Iз паном Младеном ми вкотре вже зустрiлися в рядах мiжнародної туристичної виставки UITT у Києвi. Хорватська експозицiя була серед провiдних. А значить, наш ринок усе ще цiкавить цю країну i пана Фалконi.

— Младене, з яким настроєм ви приїхали на виставку?

— Усе нормально, на диво! Для мене київська весняна виставка стала справжнiм сюрпризом на тлi економiчної кризи. В експоцентрi багатолюдно, усi налаштованi пiднесено, з надiєю очiкують сезону. Професiонали прагнуть згуртуватися, пiти назустрiч у цiнах, посприяти в рекламi. Вони сповненi бажання i в цьому складному роцi зробити все можливе для успiху. I успiх буде!

— Невже виставка МIТТ у багатiй Москвi виглядала менш життєствердно?

— Контраст дуже помiтний. Зовсiм iнша атмосфера. Людей було удвiчi менше, нiж торiк. Вiдчувалося забагато песимiзму. Враховуючи значне зменшення турпотокiв узимку, всi очiкують подiбного влiтку.

Не знаю, чим пояснити таку рiзницю. Здавалося б, в Українi ситуацiя складнiша — тут немає газу, який уже став притчею во язицех. Може, Москва просто звикла до хорошого життя?

— Що скажете про майбутнiй турсезон? Так би мовити, погляд iз хорватського боку.

— Є пiдстави сподiватися, що потiк туристiв не змiлiє. I це дуже добре, тодi як на деяких європейських напрямках передбачається його зменшення майже удвiчi. Я спiлкувався з українськими туроператорами, i вони запевняють, що планують приблизно стiльки ж чартерних програм, як i торiк. У деяких фiрм є проблеми — звичайно, але я вiрю, що бiльшiсть упорається. Пiсля цiєї виставки я знову оптимiст!

— На яких туристiв зараз орiєнтується ваша країна?

— Жодних навмисних переорiєнтацiй — ми любимо i чекаємо всiх. Як i ранiше, нас найчастiше вiдвiдують iталiйцi, австрiйцi, нiмцi, поляки, угорцi. Останнiм часом дуже тiшать скандинави. Сезон 2008 року був вдалий — 7 вiдсоткiв зростання за кiлькiстю туристiв. На жаль, українських гостей на 3 вiдсотки поменшало — пiдозрюю, через труднощi з отриманням вiз, акредитацiєю турфiрм при посольствi. Хорватiя прагне у Європу i часом хоче бути «європейськiшою» за неї… Але зараз ситуацiя може змiнитися докорiнно — йдеться про вiдмiну Хорватiєю вiзового режиму для українцiв на лiтнiй перiод!

Вiдбудуться й iншi змiни. Зросте частка автобусних турiв, насамперед iз Захiдної України. Авiачартерних програм iз Києва, гадаю, буде стiльки ж, як минулого лiта. Напевно, побiльшає повiтряних рейсiв на Пулу. Це пiвострiв Iстрiя, де традицiйно вiдпочиває понад половина туристiв з України. Там трохи дешевше, нiж у Далмацiї. Вiдповiдно, дорогий Дубровник частково втратить увагу туристiв. Перспективу бачу в районi Задара i Шибеника — у прекрасному i ще мало освоєному українцями узбережжi Пiвнiчної Далмацiї.

— А переорiєнтацiя на iншi види розмiщення, вiдпочинку може вiдбутися?

— Сподiваюсь, українськi гостi вiдкриють для себе те, що вони ранiше залишали здебiльшого поза увагою — приватнi вiлли й апартаменти. Це дешевше за готелi, дає бiльше спокою i свободи.

Багато хто вже чув, як гарно мандрувати яхтою вздовж хорватського узбережжя та по островах. I всi кажуть: яхта — це дорого. Але з’явилася пропозицiя, що дає майже те саме задоволення за зовсiм iншою цiною, — адрiатичнi круїзи на великих вiтрильниках по 10–12 кают. 300–350 євро за сiм днiв, повний пансiон. А скiльки можливостей! Вiд зупинки на островах з унiкальною природою до риболовлi та дайвiнгу.

Рiєка, Пула, Сплiт i Дубровник — чотири порти, звiдки можна вирушити в круїзи по Середземному морю на теплоходах: i в бiк Туреччини, i в бiк Iспанiї чи Тунiсу. Торiк це було дуже популярно.

