Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 2 Україна чудес Небо для вільних
Номер 2 від 23 березня 2010р.
Номер 2 від 23 березня 2010р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Мандруйте на здоров'я
Профі-тур
Троянда вітрів
Мандрівничий ряд
Від свята до свята
Цвіт по світу
Одним поглядом
Україна чудес
Небо для вільнихВерсія для друку
Автор: Наталія МИХАЙЛОВА. Фото Світлани ПЕТРОВСЬКОЇ та з архіву Всеукраїнської про

Дiти-iнвалiди рано стають дорослими. Своєї мудростi вони набувають у стражданнi. Але в душах живе надiя на диво. Диво, яке iнколи стає реальнiстю.

Небо для вільних

I зовсiм iнше — фiзично здоровi та благополучнi люди, якi раптово, через фатальнi життєвi обставини, втрачають зiр або здатнiсть вiльно рухатися. Безмежний свiт стискається до освоєного простору кiмнатки i найрiднiших людей. Рвуться павутинки взаємин iз родичами, друзями, колегами. Вони гублять зв’язок iз суспiльством, вiдчувають свою безпораднiсть i непотрiбнiсть. Такi люди гостро потребують психологiчної реабiлiтацiї — не менше, нiж фiзичного лiкування.

Не так давно в Українi з’явився новий смiливий метод психологiчної реабiлiтацiї — туризм. Усе почалося з купки вiдчайдухiв, але до них приєднується дедалi бiльше однодумцiв. Адже саме туризм надає можливiсть людям з особливими потребами повiрити в себе, свої незреалiзованi здiбностi, вiдчути себе вiльним вiд хвороби, вiд замкнутого простору, вiд суспiльного нерозумiння.

Що можна зробити, аби повернути iнвалiдам вiдчуття повноцiнного життя? Думка про це багато рокiв не давала спокою Свiтланi й Володимиру Петровським. Iсторики за фахом, батьки трьох дiтей, у важкi дев’яностi вони втратили роботу, науковi перспективи — але не надiю i бажання працювати. Працювати задля своєї родини i потреб своїх друзiв — людей з обмеженими фiзичними можливостями.

Небо для вільних

Наприкiнцi дев’яностих Володимир, iнвалiд зору, створив доброчинний фонд «Iнтеграцiя», який займається реабiлiтацiєю iнвалiдiв та їхнiх сiмей. А 2005 року на його основi виникла громадська органiзацiя «Всеукраїнська профспiлка працездатних iнвалiдiв» (ВППI). Нинi це єдина в Українi структура, що займається органiзацiєю iнвалiдного туризму.

Почалося все з екскурсiй по Києву, якi проводила Свiтлана. Поступово вона опановувала методи екскурсiйної роботи з iнвалiдами (точнiше сказати, створювала цi методи сама). Наприклад, потрiбно врахувати погляд «вiзочника» на об’єкт, також умiти говорити чiтко, щоб люди, котрi не чують, могли читати по губах. Особливо важко з незрячими, яким доводиться не тiльки розповiдати, як виглядають будинки чи експонати, а й надавати можливiсть ознайомитися з ними на дотик. I тепер Свiтлана — єдиний в Українi екскурсовод, який вмiє працювати з усiма нозологiями iнвалiдiв. Ось чому вона стала «Почесним працiвником туризму України». А Володимир, до речi, — єдиний у нашiй державi iнвалiд, який має таке звання.

Коли з’явився певний досвiд, захотiлося розширити поле дiяльностi. I ось у 2006 роцi разом iз львiвськими партнерами (громадською органiзацiєю «Зелений хрест») провели абсолютно унiкальну акцiю — сплав по Днiстру двох груп iнвалiдiв: незрячих i «вiзочникiв».

Десять днiв для людей з обмеженими можливостями тривало свято насолоди природою, спiлкування, випробовування своїх сил. Тi, хто вперше порушив тiснi кордони звичного iснування, самостiйно вчилися ставити намети, заготовлювати дрова, варити на вогнищi кулiш. Мандрували мальовничими мiсцями Iвано-Франкiвщини й Тернопiлля. I навiть занурювались у водоспад Джурин — до речi, найвищий рiвнинний в Українi (16 м). Сплавлялися на надувних човнах. У кожному суденцi був iнструктор-волонтер, але основну роботу виконували самi iнвалiди: керували човнами, гребли i, бувало, тягли водний транспорт суходолом. Так для них починалося нове життя — сповнене щасливих сподiвань i великих планiв.

Небо для вільних

Наступного року органiзатори вирiшили перетнути кордони України. Вiдбулася перша трансконтинентальна акцiя — подорож до Польщi. Цього разу до мандрiвки запросили iнвалiдiв рiзних нозологiй, причому деякi вперше покинули свою квартиру. Досвiд колег виявився i цiкавим, i корисним — подорожани змогли вiдпочити у чудовому реабiлiтацiйному центрi та ознайомитися з культурою старовинних мiст.

