Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 5 Спосіб життя Шлюбні пристрасті світу, або сповідь весільного гостя
Номер 5 від 01 жовтня 2010р.
Номер 5 від 01 жовтня 2010р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Дива заморські
Троянда вітрів
Спосіб життя
Від свята до свята
Модні екскурси
Весь світ театр
Спорт-тур
Спосіб життя
Шлюбні пристрасті світу, або сповідь весільного гостяВерсія для друку
Автор: Іван ДУДКІН. Фото автора

Розповiсти про всi весiльнi звичаї немає жодних шансiв. Їх не тiльки дуже багато, а вони ще й весь час змiнюються. Тож розповiм дещо з того, свiдком чого став особисто або про що дiзнався в подорожах.

 

Парад планет i наречених

Ви, мабуть, думаєте, нiби всi весiльнi турботи починаються з вибору i купiвлi обручок та сукнi? Так, та не так… У багатьох країнах Азiї та Африки шлюбнi пристрастi починаються з вiдвiдин батьками наречених не магазинiв, а мiсцевих ворожок, знахарiв або астрологiв. Тi за солiдну винагороду довго i прискiпливо, вивчають гороскопи молодих i тiльки тодi можуть дати або не дати «вiзу» в подружнє життя. Процедура дуже схожа на митарства, пов’язанi з отриманням шенгенської вiзи. Такi ж нерви, переживання, витрати, невизначенiсть, надання приватної i часто безглуздої iнформацiї. Астрологи мають вивчити понад сотню гороскопiв молодих: зодiакальний, любовний, весiльний, стихiй, здоров’я, натхнення, темпераменту, кар’єри, помсти, кулiнарiї, еротичних зон, чоловiчих ароматiв, губ, характеру… А в Iндiї ще може знадобитися й реєстрацiйний номер свiдоцтва автомобiля нареченого i деякi номери телефонiв, якими користуються молодята.

I що цiкаво: «вiзу» астрологи, як i посольства, дають не взагалi, а на конкретну дату. Бувають днi з певним розташуванням планет, якi оголошуються сприятливими для багатьох пар водночас. Тодi в мiстi можна побачити цiлi паради наречених. Так 27 листопада 2005 року в Делi зiграли 15 тисяч весiль. Схожу картину я спостерiгав i в Центральному парку Сайгона: дефiлювали сотнi весiльних пар. Спочатку подумалося, що це якийсь усев’єтнамський з’їзд наречених, виявилося — робота мiсцевих астрологiв.

Додам лише, що для пiдвищення свого авторитету сучаснi знахарi дедалi частiше базують свої вiщування не лише на кавовiй гущi, а й на сучасних комп’ютерах.

 

Нареченi з «посагом»

Ще складнiше зрозумiти нам весiльнi традицiї мешканцiв гiрських долин у Тибетi. Там вважається поганим тоном брати шлюб iз незайманою. Якщо про такий «ганебний» факт дiзнаються односельцi, на подружжя чекає вигнання. Там потенцiйнiй нареченiй рекомендується виходити на гiрськi стежки й вiддаватися подорожнiм. I таких «випадкових зв’язкiв» має бути не менше двадцяти! Якщо ж жiнка опiсля народжує дитину, повага до неї рiзко зростає i цю подiю святкують усiм селищем.

Не поспiшайте засуджувати дивний звичай. Вiн пов’язаний iз бiдою iзольованих горами, морем або болотами етнiчних груп — виродження через обмеженiсть генофонду. Тож участь у любовному процесi стороннього — шанс вижити роду.

