Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 2 Вояж-колекція Більше Пафосу!
Номер 2 від 27 березня 2017р.
Номер 2 від 27 березня 2017р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 3'2017

КАППАДОКІЯ
Політ у країну фей

БЕРН
Вікенд з історією

КАТАЛОНІЯ
Містами й берегами

МАЛЬТА
Собор лицарів

НАТАЛКА ФІЦИЧ
Культ предків

ШВЕЙЦАРІЯ

УГОРЩИНА

ФРАНЦІЯ

ІСПАНІЯ

ЄГИПЕТ

ТАНЗАНІЯ

ГРУЗІЯ

ТУРЕЧЧИНА

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Профі-тур
Живий світ
Modus Vivendi
Озброєним оком
Дива заморські
Земляк земляка
Вояж-колекція
Більше Пафосу!Версія для друку
Автор: Андрій ПИРОГІВ. Фото автора.

На січневий, проте за погодою вже весняний Кіпр ми прилетіли на запрошення представництва Кіпрської туристичної організації в Україні. Привід був поважний: Пафос, невелике місто на західному узбережжі острова, обрали Культурною столицею Європи 2017 року (докладно про пов’язані із цим події — на www.pafos2017.eu). Прискіпливе журі взяло до уваги не лише культурно-історичні скарби претендента, а й теплий, цілоріч лагідний клімат і неабияку завзятість пафосців, які твердо вирішили перетворити донедавна провінційний закуток на міст між цивілізаціями та народами. Творці святкової програми найменували її та місце головних подій «Фабрикою просто неба», маючи на увазі залучення всіх набутків європейської культури — від міфології до концептуального мистецтва і Курта Вейля.

 Більше Пафосу!

Після невеличкої прогулянки у супроводі веселих волонтерів стало ясно, що культурних майданчиків для «Фабрики» не бракуватиме. Протягом 2016 року в Пафосі проведено колосальні реставраційні роботи. Місто розквітло як ніколи, облаштувало нові театри, виставкові центри, майстерні та студії.

 

Церемонія відкриття «Фабрики просто неба» зібрала на майдані Пафоса мало не півсвіту. Промови щирою грецькою мовою тривали недовго — і на модерновій сцені втілився давній, але завжди актуальний міф про Пігмаліона та Галатею. Остання, як відомо, спочатку була статуєю, та силою кохання скульптора і милістю богині Афродити стала прекрасною дівою. Через дев’ять законних місяців Галатея народила сина, якого нарекли… Пафосом. Він і став першим царем нового міста.

 Більше Пафосу!

 

 

Мозаїка тисячоліть

 

Настав час поєднати пафос внутрішній із зовнішнім. Для цього покидаємо затишний готель «Constantinou Bros Athena Beach»**** і вирушаємо на оглядини новітньої європейської столиці.

 

Місто справді довго було столицею Кіпру. Найдавніша його частина називається Нижній Пафос. Одразу за монументальним пафоським замком уздовж моря простягнувся Археологічний парк, де на кільканадцятьох гектарах крем’янистої землі розкопано рештки стародавнього міста. На віллах Діоніса, Тезея, Еона та Орфея збереглися найдовершеніші мозаїки Кіпру (а може, й усього Східного Середземномор’я). Ці сучасні назви садиби отримали за сюжетами «кам’яних» картин, викладених давніми майстрами з мільйонів різнобарвних (виключно місцевих) камінців. Ось бог Діоніс винаходить вино, яке нерозважливий цар Ікарій дає скуштувати простим смертним… Ось безстрашний Тезей долає страшного Мінотавра… А ось небачена дивина — олімпійські боги з християнськими німбами! Очевидно, це наслідок світоглядної мішанки в головах язичників кінця елліністичної епохи… Над відновленим Одеоном (театром), де й нині часом ставлять вистави і виступають оркестри, височить романтичний маяк... На виході з парку затримуємось, отримавши ще один сюрприз від Пафоса. Квітуча мандрагора! Як шкода, що ні’коли трохи поритися в землі, аби перевірити достовірність відомого передання: пищить її людиноподібний корінь чи ні?