I все ж для вiдпочинку немає кращого мiсця, нiж Крим, де, здається, навiть морський пiсок може лiкувати. Отож у затишному й нелюдному куточку пiвострова — на березi Азовського моря, у селi Пiсочне — 2009 року було влаштоване єдине в Українi наметове мiстечко «Берег здоров’я». Туди гостинно запрошували iнвалiдiв, їхнiх рiдних i друзiв, волонтерiв та взагалi усiх охочих. Душею табору була Ганна Грабко, керiвник кримського вiддiлення ВППI. Мрiя здiйснилася не без сприяння керiвництва Ленiнського району АР Крим. Але, як i завжди, органiзацiєю побуту та розваг займалися самi iнвалiди. Цього разу їм допомагали учнi Школи волонтерiв i студенти Керченського економiко-гуманiтарного iнституту. Все було продумано, щоб обдiленi люди почувалися затишно i на десять днiв забули про свої негаразди й недуги. З першого дня виникла проблема: як незрячi зможуть безперешкодно пересуватися табором? У Володi з’явилася проста до генiальностi iдея: посипати стежки хрумкими морськими мушлями. I вже наступного дня слiпi вiдчули себе вiльнiше. Вiдпочивали i веселилися вiд щирого серця, темними кримськими вечорами гомонiли бiля вогню, спiвали пiсень пiд гiтару i не забули вiдзначити «День Нептуна». Прощалися зi сльозами на очах, але з надiєю повернутися на гостинну кримську землю наступного року.

Хоч як романтично i весело вiдпочивати у наметових таборах, деякi люди прагнуть екстриму. Вiдчути безмежну свободу неба i довести всiм, хворим i здоровим, а насамперед — самим собi: ми це можемо! А значить, можуть усi!

П’ятеро незрячих вирiшили вiдзначити День незалежностi України стрибком iз парашутом у вiдкрите море iз 300-метровї висоти. Четверо чоловiкiв i одна жiнка поставили за мету спростувати мiф про приреченiсть i безпораднiсть людей з особливими потребами. Вони заслуговують, щоб їхнi iмена знали всi. Це киянин Володимир Петровський, волиняк Микола Мацько, кримчани Ленур Кiраджiєв i Алла Полюхович, Володимир Носков iз Харкова. Зухвала акцiя вiдбулася пiд гаслом «Небо для вiльних».

Готуючись до польоту, вони чудово усвiдомлювали, що найбiльша небезпека для них — це неможливiсть побачити водну поверхню, на яку вони мали сiсти. Чоловiки трималися стiйко, тiльки юний журналiст Володя Носков не стримував анi захвату, анi хвилювання. До речi, пiд час польоту i пiсля приводнення вiн здiйснював прямi виходи в ефiр на радiо «Ера» та «Свобода». I звичайно, пiдбадьорювала друзiв i пiдтримувала бойовий дух єдина в командi жiнка — Алла.

Найдужче хвилювалися, безумовно, рiднi смiливих парашутистiв, якi чекали на них на катерi. Свiтлана розповiдала, що найстрашнiше було пiсля приводнення, коли над морською гладiнню було видно лише голову людини. Але ця жiнка, яка виростила трьох дiтей, вмiє приховувати тривогу. Коли ж усi зiбралися на борту катера i зiгрiлися, заспiвали улюблену пiсню, яка у вiдкритому морi прозвучала урочисто, мов гiмн — гiмн надiї та свободи.

А три днi по тому учасники акцiї «Небо для вiльних» дiзналися, що потрапили у Книгу рекордiв України.

Небо для вільних

Час вiд часу всi ми скаржмося на те, як нудно i нецiкаво стало жити. Але уявiть собi людей, поле зору яких i в прямому, i в переносному сенсi звузила безжальна хвороба. Попри все, вони самi роблять своє життя цiкавим i максимально насиченим.

Пiд час осiннього табору «Берег здоров’я», що проводився в жовтнi у мiстi Старий Крим, була вперше висловлена думка: «А чи не навчитися нам кататися на лижах?» На жаль, їхати на вiдпочинок довелося власним коштом, що зменшило кiлькiсть охочих. Проте вже знайомi нам киянин Володимир Петровський i харкiв’янин Володимир Носков, а також Олена Федорова з Києва, попри всi перешкоди, вирушили до здiйснення ще однiєї мрiї на Буковину. А далi було дуже багато цiкавого: i гостиннi господарi, й садиби в селi Чорногузи, i колядки, i поїздка на санках iз гiрки, та така, що аж дух захоплює. А найголовнiше — перший у життi спуск на лижах. I чи має значення, що гiрка була невисокою та снiгу було малувато!

У планах — багато нових пригод: дайвiнг для незрячих, велотандем, стрибки з парашутом на тверду землю. Та хiба мало ще можна придумати? А нещодавно почули, що космiчний туризм — справа найближчого майбутнього. Ось i метикують, як би вийти на орбiту… 

 

ПІДТРИМАЙТЕ І ВАС ПІДТРИМАЮТЬ

Всеукраїнська профспiлка працездатних iнвалiдiв:

·        реабiлiтацiя засобами культури, мистецтва, туризму;

·        екскурсiї по Києву та Українi;

·        «зелений», мiжнародний, iнвалiдний туризм;

·        лiтнiй i зимовий вiдпочинок.

Адреса:

Київ: вул. Василькiвська, 65

Тел.: (044) 223-1329

volodimir@integratzia.org.ua

vppi@integratzia.org.ua

 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


25 Міжнародний туристичний салон «Україна» - UITM’2018

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.