Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 3 Подорож у тему Дерев’яні дива України. 12 нетлінних церков із тлінного матеріалу
Номер 3 від 01 червня 2013р.
Номер 3 від 01 червня 2013р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Міністерство закордонних страв
Terra Incognita
Троянда вітрів
Мандрівничий ряд
Озброєним оком
Спорт-тур
Життя як свято
Подорож у тему
Подорож у тему
Дерев’яні дива України. 12 нетлінних церков із тлінного матеріалуВерсія для друку
Автор: Протоієрей Андрій ВЛАСЕНКО. Фото автора.

Церковна архітектура — унікальний, але досі не оцінений внесок України у світову культуру. Особливо це стосується дерев’яних храмів, надзвичайно розмаїтих за стилями. Українці створили 14 самобутніх архітектурних шкіл! У них можна розпізнати готичні, ренесансні чи барокові впливи, але за довгі століття народна творчість їх увібрала, переосмислила й подала в цілком оригінальній манері.

Життя не вистачить, аби оглянути бодай половину цих дивовижних храмів. Тож пропонуємо рейтинг, створений після тридцятилітніх досліджень і мандрів автора по Україні. Сподіваємося цим допомогти вам у складанні ваших власних маршрутів і списків української спадщини!

 

НАЙРОМАНТИЧНІША

Миколаївська церква (1730)

Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Синява

 Дерев’яні дива України. 12 нетлінних церков із тлінного матеріалу

Як і назва села, церква надзвичайно поетична й романтична. До прибудови недоречної псевдоросійської дзвіниці (кін. ХІХ) вона являла собою в плані рівнораменний хрест. Але й нині храм варто оглядати як скульптуру, обходячи навколо.

Поблизу розташоване гарне урочище Божі Гори, де, за легендою, в ІІІ столітті готи вбили ватажка антів — Божа. Тут ростуть однолітки тих дубів, із яких збудовано храм. Грубезні колоди-фундаменти за 300 років анітрохи не підгнили.

Кожен зруб складено з відчутним нахилом стін до центру. Це пожвавлює обриси храму, а всередині створює ефект збільшення висоти.

Від ХVІІІ століття в інтер’єрі лишилися позолочені рами іконостасу, царські врата з іконописом у стилі наїв, зворушливі народні розписи на стінах і стелі. Особливо вирізняється Агнець Апокаліпсису, якого можна докладно роздивитися лише за допомогою оптики.

Стара церква увійшла в численні підручники і посібники, але, на щастя, не стала мертвим музеєм, а лишилася храмом Божим.

 

НАЙСТІЙКІША

Церква св. Юрія (кін. ХVІІ)

Чернігівська обл., м. Седнів

 

Мистецтвознавці не шкодували епітетів для найдавнішого сіверського храму, а художники — фарб на його зображення. Довгі роки Седнів служив усесоюзним пленером завдяки краєвидам і старовині.

Юріївська церква стоїть на плато урочища Коронний Замок, у центрі давньоруського городища Сновськ. Вона досконало вписана у довкілля, тож, попри сусідство з мурованим Воскресенським собором, лишається архітектурною та духовною віссю містечка.

Сорок років храм простояв без частини даху, який нібито розібрали московські кіношники. У середині 1960-х тут знімали епізоди «Вія», проте жоден кадр із Юріївською церквою не увійшов до стрічки.

Фільм набув страшенної популярності, а ось церква занепала. На початку ХХІ століття її верх похилився ледь не на 45 градусів! Як він тримався, відомо лише зодчим, котрі спорудили церкву з легкої довговічної сосни.

Небайдужі люди домоглися реставрації. І знову церква святого Юрія Переможця лине в небо і радує древню сіверську землю!

 

НАЙБІЛЬША

Троїцький собор (1775)

Дніпропетровська область, м. Новомосковськ

 

Троїцький дев’ятидільний, дев’ятибанний собор — найбільший і найвищий дерев’яний храм України. Майстер Яким Погрібняк знав свою справу. Він спочатку сплів модель церкви з лози і після затвердження її замовниками, запорозькими козаками, взявся за будівництво.

