Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 2 VIP-клуб Богиня танцю на острові богів
Номер 2 від 23 березня 2010р.
Номер 2 від 23 березня 2010р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



VIP-клуб
Вояж-колекція
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Мандруйте на здоров'я
Профі-тур
Троянда вітрів
Мандрівничий ряд
Від свята до свята
Цвіт по світу
Одним поглядом
VIP-клуб
Богиня танцю на острові богівВерсія для друку
Автор: Розмову вела Марися ГОРОБЕЦЬ

У горах Криту полювала Артемiда, купаючись в його озерах, Афiна повертала собi молодiсть. У тутешнiй печерi народився владика Олiмпу — Зевс. Сюди привiз вiн прекрасну царiвну Європу, яка народила йому мудрого Мiноса. Пiд цим сонцем Тезей змагався з Мiнотавром, Iкар злiтав у небо, а красуня Арiадна сплiтала палаючу нитку кохання…

Богиня танцю на острові богів

«Арiадно, сховайся вiд сонця пiд парасольку i давай, я тобi носика намащу кремом», — нiжно-турботливий голос Анастасiї Волочкової повертає мне з неба на землю, на береги острова Крит, до готелю «Elounda Peninsula», де ось уже тиждень ми нiжимося на сонечку однiєю компанiєю... Поки доця Арiша з нянечкою весело бовтаються у теплiй водичцi, Настя загадково усмiхається в морську далечiнь, i я вирiшую — саме час виконати свiй журналiстський обов’язок.

— Анастасiє, ну i як себе почуває богиня танцю на островi богiв?

— Здається, це любов з першого погляду! Правда, роман iз Грецiєю в мене вже давненько. Пригадую, як приїздила танцювати до Афiн у складi Марiїнського театру. В товариствi молодих людей пiсля виступу вирiшили пiднятися на Акрополь. Не пам’ятаю, скiльки часу зайняло наше сходження, проте спустилися ми аж уранцi, о годинi шостiй. Заспанi ранковi Афiни при сходi сонця — видовище дивне!

Богиня танцю на острові богів

Знайомство моє з острiвною Грецiєю вiдбулося нещодавно, пiд час вiдпочинку на яхтi. Правда, тодi на берег я так i не зiйшла — поки друзi насолоджувалися красотами Родосу, я в сорокаградусну спеку розтягувалась на палубi в балонiєвих штанях, в’язаних панчохах i светрi. Мiсцевi, мабуть, про мене й досi згадують, як про людину з Пiвнiчного полюса!

— Я теж, чесно кажучи, була заiнтригована. Плаваю собi в морi, коли бачу, хтось на однiй з вiлл готелю старанно виконує батман. Серед росiйськомовних гостей одразу ж пiшли чутки про Волочкову…

— Справдi, мiй робочий костюм з боку виглядає доволi екстравагантно. Проте навiть на вiдпочинку я постiйно мушу займатися хоч пiвтори-двi години щодня. Тим паче, для цього тут є всi умови: морське повiтря, казковий краєвид, а головне — особистий простiр, якого менi так не вистачає. Зазвичай, я не претензiйна до умов у готелi, важливiшi умови технiчнi: сценiчне, свiтлове, звукове обладнання, балетне покриття. Але тут усе по-королiвському: сауна, приватний басейн, двi розкiшнi вiлли — для мене i для нянi з донечкою Арiшею.

— Бачу, Арiадна в тебе завзята мандрiвниця?

— Це мама в неї завзята — завжди беру її iз собою, коли є можливiсть. Разом уже вiдпочивали в Емiратах, на Сейшелах, нещодавно повернулися з озера Iссик-Куль у Киргизiї. Там менi вдалося реабiлiтувати своє здоров’я пiсля насиченого гастрольного графiку. А тут, на Критi, вiдчуваю, реабiлiтується моя душа…

— I що найбiльше твоя душа тут устигла вподобати?

— Здається, вона надовго лишилася в «Six Senses Spa». Я ось щойно з масажу — моєї улюбленої процедури i вдома, i на вiдпочинку. Не бачу сенсу возити iз собою масажиста — менi завжди цiкаво довiритися новим рукам, спробувати рiзноманiтнi технiки.

Взагалi, особисто менi салоннi процедури не приносять особливої користi, я не люблю нiяких втручань. Iнша справа — лазня з пахучим вiничком i скрабом iз меду та солi. Переконана, що ми власноруч повиннi пiдтримувати своє здоров’я, а не завдяки лiкарям i косметологам.

