Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 2 Україна чудес Хитромудрий ідальго Дон Бас Східноукраїнський
Номер 2 від 28 березня 2012р.
Номер 2 від 28 березня 2012р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Камо грядеши?
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Краєвиди душі
Профі-тур
Троянда вітрів
Машина часу
Мандрівничий ряд
Живий світ
Modus Vivendi
Життя як свято
Світ дитинства
Україна чудес
Хитромудрий ідальго Дон Бас СхідноукраїнськийВерсія для друку
Автор: Денис КУШНАРЬОВ. Фото Миколи ІВАЩЕНКА.

Не розпинатимусь про те, що на мальовничих берегах річки Кальміус розташувалося чарівне місто контрастів, історія якого сягає сивої давнини… Бо це маячня. Звісно, є деякі археологічні припущення і псевдонаукові підтвердження, але… Чому нам неодмінно треба боятися, що Донецьк — суворий індустріальний край, і щось там прикрашати? Ось чого справді варто остерігатися, то це забувати про плюси. А вони у Донецька є. І будуть. Тим паче, місто продовжує розвиватись. А розвиток — то збагачення. Давайте і ми з вами збагачуватися знаннями, а не стереотипами.

 

Хитромудрий ідальго Дон Бас Східноукраїнський Британський слід

Отже, у ХІХ столітті остаточно стало ясно, що українським степам час давати раду, а то як це — така величезна територія, а стоїть фактично пусткою! Аж тут з’явилися на горизонті нашого краю заповзятливі валлійці на чолі з Джоном Юзом (точніше, Х’юзом), перекупили права на будівництво металургійного заводу в князя Кочубея. Поклади вугілля й залізної руди були розвідані ще місцевими козаками, а назву «Донецький кам’яновугільний басейн» (за річкою Сіверський Донець) придумав харківський науковець Євграф Ковалевський у кінці XVIII століття. Але масштабне металургійне виробництво й через багато десятиріч було новинкою для всієї неосяжної Російської імперії.

 

У 1869 році поруч із металургійним заводом почало рости поселення Юзівка — власне, перші паростки сучасного Донецька. А далі поїхало-покотилось. У 1961 році у великого примислового центру з’явилося сучасне ім’я — Донецьк, прізвище — Місто Троянд, а в 1970-му додався ще й титул від ЮНЕСКО — «найкраще промислове місто світу». Шляхетний Дон Бас — не якийсь там безрідний вискочень!

 

Готель «Великобританія» — одна з найстаріших будівель, що лишилися у спадок від отих самих заповзятливих валлійців. Він, як і однойменна держава, багато що пережив: перебудови, реконструкції, бордельні утіхи німецьких офіцерів… Проте нині повністю відреставрований і так само зберігає уявлення про архітектуру тих часів.

 

Хитромудрий ідальго Дон Бас Східноукраїнський Усі в сад!

Із місцем для ночівлі розібралися? То вперед — до наступних пунктів огляду.

 

Охочим потішити око розмаїттям усього зеленого, квітучого та різнобарвного — пряма дорога до саду! Донецький ботанічний сад НАН України — найбільший у Європі. Його площа становить 262,2 га, на ній — близько 5500 видів рослин. У п’ятьох оранжереях створені умови тропіків та субтропіків. У теплу пору, з травня по листопад, екскурсії в ботсаду проводяться щодня, крім понеділка.

 

Людина — коваль свого щастя

Де в чому маєш-таки бути підкованим. Наприклад, треба знати, що «металевою візиткою», символом Донецька і навіть частиною герба області є пальма Мерцалова. Історія така. У 1896 році коваль Олексій Мерцалов зробив зі шматка залізничної рейки чарівну пальму, яка невдовзі здобула гран-прі на Всесвітній промисловій виставці у Парижі. Витонченість пальмового гілля поєдналася із силою та незламністю сталі. Зменшені копії були встановлені донецькими альпіністами на семи найвищих вершинах планети. Є «молодші сестри» мерцаловської пальми і в Донецьку: одна — біля краєзнавчого музею та виставкового центру «ЕкспоДонбас», інша — біля облвиконкому.

