Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 1 Машина часу Розгадка Стоунхенджа
Номер 1 від 13 січня 2017р.
Номер 1 від 13 січня 2017р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2017

Висячі сади
СИНГАПУРУ

Мандри
"ОНУКИ"

Замки
ПОЛЬЩІ

Кілти
ШОТЛАНДІЇ

Пляжі
АЛБАНІЇ

Пустеля
ОМАНУ

ІЗРАЇЛЬ

ЧЕХІЯ

ІТАЛІЯ

ГРЕЦІЯ

ФРАНЦІЯ

ГРЕЦІЯ

ЄГИПЕТ

МЕКСИКА

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Камо грядеши?
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Профі-тур
Машина часу
Живий світ
Modus Vivendi
Життя як свято
Краєвиди душі
Позаземний маршрут
Машина часу
Розгадка СтоунхенджаВерсія для друку
Автор: Євген БУДЬКО

Дивлячись на романтичні знімки, можна подумати, що сивий Стоунхендж височіє десь у гордій самотині, всіма забутий і заглиблений у власні думи. Насправді місце досить пожвавлене. Лише дві години їзди відділяє його від мегаполісу Лондона, зовсім неподалік — місто Солсбері, а буквально за сотню метрів пролягає шосе, яким без кінця приїздять туристи. Часом тут збираються величезні юрби сучасних «друїдів», магів та інших персонажів, які не знайшли себе у повсякденній реальності. Усі бажають на власні очі побачити одне з кам’яних чудес світу, велику нерозгадану людську таємницю — Стоунхендж.

 Розгадка Стоунхенджа

І навіть у цьому коловороті почуття та думки присутніх не можна назвати повсякденними. Щоразу, опиняючись біля кільця з гігантських кам’яних монолітів у долині річки Ейвон, почуваєшся порошиною у вирі часу.

 

 

 

Кам’яне серце Британії

 

Стоунхендж — кам’яна мегалітична споруда за 130 кілометрів від Лондона. Назву з давньоанглійської перекладають як «висячі камені». Комплекс складається з 82 п’ятитонних мегалітів і 30 кам’яних блоків вагою по 25 тонн. Зверху на них лежать плити-перемички. У центрі стояли 5 так званих трилітів — величезних П-подібних конструкцій вагою по 40–50 тонн.

 

Це кромлех, або кам’яне коло — тип стародавньої мегалітичної споруди з вертикальних каменів. На Британських островах і в континентальній Європі знайдено понад 1000 подібних конструкцій, переважно поблизу моря.

 

 

 

Рентгенівський знімок епох

 

Насправді Стоунхендж — не лише кам’яне коло. З ним пов’язана величезна територія діаметром приблизно 10 кілометрів, обнизана стародавніми могильниками, ровами, валами, курганами, кругами, стовпами та іншими земляними і кам’яними структурами. Весь цей історичний ландшафт прихований під лісосмугами, трасами та наслідками тисячолітньої ерозії землі. Точніше, був таким — донедавна.

 

Його вдалося детально розгледіти під час проекту «Приховані ландшафти Стоунхенджа» у 2010–2015 роках. Науковці застосували спеціальне сканування в різних режимах за допомогою магнітометрів і радарів. Британські, австрійські науковці та їхні колеги з інших країн прошерстили долину спеціальними пристроями на зразок грабарок чи сівалок, причеплених до міні-тракторів, смуга за смугою скануючи ландшафт. У результаті вийшла тривимірна (!) карта, що показала цілий світ стародавніх прихованих монументів. Неподалік від славетної мегалітичної пам’ятки виявили ще як мінімум 17 ритуальних споруд, не рахуючи десятків побутових, поховальних та інших.

 

Ті знахідки пояснюють, що таке Стоунхендж і чому він споруджений саме тут.

 

 

 Розгадка Стоунхенджа

Долина Червоних Каменів

 

Навколо Стоунхенджа люди селилися ще 7 тисяч років тому. Адже долина річки Ейвон, де він тепер розташований, була благодатна для мисливства. Про це свідчать знайдені археологами численні кам’яні наконечники та кістяки турів — великих рогатих тварин, про яких давно й гадки не мають у Великобританії. Вочевидь, вдалі полювання зробили долину місцем, жаданим для людей мезолітичної епохи.