Висоту собору, 44 метри, зменшили до 38 під час ремонту в 1888 році. Хто хоче уявити початкові пропорції, нехай погляне на муровану Покровську церкву в селі Плішивець Гадяцького району на Полтавщині — вона мала за взірець саме Троїцький собор.

Узагалі для профілактики всі дерев’яні церкви варто «перебирати» раз на сто — сто п’ятдесят років (норвезькі тисячолітні ставкірхи збереглися завдяки цьому). Відтак Троїцький собор достояв до вільної України і став символом невмирущого українського духу. На жаль, самого духу для утримання і ремонту храму малувато. Настоятель бідкається і просить прочан поклопотати у Києві стосовно коштів на ремонт. Держава ніби щось уже пообіцяла…

 

НАЙМАНДРІВНІША

Покровська церква (1792)

Київський музей просто неба

Привезена із Закарпатської обл., Свалявського р-ну, с. Плоского

  Дерев’яні дива України. 12 нетлінних церков із тлінного матеріалу

Лемківська Покровська церква — невгамовна мандрівниця. Жоден інший дерев’яний (тим паче мурований) храм України не здолав таких відстаней, як вона. Достеменно відомо про дві подорожі. 1926 року церква із села Плоске перебралася до села Канора (поблизу Воловця на Закарпатті), де фантастично прекрасний ландшафт органічно прийняв цю фантастично досконалу споруду. Через півстоліття її перевезли до київського скансену, в якому вона так само чудово вписалась у пагорби біля села Пирогів. Жодної містики, але постає запитання: чи не наділив Творець цей малий храмик здатністю змінювати довкілля під себе?

Церковця збудована з дуба, тому й виглядає майже як новенька. Архаїки додає традиційна, з вишукано-розтрісканими стовпчиками, галерея навколо бабинця і нави. На жаль, під час переїздів розгубився чудовий лемківський іконостас. Нині в інтер’єрі храму можна побачити тільки шість автентичних ікон апостольського ряду. Може, решта помандрувала далі?..

 

НАЙРІДКІСНІША

Троїцька церква (1791)

Житомирська обл., Черняхівський р-н, с. Троковичі

 

Троїцька церква у Троковичах за складністю та оригінальністю не має аналогів.

До класично-тридільного храму додано чотири об’єми: два — до бабинця (двоповерхового, з хорами) і два — до вівтаря. У такий спосіб утворилася семибанна церква — дуже велика рідкість.

Вражає у храмі й старий іконостас заввишки 15 метрів із характерним для кінця ХVІІІ століття поєднанням рис бароко та класицизму. Щоправда, більшість його ікон є пізнішими, але царські врата і різьблення — однозначно первісні. А ще тут можна помилуватися автентичним вирізом між навою та бабинцем — теж справжнім раритетом.

Дякувати за унікальність належить двом фундаторам храму — священикові Яновицькому та поміщикові Квятковичу. На жаль, їхні імена лишаються невідомими. Зате сотні імен рядових мешканців села, які дбали про свою дивовижну церкву протягом останніх 200 років, записані у старих метричних книгах, дивом вцілілих у церкві. Що ж, це теж унікальний факт!

 

НАЙУКРАЇНСЬКІША

Покровська церква (1740)

Київська область, м. Фастів

  Дерев’яні дива України. 12 нетлінних церков із тлінного матеріалу

Якби з тисяч вітчизняних церков треба було вибрати найбільш національну, неупереджене журі стовідсотково зупинилося б на фастівській Покровській церкві.