 

Свою ковальську славу місто підтримує й досі. У Донецьку є унікальний парк кованих фігур біля мерії — хай і невеличкий, проте аналогів йому за рівнем виконання піди ще пошукай. Цей парк заклали у 2001 році з ініціативи майстра декоративно-прикладного мистецтва Віктора Бурдука. За кілька років він став улюбленим місцем і городян, і туристів, яких у місті дедалі більшає. Щороку в цьому куточку Донецька відбувається міжнародний фестиваль ковальської майстерності, й найкращі роботи учасників залишаються в парку як подарунок місту. Тут уже є витончені арки, креативні ковані лави, мудровані «знаки зодіаку», алея казок, цікаві гойдалки... Навколо певних творів уже повиникали місцеві міфи, внаслідок чого виявились натертими до блиску величезна підкова (начищена ловцями удачі), веселий велосипед (облюбований тими, хто наздоганяє своє кохання) і гніздо лелек (відполіроване прихильниками сімейного затишку та демографічного розвитку).

 

Хитромудрий ідальго Дон Бас Східноукраїнський О-ле, оле-оле-оле!..

Кажуть, ніколи не набридає дивитись на полум’я, воду і як двадцять два мужики бігають за м’ячем…

Теми футболу ніяк не оминути. Саме футболу взагалі, а не окремо взятого «Шахтаря». Адже 98 років тому (о, скоро ювілей!) на Донбасі заснували єдину на всю Російську імперію регіональну футбольну лігу. Тоді, у квітні 1913 року, відбулась подія, про яку, до речі, мало хто знає, — відбувся перший чемпіонат Росії з новомодної гри, у фіналі якого Одеса перемогла Пітер.

 

Нарешті, якщо хтось іще не в курсі, тут знаходиться перший в Україні та Східній Європі стадіон, спроектований і побудований за вимогами 5-зіркової акредитації УЄФА. Тепер це перлина міста — «Донбас Арена». Відкриття відбулося в серпні 2009-го та увійшло у топ-п’ятірку головних шоу року в світі за версією медіакомпанії ВВС. Офіційно сидячих місць налічується 51 504. Офіційно витрачених на будівництво коштів — 400 мільйонів доларів.

 

Навіть якщо від слова «футбол» у вас всередині ніщо не скандує і не махає синьо-жовтим шаликом, то, повірте, стадіон варто відвідати. Всередині на вас чекають численні ресторани, кафе, фітнес-центр, нічний клуб… А зовні, поруч зі стадіоном, розкинувся чудовий парк. Усе тут спроектували на славу: і каскад фонтанів, і насадження спеціально привезених із Німеччини дерев, і сад каміння з тих, які так полюбляють японці… Одне слово, в індустріальному Донецьку з’явилася справжня оаза. З чим вітаємо всю Україну!

 

In руvo veritas

Навіть місцева гастрономія може дечим похвалитися. Тяжка праця шахтаря та металурга завжди потребувала засобу, який знімав би стрес та втому. І тут стали у нагоді британські традиції пивоваріння та пивоспоживання. У 1879 році син засновника міста Айвор Юз відкрив пивзавод. А далі була справа часу та смаку.

 

Гуляла свого часу Донецьком така легенда: після встановлення свого славнозвісного рекорду з видобутку вугілля поїхав Стаханов до Москви по винагороду. Ну, і приймає його, значить, Сталін та питає (як завжди, лукаво): «А чего, таварищ Стаханов, не хватает в вашем городе?» На що той відповів: «Да все у нас хорошо, товарищ Сталин, вот только пива бы побольше шахтерам привозить». Запалив свою люльку вождь, поміркував і сказав: «Будет вам пиво». Невідомо, чи доклав тут руку «отець народів», чи ні, але розвиток пивоваріння поволі тривав. Напередодні «Євро» для фанатів знайдеться багато колоритних сортів місцевого виробництва. Юзівська броварня приваблює багатьох: зі смаком обставлені зали, більярд, караоке, жива музика… І найголовніше — живе пиво!

