В Українi є кiлька мiсць явлень Дiви Марiї, про якi знають дорослi й малi, — це такi як Зарваниця чи Почаїв. Багато хто чув про португальське мiсто Фатиму, хорватське Меджугор’є i славнозвiсний французький Люрд. Паломники-українцi вирушають туди з надiєю у серцях, i кожен прохає про своє — зцiлення недуги, щасливе подружнє життя, народження дитини... На жаль, далеко не кожен українець знає про Заглину — присiлок села Монастирок на Львiвщинi, де у XVII столiттi людям явилась Матiр Христа. Минуло вже понад триста рокiв, а свята аура й неземна енергетика тут добре вiдчуваються i сьогоднi.

Поїхати в Заглину менi, як i всiм парафiянам львiвського храму святого Лазаря, запропонував отець Степан Палько. Тодi у нашому паломницькому маршрутi Львiвщиною планувалися ще Жовква i Крехiвський монастир. Багато вражень, нелегка дорога, дощова погода посiяли в серцях паломникiв сум’яття: а, може, вже й не поїдемо у Заглину? До наступного разу? Отець був непохитним у своєму рiшеннi вiдвiдати це святе мiсце, про яке, на наш сором, бiльшiсть ранiше не чули. I вiн мав рацiю!

О, диво! На пiд’їздi до Заглини свинцеве небо раптом прояснiло, рясний дощ ущух, з неба усмiхнулося сонечко, наче благословляючи нас на шляху. Святiсть заглинської землi вiдчулася з першого кроку. Мiсце явлення Дiви Марiї знаходиться в лiсi (напрямок на мiсто Рава-Руська), де б’є цiлюще джерело. Його вода славиться незвичайними фiзичними властивостями: температура у всi сезони стабiльна — +2 за Цельсiєм.

У XVII столiттi свiдками явлення Марiї стали двоє людей — маленька селянка Маруся та монах-самiтник. Вiдтодi тут траплялися численнi випадки зцiлень: у заглинському джерелi оздоровлюються навiть тi, вiд кого вже вiдмовилися лiкарi. Наприклад, у 1968 роцi на ноги пiднявся iнвалiд дитинства, який досi пересувається без сторонньої допомоги. У 90-х вiд лейкемiї видужала дiвчинка. Дружина священика у 1998-му за день вилiкувала печiнку. 2005 року мешканка села Яцкiв отримала зцiлення пальцiв, якi вже збиралась ампутувати. Усi цi та iншi випадки — дива Пречистої. Вони продовжують вiдбуватися.

Очищується в Заглинi не лише тiло, а й душа. Шукати спокою сюди прибувають високопосадовцi та народнi депутати. Шкода, що лише деякi. Тиша та божественна енергетика Заглини — найкращий порадник у круговертi бурхливого полiтичного життя.

Заглина скоро прийматиме численних паломникiв: тут планується спорудження монастиря. А поки що на мiсцi явлення встановлено статую Дiви, яка пильним i спокiйним поглядом вдивляється в очi кожного прибулого, наче заспокоюючи i закликаючи до покаяння.

У руках Матерi Божої — пояс. Саме свято Положення пояса Святої Дiви Марiї — мiсцевий храмовий празник. Iсторiя його сягає ще Х столiття. Тодi дружина iмператора Льва Фiлософа важко нездужала. З вiщого сну дiзналася, що коли обв’яжеться поясом Пречистої — зцiлиться. Попри бiльш нiж поважний вiк (10 столiть), пояс був неушкодженим. I справдi, як тiльки iмператриця пов’язала його — одужала. Це сталося 13 вересня. Вiдтодi Церква встановила свято Положення пояса Марiї. До речi, «13» — це число, коли Христова Матiр найчастiше являється людям. Тому не можна приписувати йому негативного магiчного значення.

Окрiм великих святкувань 13 вересня, у Заглинi вiдбуваються прощi впродовж року — наприклад, у травнi. А паломники можуть прибути сюди i в будь-який iнший час. У 2006 роцi бiля пiднiжжя статуї вмонтовано капсулу з голгофською землею, привезеною прочанином iз Єрусалима. На мiсцi джерела споруджено капличку та басейн-купiль, посерединi якого — Хрест. Його треба тричi обiйти у святiй джерельнiй водi з вiрою в серцi. I будьте певнi, диво трапиться!

Деякi прочани, шукаючи зцiлення вiд найважчих недуг, зустрiчають у Заглинi 12 свiтанкiв. Вiдомо — якщо походити по купелi навколо Хреста щодня на вранiшнiй зорi, iз благословення Пречистої може статися велике диво. Таке вже траплялося не раз!

Ми провели в Заглинi кiлька годин: їхати зовсiм не хотiлося. Прочани знов i знов заходили у цiлюще джерело, дехто набирав воду у пластиковi пляшки додому. I в шелестi травички, в кожнiй крапельцi води, у найменшому мiлiметрi заглинської землi вiдчувалася її святiсть. Це вiдчуття ми повезли iз собою — воно залишиться назавжди. А молитва, промовлена у Заглинi, здавалася розмовою вiч-на-вiч iз Дiвою Марiєю. Вона так близько! Прийдiмо до Неї всi...