Очевидно, вона цим завдячує своєму легендарному засновникові — полковнику Семенові Палію (1640–1710) — герою і авантюристу, слузі двох правителів (польського короля і російського царя), переможцю бусурман і оборонцю православ’я. Та є одна заковика. Історики архітектури наводять кілька дат будівництва Палієвої церкви — 1740, 1766 та 1779, з яких жодна не вписується в роки життя звитяжного козака. Очевидно, розсудити народний переказ і поважних науковців зможе тільки радіовуглецевий аналіз деревини храму.

Під час передостанньої реставрації церкви (1970-ті) їй були повернуті первісні обриси бань і маківок, опасання-галерея і традиційний гонт. Окрім гонту, все збереглося до нашого часу. А ось архаїчна дзвіниця, схоже, не змінювала свого образу з часів побудови.

 

НАЙПОПУЛЯРНІША

Святодухівська церква (1598)

Івано-Франківська обл., м. Рогатин

 

Нині в церкві — музей із нечастими богослужіннями та ревними наглядачами, які не жалують естетів-фотографів. І все одно світлини рогатинського храму та його іконостасу поширюються по всьому світу, вражаючи шанувальників дерев’яної архітектури до глибини душі.

Юна рогатинка і попівна Настя Лісовська (вона ж — Роксолана) не мала відношення до Святодухівської церкви, проте після виходу у світ книжок і фільмів про легендарну жінку пам’ятка набула ще більшої популярності.

Зовні храм виглядає динамічним кристалом завдяки гострому наметовому верху із сигнатуркою замість баньки та схожій за обрисами дзвіниці, прибудованій у ХVІІІ столітті. Стрімкість церкви пом’якшується довкіллям — кучерявою зеленню та затишним цвинтарем. Усередині теж панує рівновага: буяння барв іконостасу (1650) стишують його ренесансні, без барокових вихилясів, форми.

Святодухівський храм відносять до найдовершеніших витворів галицької школи народної архітектури.

 

НАЙДИВНІША

Миколаївська церква (1763)

Львівський музей просто неба

Привезена з Турківського р-ну, с. Кривка

 

Комусь Миколаївська церква нагадує пагоду, комусь — смерековий гай, комусь — космічний корабель… Це тому, що вона належить до бойківської школи народної архітектури. Ізсередини такі храми романтично затемнені, оскільки світло в них потрапляє знизу — віконця є тільки в нижньому ярусі. І неодмінна ознака школи — уступчасті верхи, «найпросунутіші» бойківські церкви мають п’ять-шість таких заломів-сходинок.

Зберегли Миколаївську церкву для нащадків два видатні діячі української культури — мистецтвознавець Михайло Драган і митрополит Андрей Шептицький. Перший переконав селян не розбирати святиню після будівництва в селі нового храму, а другий виділив кошти на її переміщення до Львова.

Церкву, пошкоджену під час Першої світової війни, восени 1930-го відновили в чарівному куточку міста Лева — Шевченковому Гаю. Згодом пам’ятка стала першим експонатом створеного у Львові 1966 року Музею народної архітектури та побуту Західної України.

 

НАЙУЛЮБЛЕНІША

Храм св. архістратига Михаїла (1528)

Київський музей просто неба

Привезена з Фастівського р-ну, Київської обл., с. Дорогинка

  Дерев’яні дива України. 12 нетлінних церков із тлінного матеріалу

Храм архістратига Михаїла — найдавніший з усіх збережених донині дерев’яних церков Центральної, Східної та Південної України. Очевидно, такі церкви поставали на нашій землі ще за святого Володимира Хрестителя чи навіть князів Аскольда та Діра. На старовинних зображеннях бачимо саме такі споруди — тридільні, з чотиригранними наметовими перекриттями й низьким опасанням.

Храм пережив чимало лихоліть. Як свідчать світлини 60-х років ХХ століття, він би загинув, якби не створення Музею народної архітектури та побуту України під Києвом. Туди його перевезли 1971 року.

Церква заслужено пишається іконостасом. Виконаний у стилі українського бароко протягом 1690–1750-х років, різьблений з липи, посріблений і позолочений, він є справжнім шедевром. Особливо вирізняються царські врата і чотири намісні образи, рівних яким не віднайти і в іконописних збірках Києва та Львова.

