Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 2 VIP-клуб Мандри Лами
Номер 2 від 28 березня 2012р.
Номер 2 від 28 березня 2012р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Камо грядеши?
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Краєвиди душі
Профі-тур
Троянда вітрів
Машина часу
Мандрівничий ряд
Живий світ
Modus Vivendi
Життя як свято
Світ дитинства
VIP-клуб
Мандри ЛамиВерсія для друку
Автор: Ганна ЧАЛОВА

Тендітна красуня української сцени Наталія Дзеньків більш відома як Лама, засновниця однойменного гурту. З українського шоу-бізу її вирізняє оригінальний поп-рок із сумішшю етномотивів, а ще — бінді, індуїстська цятка на чолі.

У 2007 році гурт «Лама» отримав музичного «Оскара» — престижну європейську премію  «MTV Europe Music Awards» як найкращий український виконавець (Best Ukrainian Act). У глядацькому SMS-голосуванні каналу MTV колектив обійшов гурти «Esthetic Education», «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова» та Гайтану.

Життєве кредо Наталі — «Кохати і бути коханою, а решта додасться».

Мандри Лами — Як вас ліпше називати — Ламою, чи все ж таки Наталею?

— Можна так і так. Я звикла, що мене називають по-різному.

— Отже, Наталю, ваш гурт з’явився 2005 року. Правда, що ідея назви прийшла до вас уві сні під час однієї з подорожей?

— Цілий період мого життя вплинув на виникнення цієї назви і на формування мене як артистки загалом. У той час я почала захоплюватися східною філософією, мене зацікавили ведична культура, тибетська медицина, вегетаріанство... А сон був лише епізодом періоду, який передував створенню гурту «Лама». Але епізодом досить закономірним, адже наші реальні помисли знаходять відображення у сновидіннях.

— Ваше захоплення Індією відбулося після переїзду з рідного Івано-Франківська до Києва. Які подальші події призвели до таких змін у вашому світосприйнятті?

— Насамперед на мене вплинула ситуація. Після переїзду було важко прижитись у новому великому місті. Почувалася некомфортно, бо не могла підлаштувати себе під обставини та під інших людей. Відчуття дискомфорту не давало спокою, я не могла впоратися з власними думками та емоціями. Це почало переростати у хворобу. Традиційна медицина не давала відповідей на мої запитання, лікарі розводили руками і не могли зрозуміти, що ж зі мною коїться. Я випадково познайомилася з івано-франківським лікарем-хірургом, що практикує тибетську медицину і водночас займається психологією та філософією. Він як ніхто інший зрозумів мій стан. Саме ця людина навчила мене медитувати. З’ясувалося, без знань такого роду я не могла впоратися із собою на потрібному рівні. Людина має відчувати внутрішній комфорт, а якщо такі умови відсутні, треба створювати цей затишок самостійно. Тому я стала вегетаріанкою, почала цікавитися ведичною філософією. Не брала її надто глибоко в себе, винесла звідти лише те, що мені особисто необхідне для гармонії в житті.

Я пережила ті свої збурення і стала значно дужчою. Усе це і привело мене до «Лами». (У шумерській міфології Лама — дух-охоронець, покровитель і захисник у подобі крилатого лева).

— Тобто думок кинути все і повернутися додому не виникало?

— Ні. Я взагалі стала мислити зовсім інакше. У той період читала багато різної філософської літератури, але на якомусь етапі книжки стали лише підтвердженням моїх внутрішніх знань. Прийшло розуміння, що людина повинна передусім мати гармонію в собі. Для цього мені потрібна творчість, влаштоване особисте життя. Щоб випромінювати енергію, треба змінити ставлення до всього навколо. Можна, наприклад, сидіти і скиглити, як холодно надворі, а можна дивитися на це з іншого боку й отримувати задоволення. Головне — не концентруватися на негативних моментах минулого, не підживлювати їх і таким чином не притягувати нових складнощів, не поринати в це по саме нікуди. Більше позитиву!