— Якщо не помиляюсь, у тебе ж є сауна на вiллi: попарились — i в море!

— Я так щодня в «Elounda Peninsula» й роблю. Для мене важливий не тiльки психологiчний вiдпочинок, а й вiдновлення фiзичних сил. Iдеально пiдходить плавання. Люблю море без риб, без медуз i без хвиль!

— Тодi тобi на Мертве море — там, окрiм цiлющої багнюки, нiчого такого немає.

Богиня танцю на острові богів

— А ще там неможливо втопитись… Я вiдпочивала на Мертвому морi позаминулого року, пiсля гастрольного турне по Iзраїлю. На Святiй Землi встигла i грязями намаститися, i в Стiнi Плачу бажання залишити. Єдине, що не сподобалося — скрiзь комерцiя! А коли святиня перетворюється на гешефт, вона пропадає. До мене бiля ворiт Храму Гроба Господнього пiдiйшов ключник i сказав: «Volochkova, I know who you are», — i пропустив. Це був прояв поваги до мене. Але iншi стояли в довжелезнiй черзi, й це було неправильно, адже всi ми рiвнi перед Богом, як зiрки на небi…

— Та все ж не щодня можна зустрiти Анастасiю Волочкову. Тим паче, ось так, у купальнику… На вiдпочинку шанувальники тебе дiстають? От сьогоднi — скiльки разiв пiдходили?

— Багато. Пiдходять люди — одному фото, iншому автограф... Проте я нiколи не повiрю жоднiй публiчнiй особi, що увага шанувальникiв її може дратувати. Я сприймаю це як частину свого життя, адже сама обрала такий шлях. Це природно — якщо б поруч зi мною вiдпочивали, наприклад, Джулiя Робертс, Анджелiна Джолi чи Демi Мур, я б у них теж узяла автограф. Це факт спiлкування, обмiн енергiєю.

У вiдомостi немає нiчого поганого, якщо вона заслужена. Якщо ж це просто «розкручене» iм’я… Коли людина швидко сходить на гору — тодi вона так само швидко скочується з неї, не встигаючи навiть залишити слiду на цiй горi.

Мiж iншим, хочу взяти машину i покататися критськими горами або на вiтрильнику по морю. Приєднаєшся?

— Залюбки! На Критi стiльки всього... Кожне мiстечко — частинка iсторiї, вуличнi крамнички — майже музеї. Мiж iншим, а що ти привозиш зазвичай iз вiдпочинку?

Богиня танцю на острові богів

— Враження. Їх не можна купити за грошi. Вони або є або їх немає. Коли привозиш враження, тобi не потрiбнi докази, що це було. Потрiбно просто жити i радiти. Радiти кожнiй митi. Якщо є така можливiсть, я намагаюся нiчого не купувати, нiчого не привозити, не ходити на шопiнг.

Для мене шопiнг — це стрес, а не терапiя. Я не придiляю уваги привезеним речам, сувенiрам. По-справжньому цiную тi речi, якi менi подарували. Ось, наприклад, я обожню квiти i не можу залишити жодного букету пiсля концерту. З Iзраїлю привезла двадцять п’ять букетiв i половину вiднесла одразу ж до храму. Навiть сюди, на Крит, я приїхала з букетом червоних троянд, якi менi подарував Iгор перед вiдльотом. А щоб вони довше квiтли, додаю текiлу…

— А що ти сама «вживаєш» для того щоб ось так квiтнути?

— Бiльше води, нiж текiли... (Усмiхається). Вже вiсiм рокiв не вживаю м’яса, вiдучила себе вiд солодкого. Серед улюблених страв — шпинат iз тертим сиром пармезан, овочевий гриль, риба на парi, морепродукти. Арiша, мiж iншим, мене в усьому копiює. Iз семи мiсяцiв до трьох рокiв я няням заборонила давати їй будь-що солодке i борошняне, а потiм Iгор сказав, що, коли забороняти, дитинi ще дужче хотiтиметься. I я почала їй дозволяти їсти все. Хлiб упродовж двох тижнiв вона уминала, як ненажера, а зараз її до нього навiть не тягне. Натомiсть за вечерею набирає собi й менi овочi, смачнющi грецькi оливки. У харчуваннi не можна ставати екстремалом, має бути система…

— А у дiях ти екстремалка? Скажiмо, якщо тобi завтра запропонують полетiти на Мiсяць?