І все ж таки — чому саме Михайлівська церква перемогла в номінації «найулюбленіша»? Дуже просто: тут останні 23 роки служить автор цього опусу!

 

НАЙДАВНІША

Миколаївська церква — горішня (1428)

Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Середнє Водяне

 

Найдавніша вітчизняна дерев’яна церква стоїть на крайньому заході України. Але це не румунська і не угорська святиня, а українська, марамороської школи народного зодчества. Хоча європейські впливи присутні: храми в місцевості Мараморош нагадують готичні чи барокові базиліки, тільки з дерева. Найхарактерніша ознака — висока каркасна вежа над бабинцем. Часто вона завершується навісом, подібним до оборонних, і височезним струнким шпилем, який іноді оточують чотири башточки. У буремні часи храми виконували функції й сторожових веж, і останніх бастіонів. А ще неабияк «архаїзує» і «мілітаризує» образ марамороських церков покриття лемехом — масивною дерев’яною «черепицею».

Від 1428 року в Миколаївській церкві лишився весь перший ярус із масивних дубових брусів. Наву прикрашають розписи 1601 року, подібні до фресок ренесансних церков.

Серед дерев’яних споруд Європи Миколаївська церква поступається віком лише храму в Грінстеді (Великобританія, ХІ) і норвезьким ставкірхам.

  Дерев’яні дива України. 12 нетлінних церков із тлінного матеріалу

НАЙГАРМОНІЙНІША

Церква Різдва Богородиці (ХVІІІ)

Івано-Франківська обл., смт Ворохта

 

Різдвобогородична церква у Ворохті — хрещата й одноверха. Вона виростає з рідних Карпатських гір природно і невимушено, як дерево. Можливо, давні гуцульські теслі й справді пообрізали з котрогось «прадерева» зайві гілки, як Мікеланджело позбивав «зайвий» мармур зі скульптури Давида. І створили не церкву, а саму гармонію, досконалу в пропорціях і лагідну в лініях.

Звісно, нечистий не стерпів такого «неподобства», і призвів гуцулів до хибних «пам’яткоохоронних» методів. Уже понад півстоліття (або й довше!) вони часто зодягають свої дивовижні дерев’яні храми у незугарну бляшану броню, що не так захищає деревину від стихії, як прискорює її гниття. Тож сьогодні побачити гуцульську церкву в первісному вигляді, тобто вкритою вишуканою «лускою» гонту, можна дуже рідко.

Та ворохтинській красуні поталанило — її ніколи не зодягали у модне металеве вбрання. Напевно, тому що «геній і злодійство несумісні».

 

«НАЙЮНЕСКНІША»

Церква св. Юра (кін. ХV — сер. ХVІІ)

Львівська обл., м. Дрогобич

 

Видатний український архітектор, мистецтвознавець та етнограф Григорій Логвин назвав цей храм симфонією архітектури, іконопису та ще чогось невловимого. І мав рацію. Це беззаперечна вершина дерев’яної галицької архітектури. У незабутньому образі церкви злилися пластичність форм і багатющий декор, гармонія ліній і непорушність традицій… Те саме стосується збереженого іконостасу та розписів, які суцільним килимом вкривають стіни й склепіння.

У біографії церкви були і мандри (у Дрогобич храм продали із села Надієва на Франківщині), і численні будівничі експерименти (які й зробили її неповторною), і паломництво цілої армії туристів (зі Сходу та Заходу).

Ось чому до храму можна застосувати всі попередні 11 епітетів нашого рейтингу!

У 2010 році уряд України запропонував включити храм святого Юра разом із кількома іншими церквами карпатського регіону до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Чекаємо на рішення!

 

 

 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


UITT - туристична виставка «Україна - Подорожі та Туризм»

Welcome to Georgia! National Tourism Award

AITF - 18-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Healthcare Travel Expo

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.