Міжнародний туризм. Журнал про мандрівки та відпочинок детальний пошук

На головнуНаписати листа

Редакція Новини Архів Передплата Реклама Фотобанк
Міжнародний туризм Номер 5 Україна чудес Свідки
Номер 5 від 10 жовтня 2005р.
Номер 5 від 10 жовтня 2005р.
Welcome to Ukraine
В наступному номері

В номері 5'2018

ЧАРИ ДОМІНІКАНИ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ
Зроблено у Швейцарії

МАРОККО
Арабески пустелі

АВСТРАЛІЯ
У сумці революції

КУБА
Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК
Ніч у замку

АВСТРІЯ

АВСТРАЛІЯ

НЕПАЛ

АНГЛІЯ

ФРАНЦІЯ

ШВЕЙЦАРІЯ

ІТАЛІЯ

ЄГИПЕТ

УКРАЇНА

 

 

 

 



Подорож листоноші
VIP-клуб
Вояж-колекція
Камо грядеши?
Мистецтво гостинності
Україна чудес
Міністерство закордонних страв
Люди з легенди
Профі-тур
Троянда вітрів
Від свята до свята
Світ краси
Кімната сміху
Україна чудес
СвідкиВерсія для друку
Автор: Наталія КОСМОЛІНСЬКА

Майже все XIX століття по цілій Європі важко було відшукати шляхетське або міщанське по- мешкання, де би гостей не бавили розгляданням літографій із міфологічними героями, історичними портретами чи романтичними руїнами. Суспільство, крім естетичної функції, поклало на ці картинки ще й виховну. Портрети уславлених предків і альбоми величних ведут стали настільними видан- нями кожного патріота, яких не бракувало в Європі в часи становлення державотворчих засад у капіталістичних суспільствах. Для тогочасної Польщі, покраяної на три шматки Росією, Австро-Угорщиною та Німеччиною, підтримування серед люду патріотичних настроїв стало програмним. Слово «поляк» практично означало «патріот». Отож у Варшаві, Кракові, Познані, Львові почали масово з'являтись архітектурні, географічні та історичні серії літографій, що реінкарнували величний образ втраченого раю — легендарної Речі Посполитої.

Якраз у той час, у 1830-х роках, до Львова на запрошення власника однієї з найбільших міських друкарень після Віденської академії мистецтв прибув молодий і завзятий чеський літограф Король Ауер. Перші відомі його роботи у Львові датуються 1 837 роком. Сторінки популярної газети «Львів'янин» прикрасились виконаними талановитим чехом портретами Болеслава Хороброго та Адама Чайков-ського. У друкарні Піллєрів вийшли портрети Казі-межа Ягеллончика, графа Олександра Фредра, митрополита Атаназія Шептицького та інших достойників Австро-Угорської імперії, переважно польського походження. Побачили світ і зображення львівської Ратуші, монастиря і костелу Бенедиктинок, львівської Стрільниці, традиційного ярмарку під собором святого Юра, Піскової гори...

СвідкиГалицькі краєвиди відтворювала досить численна група митців та аматорів, у тому числі й шляхтичі. З малюнків метра Антонія Ланге видав Йозеф Піллєр дуже успішну «Збірку найгарніших околиць Галіції» (1823) та «Збірку краєвидів найвідоміших польських парків» (1825-1827). А наступним проектом став альбом літографій «Галіція в картинах» (1837-1838), до якого долучився вже й Король Ауер. У рекламному проспекті до альбому Піллєр писав: «Сьогодні навряд чи знайдеться в Європі чи в іншій частині світу така місцина, яка не була б хоч раз зарисована, чи то як історична пам'ятка, чи то під якимсь іншим кутом зору. В цій ситуації ми, навіть не подорожуючи, можем для себе ясно і виразно уявити в деталях ці міста, палаци, пам'ятки і т. ін. Тільки в нашій Галіції, яка не менш багата на романтичні і мальовничі околиці, а також на історичні пам'ятки, відомості про які є дуже важливими кожному шанувальнику мистецтва і старовини, ми не знаходимо в цій сфері жодного сліду, хоча будь-яка інша вполовину менше багата на пам'ятки провінція вже давно привернула б до себе увагу. Виходячи з такого стану речей, для кожного шанувальника історичних пам'яток, славних місць, прекрасної природи і чарівних околиць, а також кожному, кому не байдужа ідея пізнання власного краю, варто мати збірку відбірних видів з усіх регіонів Галичини і Буковини».

