Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 3 Вояж-колекція Спокуси цивілізації
Номер 3 від 01 червня 2011р.
Номер 3 від 01 червня 2011р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



Наш-Ваш ювілей
VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Мандруйте на здоров'я
Профі-тур
Троянда вітрів
Мандрівничий ряд
Технологія дива
Живий світ
Modus Vivendi
Озброєним оком
Життя як свято
Вояж-колекція
Спокуси цивілізаціїВерсія для друку
Автор: Іван ДУДКІН. Фото автора

Спокуси цивілізаціїПродовжуючи 5000-кілометрову подорож по США, помандруємо по «срібному» штату Невада, його перлині Лас-Вегасу, національному парку «Йосеміті» й одному з найгарніших міст Америки — Сан-Франциско. У нашій інтернаціональній групі — туристи зі США, України, Росії та Ізраїлю. Розробила маршрут і зібрала нас усіх одна з найвідоміших і найавторитетніших американських турфірм — «New Tours».

 

НЕВАДА гостям рада

Невада — один із найекзотичніших, найзагадковіших і найвідвідуваніших туристами штатів Америки. Природа тут контрастна і різноманітна. На наших очах засніжені гірські вершини змінювалися трав’янистими долинами, а ті переходили у славнозвісну піщану пустелю Мохаве. Бо Невада — ще й найпосушливіший штат країни. Крім того, перепади температури тут у багатьох викликають шок. Удень, зійшовши з автобуса на землю, ми відчували на собі силу мохавської спеки, натомість уночі вдягали светри. При багатогодинних переїздах милувалися дивними для нашого ока пейзажами з деревовидними широколистими юками, індиговими кущами і безліччю кактусів. Мені пощастило побачити кілька неймовірної краси та форми кактусових квіток. Ці рослини цвітуть украй рідко, зате дружно. Тоді колючі сади горять усіма барвами веселки. І на цей фестиваль Божої краси з усіх усюд прибувають кіно-теле-фотофахівці, щоб увічнити тріумф життя в пустелі.

Але на початку 50-х років про Неваду заговорили зовсім з іншого приводу. 1951 року в штаті відбувся перший офіційний випробувальний ядерний вибух. До закриття полігону 1992 року їх тут провели 928. Завдяки такій «кропіткій роботі» 3500 квадратних кілометрів нині виглядають як «місячний пейзаж». Найбільша вирва від вибуху, справжній кратер, називається Седан, він має глибину 100 метрів і діаметр — близько 400. До пори до часу людство не уявляло реальної небезпеки радіації, тож з огляду на оповіщення про чергові випробування виник так званий «ядерний туризм». У Лас-Вегас почали прибувати люди, яких гіди спрямовували по 95-й дорозі поближче до полігону, щоб вони на власні очі могли побачити ядерний гриб. Бідніші й лінивіші туристи фотографували феномен із вікон Вегаса, адже до полігону звідси — лише 100 кілометрів. У ті часи стала модною зачіска «під гриб». Гіди й перукарі були в захваті від навали клієнтів…

Нині полігон із кратерами і колишній супертаємний випробувальний центр Військово-Повітряних Сил США (зона 51) стали місцем екскурсій. Чудово. Шкода тільки, що зачіску «під гриб» у Лас-Вегасі мені так ніхто й не зміг зробити: інші часи, інші смаки.

 

Спокуси цивілізації ЛАС-ВЕГАС

Місто спокус

У одному з найменш комфортних місць світу, посеред пустелі Мохаве, облаштувалася світова столиця казино і шоу-бізнесу. Мешканців у місті менше мільйона, але щороку сюди приїздить близько 40 мільйонів (!) людей з усього світу. Нехай вибачає Париж, але в нього цей показник утричі нижчий.

