Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 2 Вояж-колекція Алоха, Оаху!
Номер 2 від 28 березня 2012р.
Номер 2 від 28 березня 2012р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Камо грядеши?
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Краєвиди душі
Профі-тур
Троянда вітрів
Машина часу
Мандрівничий ряд
Живий світ
Modus Vivendi
Життя як свято
Світ дитинства
Вояж-колекція
Алоха, Оаху!Версія для друку
Автор: Вадим РАКОЧІ. Фото автора.

Алоха, Оаху! Оаху для нас із подругою життя мав стати зупинкою, яка завершувала частину нашої навколосвітньої подорожі (Амстердам – Лос-Анджелес – Гонолулу) і водночас служила відправною точкою для двотижневого круїзу Тихим океаном — другої половини навколоземного кільця.

 

На вісімнадцятій годині майже безперервного перебування в літаку організм перестав сприймати красу і взагалі реагувати на будь-які подразники. Ми мали тільки одне щире і палке бажання — виспатись. Адже цей день став найдовшим у нашому житті. Вже 29 годин нас переслідував один і той самий вересневий день. І він триватиме ще годин п’ять. Відтак доба складатиметься із 35 годин через різницю між часовими поясами, яких ми перетнули одинадцять, покинувши рідний Київ.

 

Літак почав зниження, і скоро ми побачили великий темний острів у променях призахідного сонця. Перше слово, яке чує будь-хто на Гаваях, — «алоха!». Це і вітання, і прощання, і запитання «як справи?», і багато іншого. На острові ви його чутимете постійно. Скрізь гомонять англійською: і місцеві мешканці, і японці, яких тут живе чи не більше, ніж білошкірих американців. Скажи будь-кому з острів’ян це чарівне слово — і щира усмішка гарантована.

 

П’ятнадцять хвилин маршрутним таксі — і ми отримуємо ключі від номеру в одній із готельних веж на узбережжі. Чи то від утоми, чи то від вітру, чи то від багатогодинного зависання між небом і землею здавалося, що ліжко трохи гойдається…

 

Алоха, Оаху! Штат Алоха

Гаваї — один із кутів гігантського трикутника, іншими вершинами якого є острів Пасхи і Нова Зеландія. Усе це Полінезія, розсипана маком по тисячах кілометрів. Фактично весь схід Тихого океану обабіч екватору заселений одним народом зі схожими мовами. Вважається, що ця територія залюднювалася десь між 300 і 1300 роками нашої ери. Полінезійці закріплювались на одних островах, перетинали велетенські океанські простори і освоювали нові землі. Як на невеликих пірогах, без спорядження вони змогли перетнути Тихий океан, досі неможливо збагнути. Адже відстань, наприклад, між Гаваями та Новою Зеландією — понад 7000 кілометрів!

 

Європейці пізно відкрили для себе Гавайські острови, щоразу пропливаючи південніше або північніше. І лише легендарному англійцю Джеймсові Куку доля усміхнулася: в січні 1778 року його кораблі кинули якір біля Оаху. А лише за рік на іншому острові цього архіпелагу Кука вбили аборигени. Коли британські моряки наполягли на видачі капітанового тіла, на борт було доставлено дві корзини з людським м’ясом і відрубану голову…

 

Протягом ХІХ століття тривало активне освоєння островів європейцями: спочатку християнськими місіонерами, потім — плантаторами і цукропромисловцями. Гаваї побули королівством, республікою і зрештою приєдналися до США. 1959 року вони стали п’ятдесятим штатом країни. Нині Гаваї офіційно називаються «штат Алоха», тобто «штат гостинності».

 

Алоха, Оаху! За 2,50 навколо острова

Огляд Оаху найпростіше здійснити… рейсовим автобусом. Один маршрут прокладено західним півколом узбережжя, другий — східним. Кінцева зупинка обох — у Тортл-бей (бухті Черепах), у крайній північній точці. Там можна перейти на другий маршрут і продовжити дослідження. Купівля квитка автоматизована: кидаєш в апарат рівно 2,5 долара (водій не має права торкатися грошей!) — отримуєш квиток, яким можна скористатися ще раз в іншому автобусі протягом найближчих чотирьох годин. Цікава деталь: щоб зупинити автобус «на вимогу», не треба волати, як у вітчизняних маршрутках, досить торкнутися мотузки, прокладеної вздовж вікон, і у водія прозвучить сигнал. Більше третини керманичів — жінки, професія вважається престижною для обох статей.