 

Пливемо річкою часу, тобто вулицями Пафоса, далі й бачимо колону святого апостола Павла. За полум’яну проповідь Євангелія під час своїх других відвідин Кіпру той отримав біля неї 39 ударів батогом. І хоча про цю подію нічого не сказано у книзі Діянь святих апостолів, місцеве передання безапеляційне. Стараннями прочан від святині лишилося небагато... Поруч — залишки найбільшої на Кіпрі базиліки Богородиці Хризополітиси (V ст.), на руїнах якої пізніше збудували церкву святої Киріякії. По сусідству, над ранньохристиянськими катакомбами (тут дуже цікаві фрески), зауважуємо фісташкове дерево бажань. На жаль, замість фісташок його гілля обвішане клаптиками матерії для здійснення бажань.

 

 

 

Десь тут була Афродиточка

 

Другого дня не чекаємо милості від штормової негоди, що несподівано впала на Кіпр (так навіть цікавіше), а їдемо слідами прекрасної Афродити. Адже околиці Пафоса — її головна вотчина.

 

За вікном бусика — краєвиди несусвітньої краси. Недарма богиня кохання народилася з морської піни саме біля цих берегів, точніше, біля Ромейської скелі (грецькою — Петру-ту-Роміу). Подейкують, що й дотепер на казково-рожевому піску час від часу з’являються вузькі жіночі сліди — буцімто самі собою… Ах, Кіпридо, ти все ще любиш свій неповторний Кіпр…

 

Наш шлях лежить до заповідного півострова Акамаса. Колись тут була британська військова база із забороненою зоною, завдяки чому місцева природа лишилася майже неушкодженою.

 

Проз піщані пляжі, де виводяться червонокнижні черепахи, проз глибокі ущелини і киплячі в бурунах скелі дістаємося Купальні Афродити. Це невеликий басейн у задрапованому ліанами і папороттю гроті. Як свідчить легенда, пінороджена красуня хлюпалась у кришталевих джерельних водах. За поширеною версією, тут вона познайомилася зі своїм найкоханішим коханцем — юним Адонісом. Усім, хто скупається у природному басейні, та сама легенда обіцяє молодість і вроду, а декому — ще й бонус у вигляді безоглядного кохання… Одначе сувора табличка обіцяє не легендарний, а конкретний штраф за купання в невідповідному місці.

 Більше Пафосу!

Ще одне тутешнє джерело — Аморозу, або Фонтан кохання. Буцімто лише погляд на нього викликає шалену пристрасть до першої стрічної чи стрічного. Ні, краще їдьмо милуватись іншими дарами Афродити!

 

Акамас — унікальний ботанічний заказник. Погляд пестять неозорі килими квітів. І як тут ще раз не згадати про нещасливу пару: забитий вепром Адоніс перетворився на золотий горицвіт, а сльози Афродити — на ніжні анемони… Та головна флористична принада півострова — зозулинці (дикі орхідеї). Їх тут до сорока видів і всі вони неймовірно прекрасні!

 

Село Куклія. Століттями слава цієї місцини гриміла на весь античний світ. Це ж бо тут нащадки Пігмаліона збудували протомісто — Старий Пафос. І саме тут містилося головне святилище Афродити, засноване у часи, коли богиню уявляли не біломармуровою вродливицею, а конусоподібною чорною брилою. Ми подибуємо цей артефакт у місцевому музейчику.

 

 

 

На перехресті доріг

 

Вирушаємо на схід, до Лімасола. Проте розпрощатися з пафосом не виходить. Ну як без нього змалювати красу та велич затоки Єпископі, над якою на високих крутосхилах розкинулось одне з найдавніших міст східного Середземномор’я — Куріон (12 століття до н.е.). І хоча розкопки не спиняються вже багато років, з-під землі виринають усе нові й нові шедеври. В передмісті Куріона відвідуємо святилище Аполлона Ілатського з вишуканим храмом, а потім перевіряємо акустику грандіозного амфітеатру над синім-пресинім морем. Оглядаємо й підлоги кількох будинків. Один мозаїчний напис свідчить про прихід нової, християнської ери: мовляв, цей дім тримається не майстерністю зодчих, а милістю Божою. Що це — натяк на землетруси ІV століття чи переспів Христових слів про необхідність будувати своє життя на твердому камені віри?