 

Інша смакова принада місцевого походження — це котлета по-донбаському. Звісно, не така відома, як по-київському, але тим і цікава. Й до речі, не менш смачна. Якщо котлета по-київському має в основі куряче філе, то тут у сухарях обсмажується цілий «снаряд» зі свинини та яловичини. Існують три версії появи наїдку. За першою, котлету спеціально придумали до урочистого візиту Хрущова у кінці 1950-х. За другою, її зварганили за партійним спецзамовленням місцевої еліти у піку столичному аналогові. А за третьою, найтривіальнішою і, мабуть, найближчою до істини — на початку 1960-х заввиробництва ресторану «Донбас» узяв та й винайшов цю страву, тож назва її пов’язана із закладом, а не з шахтарським краєм. Отакі пироги… тобто котлети.

Хитромудрий ідальго Дон Бас Східноукраїнський Хто ж їх посадить? Їх же 254…

 

Історичних пам’яток у Донецьку, може, й малувато, але пам’ятників — хоч відбавляй. На сьогодні зареєстровано аж двісті п’ятдесят чотири! Ось найвідоміші.

Пам’ятник видатному донецькому оперному співакові, ба навіть командору ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» Анатолієві Солов’яненку. Біля рідного театру опери та балету «соловей» зображений у концертному костюмі Герцога з опери «Ріголетто».

 

Пам’ятник британському промисловцю Джонові Юзу, засновникові міста. Встановлений 2001 року біля Донецького національного технічного університету. Британця зобразили з бантом на шиї та в інтелігентській жилетці, крізь яку проступають атлетичні м’язи промисловця, а спирається він на молот і ковадло.

 

Прижиттєвий пам’ятник Сергію Бубці — людині, що літала з жердиною так високо, як ніхто у світі. 35-разовий чемпіон світу, нині Сергій Назарович — почесний громадянин Донецька. Пам’ятник розташований біля стадіону «Локомотив». Висота постаменту — 6 метрів 15 сантиметрів, точнісінько така, на яку стрибав Бубка.

 

 Хитромудрий ідальго Дон Бас Східноукраїнський «Слава шахтарській праці» — так називається скульптура шахтаря з вуглиною в руці, символ основної професії краю і відома «візитка» всього Донбасу. Знаходиться вона, відповідно, на Шахтарській площі.

 

Копія відомої московської Цар-Гармати вважається дарунком Москви у відповідь на подаровану «білокам’яній» копію пальми Мерцалова. Правда, після проведеного мною міні-розслідування з’ясувалося, що Гармату подарував сам собі донецький міськвиконком. Та диму без вогню не буває. Донецьке земляцтво знайшло виходи на Кремль, там дозволили зняти мірки з оригіналу Цар-Гармати, і копію відлили у Росії на заводі «Іжсталь», де директором була «своя людина» — вихідець із Донбасу. Переконати московського мера Лужкова, що він має щось комусь подарувати, допоміг його соратник Йосиф Кобзон (якщо не знали, то мали вже здогадатися — теж наш, донецький). Вуаля — подарунок Москви братньому місту! Втім, усе це аніскільки не применшує цінності пам’ятника, що став окрасою Донецька.

 

На тому бажаю хитромудрому місту подальшого процвітання, вдалого єврозмагання, а всім туристам — приємного гостювання.

 

 

ФАН-ФАН ТЮЛЬПАН

Для футбольних фанів і туристів — розклад матчів «Євро – 2012», які відбудуться на «Донбас Арені»:

· 11 червня — Франція – Англія;

· 15 червня — Україна – Франція;

· 19 червня — Україна – Англія;

· 23 червня — 1/4 фіналу;

· 27 червня — 1/2 фіналу.

 

 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


UITT - туристична виставка «Україна - Подорожі та Туризм»

Welcome to Georgia! National Tourism Award

AITF - 18-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Healthcare Travel Expo

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.