Хоча альбом «Галіція в картинах» містив 73 сторінки тексту і 48 рисунків, це була крапля в морі. Кожне галицьке містечко могло похвалитись як мінімум охайною ринковою площею і ратушею, кожне село — доброю, часто старовинною церквою, кожен маєток — палацом і мальовничим, продуманим у деталях парком. Ступінь пишності залежала від фінансових можливостей громади чи господаря, але всі ансамблі мали спільну рису — вони органічно співіснували з природою. Мешканцям міст і сіл ця гармонія дісталась у спадок від пра-пра-предків, які ще чулися з природою одним цілим. Поселення росли, мов дерева — кільцями. Чиясь приватна ініціатива залишалася вписаною в середовище, будь-який сміливий урбаністичний проект адаптувався до самобутнього оточення. Маєток же формувався програмно, за ідеальною моделлю саду небесного — гортусу. Його власник у межах окремо взятого приватного шматка земної тверді почувався Самим Творцем. Він замовляв краєвиди, які слухняно поставали у проектах ландшафтних архітекторів або просто досвідчених садівників, часто на радість уже не йому, а спадкоємцям. Усякий маєток, навіть не обтяжений історичною спадщиною родового замку чи палацу, виглядав буколічно.

Із цього пишного краєвиду щедра на війни та революції історія мало що залишила нам. А байдужість сучасників до свідків століть зробила цей спадок іще мізернішим. Так 1 873 року до столітнього ювілею друкарні Піллєрів спадкоємці вирішили впорядкувати підприємство. Зі старанням, вартим кращих справ, склади й магазини були звільнені від старого мотлоху, тобто від літографій, виданих протягом десятиліть. Підводи повезли раритети, які вже на той час могли прикрасити будь-яку європейську колекцію, до... паперового млина. Сьогодні літографічні краєвиди Галичини — букіністична рідкість. Тієї жменьки, що вціліла по архівах, музеях і приватних колекціях, замало, аби скласти полотно Галіції першої половини XIX століття. Але шарм часу відчути можна...

Частина літографій Кароля Ауера із краєвидами галицьких сіл і містечок, які він зробив для альбому «Збірка найпрекрасніших околиць в Галичині», «намовила» фотографа Олега Введенського поставити свого роду жорстокий краєзнавчий експеримент — перевірити через об'єктив, над якими з романтичних панорам Ауера зглянувся час. Результат, на жаль, передбачувано невтішний. Галичина протягом першої половини XX століття сім разів змінювала свою державну юрисдикцію, плюс дві світових війни і шалений індустріально-урбаністичний поступ, щедро приправлений радянською авторитарністю, — усе це порушило тут природну і рукотворну гармонію. Незайманими лишилися хіба тільки скелі Урича (Тустань) і водоспади у Яремчі та Маня-ві. Але людських заслуг у цьому мало — на шляху їхніх руйнівних ініціатив просто трапилися ну дуже вже монументальні об'єкти. Більш-менш поблажливо час поставився до Бродів, Жовкви, Золочева, Олеська то Підгірців — тут збереглися основні параметри забудови та ключові пам'ятки. Уціліли й славні обителі — Добромильський монастир отців василіян іМанявський скит. Колишня ж історична забудова Бурштина, Винників, Мостиськ практично розчинилася серед убогих радянських новобудов і перепрофілювань. Не маючи перед очима літографії Ауера, навіть за наявності вежі важко здогадатися про пишне минуле теперішньої мостиської середньої школи №1,яка колись була палацом у маєтку Рудники. Найбільше ж постраждали шляхетські фільварки по селах. Залишені без постійної опіки дбайливих власників, вони зникли у казані тотальної експропріації та колективізації. Нічого, крім руїн костелу, не зосталося від маєтку в селі Колтів поблизу Золочева, де провів своє дитинство видатний львівський скрипаль Король Липинський. На жаль, саме тут точилися запеклі бої Другої світової (відомий Колтівський прорив під час битви під Бродами). Від маєтку в Лагодові, що на півдорозі між Львовом і Золочевом, сьогодні не залишилося навіть руїн, і встановити місце його знаходження можна хіба на око, за обрисами навколишніх пагорбів — вони такі ж, як на літографії. В селі Стронібаби поблизу Буська зі стародавнього краєвиду зберігся тільки старий ставок. А ось Ляшки Королівські поблизу Глинян і поготів перевтілились у село Заставне. Там теж є руїни... велетенських колгоспних корівників. Місце ж колишнього палацу і залишки саду цілком поглинув ліс.