Такi «аномальнi» традицiї iснують i на багатьох вiддалених островах Свiтового океану. Там часто старiйшини настирливо запрошують радiограмами екiпажi великих суден зайти на «вiдпочинок». Хоч як дивно, капiтани iнодi йдуть назустрiч. Мимоволi й я потрапив у таку делiкатну ситуацiю пiд час навколосвiтнього плавання на науково-дослiдному суднi «Академiк Вернадський». Ми висадились на атолi Тарава групи островiв Гiлберта i Еллiс у Тихому океанi. Нас зустрiли привiтно, органiзували концерт i частування, а напiвоголенi мiсцевi красунi, зовсiм не соромлячись, почали пропонувати нам усамiтнитися з ними. Усе селище було дуже здивоване нашим небажанням контактувати з чарiвними «шоколадками». Вони не знали, що в далекiй країнi Радянський Союз «сексу немає» i що за такi пустощi нам навiсять ярлик «порушник правил поведiнки радянської людини за кордоном», а потiм навiчно закриють вiзу.

Шлюбні пристрасті світу, або сповідь весільного гостя

Саме там ми зустрiли одного багатого немолодого англiйця. Потрапивши на забутий Богом атол вiн узяв напрокат яхту iз рожевими вiтрилами, вибрав найгарнiшу п’ятнадцятирiчну дiвчину i вирушив iз нею в мандри навколишнiми безлюдними островами. «Це жахливо i не по-джентльменському, — гнiвно виголосив я. — Ви поїдете додому, а зганьблена дiвчина лишиться тут без шансiв вийти замiж». На що англiєць висловився у стилi своєї буржуазної фiлософiї: «Пiсля стосункiв зi мною рейтинг дiвчини стрiмко зросте, вона стане найбажанiшою нареченою. Якщо бiлий i багатий її вибрав — значить, вона варта найкращого. А тих невеликих для мене грошей, що я подарував її батькам, вистачить i на посаг, i на кiлька рокiв життя родини. Дiвчина й рiдня — на сьомому небi!»

Шлюбні пристрасті світу, або сповідь весільного гостя

 

Синдром смутку

Мандруючи пiвнiччю Iндiї, у передгiр’ях Гiмалаїв я потрапив до маленького, але цiкавого i гарного мiстечка Ришикеш. Воно стоїть на березi славнозвiсного Гангу i є свiтовою столицею йоги. Бiля рiчки, поруч iз бiлою статуєю Шиви пощастило спостерiгати вишукану церемонiю прощання iз сонцем. Пiснi, танцi, купання в рiчцi, смолоскипи, пуск вiнкiв на воду... Тут же була присутня пара наречених iз рiдними i гостями. Як стемнiло, мiсто завмерло. Тiльки десь далеко грала музика. Я пiшов на звук iнструментiв, маючи на думцi ресторан або клуб. Зайшовши у великий освiтлений дiм, де грала музика, побачив у розкiшному крiслi красуню наречену i високого стрункого нареченого в компанiї друзiв. У залi було багато квiтiв i пахло ясмином. Я розгубився, здивувалися й iндуси. Першими оговталися господарi. Вони запросили мене до однiєї зали, а трохи згодом — до iншої, де на столах лежало багато смакоти. Через якийсь час я дiстав свою фотокамеру i почав знiмати. Iндуси поступово перестали придивлятися до мене i з розумiнням поставилися до моїх фотоспалахiв.

Я вiдчув величезну насолоду вiд безлiчi колоритних типажiв, розкiшних убрань, небачених музичних iнструментiв, нечуваної музики, квiткових ароматiв i гостинностi господарiв. Бентежила одна деталь: нiяк не вдавалося побачити й увiчнити усмiшку нареченої. Вона менi здавалася сумною. «Утомилася», — подумав я…

Та пiзнiше, коли менi пощастило побувати й на iнших iндiйських весiллях, я переконався, що «синдром смутку» — типове явище. I причин для цього багато, серед яких тяжка доля бiльшостi жiнок, котрi не мають у родинах анi прав, анi захисту. За статистикою, кожнi 6 годин в країнi чоловiки або їхнi родичi спалюють, забивають до смертi чи доводять до самогубства одну жiнку. За даними ООН, понад двi третини замiжнiх жiнок в Iндiї зазнають насильства. Бiльше того, тут здавна для батькiв дочки є небажаними — через необхiднiсть сплачувати велике даурi (посаг) при їхньому замiжжi. У деяких бiдних сiм’ях народжених дiвчаток одразу ж пiсля пологiв вбивають. Додайте до цього аборти за «статевою ознакою»… Як свiдчить спецiальна доповiдь ЮНIСЕФ, таким чином щороку Iндiя втрачає понад 4 мiльйони представниць «слабкої статi». Влада за останнi роки створила багато законiв на захист прав жiнок, але цi гуманнi документи важко приймаються суспiльством.