— Боже збав! Страшенно боюсь звичайних лiтакiв, не кажучи вже про космiчнi кораблi. Завжди лiтаю з молитовником у руках. Я навряд чи коли-небудь потраплю до Африки, Австралiї, Бразилiї, Латинської Америки, не кажучи вже про Мiсяць. Боюся далеких вiдстаней, натомiсть обожнюю подорожувати Росiєю i танцювати в її мiстах. Є рiзниця мiж захiдним глядачем i росiйським. На Заходi мистецтво людям подобається, в Росiї його люблять. А своїй командi я кажу так: «Мої ноги — це вашi грошi». Я нiзащо не стрибну з парашута, не сяду на скутер…

— А в проектi «Льодовиковий перiод» перед ковзанами Волочкова не встояла?

— Спокусилась… Я перша балерина на землi, яка стала на ковзани. Фiгурне катання, лижi, верхова їзда — це заборонено для балету, бо небезпечне для нiг. Попри все, я вiдкаталась на ковзанах, час вiд часу катаюся верхи. Вже можу їхати риссю та галопом. Коли скачу полем, завжди думаю, що мчу назустрiч своїй долi, до найкращої людини у своєму життi. Я впевнена, такий чоловiк є.

— Якщо ми вже «прискакали» думками до чоловiкiв, розповiдай, що в них тебе найдужче приваблює…

— Я люблю iнтелектуальних чоловiкiв. Їх узагалi три категорiї: з якими є про що поговорити, з якими говорити нема про що i з якими є про що помовчати. Остання — найсвятiша категорiя. I не важливо, якою мовою вiн розмовляє чи мовчить.

Дотримуюсь одного життєвого правила: коли зустрiчаю чоловiка, я нiколи не гадаю, скiльки нашi стосунки можуть тривати. Буває, роками... А потiм ця людина, яка має купу можливостей, грошей i зв’язкiв, починає все це спрямовувати проти тебе.

З моїм колишнiм чоловiком Iгорем ми прийняли рiшення не жити разом, але зберегли теплi стосунки. Нам не судилося бути поруч, але нас єднає духовний зв’язок i, звичайно, дитина. Цей чоловiк жив моїм життям, кожним кроком, кожною хвилиною... Все, що було важливим для мене, було важливим i для нього... Розгадати таємницю трагедiї, яка сталася з нами, менi важко й досi. Правда, коли тут, на Критi, я купаюся в морi, менi все здається зрозумiлим. Щасливий не той, хто думає, що вiн прямує до щастя, а хто почувається щасливим…

— А як ти зараз почуваєшся?

— Я дуже щаслива людина. Маю можливiсть мандрувати, зустрiчати рiзних людей, i кожна така зустрiч доводить менi, що я не смiю нiчого просити в Бога. У мене для щастя все є. Головне — зреалiзувати тi можливостi, якi менi дано. Крiм балету, я записала кiлька пiсень з Арiшею. Зараз закiнчую школу економiки, пишу дипломну. Тема роботи — створення мережi шкiл творчого виховання на базi дiлового партнерства. Моя перша школа вiдкривається в Бесланi. Може, колись i до вас доберусь…

— Мiж iншим, ось уже понад рiк ми милуємося тобою на бiгбордах iз рекламою ювелiрної компанiї «Zarina». А як часто вдається вiдвiдувати нашу столицю «наживо»?

— Зовсiм скоро знову буду в Києвi, у нас в Українi — адже ж усi мої бабусi та дiдусi звiдти! (Усмiхається). Насправдi обожнюю ваше мiсто, особливо Володимирський собор, Києво-Печерську лавру, Нацiональну Оперу. Пам’ятаю, як уперше приїхала до Києва 1986 року й отримала золоту медаль на мiжнародному конкурсi Сержа Лифаря. Сьогоднi я — «обличчя» українського ювелiрного бренду «Zarina», чим щиро пишаюся. Враховуючи те, що в Українi — найгарнiшi жiнки у свiтi!

 — Оцей масивний перстень, що мiниться на сонечку — вiд «Zarina»? Не боїшся загубити, пiрнаючи?

— Якщо випадково загублю, то на Крит повернуся з гарантiєю двiстi вiдсоткiв!

Справдi, то подарунок вiд «Zarina». Кiльце унiкальне, ось дивися — поєднання змiї та бджiлки. Друзi кажуть, що це про мене.

— Ну, те що ти бджiлка, то це точно. Але й вона час вiд часу має вiдпочивати, аби потiм знову збирати нектар!

— Пiсля цього вiдпочинку я вам такого меду нанесу!.. 


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


25 Міжнародний туристичний салон «Україна» - UITM’2018

Welcome to Georgia! National Tourism Award

16-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Медицинский туризм

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.