Твори Ауера — це перспективи вулиць і колоритні провулки, смарагдова природна оправа Львова й околиць, пасторальні віньєтки сільських ідилій. Але не тільки. Це ще й люди. Ауер напрочуд настроєво «заселив» свої краєвиди шляхтичами, міщанами і селянами бідермаєрівської доби. В ту епоху після ка-такпізмів Французької революції та наполеонівських війн знову стало модним милуватися тихим розміреним життям із його класичними родинними цінностями. З легкої руки поета Ейхродта смачне прізвисько «Бідермаєр» (дослівно: «бравий добродій Маєр») стало не стільки ознакою певного стилю, скільки таким собі позитивним символом міщанства.

Літографії Ауера в міру сентиментальні, охайні, наївні, їх хочеться розглядати під акомпанемент спінетів і зворушливих пісеньок Шуберта. Якраз цей ніжно-замріяний, сито-пасторальний настрій без сліду зник із сучасного життя. За півстоліття радян-щини ми розучилися жити красиво, смакуючи деталі, нюанси і доторки, плекаючи такі ефемерні субстанції, як відчуття, враження, аура... Навіть свіжовідре-ставровані пам'ятки виглядають як новобудови, а новобудов ліпше б узагалі очі не бачили... Галіція стала нашим втраченим раєм. Із п'яти тисяч пам'яток історії та архітектури України три тисячі сіє іасіо існують саме там. І сьогодні на Галичині пильне око краєзнавця і чуйне серце романтика неодмінно знайдуть собі на втіху якусь старовину.

Казку цих давніх каменів, на жаль, уже розказано. Нам же у спадок лишились ілюстрації до неї, без малого двісті років тому зроблені на літографському камені сентиментальним майстром на ім'я Король Ауер...


Адреса редакції:
вул. Кловський узвіз, 15, Київ, 01021
Тел./факс: 254-5190/93, 288-9625
Всі зауваження та питання просимо надсилати за електронною адресою intour.magazin@gmail.com

Всі права захищені. Міжнародний туризм, 2005.

Копіювання та передрук інформації з сайту дозволено тільки з письмової згоди Редакції.

Думка авторів публікацій не завжди відповідає думці редакції.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен, інших відомостей несуть автори.


UITT - туристична виставка «Україна - Подорожі та Туризм»

Welcome to Georgia! National Tourism Award

AITF - 18-я Азербайджанская Международная Выставка «Туризм и Путешествия»

Healthcare Travel Expo

Міжнародна виставка «ТурЕКСПО»

МАНСАНА:: Туристична агенція. Відпочинок на морі. Екзотичний відпочинок. Екскурсійні тури. Гірськолижні тури.