Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 3 Україна чудес Огонь з Холодного Яру
Номер 3 від 01 червня 2017р.
Номер 3 від 01 червня 2017р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2017

Висячі сади
СИНГАПУРУ

Мандри
"ОНУКИ"

Замки
ПОЛЬЩІ

Кілти
ШОТЛАНДІЇ

Пляжі
АЛБАНІЇ

Пустеля
ОМАНУ

ІЗРАЇЛЬ

ЧЕХІЯ

ІТАЛІЯ

ГРЕЦІЯ

ФРАНЦІЯ

ГРЕЦІЯ

ЄГИПЕТ

МЕКСИКА

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Камо грядеши?
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Мандруйте на здоров'я
Профі-тур
Троянда вітрів
Мандрівничий ряд
Живий світ
Озброєним оком
Життя як свято
Україна чудес
Огонь з Холодного ЯруВерсія для друку
Автор: Сергій ОНИШКО, Одеса. Фото автора.

Уся історія України так чи інак пов’язана з боротьбою за свободу. Не дивно, що наша земля в усі часи народжувала славетних воїнів. Відвідування пам’ятних місць робить цю історію зримою.

 

Є на Черкащині так званий «золотий трикутник», який має три вершини: місто Сміла — географічний центр України, села Моринці та Шевченкове — батьківщина Тараса Шевченка, села Холодний Яр і Мельники — центр визвольної боротьби 1918–1922 років). Відстань між ними не перевищує 100 кілометрів, мережа доріг розвинута, обласний центр близько — є всі можливості відвідати святі для кожного українця місця і повернутися сповненими гордості та зачарування.

 

Вирушаємо?

 

Першою нас зустрічає Сміла, на в’їзді до якої встановлено напис: «Географічний центр України». Звідси приблизно однаково їхати — хоч до Луганська, хоч до Ужгорода, хоч до Чернігова чи Ялти. Місто існує не одну сотню років. Розташоване серед полів над річкою Тясмин і відоме виробниками якісної харчової продукції. Не дивно: таке свіже повітря, безхмарне небо та високі трави, а земля — хоч каміння саджай, і те проросте й заквітне. У місті та околицях залишилися кургани кам’яного віку, є цікавий краєзнавчий музей і старовинна архітектура, зокрема Покровський собор.

 

Усе цікаво, але біля знаку «Географічний центр» серце стрепенулося найдужче. Чому б то?

 

І ось вони — урочище Холодний Яр, Медведівка, Мельники, Буда... Неможливо уявити, як би склалась історія України, якщо б ці місця не народили двох Синів (саме з великої літери) — Максима Залізняка та Василя Чучупака. Цього року під час заходів до 100-ї річниці вільного козацтва, тут відбувалися святкові заходи.

 

Але спершу трішки історії.

 

Максим Залізняк у середині XVIII століття юнаком потрапив на Січ, наймитував, став послушником Мотронинського монастиря (заснований 1037 року й існує нині!), а потім раптом перетворився на козацького отамана та очолив національний визвольний рух, названий Коліївщиною. Максим швидко здобув популярність серед простого люду, який потерпав від сваволі шляхти, й одного разу кинув виклик польським гарнізонам. Відчай і хоробрість селян долали вишкіл і озброєння військових. Народні загони захоплювали одне місто за іншим. Коли підкорили Умань, на Повстанській раді Залізняка обрали гетьманом, і той проголосив відновлення козацької держави. Отримавши підтримку уманського полковника надвірної міліції Івана Гонти, який мав відповідати за безпеку міста, народна армія продовжила жорстоко розправлятися з гнобителями. До неї приєднувалися всі, хто прагнув справедливості та мріяв про свободу. В червні 1768 року на придушення повстання кинула великі сили Російська імперія. І це в той час, коли гайдамаки вважали москалів союзниками проти поляків. Зрештою Залізняк потрапив у полон. Ватажка і сподвижників засудили, катували та відправили у заслання. Проте, за деякими джерелами, Залізняк кілька разів утікав із полону й продовжував боротися за свободу та гідність свого народу. Його драматична доля надихнула Великого Кобзаря на поему «Гайдамаки». Твір мав таку силу правди, що лякав імперців, і цензура кілька разів знищувала наклад.