 

Спостерігали цікавий феномен, з яким стикалися й на інших островах. На узбережжі сяяло сонце, лише кілька хмар уквітчували небо. Щойно ми покинули Гонолулу і повернули праворуч від узбережжя відразу за Перл-Харбором, як небо спохмурніло і почалася злива. Гавайські острови гірські, фактично вони є одними з найвищих вершин на Землі (якщо рахувати від океанського дна, їхня висота сягає 10 і більше кілометрів). Ось гори й зачіпають хмари, які постійно жене океанський вітер.

Дощ тривав точнісінько до часу появи за вікном автобуса синьої смуги океану на північному березі. І знову сонце, блакитне небо! Welcome to Turtlе Bay!

 

Тут усе не так, як на півдні. Берег майже не прикритий рифами, тож бурхливі хвилі ваблять серфінгістів усіх націй протягом цілого року і часом дають змогу проводити унікальні світові змагання. Одне з них вимагає висоти хвиль не менше 12 метрів! За останні 25 років тільки 8 разів склались умови для цієї першості. На планеті є й інші місця з високими хвилями, але на Гавайських островах додаються такі сприятливі фактори: туристична інфраструктура, температура води, високий рівень організації змагань.

На півночі мало готелів, і ще менше людей на пляжах. Але просторий зелений парк, сповнений сліпучої зелені пальм на тлі бездонної океанської блакиті, — те, що називається «маст сі», тобто що турист просто мусить побачити. Білі чаплі гордовито крокують травою, полюючи на ящірок…

 

Пляж «Хауула» знаходиться далі на схід. На ньому можна відчути справжню велич океану і таку первісність природи, ніби щойно після сотворення світу. Пляжі широкі, піщані й абсолютно безлюдні. Високі хвилі накочуються з гуркотом потяга. На відміну від бухти Черепах, пляжна інфраструктура тут відсутня, але в цьому й принадність «Хауули». Можна нескінченно гуляти майже диким безлюдним берегом, піднятися на чорну вулканічну скелю, форма якої нагадує скам’янілого від споглядання цієї краси динозавра, або купити ананас на невеличкому базарі біля шосе і з апетитом з’їсти соковитий фрукт, що виріс за кілька кілометрів звідси під ритми хвиль. Адже Гаваї — одна зі світових «житниць» ананасів і кави.

 

Умови для вирощування кави ідеальні. Щоденні хмари у другій половині дня захищають рослини від палючого сонця, унікальний за своїм складом вулканічний грунт і висока вологість повітря надають продуктові того аромату та смаку, за який його і люблять. Чи не найдорожчий світовий сорт «Кона» росте саме тут. Він такий ароматний і міцний, що в чистому вигляді майже не використовується, але суміш із додаванням «Кони» здатна створити незрівняний напій.

 

Побачили ми й суцвіття культур, завітавши до Полінезійського культурного центру. Цей етнографічний музей просто неба представляє вісім частин регіону. Можна поспостерігати за екзотичними танцями, а то й самому взяти участь у процесі. При цьому чоловіки, сприймаючи білого як конкурента, що зазіхає на їхніх жінок, вдаються до рішучих дій: починають корчити жахливі гримаси, клацають зубами, підкидають угору списи і волають, як справжнісінькі дикуни. Одне слово, поринаєш у атмосферу дикого острівного життя, геть забуваючи про всі вади і принади цивілізації. Тут би шкуру врятувати... Коло воїнів не дає тобі вислизнути, і ти сам уже, наче справжній маорі, гиркаєш на інших. Тоді всі раптом починають усміхатися — танок закінчено. Нових емоцій хоч відбавляй!

Ще одне цікаве місце узбережжя — це ранчо «Куалоа». Тут можна поїсти в ресторані, купити сувеніри (правда, на чверть дорожче, ніж у центрі Гонолулу), замовити екскурсії по острову: пішки, верхи, позашляховиком, літаком, гелікоптером, яхтою, на каное… Цікавою, особливо для дітей, є подорож до «Парку Юрського періоду», де відтворено атмосферу голлівудських стрічок, якi знімалися саме на тлі гавайських краєвидів: «Блакитні Гаваї», «Індіана Джонс», кілька частин «Парку Юрського періоду», «Планета мавп», «Перл-Харбор»... Був би лише час!