I все ж далеко не у всiх сiм’ях вiдбуваються трагедiї. Мабуть, кожна наречена сподiвається на кращу долю, особливо коли очi нареченого сяють коханням…

 

«Made in USA»

Перенесiмось на iнший континент. США, Нью-Йорк, славнозвiсний сад квiтiв бiля «Рокфеллер-центру». Сюди щодня з’їжджаються на фотографування нареченi. Це чи не єдине мiсце у свiтi, де протягом дня можна побачити молодят майже всiєї нацiональної палiтри планети. Адже у Нью-Йорку живе 190 етносiв. Особисто я брав участь у весiльнiй фотосесiї українського емiгранта Сергiя М. iз його мексиканською «половинкою».

Весiлля переважно проходить з елементами традицiй тих країн, до яких належать молодi. I все ж Америка створила свiй власний церемонiал. Основнi його складники: меркантильнiсть, естетика й iмпровiзацiя. Жодних нерозумних витрат, усе має бути красиво, романтично i незабутньо. Є два види церемонiй: цивiльний i релiгiйний. Перший малоцiкавий, другий — iнша рiч.

До храму наречена входить iз батьком, братом або дядьком. Попереду йдуть двоє дiтей — дiвчинка кидає молодiй пiд ноги пелюстки троянд, а хлопчик несе на подушечках обручки. До вiвтаря наречена йде з фрейлiною — найкращою подругою. Там їх уже чекає молодий iз шафером. Священик у своїй проповiдi завжди використовує тексти священних книг, що вiдповiдають вiросповiданню наречених.

Кiлькiсть гостей за святковим столом прямо пропорцiйна товщинi гаманця батькiв нареченої. За традицiєю, саме вони є головними органiзаторами i спонсорами бенкету. Купiвлю обручок та iншi витрати бере на себе наречений. Якщо вiн бiдний, то перснi можна взяти й напрокат термiном до двох рокiв. Обручку хлопець пiдносить дiвчинi, проявляючи вигадку i фантазiю: ховає її у вазу з фруктами, пiдкладає в торт, кидає в бокал iз шампанським, кладе всередину бутона троянди...

Термiн реєстрацiї шлюбу може сягати понад мiсяць. Якщо ж нареченим уривається терпець, вони прямують у Лас-Вегас, де двi тисячi церков готовi за кiлька хвилин обвiнчати їх у будь-який час дня i ночi.

 

Весiлля у «Червоному млинi»

Європа. Францiя, Париж. Мандруючи цим прекрасним мiстом, одного вечора я опинився бiля всесвiтньо вiдомого кабаре «Мулен Руж». Це щось середнє мiж фешенебельним нiчним клубом, рестораном, концертним залом i музеєм. Головнi «фiшки» закладу — легендарний французький канкан, який танцюють тут уже понад сто рокiв, i ореол шанувальникiв: Пабло Пiкассо, Анрi Тулуз-Лотрек, Жан Габен, Едiт Пiаф, Iв Монтан, Френк Синатра, Михайло Баришнiков... Нинi люди з усiх континентiв насолоджуються тут стравами французької кухнi, розкiшними виставами — вiд кадрилi до оперет, а також найвiдомiшим ревю планети — «Феєрiя».