 

Батьківщиною Залізняка вважається село Мельники. Тут йому встановили пам’ятник, до якого приходять тисячі українців.

 

Після Коліївщини минуло майже 150 років, і на ці землі знову прийшов ворог — російські більшовики. До 1920 року, як і в Одесі чи Севастополі, тут не могла вкоренитися радянська влада, бо зустріла відчайдушний опір. Очолював його цього разу вже професіональний військовий, офіцер і громадський діяч Василь Чучупак. Із загону самооборони Мотронинського монастиря він створив полк, бійці якого іменували себе козаками, а через деякий час виникла ціла Холодноярська республіка. Чучупак боровся за незалежну українську державу, вступаючи у бій і з білогвардійцями, і з більшовиками. Загальна довжина балок-ярів та їх відгалужень в урочищі Холодний Яр становить близько 250 кілометрів. Усе це разом із лісами чудово маскувало повстанців, даючи їм змогу стрімко атакувати ворога і швидко ховатись, уникаючи контратак. Завдяки цій тактиці козаки долали величезні сили противника без зайвих втрат і роками обороняли край. Повстанці ховали зброю та спорядження у таємних місцях і могли швидко поповнювати боєзапас та заплутувати ворога. Той кидав значні сили на пошук обозів, подрібнюючи загони і даючи себе атакувати. Саме цю манеру війни за безпосередньої участі колишніх борців за Україну перейняли потім фіни після нападу Радянського Союзу, а також бійці ОУН-УПА в Західній Україні в боротьбі проти фашистів і Червоної армії.

 

Василь Чучупак (або Чучупака) був авторитетом серед бійців та простого люду. Коріння його сягало славетних отаманів, отож Василь із гідністю ніс прапор свободи. Але сили були нерівні. Зрештою він потрапив у засідку й при спробі захопити його в полон застрелився. Похований Василь у своєму селі Мельники, земляки встановили йому пам’ятник.

 

А за 20 кілометрів від Мельників, на Холодній горі у селі Івківці, за легендою, похований Богдан Хмельницький. Історики не мають щодо цього єдиної думки, але й не можуть спростувати твердження. Коли дивишся на золоті пшеничні ниви та блакитне небо, бачиш, як вітер грається з крилами старого вітряка, пізнаєш історію цього краю — починаєш щиро вірити, що саме ця земля, щедро полита кров’ю, прийняла свого великого сина у вічні обійми.

 

Саме завдяки таким, як Хмельницький, Залізняк і Чучупак, боротьба за свободу України триває. І вже проводять святкові заходи на честь подій сучасності: відкривають пам’ятники та меморіальні дошки загиблим воїнам АТО, волонтерам, нагороджують нових героїв та вшановують воїнів, які склали голови під час Другої світової війни. Формуються добровольчі батальйони. Створюються козацькі загони — не для хизування на парадах, а для виховання українського звитяжного духу в юнаків. Бо немає майбутнього в країни, яка нехтує своїми героями, нехай їх і добряче полила брехнею радянська пропаганда…

 

Цьогоріч на святкуваннях на гайдамацькій землі відкрито меморіальний знак «Слава Україні» у селі Медведівка, освячено криницю Залізняка, у Мельниках покладено квіти до пам’ятників Василю Чучупаку та Максимові Залізняку. Після офіційних заходів у Медведівці стартував музичний фестиваль. Виступали гурти з усієї України, відбулися виставка-продаж гончарних виробів і сувенірної продукції, книжковий ярмарок. Юнаки влаштували військово-патріотичні ігри. Ці заходи стали можливістю поспілкуватися для військових, ветеранів і молоді.