 

Алоха, Оаху! Вечірні розваги

Повернувшись у середмістя Гонолулу, варто завітати до одного з численних торгових центрів. Знайдете для себе багато цікавого. А ціни, наприклад, на яскраві гавайські сорочки будуть більш ніж прийнятні. Тут також чимало арт-галерей і доволі вишуканих сувенірних магазинів. Одна чи дві крамниці належать російськомовним гавайцям — відповідно, можна не лише дізнатися більше про вподобані речі, а й погомоніти про життя-буття.

 

Пляжі «Вайкікі», що тягнуться на кілометри уздовж центру Гонолулу, захищені рифами, тож хвилі тут не сильні, а місця на піску вистачить усім охочим. Теплі води ваблять стомлене подорожжю тіло, зелень пальм заспокоює, а прозоро-блакитне небо окриляє! Увечері, коли вода починає мерехтіти, віддзеркалюючи барви заходу сонця, на пляжі панує спокій і затишок.

 

У Гонолулу, як і в будь-якому великому місті, можна знайти розваги. По-перше, тут сотні ресторанів із незначною перевагою японської кухні. Більшість закладів увечері вабить живою музикою, а ті, що розташовані вздовж узбережжя, змусять вас примружити очі від блискучого краєвиду… В ресторані національної кухні можна скуштувати «лау» — традиційну гавайську страву: свинину загортають в ароматне листя і запікають у ямі на жару.

 

По-друге, численні дискотеки та бари пропонують музику на всі смаки — від кантрі до полінезійської, від саксофона до японського сямісена. Якщо ж гамір вам не до вподоби, то можна погуляти парком готелю «Хілтон» — одного з найпопулярніших у місті, в ньому зупинялися Кеннеді й Обама, Монро і Мадонна. У парку панує спокій, ліхтарі створюють чарівний антураж, а маленькі крамнички, що поховалися під пальмами, запрошують на шопінг хоч до десятої вечора.

 

Острівна савана

Наступного ранку ми запланували підйом на вулкан Даймонд-Хед. Таку назву йому дали у ХІХ столітті англійські моряки, які знайшли тут блискучі камінчики і вважали їх діамантами. Нині вся гора — національний парк.

 

Пейзаж кальдери разюче вирізнявся з довколишньої зелені дивним для цих місць жовтим кольором сухої трави і чагарників. Було відчуття, що потрапив на іншу планету чи принаймні на інший континент: усе нагадувало південноафриканську савану. Здавалося, он там, у високій траві, причаївся лев, а за тим скелястим виступом гуляють слони та жирафи.

 

Підйом на гору (762 метри над рівнем моря) не надто складний, і тим, хто боїться замкненого простору (є кілька темних тісних тунелів), вузьких проходів між гострими скелями чи слизьких поворотів крутих доріжок, усе ж не варто відмовлятися від задоволення. Адже краєвид, який відкриється перед вами, вартий цих зусиль! Мов на долоні лежить Гонолулу, вигнувшись уздовж узбережжя. Тільки звідси можна побачити синю далечінь, звідки накочуються довжелезні й пологі, наче зморшки на синьому шовку, океанські хвилі. Лише тут можна насолодитися панорамою круглої, мов блюдце, кальдери і спостерігати незіпсований цивілізацією, фактично первозданний пейзаж із протилежного боку від столиці.

 

Алоха, Оаху! Пляжі, парки і ще дещо

Піщані пляжі оточують весь острів Оаху. Узбережжя сягає близько 150 кілометрів завдовжки, і на ньому понад 60 пляжів на будь-який смак: від широкого велелюдного «Вайкікі» до вузького і затишного в бухті Черепах, від нешироких смуг світлого піску в затоці Ханаума, де снорклінг вважається найкращим на острові, до диких і широких пляжів півночі, де найкращий серфінг, від Сенді-біч, де влаштовують пікніки і змагання повітряних зміїв, до Макапуу, де піску мало, а темні вулканічні породи роблять навколишній пейзаж фантастичним і таємничим... Коли набридне лежати на сонці, споглядаючи океан із берега, можна зайнятися віндсерфінгом, потренувавшись у спокійній лагуні біля готелю «Хілтон», орендувати каяк або яхту для спостереження за життям острова з океану, зайнятися дайвінгом після кількох уроків у центрі підводного плавання.