Мандри Лами — Зараз вам у Києві затишно? Як набираєтеся сил після творчої діяльності?

— Так, затишно. Люблю проводити час у спілкуванні — це найліпший відпочинок. Із друзями або дуже близькими людьми можна поговорити на всі теми, чимось поділитися. Інколи хочеться й побути наодинці, просто подумати, проаналізувати певні моменти.

Творчість у якомусь плані — теж відпочинок. Концерти, написання пісень, записи на студії… Фізично ти, можливо, і виснажуєшся, але отримуєш душевну насолоду від розуміння, що день просто так не минув, що ти справді щось зробила і у майбутньому побачиш результат своєї праці. Це ніби посадити насіння, з якого потім виросте квіточка. Отримуєш душевну насолоду, після якої все відновлює баланс.

— Ви постійно у стані творчої піднесеності чи натхнення приходить із певними переживаннями, почуттями?

— Із творчого стану я не виходжу ніколи. А натхнення — це річ непередбачувана, я не можу його планувати чи прогнозувати. Воно приходить не тільки у моменти сильних переживань. Звісно, і тоді теж, але буває така мить, яку можна тільки відчути, пояснити це просто неможливо! Головне — спіймати її і не втратити. Якщо одразу не сяду писати, а піду займатися іншими справами — потім точно нічого не напишу (Сміється). Особливо люблю ті пограничні моменти вночі — знаєте, коли ти майже спиш, але свідомість іще працює. У цей час відчувається присутність потужної енергетики, і ймовірність написання хороших речей збільшується у кілька разів.

— А в літаках теж пишете пісні?

— І в літаках, і в потягах, і в машині. Швидко беру диктофон і записую все, що спало на думку. Дуже часто таке буває. Особливо багато писала під час останнього туру по Україні.

— В дитинстві у вас були улюблені виконавці?

— Малою я взагалі слухала суто українську музику. Напевно, через те, що мої батьки були артистами у Гуцульському ансамблі пісні й танцю. Виховувалася на музиці Володимира Івасюка, фільмах Івана Миколайчука. Вже потім з’явилися «The Beatles», «Led Zeppelin», «The Rolling Stones».

— То карпатські ритми у вашій музиці — родом із дитинства?

— Пісні — це моє життя, навколо них крутиться все. У наших піснях є різна естетика: гуцульська, балканська, сербська, східні мотиви. Тут немає нічого запрограмованого, все — випадковий вплив.

Мандри Лами — Як ви вважаєте — усе в житті не випадково чи навпаки?

— Я сприймаю кожну річ такою, якою вона має бути. Ніколи ні про що не шкодую. Хай що сталося — значить, це повинно мати місце в цьому житті. Навіть погані моменти дають мені силу і розуміння, щоб це змінити, стати сильнішою. Людина, яка не помиляється або не визнає своїх помилок, не може бути успішною.

— Припустімо, я сьогодні боляче вдарилася, відкривши лютневий сезон падінь. Це добре?

— Оце вже випадковість! (Сміється). Можна впасти і зламати щось, а можна це оминути.

Взагалі це матерія дуже тонкого рівня. Можливо, ваша травма пов’язана з кармічним шляхом предків.

— Ви цікавилися, ким були в минулому житті?

— Інколи над таким замислювалася. У мене нещодавно був цікавий сон на цю тему. Лишилося враження, що він із мого минулого. Наснилися часи давніх слов’янських племен, і що мене ось-ось мають принести в жертву. Я розумію, що не хочу вмирати, і прокидаюся. До чого це все? Потім пригадала, що колись, якщо помирав правитель, то з ним одразу ж ховали його дружину, слуг, рабів. І в мене таке враження, що у минулому житті я була дружиною якогось царя — не знаю, чи правда. (Сміється).

— Кажуть, якщо сниться хвороба або небезпека — це на добре.

А як на вас впливають подорожі не уві сні, а наяву?