Вегас має якусь магічну здатність притягувати прихильників гострих відчуттів. Він ніби проводить унікальний всесвітній експеримент — заробляє дуже великі гроші, активно і майстерно експлуатуючи людські пороки. Тут сплелися в тугий вузол ризик, азарт, гроші, секс, алкоголь, свобода вибору, високе мистецтво, комфорт і відсутність багатьох табу. Це місто вселенського гріха. Бо праведним воно нікому не потрібне. Сюди їдуть не по мораль, а по надію легко і швидко розбагатіти, розважитися, розслабитись і відчути себе вільним від постійного пресингу умовностей.

Гостювали ми в цьому місті майже дві доби. Крім офіційних екскурсій, я багато мандрував одинаком, переважно вночі. Спав дуже мало. Стисло і фрагментарно — про те, що побачив, відчув, дізнався і чого навчився.

Оселилися ми в одному із найбільших готелів світу — «Циркус-циркус». У ньому знаходиться наймасштабніший у США закритий тематичний парк з атракціонами, концертними залами, цирковими аренами, торговими центрами, нічними клубами… Але головна забава — велетенське казино. Йому нема кінця-краю. Вікна й годинники тут відсутні — щоб не відволікали гравців. Із тієї ж причини їжу та напої їм часто приносять на «робоче місце».

У цьому готелі на цирковій арені працює наш славетний український артист Артем Хоманько. Він — володар золотої медалі й кубка Лукаса 59-го Всесвітнього фестивалю жонглерів, має титул «Найкращий жонглер світу». Дає 14 вистав на тиждень, і в кожній з них, за контрактом, присутній український прапор. Народився і закінчив школу Артем у Кобеляках на Полтавщині. На жаль, зустрітись із земляком мені не вдалося, зате я почув про нього багато цікавого і приємного. Серед іншого — про його трюк: артист, стоячи на ходулях, утримує тоненьку трубочку на лобі, якою ритмічно відбиває волейбольний м’яч, водночас жонглюючи п’ятьма булавами. Повторити таке ніхто у світі ще не зміг.

Талантів і навіть геніїв у Лас-Вегасі вистачає. Як і гравці, вони їдуть сюди звідусіль, але вже заради можливості реалізуватися. Їхні здобутки видно скрізь: в архітектурі, мистецтві, дизайні, менеджменті, кулінарії... Особливо вражає центральна вулиця міста — Лас-Вегас-Стріп, або просто Стріп. Я був шокований насамперед фантастичною архітектурою та багатством інтер’єрів готелів-казино, ресторанів, театрів, кіноконцертних залів, музеїв і нічних клубів. Із 20 найвідоміших готелів світу 15 знаходяться на Стріпі.

Більшість цих закладів складно назвати готелями — це цілі міні-міста зі своїми вулицями, каналами, озерами, мостами, водоспадами і копіями найвідоміших у світі споруд. Готель-казино «Венеція», приміром, має понад 4000 номерів, 11 000 квадратних метрів казино, 18 ресторанів, нічний клуб, торговий центр, зменшену копію собору святого Марка, Палац дожів, венеційські канали з мостами, гондолами та гондольєрами, які на втіху гостям співають баркароли. Сфотографоване тут мною навряд чи хто відрізнить від того, що я відзняв у справжній Венеції. Тут же — музей образотворчого мистецтва «Гуггенхейм-Ермітаж» і філія музею воскових фігур мадам Тюссо. Неймовірної краси декор, меблі, килими, люстри, фонтани, сади екзотичних квітів… Фотографував я все без спалаху — світла було так багато, що в спалаху не виникало потреби.

У кожному готелі-казино — свої «перлини», «заморочки» і своє неповторне «обличчя». У «Палаці Цезаря» я милувався римськими садами, Тріумфальною аркою і був присутній на атракціоні «Римська вулиця». Стоячи на рухомому тротуарі, повертався в далеке минуле з допомогою голографічних і лазерних ефектів. Готель «Луксор» збудований у вигляді піраміди Хеопса, вхід до нього охороняє гігантський сфінкс, а всередині знаходиться копія саркофагу фараона Тутанхамона. Вночі з вершини піраміди в небо б’є сніп світла, який видно за 400 кілометрів.