З наскоку в цю iмперiю розкошi та насолоди не проникнеш. Тому в мої плани входила тiльки вечiрня фотозйомка емблеми «Мулен Руж» — славетного «Червоного млина». Робив я це завзято i грому та блискавки не передчував. Раптом до мене пiдiйшов молодик iз трояндою в петлицi й чемно почав розпитувати: хто я, звiдки, чи знаю французьку мову i що роблю в Парижi. Почувши вiдповiдь, вiн мене приголомшив. «Зараз в «Мулен-Руж» вiдбудеться весiльний бенкет. Наречений — знаний бiзнесмен-винороб, а наречена — вiдома фотомодель. У молодих несподiвано виникло бажання запросити на свято п’ятьох абсолютно стороннiх людей з вулицi. Але з умовою: тiльки один iз них повинен бути французом, решта — iноземцями». У цю дивну лотерею, крiм мене, потрапив американець iз мiста Портленд, полька, що приїхала в гостi до подруги, студент iз Сенегалу й мiсцевий художник, який повертався iз Монмартру додому.

Оригiнальну iдею молодих iз запрошенням легко «прочитати». Щось подiбне зробили американцi, запускаючи космiчний корабель на Мiсяць. Тодi на космодром були запрошенi сотнi школярiв i багато iнших людей, не причетних до космонавтики. Мета — «рознести по свiту» звiстку про епохальну подiю.

Хоча можливi й iншi варiанти.

Що найдужче вразило на елiтарнiй вечiрцi? Насамперед — iнтер’єр iз дивною комбiнацiєю старовини, модерну й сюрреалiзму. Гiгантський акварiум. Рiдкiсної краси танцiвницi, їхнi вбрання, яскравi декорацiї та чудова музика. I, певна рiч, канкан. Це не тiльки стильний еротичний танець, а й своєрiдна вистава iз сюжетними колiзiями. Хвилин десять пiд бравурну музику Оффенбаха танцiвницi чарували глядачiв провокацiйними грацiйними рухами, звабними поглядами, стрункими нiжками в чорних панчохах з ажурними червоними пiдв’язками. Справжнiй феєрверк спокус!

Що ж до весiльних забав i обрядiв, я встиг побачити небагато. Вабили погляд масивнi золотi з гравiруванням кубки, з яких молодi пили вино. Цi весiльнi атрибути, за французькою традицiєю, передаються в роду з поколiння в поколiння. Цiкаво й те, що нареченi сидiли нарiзно. Мiж ними були батьки. Традицiї, здавалося б, грайливої Францiї не дозволяють молодим на весiллi зближуватись i тим паче, цiлуватися. Наше «гiрко» там не прийняте.

Жвавiсть i смiх викликав момент, коли хтось iз шаферiв залiз пiд стiл i непомiтно для нареченого, при потураннi молодої зняв iз неї одну з пiдв’язок. Опiсля влаштували великий i емоцiйний торг за делiкатний аксесуар. Був i жартiвливий аукцiон iз весiльного вбрання нареченої. Продавали вiдрiзки стрiчки, спецiально пришитої до її сукнi.

За традицiєю, першої шлюбної ночi перед вiкнами наречених друзi проводять «котячий концерт», галасуючи i бахкаючи каструлями. Це, як правило, закiнчується новим частуванням i продовженням бенкету.

 

Пiд гуркiт барабанiв

Побував я й на африканському весiллi в столицi Гвiнеї — Конакрi. Нареченими були вченi з науково-дослiдного центру, де я працював майже чотири роки.

Бенкет проходив на березi Атлантичного океану, в затiнку вiкових мангових дерев. Спиртного на столах не було, стояла вода й рiзноманiтнi екзофрукти. Але це зовсiм не зменшило святкових емоцiй, вони просто-таки вирували! Я нiколи ранiше не вiдчував такого шквалу позитивної енергiї, такого заряду веселощiв. Гостi танцювали надзвичайно експресивно i безперервно. Нiякого Мендельсона й струнних квартетiв! Музичний супровiд — кiлькадесят барабанiв i незвичнi iнструменти, схожi на гiтари. Коли все це гримiло одночасно, здавалося, що нас чує не тiльки вся Гвiнея, а й сусiднiй Сенегал…

 

How much?

