійця Мартино Альтамонте «Битва під Парканами». То увічнення епохальної події: об’єднане польсько-австрійсько-німецьке військо завдяки підтримці українських козаків розгромило османів, чим урятувало Європу. Дякувати за збереження шедевру маємо невтомному Борису Григоровичу Возницькому, який очолював Львівську картинну галерею та робив усе, аби врятувати унікальні твори мистецтва із закритих радянською владою церков, костелів, монастирів, маєтків.

 

Із Золочева туристичні шляхи ведуть до села Підгірці. Що вам сказати? Підгорецький замок, витончений та прекрасний віддаля і зовні, всередині все ще залишається руїною. Триває відновлення. Добре, що цю видатну споруду епохи Ренесансу Всесвітній фонд пам’яток вніс до сотні пам’яток світу, що потребують негайної реставрації. Донедавна туристів усередину не пускали. Але нам вдалося пройти анфіладою кімнат, які чекають дбайливих рук.

 

Палац пережив руйнації, перебудови, грабунки й пожежу. Тут спершу жили королі та графи, згодом містилися музей і туберкульозна лікарня. І ось — має воскреснути музей.

 

Місцевість така романтична, що на східцях замку режисер Юнгвальд-Хількевич зняв кілька сцен для фільму «Д’Артаньян і три мушкетери».

 

Підгорецький замок має і свого привида — «Білу панну», і свою легенду про буцімто замуровану живцем юну дружину графа Вацлава Жевуського — Марисю, душа якої блукає у пошуках упокоєння…

 

Якщо два попередніх замки з’явилися за часів Речі Посполитої, то Олеський — ще у ХІІІ столітті, за Русі: на високому природному пагорбі серед боліт було зведено невеличке укріплення. Перша письмова згадка про нього датована 1327 роком.

 

На початку XVII століття воєвода земель руських Іван Данилович почав добудовувати верхні поверхи. Цікаво, що на службі у нього перебував та якийсь час управляв Олеським замком Михайло Хмельницький — батько Богдана-Зиновія. Тому серед львівських істориків дискутується версія, що гетьман України Богдан Хмельницький народився не в Суботові, а тут, на Львівщині.

 

1629 року в одній із кімнат Олеського замку з’явився на світ король Польщі Ян ІІІ Собеський (Іван Данилович — його дід). Цей факт є магнітом для польських туристів.

 

Северин Жевуський збудував поруч з Олеським замком монастир ордену капуцинів (початок XVII століття), в якому й жили монахи аж до 1939 року, до совітів. По війні там розмістили профтехучилище. Будівля добре збереглася. Возницький домігся передачі її під картинну галерею Олеського замку: нині там фондосховище, де зберігаються неабиякі раритети. Два роки тому відкрилася виставкова зала.

 

— 1969 року Олеський замок у напіврозваленому стані передали під егіду Львівської галереї для створення музею. 1975-го музей відкрився та працює вже понад 40 років, — каже завідувач музею Олеського замку Роман Соломко. — На другому поверсі розташований відділ Львівської картинної галереї, де експонуються твори, врятовані від забуття і знищення, меблі, старовинні картини, ікони... А головне — ще одна батальна картина Альтамонте «Битва під Віднем».

 

 

 

Ідеальне місто Жовква

 

Ця місцевість віддавна славилася гарними винами. Давньоруське село так і йменувалося — Винники. Польський гетьман Станіслав Жолкевський започаткував тут королівську резиденцію, мріючи створити місто-фортецю Жовкву за популярними на той час проектами «ідеальних міст».

 

Із Жовківського замку гетьман України Іван Мазепа відсилав гінця до шведського короля Карла ХІІ. Тут також довго квартирував його головний суперник — Петро І.

 

За радянської влади замок «перекваліфікували» на в’язницю та катівню. Пізніше розмістили держустанови, а потім історична споруда була ще й житловим будинком. Повне оновлення замку розпочалося нині з його вежі. Тож «ідеальне місто» все-таки збереглось, а нині — молиться і відроджується.

 

Тут кожна вуличка дихає історією. Довкола Вічового майдану сучасної Жовкви розташовані 55 пам’яток світового й національного значення. Тут у XVII столітті було посольство Венеції, діяли 5 церков, 4 костели, синагога. Храми — римо-католицький, греко-католицький, православний — і нині у вихідні заповнені вірянами. А розписи в монастирі прикрашені не лише образами святих: ось козаки приносять дари Ісусу, а ось українські проводирі укладають на Небесах Акт злуки 1919 року. Подейкують, що саме у Жовкві народився Богдан Хмельницький, і вже точно відомо, що тут загинув виконавець першої у світі мертвої петлі льотчик Нестеров.

 

 

 

Благословенний Крехів

 

За 12 кілометрів від Жовкви, біля підніжжя гори Побійної, чекає одна зі святинь українського народу — Крехівський монастир святого Миколая Отців Василіян, барокова пам’ятка архітектури національного значення й місце паломництва до чудотворних ікон Богородиці та святого Миколая. Найбільше прочан тут на свято літнього Миколая — 22 травня.

 

Крехівський монастир започаткували два ченці Києво-Печерської лаври — Йоїл та Сильвестр, які 1613 року прийшли на гору Побійну, витесали у скелі печеру та поселились у ній. Згодом монастир перенесли на те місце, де він і нині. Під час татарських набігів монастир став фортецею, обороняти яку допомагали козаки на чолі з Іваном Мазепою. Тут бували гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, митрополит Петро Могила.

 

Радянська влада у 1939 році закрила православну святиню, розмістивши там «штаб укрепрайону», а згодом — піонертабір «Веселка», школу для неповносправних дітей і склад. Отці василіяни повернулися до монастиря лише в 1990-му. Невдовзі зі Львова перенесли чудотворну ікону святого Миколая та чудотворну ікону Божої Матері Верхратської.

 

Ченці відновили в’їзну браму, вежі, мури і монастирський корпус, відбудували фільварок, пасіку та сад.

 

Нині Крехівська обитель має форму неправильного п’ятикутника: мури, келії, чотири вежі зі дзвіницею та в’їзну браму. Перлина монастиря — кам’яна церква 1721–1737 років. У 2002-му заново побудували чудовий дерев’яний храм.

 

Недалеко від монастиря у лісі є цілюще джерело Богородиці. До нього протоптана тисячами прочан стежка. Вода приємна на смак і добре тамує спрагу. Кажуть, що й оздоровлює та не псується при тривалому зберіганні.

 

Трохи вище у лісі є скеля з печерами. Табличка на ній сповіщає, що саме тут оселилися перші ченці, які заснували монастир святого Миколая…

 

Є де наснажитися тілесно і духовно. Та й хіба ж наш прес-тур — це вся Галичина?! 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


Туристична виставка UІTT

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

18-а міжнародна виставка-ярмарок «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.