— Найперша закордонна подорож справила на мене сильне враження і дуже вплинула на життя і творчість. На початку дев’яностих, у перехідному підлітковому віці, коли все сприймається трохи інакше, я побувала в Німеччині. У Берліні потрапила на концерт «Bon Jovi», де остаточно вирішила, що буду артисткою. В мене з’явилися конкретні плани. Я почала писати пісні.

Мандри Лами — Подорожі й досі надихають?

— Звісно! Хоч би куди я їхала, хоч би де відпочивала — це завжди якесь нове місце, нова енергія, нові люди. Побувала у Франції, Канаді, Польщі, Ізраїлі, Єгипті, Іспанії... Оскільки Берлін став знаковим для мого подальшого життя, хотілося б побувати там ще. Може, й відзняти кліп.

Барселона припала до душі, вона близька мені за внутрішнім станом. Сподобалися люди, енергетика, архітектура міста, ще й море поруч. Мені завжди хочеться в теплі краї, оскільки я дуже люблю море.

Дуже вразив Єрусалим — місця, де ходив Ісус Христос, Стіна плачу. Там відчувала таку потужну енергію, що інколи на очі наверталися сльози…

І в Торонто теж дуже сподобалося: ти ніби й за кордоном, але водночас — там дуже багато українців і ментальність людей чимось нагадує нашу.

— Не з’явилося бажання переїхати до якоїсь країни назовсім?

— Свого часу виникало, але я розумію, що не змогла б постійно жити далеко від батьківщини. Це як прижитися на іншій планеті. За кордоном добре відпочивати, їздити туди час від часу, але все ж потрібно повертатися до того місця, де твої друзі, твоя родина, твоя душа.

Ще хотіла б відвідати Англію, Америку.

— Виступати в Америці плануєте? Ваш останній кліп «Не підведи»  справив велике враження на західного глядача.

— Ви знаєте, ми готуємося. Конкретно не тримаємо курс на якусь певну країну, це не важливо, але хочемо потужніше вийти за межі України. Морально вже налаштувались і готові бути почутими.

— Пригадаєте якийсь курйоз із подорожей?

— Пам’ятаю, після вручення премії MTV нас затримали в аеропорті Мюнхена. Чи, скоріше, то ми затримали відправку рейсу. В мене було взуття на високій платформі, й місцеві охоронці запідозрили, що я перевожу в ньому щось незаконне. І мене роззували, дуже довго перевіряли, а літак усе чекав. Але без нас — нікуди! (Сміється).

— Чи є в Україні місця, що вас надихають?

—Люблю Кам’янець-Подільський, Чернівці, Львів. Звісно, Івано-Франківськ — я там народилася. У столиці мені найдужче подобається Андріївський узвіз.

— Знаю, що ви полюбляєте готувати.

— Дуже!

— Що готуєте найчастіше?

— У мене зараз стільки улюблених страв… Я почала мало не щодня писати рецепти, як пишу пісні. Постійно експериментую з вегетаріанською кухнею.

— Ви вже когось «підсадили» на вегетаріанство?

— Так, наш продюсер Віталик Телезин приєднався, готовий навіть стати сироїдом. Один мій друг журналіст теж став харчуватись інакше — і вигляд має тепер значно здоровіший.

— А часом не плануєте, як зараз модно серед зірок, відкрити свій ресторан?

— Я би хотіла, але зараз не маю можливості.

— Що ще у ваших мріях?

— Про ресторан подумаю згодом, натомість хотіла б створити притулок для тварин. Але не просто притулок — це має бути лікарня, де звірята отримуватимуть повноцінну допомогу.

Та головна мрія — щоб «Ламу» мали змогу почути меломани з інших країн. Чекайте від нас нового туру, нового альбому. Готуємося до виходу за старі горизонти.


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


UITT - туристична виставка «Україна - Подорожі та Туризм»

Welcome to Georgia! National Tourism Award

AITF - 18-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Healthcare Travel Expo

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.