 

Замок Колоссі в передмісті Лімасола зведено міцно: таких потужних триметрових стін треба пошукати. Та тут переймалися не лише обороною. Назва найвідомішого кіпрського вина — командарії — походить від колоської комендатури. Цей божественний трунок роблять із дуже солодкого підв’яленого винограду. Нам показують старовинний винний прес, який з ентузіазмом крутять завзяті туристи. Займалися коменданти Колоссі й іншими солодкими проектами. З вершини замку добре видно руїни цукрового заводу… ХІV століття! Цукор тут добували з тростини, й були ці ласощі дорогими.

 

Кіпр пережив кілька хвиль прибульців із заходу. Все розпочав звитяжний король Ричард Левове Серце ще під час Третього хрестового походу. У каплиці Лімасольського замку він узяв шлюб із принцесою Беренгарією Наваррською. Сердешна наречена не збиралася заміж, вона із супутницею прямувала на Святу Землю, проте їхнє судно зазнало аварії біля берегів Кіпру. Аби звільнити захоплених місцевим правителем жінок, Ричард підкорив цілий острів, швидко одружився і полинув назустріч новим пригодам. А Кіпр він подарував своєму соратникові, французу Гі де Лузиньяну, який започаткував нову кіпрську династію.

 Більше Пафосу!


Відтоді й став Лімасол повним космополітом. Французи, венеціанці та британці послідовно розбудовували найкращий на Кіпрі порт. Віднедавна і заможні «особи слов’янської національності» заповнюють місто дедалі щільніше. Певна річ, російська колонія — найбільша.

 

На щастя, таке сусідство аж ніяк не впливає на якість відпочинку у готелях «St Raphael Resort»***** і «Four Seasons»***** — навіть і не в готелях, а на шикарних міні-курортах. Їхні найбільші в районі пляжі, найзеленіші парки, найкращі ресторани полонили б і Ричарда з молодою королевою. Хто знає — затримайся вони в Лімасолі, то, може, хрестоносці не програли б війну Саладину й історія склалася б інакше…

 

 

 

Острів святих

 

Лімасол — найкраща відправна точка для мандрівок у гори. Гірський масив Кіпру з найвищою вершиною Олімпом (1952 м) називається Троодос і є ніби окремою країною, порослою лісами, помережаною річками та водоспадами, освяченою монастирями та унікальними церквами, 10 із яких — у скарбниці ЮНЕСКО.

 

Наша перша зупинка — в селі Омодос, яке багато хто вважає наймальовничішим на Кіпрі. Справді, таких затишних вуличок і милих двориків, у кожному з яких сидить ціла зграйка симпатичних котів, важко знайти. Та найголовніша принада села — колишній монастир Святого Хреста. Обитель у ІV столітті заснувала свята рівноапостольна цариця Єлена, яка подарувала кіпріотам не лише частину Животворчого Хреста, а й шматок мотузки, котрою перед стратою були зв’язані руки Ісуса. Святиня зберігається у срібному хресті, вмонтованому в іконостас. Та це не все. Є тут і мощі святого апостола Филипа, мучениці Марини святої мучениці Світлани-Фотинії.

 

Село Какопетрія навіть переважає Омодос чарівними сільськими «інсталяціями». Адже через поселення протікають дві стрімкі річечки з каскадами й перекатами, над якими схиляються старезні вільхи та чинари. В селі й околицях збереглося аж 5 візантійських церков особливого «хатнього» типу. Найдосконаліша за архітектурою та іконописом — церковця святого Миколая Під Дахом. Дивне ймення вона отримала за двосхилий гонтовий дах замість куполів. Зовні простий образ храму приховує дивовижні фрески ХІ–ХV століть.