 

Для туриста відвідати історичні місця на Черкащині — лише півсправи, бо природа краю не менш цікава. Наприклад, на хуторі Буда росте дерево, якому вже понад 1100 років — його називають «дубом Залізняка». Під ним відпочивав не тільки головний гайдамака, а й Хмельницький, Наливайко, Павлюк, Шевченко… Заввишки понад 30 метрів і 9 в обхваті, дерево вважається найбільшим в Україні й постає справжнім велетнем у лісі. Дуб охороняється державою, його гілки зчеплені ланцюгами, які не дають розхитуватися під час вітру. Одна гілка важить як автобус! Під час вітру закований у кайдани могутній дуб стогне, ланцюги скрегочуть… Майже містичні враження!

 

До речі, на хуторі Буда зведено сучасний туркомплекс в етнічному стилі, з готелем, рестораном, музеєм, парковою зоною та невеличким зоопарком, поруч — дерев’яна церква. У селі Івківці на пагорбі стоїть історичний діючий (!) вітряк.

 

Якщо заїхати в Холодний Яр на початку березня, можна просто потонути у первоцвітах — підсніжниках і крокусах! Але обережно, ці рослини занесено до Червоної книги України, їх не можна рвати. Навесні тут чергують студенти й інші волонтери, щоб перешкодити злочинній торгівлі первоцвітами. Але гуляти та дихати чистим повітрям не забороняється, воно цілком безкоштовне!

 

Ну, а восени всі дороги біля лісу зайняті автівками грибників — для них тут багато поживи. У річках і озерах на вас чекає риба, яка за літо нагуляла вагу та силу й здатна принести істинне задоволення тому, хто закине вудку.

 

Завершити патріотичну подорож Черкащиною радимо відвідуванням села Шевченкове з музеєм Великого Кобзаря. Ліпше замовити послуги екскурсовода. Він вам не тільки із цікавими подробицями розкаже про родину, життя і творчість Тараса, а й, проходячи між експонатів і пам’яток, зачитає рядки поета, й ви їх водночас почуєте та побачите. Коли відвідуєш батьківську хату Кобзаря, стоїш біля могили його матері, а екскурсовод декламує «Катерину» — сльози навертаються... У селі знаходиться під скляним куполом «Хата дяка», в якій юний Тарас навчався грамоти. Не віриться, що все було таке тісне та низеньке! А дорогою до села Моринці чекає ще один вітряк, зовсім іншої форми, ніж в Івківцях.

 

Кажуть, що Україна — європейська держава і прагне до західних цінностей. Із цим не можна не погодитись, але скажу більше. Козацький дух, прагнення жити гідно, чесно й вільно на своїй землі, боронити її та виховувати нові покоління українців — це наша мрія і мета. Мандруймо своєю країною, відкриваймо її красоти та живу історію, шануймо пам’ять про героїв, будуймо майбутнє — й матимемо і славу, і волю!

 

 

 

ДО МІСЦЬ НАШОГО ДУХУ

 

На авто. Саме ним найкраще подорожувати родиною чи компанією. Так ви дістанетесь усіх цікавих куточків і не гаятимете часу на тривалі переїзди. Для киян: прямуйте до Черкас, а звідти — 45 км до Медведівки та Холодного Яру, або до Умані й на роздоріжжі повертайте в напрямку Черкас. Так дістанетеся батьківщини Тараса Шевченка, а потім — Шполи й Холодного Яру.

 

Потягом прямуйте до Черкас, а далі — маршруткою в напрямку Чигирина до Холодного Яру чи Медведівки.

 

Екскурсії до Холодного Яру та шевченківських місць дедалі частіше пропонують турагенції, принаймні в Києві та Черкасах. Супроводжує професіональний гід-екскурсовод, надаються комфортабельний автобус і харчування. Зручно!

 

7–9 липня в селі Грушівка відбудеться ІІІ Фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр».

 

 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


24 Міжнародний туристичний салон «Україна» - UITM’2017

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

ЯРМАРОК ПОДОРОЖЕЙ-2017

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.