 

Але зовсім не це призвело до спорудження перших святилищ у долині, не полювання зробило місцевість сакральною в очах печерних людей. А ось що.

 

Камені у місцевій річечці після обсихання набувають яскраво-малинового кольору. Справжнє диво навіть для сучасної людини! Дослідники припускають, що цьому й завдячує містичний статус Стоунхенджа. Чому б і ні?

 

 

 

Хай-тек кам’яного віку

 

Ні, Стоунхендж не належить до найперших культових споруд долини Ейвон. Їх почали тут будувати 7 тисяч років тому — за два тисячоліття до найвідомішого у світі кам’яного кільця. Першим «намоленим місцем» у цих краях стали три кам’яні стовпи, встановлені ще в епоху мезоліту.

 

А в неоліті, 6 тисяч років тому, нові, вже землеробські племена заселили острови. Вони створили так звані «довгі кургани» з дерев’яних стовпів і стін, засипаних землею. Це поховання, кістяки в яких розповідають про нові звичаї нових людей. Мешканці Стоунхенджа знімали з небіжчиків шкіру і плоть, по-особливому обробляли черепи. Навіщо — не ясно. Хай там як, а місце залишалося священним.

 

Мета спорудження поховальних курганів зрозуміла. Але навіщо людям неоліту були потрібні гігантські камені? Наприклад, для того, щоб вшанувати пам’ять видатної людини. Або щоб зробити «супероберіг» для племені. Або щоб вождь міг довести власну спроможність зібрати велику кількість людей для встановлення. Зрештою — щоб залякати сусідні племена: нехай запитають себе, чи реально протистояти народу, який спорудив таку махину?

 

Отаке символічне використання каменів і визначає добу неоліту.

 

Згодом, 5600 років тому, в долині Ейвон з’явилися концентричні рови у вигляді кілець із розривами — перші зразки обгороджень кам’яного віку. Ці «кола Робіна Гуда» стали найдавнішими фортифікаціями Великобританії. Науковці розповідають страшні речі про тутешні масові штурми та оборони, в яких брали участь навіть жінки, старі й діти. 400 наконечників для стріл знайдено лише на одному з обгороджених у такий спосіб пагорбів. Виявлені черепи проламано кам’яними сокирами та киями, пробито стрілами. З мешканців укріпленого селища ніхто не врятувався. Поселення знелюдніли через сто років після заснування.

 

Пізніше з’явилися рови у вигляді дуже видовжених овалів або смуг. Найбільший називають Великим ровом, або Курсусом. Він тягнеться на понад 2 кілометри — видатне досягнення для будівничих неоліту! Для його прокладення потрібні були знаряддя нового покоління — кремінні сокири. Неподалік знайшли стародавні 450 стародавніх кременевих шахт, де видобуто матеріалу стільки, що його б вистачило на мільйони сокир!

 

Виходить, люди вже у ті часи вміли реалізовувати масштабні проекти. Точність, із якою спроектовано Великий рів, вражає. У ньому знайдено кілька проходів, а всередині — дві ями завширшки 5 і завглибшки 1,5 метра. Коли порівняли розташування заглибин із рухом сонця, то все прояснилося. В середині літа лінія від точки сходу світила до східної ями та лінія від заходу сонця до західної ями перетинаються там, де тисячі років по тому побудували Стоунхендж! Вочевидь, на його місці здавна проводилися ритуали, пов’язані з літнім сонцестоянням. А рів? Схоже, що був дорогою для ритуальних процесій.

 

Окрім того, археологи виявили «Суперхендж» — круговий рів із насипом діаметром 500 метрів, створений у ІІІ тисячолітті до н. е., до Стоунхенджа. Вочевидь, уже тоді місцева культура досягла великої могутності й замахнулася на дещо небувале.

 

Та не тільки архітектурними здібностями дивують люди неоліту. Скажімо, знайдені неподалік черепи того періоду були трепановані за життя їхніх власників. Тобто, щоб залікувати травму голови, місцевий хірург за допомогою кам’яних чи кістяних знарядь видаляв уламки кісток і зашивав рану — звісно, без анестезії та антисептиків. І після операції майже всі поранені виживали — пролами черепів частково позаростали!      