Один із найвідоміших, найбагатших і найкомфортніших готельних комплексів світу — «Беладжіо». Тільки колекція картин, що прикрашають його всередині, оцінена в 1,7 мільярда доларів. Поруч розкинулося штучне озеро, на берегах якого завжди юрмиться люд. У чітко визначені години посеред водойми відбувається неймовірної краси шоу танцівних фонтанів. Казковості дійству додає віддзеркалення неонових вогнів довкілля і насамперед — красеня-готелю «Париж», звісно, з Ейфелевою вежею.

Працюючи над цією статтею, я довідався про інцидент у «Беладжіо». Напередодні Нового року до комплексу увірвався озброєний злочинець у мотоциклетному шоломі й пограбував казино на півтора мільйона доларів...

Дуже цікавим виявився променад по вулиці Фремонт. Над 800-метровою пішохідною зоною змонтований прозорий дах — не від дощу, якого тут майже не буває, а зовсім для іншого. Ізсередини конструкцію вкривають понад півтора мільйона лампочок, які за вказівками комп’ютера у певні вечірні часи створюють грандіозне світломузичне шоу. Натовп завмирає, і вся його увага зосереджується на «небі», по якому «плавають» і «бігають» картини — абстрактні чи з реальними сюжетами.

Найхарактернішою рисою всіх шоу, атракціонів, концертів, вистав та інших видовищ у Вегасі є відсутність халтури — щонайменше це суперпрофесіоналізм або й справжнє мистецтво. Плюс найновіші технічні розробки. Халтура — руйнація для великого бізнесу.

Між іншим, про лампочки: у місті Лас-Вегас витрачається електроенергії більше, ніж у всій промислово розвиненій Франції.

 

Спокуси цивілізації ЙОСЕМІТІ

Трон Бога

Дорогою до Сан-Франциско ми відвідали ще один національний парк — Йосемітський. Американці називають його «місцем, де сидів Бог, коли творив Америку». Він знаходиться в центрі Каліфорнії, в горах Сьєрра-Невада. Це один із найвідоміших природних парків світу, занесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Його відвідує близько 4 мільйонів туристів за рік. Із Сан-Франциско сюди на авто — якихось 5 годин (365 км).

Слава парку — в його ландшафтах. І щоб переконатися, нам варто було лише перетнути його кордон і здійснити не дуже тривалу екскурсію. Йосеміті — це високі засніжені хребти, рідкісної краси долина, глибокі каньйони, безліч водоспадів, річок і озер, розкішні хвойні ліси, альпійські луки, химерні гранітні скелі та куполи...

Найбільший приплив фотоентузіазму викликали в нас три речі: всесвітньо відома серед альпіністів гранітна скеля Ель-Капітан, гаї гігантських секвой і водоспади. Ель-Капітан являє собою 900-метровий моноліт із найвищим прямовисним урвищем на планеті. Що ще додати?

У долині тече красива чиста річка Мерсед. Смак її води мені дуже сподобався, але річка здалась якоюсь декоративною і недостатньо бурхливою для такого грізного, зодягненого в сніг і лід гірського масиву. А взагалі у «Йосеміті» зосереджено більше половини великих водоспадів Америки. Найвідоміший із них називається Йосемітським, він третій за висотою у світі й найвищий в Америці. Його стрічка води сягає 739 м завдовжки, тобто у 13 разів більша, ніж у Ніагари. Щоправда, під час наших відвідин потік був незначний: або в горах випало мало снігу, або він швидко розтанув.

245 секвой ростуть трьома гаями. Їх іноді називають пам’ятниками античності, адже їхній вік сягає понад 2000 років. Найстаршому, обпаленому блискавкою Грізлі-гіганту вчені нарахували 2700 років — практично одноліток Рима! Ці дерева бувають 100-метрової висоти і мають такий широкий стовбур, що в ньому можна видовбати гараж для «мерседеса». А якщо такий колос упаде на землю? До речі, я бачив дві повалені секвої. Старість і буревій зробили свою чорну справу. Всьому в цьому світі, навіть наймогутнішому і найдовговічнішому, настає кінець…

 

Спокуси цивілізаціїСАН-ФРАНЦИСКО

З вірою в добро

Це стало останнім акордом нашої мандрівки з компанією «New Tours», а особисто для мене — третім візитом до міста. Американці називають його «перлиною західного узбережжя», а наші земляки Ільф і Петров у своїй «Одноповерховій Америці» — найгарнішим містом Сполучених Штатів.