При органiзацiї весiлля нареченi та їхнi батьки часто вiдходять вiд канонiв, додаючи у сценарiй дiйства свої забаганки. «Творча концепцiя» тут дуже проста: за помпезнiстю, багатством i оригiнальнiстю не вiдстати вiд iнших, а то й перевершити всiх. Тому часто-густо сучаснi весiлля вiдбуваються не тiльки вдома, в ресторанi або на лiсовiй галявинi, а й у шахтi, пiд водою, в магазинi, у горах, на даху хмарочоса, у повiтрi, в печерi, у старовинному замку, в Антарктидi й навiть у космосi.

Нинi в моду увiйшли весiльнi тури за кордон. Торiк я випадково став свiдком шлюбної церемонiї наречених iз Волгограда (Росiя) в готелi на екзотичному островi Цейлон. Дiйство вiдбувалося в парку на березi Iндiйського океану. Скажу одразу — цiкавого було мало. На спецiальному, прикрашеному лотосом помостi «Порува» молодята сiм разiв обмiнялися листям бетелю, що означало злагоду й кохання на сiм поколiнь. Пiсля обмiну обручками нареченi їли рисову кашу на кокосовому молоцi. Потiм задля вiчного кохання їм перев’язали мiзинцi золотою ниткою i прочитали молитву ланкiйською мовою. Пiд час церемонiї мiсцевi дiвчата спiвали весiльних пiсень. А ще були шампанське i катання на слонi. За словами нареченого, цей матримонiальний вояж до Шрi-Ланки коштував йому понад 10 тисяч доларiв США.

Що ж до кошторису iнших подiбних амбiтних перегонiв, то вiн вражає бiльше.

Весiлля режисера i продюсера Гая Рiчi з легендою поп-музики i акторкою Мадонною коштувало 1,5 мiльйона доларiв.

Поп- i рок-зiрка сер Елтон Джон уклав свiй одностатевий шлюб iз канадським режисером Девiдом Фернiшем в однiй з найвiдомiших i найдавнiших споруд свiту — Вiндзорському замку Лоднона. Гостей було понад 600, серед них i екс-прем’єр-мiнiстр Великобританiї Тонi Блер. За цю велику радiсть «нареченим» довелося викласти теж пiвтора мiльйона.

Весiлля однiєї з найпопулярнiших зiркових пар Голлiвуду Тома Круза i Кетi Холмс у 2000 роцi вiдбулось у старовинному замку Одескальчi в Iталiї й «потягло» на 2 мiльйони доларiв.

Пол Маккартнi при шлюбi iз супермоделлю Хiзер Мiллз у 2002-му в iрландському замку Леслi витратив 3 мiльйони.

Шлюб енергетичного магната, банкiра й одного iз найбагатших людей свiту Андрiя Мельниченка iз колишньою «Мiс Югославiя» Олександрою Кокотович став йому в 14 мiльйонiв доларiв.

Певно, найдорожче у свiтi весiлля вiдбулося 2004 року в мiстi Лакнау, Iндiя. Одружувалися двоє синiв промислового магната Суброто Роя. Запросили понад 10 тисяч гостей. На основному бенкетному столi було 110 рiзноманiтних страв. На честь молодят дiстали ласощi майже 40 тисяч жебракiв по всiй країнi. Таке грандiозне шоу коштувало татусевi 128 мiльйонiв доларiв.

Найдешевшi ж, точнiше, зовсiм безкоштовнi весiлля вiдбуваються у племенi пунанiв на островi Калiмантан. Ритуал там дуже простий. Найстарший i наймудрiший пунан запитує в потенцiйного чоловiка: «Ти хочеш узяти за дружину цю жiнку?» — «Так». — «А вона цього хоче?» — «Так». — «То й живiть разом!» Навiть клятви вiрностi нiхто не дає.

Пунани уже давно зрозумiли, що нiякi гарнi слова, розкiшнi бенкети й численнi гостi не зроблять наречених щасливими. Щастя треба «кувати» без свiдкiв та метушнi. I щодня, а не тiльки у свята. 

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


UITT - туристична виставка «Україна - Подорожі та Туризм»

Welcome to Georgia! National Tourism Award

AITF - 18-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Healthcare Travel Expo

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.