 Розгадка Стоунхенджа

 

 

Але повернімося до Стоунхенджа

 

Будівництво велетенського кам’яного кільця було неймовірним технічним подвигом того часу, що потребував величезної ручної праці.

 

Близько 5000 років тому на місці Стоунхенджа виникло велике земляне укріплення. Його рів викопаний інструментами з оленячих рогів і дерева (збереглися лише роги). Близько 2600 року до н.е. тут створено перше кам’яне коло (тепер воно внутрішнє) з порівняно дрібних каменів. А зовнішнє збудовано близько 2400 року до н. е.

 

Найбільший камінь у новому кільці — брила щільного пісковику-сарсену вагою не менше 40 тонн. Поблизу Стоунхенджа не знайдено покладів цього матеріалу. То де ж його брали? За 40 кілометрів звідси! Гігантські сарсенові камені в тій місцевості лежать на поверхні землі, ніби їх акуратно виклав якийсь невідомий велетень. 82 найбільших було обрано для «будови тисячоліття».

 

Як доставлялися мегаліти до священної долини, лишається загадкою. Навіть для нинішньої техніки це було б серйозним завданням. Напрошується версія дерев’яних «саней» або котків із колод, які підкладалися під вантаж, а також важелів, якими рухали махину. Проведено експерименти, що підтверджують це припущення. Також підраховано, що навіть по прямій людям знадобилося б 10 років, аби пересунути ті камені в цей спосіб. За іншою гіпотезою, їх доставляли плотами по річці Ейвон, а потім суходолом. Хоча одне іншому не заважає.

 

А як щодо каменів із раннього кільця, які назвали «блакитними»? Вони значно менші, але 4 з гаком тонни — теж солідна вага для транспорту кам’яного віку. Їх вирубали в горах Вельсу, за 240 кілометрів звідси! Біля комплексу знайдено скелети горян (судячи зі складу кісток), в одного з яких за життя було роздроблене стегно. Таке міг спричинити лише об’єкт величезної ваги. Перелам був відкритим — страшна рана! Але вона загоїлася, людина вижила. Допомогли диво-хірурги неоліту?..

 

І все заради того, щоб спорудити щось грандіозне саме у священній долині.

 

Дивує точність, із якою встановлено камені Стоунхенджа. Видно руку досвідчених топографа, архітектора і будівельника. Спочатку накреслили правильну окружність. Через її центр провели вісь до сходу сонця. Камені встановили в місцях перетину численних дуг, проведених умілим проектантом. Внутрішня будова споруди свідчить про існування поняття симетрії в мешканців Британії за 2 тисячоліття до того, як греки запровадили термін «математика».

 

І встановлено ці гігантські об’єкти так, що й через 4600 років вони все ще стоять як нагадування про амбіції та потенціал будівничих давнини. Правда, зверху збереглися не всі кам’яні перемички, що замикали в суцільне коло верхівки каменів. Але ті, що збережені, не просто лежать, а стикуються між собою та з опорами за допомогою пазів. Із якою ж точністю треба було встановлювати колосальні моноліти, аби кілька шипів одночасно заходили у свої пази!

 

У кільці Стоунхенджа явно бракує кількох каменів. Тому вважалося, що монумент недобудований. Але посуха 2013 року виявила біля Стоунхенджа місця, де спресована мегалітами земля не давала рослинам удосталь вологи — там у травах вигоріли плями. Так з’ясувалося, що всі камені конструкції стояли на своїх місцях, і лише потім були переміщені невідомо ким і навіщо.

 

Для чого збудовано Стоунхендж? Скоріш за все, для ритуалів, пов’язаних з астрономічними явищами. Комплекс каменів зорієнтовано за сонцем і присвячено вираховуванню певних днів річного циклу — наприклад, дати сонцестоянь.

 

Можна тільки уявити, яке враження справляв Стоунхендж на людину кам’яного віку. У дні своєї молодості він міг би вразити й нас із вами. На додачу до своїх масштабів кам’яне коло було білосніжним! І не завдяки фарбі: експериментально доведено, що поверхня кожної брили, зачищена кам’яними знаряддями, сяє білизною. Правда, на таку обробку могло піти теж років десять. Але чого не зробиш заради слави у віках і задля божественного сонця!