Сан-Франциско — столиця цілого покоління хіпі, колиска багатьох лауреатів Нобелівської премії та відомих у світі діячів культури. Місто розташоване на півострові, на численних пагорбах, як і Київ. Воно європейського типу, компактне і зручне для життя. Тут безліч білосніжних двоповерхових особняків і зовсім небагато хмарочосів. Місць, вартих уваги туриста, неміряно.

Незмінно увагу привертає звичайнісінький кабельний трамвай. Це щось схоже на київський фунікулер. Його зберегли таким, яким він був на початку ХХ століття, тільки гасову лампу змінили на електричну. Раніше я був упевнений, що це звичайна іграшка для туристів, але пізніше переконався — трамвай водночас є повноцінним видом транспорту, на якому можна перетнути майже все місто. Вагон, який повернув нашу групу в радісне дитинство, був напханий городянами. І як же я здивувався, за всю дорогу не почувши англійської мови! Місцеві китайці читали собі ієрогліфічні газети, а мексиканці жваво дискутували іспанською. Адже у Сан-Франциско серед 800 тисяч мешканців — лише 44% білих, решта — 31% азіатів, 14% латиноамериканців і 8% африканців.

Вийшли ми з трамваю на вершині одного з пагорбів. Далі пішли вулицею Ламбарду — найкрутішою та найзакрученішою вулицею світу, схожою на гвинтові сходи. Прогулянка проходила на тлі буяння квітів і чудової панорами міста. Цікаво, що поруч із цими «квітковими сходами» зі швидкістю пішохода серпантином спускалась безкінечна вервечка автомобілів. Місцеві стверджують, що аварій на Ламбарду вони не пам’ятають.

Міст «Золоті ворота». Він вважається однією з найгарніших і найупізнаваніших споруд світу, одним із символів Сан-Франциско та Каліфорнії. Він перекинутий через протоку, що сполучає міську бухту з водами Тихого океану. Загальна довжина мосту — 1970 метрів, а основного прольоту — 1280. Проїзна частина — на відстані 67 метрів від води. І це диво збудоване ще 1937 року! Щодоби в «Золоті ворота» в’їжджає близько 100 тисяч (!) автівок. На північ усі їдуть безкоштовно, а на південь (у місто) — платять 6 доларів збору. Та якщо в машині більше ніж троє осіб, проїзд безкоштовний.

Усі гості Сан-Франциско зазвичай їдуть оглянути і сфотографувати міст. Але над ним майже постійно стоїть густий туман — результат контрасту між прохолодою тихоокеанських вод і теплом міста. Нам теж не пощастило побачити його повністю. Але в тумані є свої чари: міст у нікуди — хіба погано?

І наостанок про недобру славу «Золотих воріт». Вони популярні серед людей, які добровільно йдуть із життя. За все існування мосту з нього стрибнули у вічність понад 1200 (!) осіб.

А ще Сан-Франциско — це місто музеїв. Крім скарбниць сучасного мистецтва, культур Азії тощо, тут багато й закладів нетрадиційної, навіть ексцентричної тематики: міжнародний музей жінок, африканської діаспори, іудейський, народних професій, карикатур, бітників, антикварний музей вібраторів, офтальмології, татуювань, НЛО, лохнеського дива і, нарешті, музей Ріплі «Хочете вірте, хочете ні». Шкода, що немає музеїв місцевих безпритульних і заробітчан з України. До речі, Сан-Франциско, найбагатше місто Америки, тримає не дуже почесну першість за кількістю безхатьків.