 

Крім спілкування з океаном, до вашої уваги — численні поля для гольфу, які вважаються одними з найкращих у світі, або прогулянки численними парками, розташованими вздовж океану в самісінькому центрі Гонолулу. Парки не надто схожі на європейські. Переважають пальми, що робить ландшафт надзвичайно насиченим світлом: унизу багато простору, а верхівки створюють жаданий затінок. Трава тут дивовижна — «велюрова», м’яка і тепла, мов дотик живої істоти. І звісно, скрізь квіти: рожеві, білі, блакитні, бузкові, жовті, червоні… На землі, кущах і деревах… А де немає квітів, вражає яскравість і насиченість зеленого кольору листя.

 

Захід сонця, що ми спостерігали на Гаваях, належить до п’ятірки найгарніших серед побачених у десятках країн світу. Кольори змінювалися просто на очах — теплішали, яскравішали. Помаранчеве небо мінилося безліччю відтінків, створюючи неосяжний купол над головою. Океан поступово став із блакитного помаранчевим, потім рожевим і зрештою сірим та чорнильно-чорним. Цю картину хотілося споглядати без кінця, такі неймовірні природні перетворення дарувало гавайське надвечір’я.

 

Наступного дня на сніданку познайомилися з господинею готелю — справжнісінькою полінезійкою: молодиця «в тілі», завжди усміхнена, впевнена в собі й надзвичайно жіночна. Вона віталася з кожним так, ніби була з ним давно знайома, інколи нахилялась і пошепки — вже тільки для вас! — казала комплімент. І все невимушено, щиро, емоційно й незвично для європейця. Ми були просто ошелешені гармонією, яку поширювала навколо себе ця дама.

 

Але вона не була унікальною. Дивували зовнішня краса і внутрішня гармонія переважної більшості місцевих людей. Вони сповнені гідності, мають гарну статуру, монголоїдні риси можуть бути і вираженими, і ледь помітними. А ще гавайці дуже добрі й гостинні.

Ех, якби я не був одружений, то зацікавився б місцевими смаглявками… А так вони просто стали ще одним надзвичайним враженням від Гаваїв. Яке влилося в коктейль емоцій від навколосвітньої подорожі. До наступних розповідей!

 

Редакція висловлює вдячність за допомогу в ілюструванні матеріалу організації «Hawaii Tourism Authority» (США, штат Гаваї), а також фотографам Tor JOHNSON,

Ron GARNETT, Peter GARZKE.

 

 

ВОНО ТОГО ВАРТЕ

Віза. Гаваї — територія США, тож необхідна американська віза.  Її отримують при особистій подачі документів до консульства цієї держави в Києві. Візу видають відразу на 5 років, коштує вона 150 доларів.

Переліт. Прямих рейсів із Києва на Гаваї не існує, діставатися треба з двома пересадками — у Європі та США. Чистий час польоту — близько 20 годин, з урахуванням стиковок — 25–30. Вартість квитка — від 9000 гривень.

Найкомфортніше на Гаваях у період із травня по жовтень, хоча найкращий час для серфінгу — грудень. Найпрохолодніші місяці — січень та лютий (+18–22°С), опадів найбільше в листопаді-квітні (зрідка бувають тропічні циклони).

 

 

ЛАНЦЮЖОК ЗАДОВОЛЕНЬ

Що подивитися. Гавайський архіпелаг є найдовшим ланцюгом островів на Земній кулі. Островів тут понад 120, і розтягнуті вони на 2400 кілометрів. Крім Оаху, найбільші та найпопулярніші такі:

· Великий острів (Біг-Айленд, або власне Гаваї) приваблює Парком вулканів;

· Мауї відомий священною долиною Йао і спостереженням за китами;

· Кауаї чарує незрівнянним за красою Гранд-Каньйоном Тихого океану.

Що привезти. Місцеву каву; гавайські сорочки (19–59 доларів — що яскравіше, то дорожче); укулеле, або гавайську гітару; дерев’яні фігурки танцівників; розмальовані копії дощок для серфінгу.

 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


UITT - туристична виставка «Україна - Подорожі та Туризм»

Welcome to Georgia! National Tourism Award

AITF - 18-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Healthcare Travel Expo

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.