 Розгадка Стоунхенджа

 

 

Золотий вік

 

Минали століття, змінювалися ритуали. На це натякає пізніша зміна розташування «блакитних каменів». А все тому, що до священної долини Стоунхенджа приходили нові народи. На це недвозначно вказують пізніші кургани культури дзвоноподібних кубків.

 

Кубки з продряпаним геометричним орнаментом, зроблені з місцевої глини, знайдено в могильниках долини. То було явне культурне віяння з континенту. Це підтверджує поховання лучника, в якому знайшли пластинку з жадеїту для захисту зап’ястя при стрільбі: родовищ цього каменя у Британії немає.

 

До того часу відносять довжелезну пряму огорожу, сліди якої виявили в землі скануванням. Вона складалася з дерев’яних стовпів 7 метрів заввишки! Пояснити призначення споруди науковці можуть хіба що організацією пересування прочан.

 

Просто біля кільця Стоунхенджа знайшли поховання чоловіка, застреленого одночасно трьома стрілами з різних боків, які лишили подряпини на кістках. Виходить, тут приносили людські жертви.

 

Інше поховання культури кубків розповідає про революційні технології, принесені до Британії. Церемоніальний мідний кинджал із Центральної Європи знаменує настання ери металів.

 

Безліч артефактів розповідають, що за 2 тисячі років до н. е. Стоунхендж став центром торгівлі Британії з континентом. Тут знаходять бурштин із Балтії, мідні сокири з Іспанії, золото з Ірландії… Натомість у Голландії, наприклад, виявляють тодішні зразки британського олова. Човнами, зробленими за допомогою металевих інструментів, можна було за день перетнути Ла-Манш і перевезти до 7 тонн вантажу — моделі таких суден виготовили й випробували сучасні історики та ентузіасти.

 

Бронзовий вік залишив біля Стоунхенджа багато куполоподібних усипалень, які колись сяяли білою крейдою. Так могли ховати лише знать, отже, долина Ейвон була місцем для обраних. Із тих поховань видобуто багато історичних коштовностей. Серед них — бронзовий меч із руків’ям, густо оздобленим мініатюрними цвяшками із золота. Навіть сучасним ювелірам із мікроскопами непросто повторити цю техніку.

 

Золота у священній долині знайдено більше, ніж на всій території Великобританії!

 

Але за золотим віком настав занепад. На території, що раніше була священною та елітарною, знайдено дещо пізніші ознаки повсякденного життя: залишки жител, домашнього начиння… Ролі Стоунхенджа як паломницького центру настав кінець. До 1500 року до н. е. будівництво монументів припинилося, долина стала місцем хліборобських поселень. На той час кам’яному колу Стоунхенджа виповнилося близько 1000 років, і воно вже тоді сприймалося як загадкове творіння невідомої цивілізації.

 Розгадка Стоунхенджа

Зрештою, як і зараз. 

 

 

 

ПАЛОМНИЦТВО ТРИВАЄ

 

Екскурсію до Стоунхенджа можна здійснити з Лондона в організованій групі чи самостійно, проїхавши по шосе М3 та А303 і взявши на місці аудіогід.

 

Можна побачити:

 

• сам стародавній комплекс мегалітів, археологічні розкопки, кургани та інші об’єкти неоліту в околицях;

 

• реконструкції неолітичних хатин і сценки з життя людей 5500 років тому;

 

• інтерактивне пізнавальне шоу «Стоячи серед каменів» (своєрідна мандрівка у часі);

 

• експозицію 250 археологічних об’єктів, у тому числі коштовностей;

 

• виставку предметів, пов’язаних із дослідженням Стоунхенджа;

 

• експозиції в музеях міст Солсбері та Південного Вілтширу.

 

Детальніше про туристичні можливості та придбання квитків — на english-heritage.org.uk.

 

 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


24 Міжнародний туристичний салон «Україна» - UITM’2017

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

18-а міжнародна виставка-ярмарок «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.