Місто є лідером і в іншій царині. Близько 10% його населення — гомосексуали, а близько 3% шлюбів тут — одностатеві. На екскурсії в одному з найпрестижніших університетів Америки та світу — Стенфордському, я дуже здивувався, дізнавшись, що серед офіційних спілок за інтересами у виші є й клуб сексуальних меншин зі своїм приміщенням, стягом та емблемою. І ще парадокс: частина міста, де концентруються представники секс-меншин, сусідить із районом, де найбільше храмів.

Але повернімось до Стенфордського університету. Знаходиться він у серці славетної Силіконової долини, за 60 кілометрів од Сан-Франциско. Його засновниками і спонсорами були колишній губернатор міста, сенатор і магнат Лейпанд Стенфорд із дружиною Джейн. У будівництво і створення закладу вони вклали майже всі свої капітали. Університетові нині 120 років. У ньому ведуться дослідження в найрізноманітніших сферах науки — від генетики до космосу. Тут працює близько 2000 викладачів, 16 із яких є нобелівськими лауреатами. Щороку університет приймає 6700 студентів та 8000 аспірантів, і понад половина з них — іноземці. Серед його відомих випускників — президент США Герберт Гувер, «нобелівський» письменник Джон Стейнбек, російський політичний діяч Олександр Керенський, колишній держсекретар США Кондоліза Райс…

Серед об’єктів нашої уваги у Стендфорді були: величезна обсаджена пальмами й квітами територія кампусу, парк скульптур Родена та ефектна церква, розташована в центрі університетського архітектурного ансамблю. Фасад чудового храму прикрашає кольорова мозаїка на золотому тлі. Тутешня роденівська колекція — найбільша після музею скульптора в Парижі. Неоціненні скарби мистецтва стоять собі на галявинах серед квіткових клумб, без охорони…

Спокуси цивілізації Що мене найдужче вразило в цій мандрівці? Мабуть, шляхетні й красиві вчинки багатьох людей минулого і сьогодення. Меценатство в Америці — давня й міцна традиція. У попередніх номерах ми писали про музей Поля Гетті, «Кришталевий собор», Стенфордський університет — ці й безліч інших споруд, а також гуманітарних проектів створені на доброчинні пожертви і заможних, і небагатих людей. Запрошення в мандрівку українського журналіста генеральним директором відомої американської туристичної компанії «New Tours» Лілією Гельфанд — вчинок теж із цього розряду.

 

Щира подяка організатору цікавого туру по Америці — російськомовній туристичній компанії «New Tours» (www.newtours.us), а за сприяння — посольству США в Україні.

 

НЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ БАГАТИХ

Є багато способів отримати задоволення від Лас-Вегаса відносно дешево.

Готелі. Якщо не маєте можливості платити кілька сотень, а то й тисяч доларів на добу за королівські апартаменти, то без проблем знайдете пристойну кімнату за 40 доларів (тільки не у свята). Спробуйте це зробити в Нью-Йорку чи Москві…

Харчування. Якщо не претендуєте на ексклюзивну кухню, можна ситно і смачно пообідати за 10–15 доларів. Ресторани — як футбольні поля, порції — нездоланні, асортимент «шведського столу» сягає 100 найменувань.

Музеї. Їх безліч, і вхід у них часто безкоштовний.

Розваги. Майже кожен готель-казино має власні безкоштовні шоу-програми, часто не гірші за платні в місті. І ніхто не вимагає перепусток.

Алкоголь. Його багато і він дешевий. Вегас — чи не єдине місце в Америці, де можна хильнути просто на вулиці.

Казино. Щоб виграти велику суму, потрібен первинний капітал. Якщо ж бажаєте тільки натягнути свої нерви, як тятиву лука, — в кожному казино є 1-центові автомати. На них, хоч як старайся, програти чи виграти більше 15 доларів за добу не вдасться.

А чи можна виграти мільйон? Звісно! Рекорд на «однорукому бандиті» — 26,5 мільйона доларів.

 

 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


UITT - туристична виставка «Україна - Подорожі та Туризм»

Welcome to Georgia! National Tourism Award

AITF - 18-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Healthcare Travel Expo

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.