 

Йдемо все вище, проз соснові й кедрові ліси, справжню гордість Кіпру. Загалом на острові ростуть понад 40 тисяч ліванських кедрів — більше, ніж у самому Лівані. Щоправда, кіпріоти вважають свій кедр окремим підвидом. Крізь зелену глицю проглядає червона черепиця. Це покрівлі головного монастиря острова — Кіккоса, про який писав ще славетний український чернець-мандрівник Василь Григорович-Барський. Головний скарб обителі — чудотворна ікона Богородиці, написана рукою першого іконописця та євангеліста Луки. В монастир її передав візантійський імператор Олексій Комнин майже тисячоліття тому. Ченці й миряни так шанують ікону, що від 1795 року її практично ніхто не бачив — вона захована під коштовним окладом і за гаптованою завісою. Подейкують навіть, якщо відкрити святий образ, сповнений гріха світ може не витримати його сяйва. Та дарма. Саме до цієї чудотворної ікони йшли і йдуть незчисленні прочани з усіх кінців світу. І вони мають рацію: жодна завіса не приховає світла Божої благодаті...

 


Більше Пафосу!

 

 

Вони завжди повертаються

 

Ми знову на морі. Цього разу — в Ла’рнаці, стародавньому місті на південному узбережжі острова.

 

Головна духовна вісь усієї округи — храм праведного Лазаря, збудований у Х столітті над могилою святого. Того самого, якого так любив і після смерті оплакав Сам Христос і якого воскресив Господь після чотириденного перебування у гробі. Мощі Лазаря завжди знаходяться посеред нави, а до гробниці треба спуститись у підземелля. На ній древній майстер вибив лаконічний напис — «Друг Христа». Ось воно, найвище звання для кожного християнина!

 

Як цей праведний муж опинився на Кіпрі? Все просто: після свого чудесного постання з мертвих, зазнавши переслідувань на батьківщині, він утік на щасливий острів і влився у численну єврейську діаспору. І не просто влився, а навернув багатьох кіпріотів до нової віри і згодом став першим єпископом Кіпрської Церкви. До речі, після своєї першої смерті Лазар прожив іще цілих тридцять років, сповна використавши дарований Богом додатковий час.

 

Їдемо до Солоного озера, що розділяє Ларнаку та головний кіпрський аеропорт. Думки повертаються до земного — скоро відліт, і ми знову потрапимо у непривітну зиму… Але що це за казка тисячі й однієї ночі? На озерне мілководдя накинуто легкий рожевий серпанок. Фламінго! Тисячі цих химерно-граційних птахів щозими злітаються сюди з північних країв. На туристів, які захоплено клацають камерами або просто прогулюються по доріжці навколо водойми, вони не дуже зважають. І звідки ті фламінго знають, що за тисячі кілометрів від дому на них чекає такий надійний, гарний і безпечний прихисток? Але ж знають і завжди повертаються до Кіпру.

 

Тепер знаєте і ви. 

 

 

 

ВПЕРЕД І З ПАФОСОМ!

 

Дістатися Кіпру українському туристові простіше простого. Сюди курсують літаки і з «Борисполя», і з «Києва», себто Жулян. Ціни на лоукости цілком прийнятні, провіза (дозвіл на одноразовий в’їзд) видається безвідмовно, безкоштовно, інтернетно і лише за один-два дні. А далі — все у вашій волі та гаманці. Хочете — ніжтесь у пафосних палацах, хочете — з рюкзаком підкорюйте пафосні гори. Пафосно просимо!

 

 

 

БЕЗМЕЖНЕ МЕЗЕ

 

Не обмежуйте себе ні в чому смачному. Тим паче, що несмачного на Кіпрі принципово не подають, а в дорогих готелях із номерів завбачливо прибирають ваги.

 

Традиційне кіпрське мезе — це набір із мінімум двадцяти гарячих і холодних страв (рибно-кальмарно-креветково-восьминожних чи курячо-свино-барано-телячих із неймовірною кількістю свіжих овочевих салатів, підсмажених сирів-халумі, хумусів і оливок). Навіть колективно, а тим паче самотужки, впоратися з гігантськими порціями неможливо. Але спробувати варто.

 

 

 

 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


Туристична виставка UІTT

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

ЯРМАРОК ПОДОРОЖЕЙ-2017

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.