— Якi туристичнi регiони зараз просуває ваше представництво в Українi?

— Хочемо зацiкавити хорватськими островами. Звичайно, про всi не розкажеш, їх понад 1100, тому ми «прицiльно» почали представляти Хвар, Корчулу i Млет. Вважаємо, нашi острови в СНД не «розкрученi», а вони заслуговують на увагу.

Прагнемо просунути на ринку Пiвнiчну Далмацiю, яка сполучає рiзнi за природою регiони — пiвденне та пiвнiчне узбережжя Хорватiї.

— Чи змiняться цього сезону цiни на вiдпочинок?

— Можливо, вони знизяться, але трiшки. Курс на значне здешевлення — небезпечна рiч. З одного боку, конкуренцiя пiдштовхує до цього. Але зменшити цiну просто, а збiльшити її потiм дуже складно — я знаю це як колишнiй директор готелю. До того ж у багатьох випадках це не вдасться зробити без зниження якостi сервiсу.

Тож Хорватiя не збирається скидати цiну, як це зробили iншi країни. Та вона й не має в тому великої потреби, адже попит на неї є. Кiлькiсть туристiв, якi, раз вiдвiдавши нашу країну, потiм повертаються до неї, сягає 70 вiдсоткiв!

— Чим ви поясните таку кiлькiсть «поверненцiв»?

— Головне багатство Хорватiї — її благодатний клiмат i чарiвна, дивовижно рiзноманiтна природа. Такою не може похвалитися навiть сусiдня Iталiя. Де ще є стiльки островiв i острiвцiв, мальовничих бухт? Де таке чисте (i не лише на вигляд) море? Де такi екологiчнi продукти? Де так ретельно бережуть природу вiд забруднень? Де так багато м’якого сонця? Додайте до цього чудово збережене iсторичне середовище i неповторний колорит. У цю країну неможливо не закохатися!

— Зараз у модi подiєвий туризм. Якi особливо яскравi дiйства очiкуються у Хорватiї влiтку?

— Ледь не всi основнi курорти мають власний фестиваль або чемпiонат з якогось виду спорту. У давньоримському амфiтеатрi Пули регулярно вiдбуваються концерти. Серед найпопулярнiших у Європi — мистецький фестиваль «Лiтнi iгри» в Дубровнику. Вiн триває пiвтора мiсяцi — з 10 липня по 25 серпня. Феєрверк вражень! Усе — просто неба, на тлi фортецi й моря! З’їжджаються i хорвати, й туристи з усього Євросоюзу.

— Цiкаво, а де вiдпочивають самi мешканцi туристичної країни Хорватiї?

— Улiтку — на власному узбережжi або, частiше, нiде, бо в теплу пору в нас треба працювати, приймати туристiв. Хорвати вiдпочивають узимку в екзотичних країнах i дуже люблять гiрськолижнi курорти Австрiї, Iталiї, Францiї, Словенiї.

— Ви особисто маєте в Хорватiї улюблений курорт?

— Аякже. Острiв Корчула. По-перше, у мене там стоїть яхта, на якiй виходжу в море. По-друге, острiв казковий! Якi там морепродукти! Темно-зелену маслинову олiю, найпопулярнiшу в Хорватiї, виробляють саме там. Як i чудове бiле вино «Грк». Смарагдовi лiси, золотi пляжi, стародавнє мiсто Корчула — все це зараз пригадую, мов чарiвний сон. А ще на островi найвища в усiй країнi щiльнiсть пам’яток iсторiї. Там народився Марко Поло!

— Може, i в Києвi ви вподобали якийсь куточок?

— Їх багато. Люблю i краєвиди Днiпра, i нiчнi клуби. Мiсто дуже приємне, воно грiє душу. Вважаю, тут оптимальна кiлькiсть населення, аби не перевантажувати людину i водночас надавати їй усi вигоди цивiлiзацiї.

До речi, в Києвi забагато говорять про кризу. Вважаю, все не так погано. Принаймнi, бензин тут значно дешевший, нiж у Хорватiї. А якщо й виникають труднощi, то власна нацiональна незалежнiсть варта того, щоб за неї поборотися, — повiрте менi як хорвату.

Ну, а цiєї весни Київ вселив у мене оптимiзм. Нехай те саме зробить для українцiв Хорватiя!